ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5240/22
провадження № 2-о/753/222/22
"07" червня 2022 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О.Ф., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа-Орган опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про звільнення від повноважень опікуна, -
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою ро звільнення від повноважень опікуна, відносно ОСОБА_2 .
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).
Вирішуючи питання про прийняття заяви про звільнення від повноважень опікуна, судом враховується, що вона повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.ст. 175, 177 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим Главою 13 ЦПК України.
Під час ознайомлення з матеріалами справи судом було встановлено, що заява подана із порушеннями вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
При вивчені позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що позивачем при подачі позовної заяви не дотримано вимог цивільного процесуального законодавства, оскільки дана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві:
- у порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заявником не зазначено повне прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника та інших учасників справи, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) заінтересованої особи, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
- у порушення п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заявником не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- у порушення п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заявником не зазначено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (зокрема судового збору, витрат на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи ст. 133 ЦПК України). У випадку відсутності понесених судових витрат попередньо та/або у майбутньому, позивачу слід зазначити у позовній заяві;
- у порушення п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК Українизаявникомне зазначено підтвердження про те, що нею не подано іншої заяви до з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України заявником не додано до заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості учасників справи.
Порядок встановлення опіки над особою, яка визнана судом недієздатною, виконання опікуном своїх обов'язків та звільнення від повноважень опікуна визначений Главою 6 ЦК України та Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Згідно з ст. 55 ЦК України та п.1.2 Правил, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Статтею 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
У порядку вимог ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування. Призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 300 ЦПК України, суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.
Всупереч вищевказаному в поданій заяві не зазначені відомості і не надано подання органу опіки та піклування щодо іншої особи, яка підлягає призначенню опікуном ОСОБА_2 , а також доказів того, що заявниця зверталася з приводу цього питання до органу опіки та піклування.
Згідно ч. 8 ст. 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до ч. ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020", затвердженим наказом ДП "УКРНДНЦ" від 01 липня 2020 року № 144. Цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи незалежно від носія інформації (далі - документи), зокрема на: організаційні (положення, статути, посадові інструкції, штатні розписи тощо); розпорядчі (постанови, рішення, накази, розпорядження); інформаційно-аналітичні (акти, довідки, доповідні записки, пояснювальні записки, службові листи тощо) документи, створювані в результаті діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі - юридична особа) незалежно від їхнього функціонально-цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності. Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту та місця розташування реквізитів у документах; вимоги до бланків та оформлення документів; вимоги до виготовлення документів.
Згідно з п. 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2020" передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки "Для копій".
Всупереч вищевказаним законодавчим нормам всі надані заявником копії письмових доказів взагалі не засвідчені (відповідність кожної копії письмового доказу оригіналу має складатися зі слів "Згідно з оригіналом" та бути окремо підтверджена особистим підписом позивача із зазначенням його власного імені та прізвища, а також дати такого засвідчення).
Таким чином, заявнику слід надати суду копії письмових доказів (для суду та заінтересованої особи), засвідчених належним чином.
Незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказам, оскільки у випадках передбачених законодавством певні обставини справи повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Крім того, суддя звертає увагу на те, що готуючи документи різних видів, слід дотримуватися єдиних вимог до їхнього оформлення, структури та змісту, які встановлюються нормативними актами (державними стандартами), в даному випадку Вимогами до оформлення документів ДСТУ 4163:2020", затвердженим наказом ДП "УКРНДНЦ" від 01 липня 2020 року № 144.
Вимоги до оформлення документів встановлюють вимоги до документів, які скеровуються до державних органів, в тому числі і до суду.
Безумовною вимогою до усіх документів є їх чіткість та читабельність.
Текст заяви викладений заявником у рукописному вигляді та є нечитабельним, що позбавляє суддю можливості візуально сприймати інформацію та ускладнює вивчення вказаного документа.
Разом із тим, відповідно до вказаних вимог до оформлення документів, що виготовляються за допомогою друкувальних засобів для друкування текстів документів використовується гарнітура Times New Roman, шрифт розміром 12-14 друкарських пунктів. Текст документів на папері формату А4 (210 х 297 міліметрів) рекомендовано друкувати через 1-1,5 міжрядкового інтервалу. Документи повинні мати такі береги, мм: 30 - лівий; 10 - правий; 20 - верхній та нижній.
На підставі викладеного, заявнику необхідно привести текст заяви у відповідність до вказаних вимог.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи те, що визначені недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі, суддя приходить до висновку про необхідність залишення заяви без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів із дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, суддя вважає за необхідне зазначити, що заявник може усунути вказані недоліки протягом п'яти днів із дня отримання ухвали шляхом направлення на адресу Дарницького районного суду м. Києва нової редакції заяви з урахуванням визначених недоліків з її копією відповідно для заінтересованої особи.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 352, 353, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа-Орган опіки та піклування Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про звільнення від повноважень опікуна - залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати двох днів із дня отримання заявником даної ухвали.
Копію ухвали направити заявнику.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ст. 44 ЦПК України).
В разі якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: