Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/86/22
Провадження № 2/553/578/2022
Іменем України
03.06.2022м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючої судді Крючко Н.І.,
при секретарі Компанієць А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державний нотаріус Третьої Полтавської державної нотаріальної контори Міністерства юстиції України Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми) Замулко Любов Володимирівна про визнання права власності на спадкове майно,-
У січні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Полтавської міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державний нотаріус Третьої Полтавської державної нотаріальної контори Міністерства юстиції України Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми) Замулко Любов Володимирівна про визнання права власності на спадкове майно.
Згідно ухвали суду від 20.01.2022 року відкрито загальне позовне провадження, призначено справу до підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 03 лютого 2022 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Кулішов В.П. в судове засідання не з'явились, але надали на адресу суду заяву, в якій прохали проводити судовий розгляд справи у їх відсутність, позов підтримують в повному обсязі.
Представник відповідача - Полтавської міської ради в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про день та час слухання справи був повідомлений належним чином. В ході судового розгляду справи стороною відповідача подано на адресу суду відзив, в якому вказували про безпідставність позовних вимог.
Треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державний нотаріус Третьої Полтавської державної нотаріальної контори Замулко Л.В. в судове засідання не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча про день та час слухання справи були повідомлені належним чином.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер батько позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 10 жовтня 2007 року. В зв'язку з цим, мати позивача- ОСОБА_5 25 грудня 2007 року звернулася до третьої Полтавської державної нотаріальної контори Полтавської області з заявою про прийняття спадщини, після померлого чоловіка, ОСОБА_4 , зареєстрована в Книзі обліку та реєстрації спадкових справ Третьої полтавської державної нотаріальної контори 25 грудня 2007року за порядковим номером №1117, 27 грудня 2007 року з заявою про відкликання заяви про прийняття спадщини за порядковим номером 1132 та 27 грудня 2007 з заявою про відмову від прийняття спадщини за порядковим №1133
25 грудня 2007 року Третьою Полтавською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа №485/2007 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В свою чергу 27 грудня 2007 року позивач звернувся до третьої Полтавської державної нотаріальної контори Полтавської області про прийняття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла мати позивача - ОСОБА_5
Так, 11 листопада 2021 року, позивач звернувся до третьої Полтавської державної нотаріальної контори Полтавської області про прийняття спадщини з проханням видати свідоцтво про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 батька позивача ОСОБА_4 на 7/25 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами , що знаходяться за адресою : АДРЕСА_1 (девять дріб один)
Однак , постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.11.2021 №626/02-31 - відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 на 7/25 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою : АДРЕСА_1 (дев'ять дріб один).
У відповідній постанові вказано, що спадкоємцем ОСОБА_1 надано документи, що підтверджують право власності на спадкове майно, а саме:
-Свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння, видане Полтавським міським житловим управлінням 17.05.1977 року за №292, право власності зареєстровано Полтавським міжміським бюро технічної інвентаризації 19.05.1977 року в кадастрову книгу № 42 за реєстровим № 67;
-Довідку АА ПБТІ "Інвентаризатор" від 05.11.2021 року за №13617;
-копію технічного паспорту.
В позові позивачем вказувалось про те, що серед правовстановлюючих документів померлого в наявності: свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння у частині 7/25 (сім двадцять п'ятих) , видане Полтавським міським житловим управлінням від 17.05.1977, право власності зареєстроване Полтавським міжміським бюро технічної інвентаризації 19.05.1977 в реєстрову книгу №42 за реєстром 67; Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно… від 11.11.2021р., в якій вказано що на сьогодні власником 7/25 частки домоволодіння є ОСОБА_4 (згідно свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння , видане Полтавським міським житловим управлінням 17.05.1977 року за №292), 12/25 частки домоволодіння - ОСОБА_2 (згідно договору дарування ВСІ/758946, 05.08.2005, видане приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Фастовець І.В. №1448, та власником 6/25 частини домоволодіння - ОСОБА_3 (згідно договору дарування , ВМК/130034, від 28.09.2009 , виданий приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Колотіловим О.М. №4219.
В свою чергу це підтверджено довідкою ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» від 05.11.2021року за №13617, де вказано що за ОСОБА_4 зареєстрована частка домоволодіння у розмірі 7/25
З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки від 15 листопада 2021 року за №628/02-14, виданої Третьою полтавською державною нотаріальною конторою, що в матеріалах спадкової справи № 485/2007 після померлого ОСОБА_4 , мається заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_4 , яка зареєстрована в Книзі обліку та реєстрації спадкових справ Третьої Полтавської державної нотаріальної контори 17.01.2018 року за порядковим № 21.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відповідно до положень ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав (на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів (виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5.
Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Ц[К та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ст.ст.25, 30, 346 ІІК України, листа Міністерства юстиції України №19- 32/319, від 21.02.2005 року, якщо у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилась і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.
Таким чином, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав.
Згідно п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову І практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об'єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об'єкт нерухомого майна.
Спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Згідно п.п. 4.15, п. 4, глави 10 розділу П «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
Відповідно до п. 3, глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов'язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Крім того, право на спадщину входить до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не здійснив державної реєстрації цього права (належної частки), такий висновок зробив ВС в постанові №523/3522/16-ц від 14.08.2019р., в якій вказано наступне:
«Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно із ч.3 ст.1296 ЦК (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» й пов'язує з виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення в спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права.
При відмові в задоволенні позову суди не врахували, що відсутність реєстрації права власності на спірну квартиру за АДРЕСА_2 , а також відсутність в Особи 4 свідоцтва про право власності на спадкове майно після смерті Особи 5 не є перешкодою для реалізації Особою 1 права на прийняття спадщини після смерті Особи 4. Оскільки виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права».
Встановлені вище факти спростовуються твердження строни відповідача викладені у відзиві.
Суд визнає неспроможними твердження сторони відповідача з приводу того, позивачем ставиться вимогам про визнання права власності на самочинне будівництво, які спростовуються матеріалами справи, а саме, технічним паспортом БТІ та відповідними довідками БТІ, де вказано, що житловий будинок по АДРЕСА_1 , має загальну площу 158,7 кв. м., житлову - 90,2 кв.м., з яких 105,0 кв.м. -загальної площі та 67,9 кв.м - житлової площі , на які співвласники мають правовстановлюючі документи. Тому самочинною є площа будинку 53,7 кв.м., на яку позивач на інші співвласники не заявляють позовні вимоги, таким чином предметом позову ОСОБА_1 не є вимога про визнання права власності на самочинне будівництво, а позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування на 7/25 частки від загальної площі будинку 105,0 кв.м., житлової 67,9 кв.м, тобто від тієї площі, яка є узаконеною та належала померлому за життя, що не було спрсотвоано стороною відповідача шляхзом поданння належних та допустимих доказів.
З огляду на вище викладене суд приходить до висновку, про доцільність визнання за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно, а саме на 7/25 частини житлового будинку з господарськими спорудами загальною площею 105.м.кв, житловою площею 67.9 м. кв., господарські будівлі та споруди: вбиральня літ. «В»,вбиральня літ «Д», літня кухнею літ. «Е» сарай літ. «Е1», сарай літ. «Ж», ,огорожа №1, ворота №2,ворота №3, хвіртка №5,огорожа №6,огорожа №7,огорожа №8 ,які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 15, 16, 322, 365 ЦК України, ст.ст. 4, 12,13, 206, 264-265, 279, ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державний нотаріус Третьої Полтавської державної нотаріальної контори Міністерства юстиції України Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми) Замулко Любов Володимирівна про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 батька ОСОБА_4 7/25 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудам , загальною площею будинку 105,0 кв.м., житловою будинку площею 67.9 кв.м., господарські будівлі та споруди: вбиральня літ. «В»,вбиральня літ. «Д», літня кухня літ. «Е'сарай літ.«Е1», сарай літ. «Ж», ,огорожа №1, ворота№2,ворота №3, хвіртка №5,огорожа №6,огорожа №7,огорожа №8 ,які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Полтави протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиН. І. Крючко