про залишення позовної заяви без руху
06 червня 2022 року справа № 542/463/22
провадження № 2/542/27/22
Суддя Новосанжарського районного суду Полтавської області Кашуба М.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та на Ѕ частину земельної ділянки, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та на Ѕ частину земельної ділянки, в якій просив:
- визнати житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку площею 0,0600 га. цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
- визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та визнати за ним право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Ѕ частину земельної ділянки від площі 0,0600 га, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та визнати за ним право власності на Ѕ частину земельної ділянки від площі 0.0600 га. цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і кадастровий номер - 5323481201:01:001:0481, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, позивачем не виконано вимог вказаної норми.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем фактично заявлено шість позовних вимог:
- визнати житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя;
- визнати земельну ділянку площею 0,0600 га. цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя;
- визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ним право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 Ѕ частину земельної ділянки від площі 0,0600 га, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ним право власності на Ѕ частину земельної ділянки від площі 0.0600 га. цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і кадастровий номер - 5323481201:01:001:0481, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Водночас, відповідно до наданої квитанції №31-13298564/С від 31.05.2022, позивачем сплачено 992 грн 40 коп. судового збору за вимоги майнового характеру.
При цьому, позивачем не сплачений судовий збір за дві вимоги немайнового характеру - визнання житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя та визнання земельної ділянки площею 0,0600 га. цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб що становить 992,40 грн (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
У зв'язку з викладеним, позивачу необхідно надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, або сплатити судовий збір у розмірі 1984,80 грн за дві вимоги немайнового характеру (визнання житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами спільною сумісною власністю подружжя та визнання земельної ділянки спільною сумісною власністю подружжя) за наступними реквізитами:
Отримувач коштівГУК у Полт. обл/тг смт Н.Санж/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37959255
Банк отримувачаКазначейство України (ел. адм. подат.)
Рахунок отримувачаUA788999980313141206000016620
Код банку отримувача (МФО)899998
Код класифікації доходів бюджету22030101
Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)
Положеннями ч. 5 ст. 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Так, позивач у позовній заяві посилався на договір купівлі-продажу житлового будинку із господарськими будівлями та земельної ділянки площею 0,0600 га. цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, до матеріалів позовної заяви зазначений правовстановлюючий документ не долучено.
При цьому, позивачем, всупереч п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою та не вказано поважних причин неможливості надати такі докази.
Таким чином, позивачу слід усунути наведений недолік.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
При цьому, за змістом положень пункту 5.26 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163:2020», затвердженого наказом Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 №144 з 2021-09-01, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Всупереч зазначеному, позовна заява містить копії письмових доказів, які не завірені у встановленому законом порядку, а відтак позивачу слід надати суду належним чином завірені копії всіх доданих документів.
На стадії подання позовної заяви у порядку цивільного судочинства позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо викладу певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.
Позивач просить суд зокрема, визначити йому Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та визначити йому Ѕ частину земельної ділянки від площі 0,0600 га, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Водночас суд зазначає, що у разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов'язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу, ґрунтується на законі та у разі задоволення позовних вимог повинен мати правові наслідки для позивача у вигляді реального поновлення чи захисту порушеного, невизнаного чи оспореного права чи інтересу.
Диспозитивність цивільного судочинства полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже суд звертає увагу, що право вибору способу захисту, а в даному випадку способу захисту права власності та формулювання матеріально-правової вимоги належить виключно позивачу. Суд самостійно не обирає за позивача спосіб захисту порушеного права, якщо позивач самостійно не зазначає його у позовній заяві.
Звертається увага позивача на те, що якісна підготовка справи до розгляду, спрямована в першу чергу на захист інтересів самих учасників справи.
З огляду на викладене, позивачу слід уточнити та навести підстави захисту порушених прав саме у обраний ним спосіб формулювання матеріально-правових вимог.
Зважаючи на вищенаведене, суддя приходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.
У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовну заяву неможливо прийняти до розгляду без усунення недоліків, а тому її необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Судом при постановленні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Водночас, при постановленні ухвали суддя керується Рекомендаціями Ради суддів Українищодо роботи судів в умовах воєнного стану, зокрема, в частині щодо виваженого підходу до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків та рекомендацій щодо продовження їх щонайменше до закінчення воєнного стану, по можливості.
З огляду на це, вважаю за необхідне роз'яснити, що строк, визначений в ухвалі суду, може бути продовжений до закінчення воєнного стану.
Керуючись статтями95, 175, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та на Ѕ частину земельної ділянки- залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити, що строк, визначений в ухвалі суду, може бути продовжений до закінчення воєнного стану.
Роз'яснити, що в разі невиконання ухвали суду у встановлений строк, позовна заява буде вважаться неподаною і повернута позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Кашуба М. І.