07 червня 2022 року м. Житомир
справа № 240/34941/21
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказів,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 22.11.2021 (вх.№72787/21) та заяви про уточнення позовних вимог від 26.01.2022 (за вх.№7549/22), просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ №698-к від 22 жовтня 2021 року Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 ” - відповідно до якого, ОСОБА_1 , за вчинення дисциплінарного проступку, що полягає у порушенні вимог ст.19, 58 Конституції України, ст.4, 8, 62 Закону України “Про державну службу”, пункту 10 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Державний земельний кадастр”, рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року №5-рп2005 (справа “ 1-17\2005. статті 22, 37, 141, 149 Земельного кодексу України, а також Положення про Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області;
- у перевищенні службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, а саме за перевищення службових повноважень, передбаченого п.7 ч.2 ст. 65 Закону України “Про державну службу” в частині підписання в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області наказу ГУ Держеокадастру у Житомирській області від 07.05.2021 №6-2651\14-21-сг “Про втрату чинності наказу Головного управління від 24.02.2020 №6-1866\14-20-сг” від 11.05.2021 №6-2707\14-21-сг “Про припинення права користування”; від 11.05.2021 №6-2709\14-21-сг “Про припинення права користування"; від 13.05.2021 №1309 УБД “Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення” від 14.05.2021 №1311-УБД “Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення;
- скасувати наказ №764-к від 18.11.2021 Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області "Про визначення дати звільнення та розрахунок з ОСОБА_1 ";
- поновити ОСОБА_1 на посаду рівнозначну посадіі головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з 18 листопада 2021 року;
- стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.11.2021 по дату винесення рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що працював на посаді головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Проте 22 жовтня 2021 року Наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №698-к позивача притягнено до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.
Вказує, що наказ Головного управління Держгеокадастр у Житомирській області від 22 жовтня 2021 №698-к “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 ” за своїм змістом є необгрунтованим і немотивованим, оскільки не містить конкретних підстав його видання - стислого викладу фактичних обставин справи та не відповідає вимогам ч.2 ст.77 Закону України “Про державну службу”, що з огляду на положення ч.2 ст.2 КАС України є самостійною підставою для його скасування.
Зазначає, що звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 Закону України “Про державну службу”, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
Також зауважує, що виконання своїх повноваження, які були на нього покладені здійснювались відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, затвердженого Наказом Держгеокадастру від 21.05.2021 №248, оскільки накази, які ним підписувались попередньо були завізовані спеціалістами відповідних служб, тобто, рішення ним приймалось не одноособово, про що також зазначено в Акті перевірки від 17.08.2021 № 533\3-21-0,13.
Зазначає, що у висновку за результатами перевірки №533/3-21-0.13 від 17.08.2021 комісією не встановлено правових підстав щодо прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області відповідних наказів, але зазначено про неможливість притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, оскільки виявлені комісією порушення стосувались невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків, актів органу державної влади. Пропозиції Акту перевірки за №0533/3-21-0.13 від 17.08.2021 стосуються та застосовуються до державних службовців, які займають посади державної служби категорій “Б” та “В”, проте до повноважень дисциплінарної комісії при Головному управлінні Держгеокадастру у Житомирській області не входить розгляд дисциплінарного провадження щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії “Б” та здійснюють повноваження керівника державної служби в державних органах.
Також вказує, що позивач виконував обов'язки начальника Головного управління Держгеокадастру на момент вчинення вказаних дій, тому притягувати його до відповідальності за такі порушення мав би суб'єкт призначення на посаду в.о. начальника Головного управління.
Позивач, вважаючи своє звільнення та наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №764-к від 18.11.2021 протиправним та таким, що порушує його права, звернувся до суду за захистом порушеного права з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, письмових поясненнях і заяві про уточнення позовних вимог (за вх.№11761/22) та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.
Додатково зазначали, що при застосовуванні стягнення у вигляді звільнення з посади до уваги не було взято, що дане стягнення є найбільш суворим.
Також відповідачем не враховано, що ОСОБА_1 як головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області жодного дисциплінарного проступку не здійснено, саме тому наказ №698-к від 22 жовтня 2021 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 ” є протиправним та підлягає скасуванню.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 08.12.2021 (за вх.№77848/21).
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що Дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_1 , головний спеціаліст відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Луганському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, виконуючи обов'язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в порушення вимог ст.19, 58 Конституції України, ст.4, 8, 62 Закону України “Про державну службу”, пункту 10 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Державний земельний кадастр”, рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 (справа № 1-17/2005), статей 22, 37, 141, 149 Земельного кодексу України, а також Положення про Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, підписав накази Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області: від 07.05.2021 №6-2651/14-21-сг "Про втрату чинності наказу Головного управління від 24.02.2020 №6-1866/14-20-сг"; від 11.05.2021 №6-2707/14- 21-сг “Про припинення права користування”; від 11.05.2021 №6-2709/14-21-сг “Про припинення права користування”; від 13.05.2021 №1309-УБД "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення"; від 14.05.2021 №1311-УБД "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення".
Вказує, що під час розгляду дисциплінарної справи щодо ОСОБА_1 встановлено в його діях наявність дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини 2 статті 65 Закону України “Про державну службу”, а саме в. о. начальником Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Смолянюком Олександром Сергійовичем було перевищено службові повноваження під час підписання вищевказаних наказів.
Враховуючи вищевказане, за результатами дисциплінарного провадження, керуючись пунктом 7 частини другої статті 65, частиною 5 статті 66 Закону України “Про державну службу”, Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області рекомендовано застосувати до головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Луганському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.
Щодо наявності підстав для застосування до позивача найбільш суворого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби, вказує, що обрання того чи іншого виду стягнення передбаченого статтею 66 Закону України “Про державну службу” безпосередньо залежить від того, який саме дисциплінарний проступок вчинений державним службовцем.
Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області дотрималося всіх вимог чинного законодавства та належним чином обґрунтувало наказ.
Також зазначає, що позивач ніколи не займав посад категорії “Б”, у Головному управління (яке є суб'єктом призначення) позивач займав посаду категорії “В”, а саме головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель який виконував у державному органі поряд із своєю основною роботою, додаткову роботу. Тому дисциплінарна комісія розглядала дисциплінарну справу щодо основної посади.
У ході судового розгляду справи, 17.02.2022, судом оголошено зміст позовної заяви, заслухано пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, досліджено письмові докази, долучені до матеріалів справи та відповідно до протокольної ухвали суду перейшов до подальшого розгляду справи у письмовому проваджені.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складене у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в Головному управлінні Держгеокадастру у Житомирській області, зокрема з 01.02.2017 на посаді головного спеціаліста Відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (т.2 а.с 45).
23 квітня 2021 року наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №46-то покладено виконання обов'язків начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах управління з контролю за використанням та охороною земель цього ж Головного управління, з 26.04.2021 (т.2 а.с. 107, 109 ).
26 квітня 2021 року Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області прийнято наказ №235-к “Про оголошення наказу Держгеокадастру від 23 квітня 2021 року №46-то “Про покладання виконання обов'язків на ОСОБА_1 ”", відповідно до п. 2 зазначеного наказу ОСОБА_1 приступив до виконання обов"язків начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з 26.04.2021 (т.2 а.с. 110).
В подальшому, 19 липня 2021 року згідно з наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру "Про зняття виконання обов"язків зі ОСОБА_1 " №98-то, у зв"язку із службовою необхідністю знято виконання обов'язків начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області зі ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (т.2 а.с. 111).
Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №395-к 20.07.2021 оголошений наказ Держгеокадастру №98-то від 19.07.2021 (т.2 а.с. 113).
21 вересня 2021 року Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області (за підписом в.о. начальника Віктора Торчука) прийнято наказ №578-к "Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 " (т.2 а.с. 118-121).
Підставою для відкриття дисциплінарного провадження вказано акт перевірки деяких питань діяльності Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №533/3-21-0.13 від 17.08.2021, відповідно до висновків якого, комісією не встановлено правових підстав, які б надавали можливість Головному управлінню прийняти накази Головного управління від 11.05.2021 №6-2707\14-21-сг, від 11.05.2021 №6-2709\14-21-СГ "Про припинення права користування” та від 07.05.2021 №6-2651\14-21-СГ “Про втрату чинності наказу Головного управління від 24.02.2020 №6-1866\14-20-СГ” на підставі доповідної записки в.о. начальника Управління державної експертизи, ринку та оцінки земель ОСОБА_2 та усного доручення в.о. начальника Головного управління Смолянюка О.С. (т.2 а.с. 122-125).
В матеріалах дисциплінарної справи державного службовця ОСОБА_1 наявні письмові пояснення головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Луганському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Смолянюка Олександра Сергійовича, подані на ім"я голови Дисциплінарної комісії Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області В.Пивоваренко, відповідно до змісту яких позивач зазначив, що у висновку за результатами перевірки №533/3-21-0.13 від 17.08.2021 зазначеною комісією не встановлено правових підстав щодо прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області відповідних наказів, але зазначено про неможливість притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, оскільки виявлені комісією порушення стосувались не виконання або не належного виконання посадових обов'язків, актів органу державної влади. Пропозиції Акту перевірки за №533/3-21-0.13 від 17.08.2021 стосуються та застосовуються до державних службовців, які займають посади державної служби категорій “Б” та “В”, проте до повноважень дисциплінарної комісії при Головному управлінні Держгеокадастру у Житомирській області не входить розгляд дисциплінарного провадження щодо державних службовців, які займають посади державної служби категорії “Б” та здійснюють повноваження керівника державної служби в державних органах.
Також позивачем зазначено, що притягнення його до відповідальності за порушення мав би здійснювати суб'єкт призначення на посаду в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. Проте наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 21.09.2021 №578-к порушено дисциплінарне провадження щодо нього, як головного спеціаліста, до повноважень якого відповідно до положення про Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, затвердженого 21.05.2021 №248, не входить надання та скасування будь-яких наказів.
ОСОБА_1 також пояснив, що комісією встановлено, що підставою видачі вказаних у акті наказів була доповідна записка від 11.05.2021 №1165/3-21-03, підписана в.о. начальника Управління державної експертизи, ринку та оцінки земель ОСОБА_2 , який у своїх поясненнях зазначає, що готував її за усним дорученням ОСОБА_1 та наголосив, що відповідно до п.6 ст. 9 Закону України “Про державну службу” державний службовець у разі виникнення у нього сумніву щодо законності виданого керівником наказу (розпорядження), доручення повинен вимагати його письмового підтвердження, після отримання якого зобов'язаний виконати такий наказ (розпорядження), доручення. Одночасно з виконанням такого наказу (розпорядження), доручення, державний службовець зобов'язаний у письмовій формі повідомити про нього керівника вищого рівня або орган вищого рівня. У такому разі державний службовець звільняється від відповідальності за виконання зазначеного наказу (розпорядження), доручення, якщо його буде визнано незаконним у встановленому законом порядку, крім випадків виконання явно злочинного наказу (розпорядження), доручення (т.1 а.с. 176).
У подальшому дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - Дисциплінарна комісія) звернулася до в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області із поданням про накладення на головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Луганському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області ОСОБА_1 (далі - подання) дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби у зв'язку з наявністю в його діях дисциплінарного проступку, передбаченого п.7 ч.2 ст.65 Закону України “Про державну службу”, зокрема перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення (т.1 а.с. 177-191).
У поданні вказано, що Дисциплінарною комісією під час розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 встановлено в його діях наявність дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини 2 статті 65 Закону України “Про державну службу”, а саме в. о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Смолянюком Олександром Сергійовичем було перевищено службові повноваження під час підписання наказів Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області: від 07.05.2021 №6-2651/14-21-сг "Про втрату чинності наказу Головного управління від 24.02.2020 №6-1866/14-20-сг"; від 11.05.2021 №6-2707/14-21-сг “Про припинення права користування”; від 11.05.2021 №6-2709/14-21-сг “Про припинення права користування”; від 13.05.2021 №1309-УБД "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення"; від 14.05.2021 №1311-УБД "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення".
В свою чергу, зазначені висновки зроблені Дисциплінарною комісією на підставі наступного.
Дисциплінарною комісією встановлено, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 у справі №240/7736/19, яке набрало законної сили 21.01.2020, наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 24.02.2020 №6-1866/14-20-СГ, ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту приватизації земель Державного підприємства "Україна", правонаступником якого є Колективне сільськогосподарське підприємство "Україна-Черняхів-І".
Проте наказом Головного управління, який підписаний ОСОБА_1 , від 07.05.2021 №6-2651/14-21-сг "Про втрату чинності наказу Головного управління від 24.02.2020 №6-1866/14-20-сг” "Про виконання рішення суду" визнано таким, що втратив чинність наказ Головного управління від 24.02.2020 №6-1866/14-20-СГ "Про виконання рішення суду". Підставою видачі цього наказу стала доповідна записка в.о. начальника Управління державної експертизи, ринку та оцінки земель Рудніка В.І. від 07.05.2021 №1142/3-21-0.3.
Наказами Головного управління від 11.05.2021 №6-2707/14-21-сг від 11.05.2021 №6-2709/14- 21-сг (за підписом в.о. начальника Олександра Смолянюка) припинено Учбово-дослідному господарству “Україна” право постійного користування землею державної власності сільськогосподарського призначення площею 3294 га та площею 1619,6 га, яке виникло на підставі державних актів на право постійного користування землею (серія ЖТ-11-6-2 №000002 від 22.07.1994 та серія І-ЖТ №001150 від 25.05.1994).
Дисциплінарною комісією встановлено, що підставою видачі зазначених наказів стала доповідна записка в.о. начальника Управління державної експертизи, ринку та оцінки земель ОСОБА_2 . Підставою видачі цього наказу стала доповідна записка в.о. начальника Управління державної експертизи, ринку та оцінки земель Рудніка В.І. від 11.05.2021 №1165/3-21-0.3, відповідно до змісту якої основним обґрунтуванням припинення права постійного користування землею Учбово-дослідному господарству “Україна” стало невизначеність у державних актах право постійного користування землею, загальною площею 4913,6 га (серії ЖТ-11-6-2 №000002 від 22.07.1994 та серії 1-ЖТ №001150 від 25.05.1994) цільового призначення земель, затвердженого наказом Держкомзему України від 23.07.2010 №548.
Саме тому, за результатами перевірки Дисциплінарною комісією не встановлено правових підстав, які б надавали можливість Головному управлінню припинити право постійного користування землею Учбово-дослідному господарству “Україна” на підставі доповідної записки в.о. начальника Управління державної експертизи, ринку та оцінки земель Рудніка В.І. та усного доручення в.о. начальника Головного управління Смолянюка О.С.
Окрім того, встановлено протиправність прийняття наказів Головного управління Держгеокадстру у Житомирській області:
- від 13.05.2021 №1309-УБД "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення", згідно з яким надано дозвіл ГО "ФОНД ІНВАЛІДІВ АТО" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, розташованої на території Житомирського (Черняхівського) району, за межами населених пунктів Черняхівської селищної ради. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2399,8951 га, з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства;
- від 14.05.2021 №1311-УБД "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення", згідно з яким надано дозвіл ГО "ФОНД ІНВАЛІДІВ АТО" на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, розташованої на території Житомирського (Черняхівського) району, за межами населених пунктів Черняхівської селищної (Великогорбашівської сільської) ради. Орієнтовний розмір земельної ділянки 1406,3786 га, з цільовим призначенням - для ведення підсобного сільського господарства.
Відповідно до змісту подання, дисциплінарною комісією досліджено відсутність за час роботи позивача застосування до нього заходів дисциплінарного впливу та отримання за результатами оцінювання службової діяльності за 2020 рік позитивної оцінки службової діяльності.
13 жовтня 2021 року Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області листом за вих.№93ДП повідомило позивача, що Дисциплінарною комісією 13.10.2021 для прийняття рішення виконуючому обов"язків начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Віктору Торчуку внесено подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Луганському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. Одночасно повідомлено позивача про необхідність надати письмові пояснення на ім"я в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Віктора Торчука не пізніше ніж за два дні до закінчення строку прийняття керівником рішення (т.1 а.с. 192).
Відповідно до акту від 22.10.2021 ОСОБА_1 письмових пояснень на ім"я в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про обставини, що стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, не надав (т.1 а.с. 193).
Враховуючи подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області за результатами розгляду дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 , в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Ольгою Петренко 22 жовтня 2021 року прийнято наказ №698-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 ".
Відповідно до змісту вказаного наказу ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Луганському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області згідно з ч.1 ст.64, ч.1 ст.65, п.7 ч.2 ст.65, ч.5 ст.66 Закону України "Про державну службу", за вчинення дисциплінарного проступку, що полягає:
- в порушенні вимог ст.19, 58 Конституції України, ст.4, 8, 62 Закону України “Про державну службу”, пункту 10 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Державний земельний кадастр”, рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 (справа №1-17/2005), статті 22, 37, 141, 149 Земельного кодексу України, а також Положення про Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області;
- у перевищенні службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, а саме за перевищення службових повноважень, передбаченого пунктом 7 частини 2 статті 65 Закону України “Про державну службу”, в частині підписання в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Смолянюком Олександром Сергійовичем наказів Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 07.05.2021 №6-2651/14-21-сг "Про втрату чинності наказу Головного управління від 24.02.2020 №6-1866/14-20-сг" від 11.05.2021 №6-2707/14-21-сг “Про припинення права користування”; від 11.05.2021 №6-2709/14-21-сг “Про припинення права користування”; від 13.05.2021 №1309-УБД "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення"; від 14.05.2021 №1311-УБД "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення” (т.2 а.с. 208-210).
Окрім того, у п.3 зазначеного наказу передбачено, що днем звільнення ОСОБА_1 із займаної посади вважати перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність.
Відповідно до листка непрацездатності серії АЛВ №470287 ОСОБА_1 в період з 08.11.2021 по 17.11.2021 перебував на лікуванні у стаціонарі, у зв"язку з чим на вказаний період був звільнений від роботи (т.1 а.с. 84).
З урахуванням вказаного, 18 листопада 2021 року в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області прийнято наказ №764-к "Про визначення дати звільнення та розрахунок зі ОСОБА_1 ", за яким день звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Луганському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області визначено 18.11.2021 (т.1 а.с. 81-82).
Вважаючи вищевказані накази протиправними, необґрунтованими та такими, що прийняті з порушенням законодавчо встановленої процедури, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Стаття 43 Конституції України передбачає, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України “Про державну службу”.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону України “Про державну службу” за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 65 Закону України “Про державну службу” підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Відповідно до пункту 7 частини другої статті 65 Закону України “Про державну службу” перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення, є дисциплінарним проступком.
Частиною першою статті 66 Закону України “Про державну службу” передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Відповідно до частини п'ятої статті 66 Закону України “Про державну службу” звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України “Про державну службу”, а саме: перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення, законодавцем передбачено винятковий та безальтернативний вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади.
За приписами статті 68 Закону України “Про державну службу” дисциплінарні провадження ініціюються суб'єктом призначення. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В”: зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.
Відповідно до частин першої, другої, десятої, одинадцятої статті 69 Закону України “Про державну службу” для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб'єкт призначення.
Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій “Б” і “В”, утворює керівник державної служби у кожному державному органі. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Частиною першою статті 73 Закону України “Про державну службу” визначено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Процедура здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначена Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1039 (далі - Порядок № 1039).
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1039 дисциплінарна справа повинна містити:
- дату і місце її формування;
- підстави для відкриття дисциплінарного провадження;
- характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;
- відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;
- пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень;
- пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;
- пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);
- належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
- пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Пунктами 31 - 33 Порядку № 1039 передбачено, що Комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.
Про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними. Таке повідомлення здійснюється не менш як за п'ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.
Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Відповідно до пункту 34 Порядку №1039 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії. Пропозиція (подання) готується Комісією, дисциплінарною комісією після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи та підписується усіма її членами, які брали участь у голосуванні.
Пропозиція (подання) складається із вступної, мотивувальної та резолютивної частини.
У вступній частині зазначаються: дата складення; відомості щодо підстав для порушення дисциплінарного провадження; прізвище, ім'я, по батькові державного службовця, його посада, інші відомості, що мають значення для здійснення дисциплінарного провадження.
У мотивувальній частині зазначаються: у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: - факти, що підтверджують відсутність вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку із відповідним обґрунтуванням; - заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду; у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: - факти, що підтверджують вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, з посиланням на положення відповідних нормативно-правових актів; - обставини, що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; - ступінь вини державного службовця; - характер дисциплінарного проступку, ступінь його тяжкості, настання тяжких наслідків; - відомості, що характеризують державного службовця, обставини, що пом'якшують чи обтяжують дисциплінарну відповідальність державного службовця, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та ставлення державного службовця до державної служби; - заяви, клопотання, пояснення державного службовця та рішення, прийняті Комісією, дисциплінарною комісією за результатами їх розгляду.
У резолютивній частині зазначаються: у разі відсутності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: - прізвище, ім'я, по батькові державного службовця, висновок про відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку; - пропозиція про закриття дисциплінарного провадження; у разі наявності у діях державного службовця дисциплінарного проступку: - висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку, передбаченого відповідним пунктом частини другої статті 65 Закону, та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; - вид дисциплінарного стягнення, рекомендованого до застосування, передбачений відповідною частиною статті 66 Закону, або обставини, що виключають можливість накладення дисциплінарного стягнення.
Статтею 74 Закону України “Про державну службу” передбачені гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення, відповідно до якої дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.
Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Закону України “Про державну службу” рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Таким чином, нормами Закону України “Про державну службу” та Порядку №1039 чітко врегульовано процедуру здійснення дисциплінарною комісією дисциплінарного провадження та порядок накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення.
Натомість оскаржуваний наказ №698-к від 22.10.2021 в порушення статті 64, частини другої статті 77 Закону України “Про державну службу” не містить стислого викладення обставин справи, виду дисциплінарного проступку і його юридичної кваліфікації.
Відповідно до змісту наказу №698-к від 22.10.2021 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 » не можливо встановити у чому саме полягає перевищення службових повноважень позивачем, які саме вимоги (норми, статті) законів чи інших нормативно-правових актів у сфері державної служби він порушив, або ж які конкретно обов'язки визначені посадовою інструкцією позивача він не виконав або ж виконав неналежним чином.
Окрім того, не були вказані відомості відображені у поданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 13.10.2021.
Також з огляду на досліджені судом докази та встановлені у справі обставини, суд зазначає, що Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області при здійсненні дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 допущено ряд порушень. Зокрема, як встановлено з матеріалів дисциплінарної справи, подання дисциплінарної комісії не містить інформації щодо ступеня вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, настання тяжких наслідків та ставлення позивача до державної служби.
Також відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували факт забезпечення права позивача на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи до прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення та можливість позивача подати письмові пояснення на ім"я в.о. начальника Головного управління Віктора Торчука, надати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених у поданні обставин.
Матеріали справи свідчать, що відповідно до акту від 22.10.2021 ОСОБА_1 письмових пояснень на ім"я в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про обставини, що стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, не надав (т.1 а.с. 193).
Вказане порушення, відбулось у зв"язку з недотриманням відповідачем законодавчо закріпленої гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення передбаченої ч.4 ст.74 Закону України "Про державну службу", а саме неможливості застосування дисциплінарного стягнення під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.
Зазначена вище норма закону є чіткою і не допускає різного тлумачення.
При цьому, судом під час розгляду справи встановлено та відповідачем не заперечується, що в період з 18.10.2021 по 17.11.2021, в тому числі 22.10.2021, тобто на дату прийняття оскаржуваного наказу щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, позивач був відсутній на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, що також самостійно вказано Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області в п.3 наказу №698-к від 22.10.2021.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не мав права застосовувати до позивача дисциплінарне стягнення, у тому числі у вигляді звільнення з посади, оскільки у день прийняття оскаржуваного наказу - 22.10.2021 позивач не перебував на службі, а тому не міг надати або відмовитись від надання письмових пояснень на ім"я в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, які він, як суб'єкт призначення повинен був отримати, згідно з вимогами статті 75 Закону України “Про державну службу”.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області при прийнятті наказу №698-к від 22 жовтня 2021 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 ” не враховано вимоги ч.4 ст.74 ЗУ “Про державну службу”, якою передбачено що дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, а також не дотримання суб'єкта призначення обов'язку отримання письмових пояснень державного службовця стосовно вчиненого ним дисциплінарного проступку.
Вказані обставини дають підстави для висновку, що Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення відбулося в межах періоду перебування ОСОБА_1 на лікарняному (період тимчасової непрацездатності), що суперечить положенням чинного законодавства, а отже прийняття оскаржуваного наказу здійснено без дотримання порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 звільнено з державної служби без дотримання порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності, внаслідок якого порушено право позивача на працю.
З огляду на викладене, наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 22.10.2021 №698-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 " прийнятий із порушенням порядку встановленого законом, тому, як наслідок, є протиправним та підлягає скасуванню.
Окрім того, скасування наказу №698-к від 22.10.2021 є підставою для скасування наказу №764-к від 18.11.2021 Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області "Про визначення дати звільнення та розрахунок з ОСОБА_1 ", оскільки ці позовні вимоги взаємопов"язані.
Суд вказує, що твердження позивача з приводу того, що право на притягнення його до відповідальності за вчинення дій чи бездіяльності на посаді в.о. начальника Головного управління, мав лише суб"єкт призначення, є безпідставними, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 7 ст. 31 Закону України “Про державну службу” з метою безперебійного функціонування державного органу одночасно з прийняттям рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби до призначення особи на таку посаду суб'єкт призначення може прийняти рішення:
1) про тимчасове покладення виконання обов'язків за вакантною посадою державної служби категорії "А" на одного із заступників або на одного з керівників самостійних структурних підрозділів цього державного органу;
2) про тимчасове покладення виконання обов'язків за вакантною посадою керівника самостійного структурного підрозділу на одного із державних службовців, які працюють у відповідному структурному підрозділі державного органу;
3) про тимчасовий розподіл обов'язків за іншими вакантними посадами державної служби між державними службовцями, які працюють у відповідному структурному підрозділі державного органу.
Верховний Суд у постанові від 19.07.2019 у справі 814/4196/15 наголосив, що «виконуючий обов'язки» - це не назва посади, а людина (працівник), яка виконує роботу тимчасово. Чинним законодавством України не передбачено такої посади як «виконуючий обов'язки» і, навіть, коли працівника приймають виконуючим обов'язки, у штатному розписі відповідна посада не доповнюється приставкою «в.о.». Працівник чи особа, яка проходить службу, може бути звільнений з посади, на яку він є призначеним на день звільнення, а не за якою така особа тимчасово виконує обов'язки.
Частиною 2 ст.69 Закону України “Про державну службу” передбачено, що дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "Б" та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб'єкт призначення.
Дисциплінарну комісію стосовно інших державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.
З огляду на системний аналіз вказаної норми, право на створення дисциплінарної комісії державних службовців категорії «Б» (в даному випадку посада начальника головного управління), та як наслідок в подальшому має право на звільнення, дійсно надано суб'єкту призначення, однак з урахуванням наявності двох умов, а саме: 1) державний службовець займає посаду категорії «Б»; 2) здійснює повноваження керівника державної служби.
Саме тому, притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності здійснено належним суб" єктом, однак без дотримання відповідачем процедури накладення дисциплінарного стягнення.
Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 та статті 240-1 КЗпП України, а тому встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 з приводу поновлення на рівнозначній посаді головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, суд зазначає наступне.
Перейменування установи, що не пов'язано із її припиненням (ліквідацією) як юридичної особи, зміна штатного розпису, не є обставиною, з якою стаття 240-1 КЗпП України пов'язує неможливість поновлення працівника на попередній роботі.
У разі зміни внутрішньої (організаційної) структури установи (ліквідації одного структурного підрозділу із створенням або без створення іншого структурного підрозділу, змін в найменуванні установи, підрозділу або посади тощо) незаконно звільнений працівник підлягає поновленню на тій посаді, яку він обіймав на момент звільнення, після чого роботодавець зобов'язаний вчинити дії щодо працевлаштування такого працівника з урахуванням змін, що відбулися.
Водночас поновлення позивача на посаді, яку він не обіймав до звільнення, суперечить єдиному можливому способу захисту його порушеного права, який закріплений у частині першій статті 235 КЗпП України та спрямований на повернення сторін трудового спору (працівника і роботодавця) у положення, яке існувало на день звільнення. Крім того, такий спосіб захисту порушеного права позивача може викликати новий спір з приводу визначення “рівнозначної” посади та відповідного структурного підрозділу, де така посада передбачена.
Рішення суду має бути якомога повним, зрозумілим та чітким. Чіткість рішення передбачає, зокрема, чіткість вжитих у судовому рішенні термінів та їх співвідношення з поняттями, які вони позначають. Судове рішення не повинно містити положень, які б ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення позивача саме на рівнозначній посаді.
Водночас, зважаючи на висновки суду вказану вище, а саме встановлення незаконно та безпідставного звільнення позивача, для належного захисту порушеного права, ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Луганському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Відповідно до пп. “ 3” п.1 частини 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08.02.1995 №100(далі - Порядок) цей порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника.
Згідно з абзацами 3, 7 та 8 частини 2 Порядку збереження заробітної плати" у всіх інших випадках", до яких відноситься й випадок вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
До матеріалів справи долучено довідку про середньомісячну заробітну плату ОСОБА_1 в період з вересня 2021 року по жовтень 2021 року, відповідно до якої середньоденна заробітна плата позивача, за два місяці перед звільненням, становить 355,81 грн (т.1 а.с.214).
Суд зазначає, що період вимушеного прогулу позивача, а саме: з 19 листопада 2021 року до 06 червня 2022 року складає 135 робочих днів. Такий період обраховується починаючи з дня, наступного за звільненням (19.11.2021) до прийняття судом рішення про поновлення позивача на посаді (06.06.2022).
Отже, за весь час вимушеного прогулу за період з 19.11.2021 по 06.06.2022 на користь позивача підлягає стягненню з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 48034,35грн (135 днів x 355,81 грн), з відрахуванням при виплаті встановлених законом податків і зборів.
Відповідно до п.2 та п.3 ч.1 ст.371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Частиною 1 та 2 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.5 ст.139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Щодо стягнення на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як свідчать матеріали справи, між позивачем і адвокатом Жуковською Людмилою Анатоліївною укладено Договір про надання правової допомоги від 25.10.2021.
На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано: акт здачі-приймання робіт за жовтень 2021 року - січень 2022 року у справі №240/39941/21, згідно з яким адвокатом надано послуги загальна вартість яких складає - 13000 грн; квитанцію №619541 про сплату наданих юридичних послуг (т.1 а.с.221-222, 16).
Відповідач просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з їх неспівмірністю зі складністю справи.
Як уже зазначалося судом, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вказана позицій узгоджується з висновками Верховного суду у постанові від 22.12.2020 у справі № 520/8489/19.
Беручи до уваги зміст виконаних робіт (наданих послуг), суд вважає, що витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними та завищеними, оскільки підготовка та написання позовної заяви, що регулюють спірні відносини не вимагало настільки великих зусиль адвоката.
Отже, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини справи, суть наданих послуг, суд вважає, що заявлений до відшкодування їх розмір (15000,00 грн) є надмірним.
На думку суду, аналіз фактичних обставин справи, збір доказів та узгодження правової позиції не має безпосереднього впливу на результат та входить до процесу складення позовної заяви. Саме тому, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою і п'ятою статті 134 та частиною дев'ятою статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу які підлягають стягненню з відповідача до 3000,00 грн.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул.Довженка, 45, Житомир,10002, код ЄДРПОУ 39765513) про визнання протиправними та скасування наказів, - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №698-к від 22 жовтня 2021 року “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_1 ”. та наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №764-к від 18.11.2021 "Про визначення дати звільнення та розрахунок з ОСОБА_1 ".
Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з 19 листопада 2021 року.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 19 листопада 2021 року по 06 червня 2022 року, у сумі розміром 48034,35 грн, з утриманням податків та інших обов"язкових платежів при виплаті.
У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 (нуль) коп.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Коростенському, Лугинському, Народицькому, Овруцькому, Олевському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено в повному обсязі 07 червня 2022 року.
Суддя А.В. Горовенко