ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22409/21
провадження № 2/753/3143/22
"31" травня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Заставенко М.О.,
з секретарем судового засідання Проценко Я.Б.,
за участю
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Якубенка О.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям квартири,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
У листопаді 2021 року ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3 , позивач), діючи через свого представника - адвоката Мельника Олексія Васильовича (далі представник позивача) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 (далі ОСОБА_4 , відповідач) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
На обґрунтуванням позову зазначила. Позивач є власницею квартири за адресою АДРЕСА_1 . 01.07.2021 сталось залиття її квартири із квартири НОМЕР_3 , яка належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_4 , чим завдано матеріальної шкоди у вигляді вартості матеріального збитку - 58 200 грн, та витрат на послуги електрика - 300 грн, що в сумі складає матеріальну шкоду у розмірі 58 500 грн. На прохання про відшкодування шкоди у добровільному порядку ОСОБА_4 відмовив, у зв'язку з чим позивач звертається до суду. Крім того, позивачу спричинені душевні страждання, у зв'язку з чим просить відшкодувати їй моральну шкоду в розмірі 10 000 грн, а також 3 000 грн витрат на проведення оцінки шкоди, 3 178 грн сплаченого судового збору та 8 000 грн витрат на правову допомогу.
Відповідач позов не визнав, пославшись на неналежність доказів, покладених в обґрунтування розміру завданої шкоди. Разом з тим представник відповідача - адвоката Якубенко О.М. (далі по тексту - представник відповідача) не заперечував факт аварійної ситуації в квартирі відповідача. Посилався на те, що відповідач не був присутній в момент події в квартирі, а тому немає причинно-наслідкового зв'язку між відповідачем та подією. Звіт про оцінку шкоди вважає неналежним доказом, оскільки він складений через три місця після події, а також не експертом, а спеціалістом. Крім того, витрати на послуги електриків не підтверджені, як і не має доказів завдання моральної шкоди позивачу. В судовому засіданні представник відповідача посилався та те, що розмір завданої шкоди не перевищує 10 000 грн, які відповідач готовий відшкодувати.
ІІ. Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 23.11.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження /а.с.62/.
27.01.2022 від представника відповідача до суду надійшов відзив /а.с.65-68/.
В підготовчому засіданні 27.01.2022 судом задоволено клопотання представника позивача про допит свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , прийнятий до розгляду відзив, закрито підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду /а.с.69/.
07.02.2022 до суду надійшла відповідь на відзив, яка прийнята судом до розгляду /а.с.77-78/.
В судовому засіданні 31.05.2022 судом відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про допит свідка ОСОБА_8 , ухвалено продовжити розгляд справи за відсутності свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Квартира за адресою АДРЕСА_1 , на праві власності належить ОСОБА_3 , що підтверджується копією договору купівлі продажу від 07.10.2004, реєстраційний номер 2080 /а.с.16/, копією реєстраційного посвідчення від 19.10.2004 /а.с.17/.
01.07.2021 сталося залиття вказаної квартири, розташованої на першому поверсі, що підтверджується Актом №1/15/2021, складеним комісією у складі Голови правління ОСББ «Атлант» ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , ОСОБА_6 (далі Акт №1/15/2021). Залиття відбулось внаслідок витоку води з пошкодженої гнучкої підводки до бачку унітазу з квартири НОМЕР_3 , розташованої на дев'ятому поверсі будинку. В результаті залиття постраждали електропостачання та електроплити, стіни, підлога: у кімнаті розміром 12,1 кв.м. пошкоджено штукатурку та покраску на стіні обсягом 9,36 м.п.; у кімнаті розміром 10,6 кв.м. - штукатурка, покраска на стіні 5 м.п., ламінат обсягом 3 кв.м., затоплена електропроводка до електроплити: перерозподіл навантаження проводів; на кухні пошкоджено штукатурку, покраску стіни 5 м.п., ламінат 2 кв.м. /а.с.19/.
Відповідно до Акту №15/2021 від 01.07.2021, складеного комісією у складі директора ПП «Етіс», слюсаря-сантехніка ПП «Етіс», в присутності голови правління ОСББ «Атлант», 01.07.2021 о 00-50 год в сантехнічну службу ПП «Етіс» звернулись мешканці деяких квартир будинку за адресою АДРЕСА_3 , із заявою про те, що їх квартири заливає холодною водою із квартири НОМЕР_3, яка розташована на 9 поверсі. Аварійна ситуація була ліквідована методом перекриття подачі води в квартирі НОМЕР_3 (далі Акт 15/2021) /а.с.20/.
Факт залиття квартири позивача підтверджується показаннями свідка голови правління ОСББ «Атлант» ОСОБА_5 , який пояснив, що 01.07.2021 вночі від жителів квартири НОМЕР_4 йому стало відомо про затоплення. Він та житель квартири НОМЕР_5 , встановивши, що вода витікає саме з квартири НОМЕР_3 , піднялись на 9-й поверх до вказаної квартири. В квартирі перебувала дівчина, яка повідомила, що не може відкрити двері, їх заклинило. Коли о 01.30 год вдалось відкрити двері, зайшовши в квартиру, побачили, що гнучка підводка до бачка унітазу була розірвана. При огляді квартири позивача він бачив потоки води, що текли по стінах та з електро розеток. Виявлені сліди залиття на стінах та стелі кімнати були зафіксовані у складеному комісією акті.
Власником квартири за адресою АДРЕСА_7 є ОСОБА_4 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно /а.с.18/.
Вказані правовідносини регулюються Цивільний кодексом України (далі ЦК України).
Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди ( ч. 3 статті 386 ЦК України)
Згідно з приписами ст. 1166 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Виходячи зі змісту вказаних норм матеріального права та положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, згідно яких кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивач, заявляючи вимогу про відшкодування шкоди, повинен зокрема довести такі складові: протиправну поведінку відповідача; настання шкоди; вину завдавача шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою, а відповідач, якщо він заперечує проти позову, - відсутність вини у завданні шкоди.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Враховуючи наведене, суд вважає встановленим той факт, що причиною залиття квартири позивача став розрив гнучкої підводки до бачка унітазу в квартирі відповідача.
Згідно із ч. 4 статті 319 ЦК України, власність зобов'язує. Статтею 322 ЦК України також передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Посилання відповідача на те, що в момент події його не було у квартирі не спростовує наявність його вини.
Таким чином, оскільки позивачем доведено факт наявності шкоди, завданої внаслідок залиття її квартири, а відповідачем не спростовано наявності його вини, суд приходить до висновку, що саме власник квартири за адресою АДРЕСА_7 , з якої відбулось затоплення, зобов'язаний відшкодувати завдану майнову шкоду.
Розмір матеріальних збитків, завданих 01.07.2021 в результаті залиття квартири за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до Звіту про незалежну оцінку майнових прав з метою визначення ринкової вартості право вимоги відшкодування матеріальних втрат понесених внаслідок залиття квартири склав 58 200 грн (далі Звіт) /а.с.21-47/.
Представник відповідача у відзиві заперечував проти належності даного доказу, оскільки вважає, що для встановлення розміру матеріальної шкоди, а також причин такого залиття, позивачу необхідно було звернутись до відповідної експертної установи або експерта.
Так, судом встановлено, що Звіт виконаний оцінювачем ОСОБА_10 , який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача №583 від 26.03.1999 року, свідоцтво про реєстрацію в Держреєстрі оцінювачів №10261 від 15.08.2013 року /а.с.22-зворотній бік, 47/.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.95 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Сума матеріального збитку, заподіяного потерпілим особам може бути підтверджена таким засобом доказування, як Звіт про оцінку майна (актом оцінки майна), який за змістом має відповідати вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Право на практичну діяльність за відповідними напрямами оцінки майна та спеціалізаціями в межах цих напрямків надається суб'єктом оціночної діяльності після отримання відповідних сертифікатів, які видає Фонд державного майна України, що передбачено Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Оцінювачем такої шкоди може бути компетентний суб'єкт оціночної діяльності в контексті вимог ст.ст. 5, 6 Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" №2658-III, якого внесено до Державного реєстру оцінювачів, що веде Фонд державного майна України.
Судом встановлено, що Звіт проведений суб'єктом оціночної діяльності, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, свідоцтво про реєстрацію в Держреєстрі оцінювачів, на підставі візуального огляду пошкодженого майна, з використанням нормативно-правових актів та спеціалізованої літератури, виходячи з наданої позивачем технічної документації.
Суд вважає, що зазначений доказ матеріальної шкоди є належним і допустимим в силу положень ст.ст. 77,78 ЦПК України і містить відомості щодо розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого майна.
Доказів того, що відповідач завдав меншої шкоди ніж вказано у Звіті, відповідачем суду не надано і встановлених обставин щодо факту залиття не спростував.
Таким чином, суд оцінює наданий позивачем Звіт як належним доказ, що доводить суму матеріального збитку, завданого залиттям її квартири, а саме 58 200 грн.
Посилання представника відповідача на те, що Звіт не є належним доказом, оскільки складений через три місяці після події, спростовуються поясненнями представника позивача, який повідомив, що позивач намагалась мирно врегулювати спір, що і стало причиною початку збирання доказів для звернення до суду зі спином вказаного часу.
Позивач також просила стягнути з відповідача 300 грн витрат, пов'язаних з екстреним вимкненням та переналаштування електрозабезпечення в квартирі. На підтвердження вказаних витрат до матеріалів справи доданок опію розписки про оплату вказаних послуг.
Водночас п. п. 6 п. 1 Порядку ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність № 261, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 встановлено, що документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів (робіт, послуг).
Визначення поняття «первинний документ» наведено в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, відповідно до яких це документ, створений у письмовій або електронній формі, який містить відомості про господарську операцію.
Надана позивачем розписка, на думку суду, не є документом, що підтверджує факт оплати послуг з екстреного вимкненням та переналаштування електрозабезпечення в квартирі в розмірі 300 грн, відповідно не є належним доказом, що підтверджує позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 300 грн матеріальної шкоди, а тому підстав для задоволення даної вимоги немає.
Однією з основних засад судочинства, встановлених ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, відповідачем не спростовано презумпцію своєї вини, а тому позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 58 200 грн підлягають задоволенню.
Щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.
Позивач вказує, що пошкодження належного їй майна зумовило моральні переживання через потребу здійснення ремонту та залучення коштів для відновлення квартири, а також емоційну напругу та нервозність через залучення сторонніх осіб для обстеження житла та судовий розгляд справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року №4 із змінами і доповненнями, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд вважає, що позивачу дійсно заподіяно моральну (немайнову) шкоду, у зв'язку із затопленням її квартири, оскільки подія пошкодження власного нерухомого майна сторонніми особами дійсно викликає моральні переживання та емоційну напругу.
Разом з тим, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
Розмір моральної шкоди, який визначено позивачем в сумі 10 000 грн суд вбачає недоведеним та явно завищеним, виходячи із засад розумності і справедливості, приходить до висновку стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду, яку визначає в розмірі 2 000 грн.
ІV. Розподіл судових витрат між сторонами.
Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, суд відповідно до вимог статті 141 ЦПК України покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір.
У відповідності до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем у зв'язку із розглядом справи понесені судові витрати, а саме 3 178 грн судового збору /а.с.7,8/, витрати, пов'язані з оцінкою збитків, у розмірі 3 000 грн /а.с.49/, витрати на правничу допомогу /а.с.14,83,84/, що підтверджуються належними та допустимими доказами, а саме: договором №1349 від 08.10.2021 року на проведення незалежної оцінки /а.с.48/, квитанцією до прибуткового касового ордеру №114 від 20.10.2021 року /а.с.49/, Договором №1 про надання правничої допомоги від 06.10.2021 /а.с.13/, квитанцією №1 від 06.10.2021 року /а.с.14/, квитанцією №2 від 027.01.2022 року /а.с.84/, квитанцією №3 від 30.05.2022 року /а.с.83/.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у розмірі 12 459,63 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 15, 16, 319, 322, 1166, 1167, 23 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 77-84, 141, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду, завдану внаслідок залиття квартири у розмірі 58 200 грн, моральну шкоду у розмірі 2 000 грн та 12 459,63 грн понесених судових витрат, а всього 72 659,63 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_8 .
Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_7 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя М.О. Заставенко
Повний текст рішення складено 06.06.2022 року.