25 травня 2022 року Справа №160/6799/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши клопотання представника відповідача Куреденко Оксани Петрівни про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати у справі за позовною заявою Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради до ОСОБА_1 про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта та припинення права замовника на виконання будівельних робіт,-
11 травня 2022 року (до відділення поштового зв'язку таку подано 04 травня 2022 року) до Дніпропетровського окружного адміністративно сулу надійшла позовна заява Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, зареєстровану за № ДП101220105705 від 19.01.2022 року будівництво якого здійснено на підставі будівельного по об'єкту «Нове будівництво житлового будинку на земельній ділянці за місцем розташування: АДРЕСА_1 »;
- припинити право замовнику ОСОБА_1 на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) зареєстрованого за №ДП051210927923 від 28.09.2021 року.
Вказані позовні вимоги вмотивовані тим, що враховуючи, що відповідач вніс до декларації про готовність до експлуатацію об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта та до повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) недостовірні відомості, здійснив будівництво об'єкта на земельній ділянці за не цільовим призначенням, самостійно в терміні визначені законодавством сплатив суму штрафу, що є фактом визнання останнім своєї вини за вчинене адміністративне правопорушення та є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, щодо земельної ділянки, а позивач не має можливості скасувати вищезазначену декларацію та повідомлення по об'єкту «Нове будівництво житлового будинку на земельній ділянці з місцем розташування: АДРЕСА_1 » № ДП101220105705 від 19.01.2022 року.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2022 зазначена вище справа розподілена та 12.05.2022 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 року вказану позовну заяву було залишено без руху та надано було позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду: оригіналу документа про доплату судового збору в розмірі 4962,00 грн.
23.05.2022 року через систему «Електронний суд» (документ сформовано 22.05.2022 року) представником відповідача Куреденко О.П. до суду подано клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати яке вмотивовано тим, що Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 на території України введено воєнний стан. Тим паче, враховуючи той факт, на що позивачем у наведеній справі виступає Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, судовий збір сплачується за рахунок коштів місцевого бюджету, що обумовлює складність, багатоетапність та необхідність значного часу для здійснення відповідної процедури.
Розглянувши подане до суду клопотання, суд приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови, за наявності яких позивача можливо було б звільнити від сплати судового збору чи відстрочити його сплату, відсутні і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору суб'єкту владних повноважень може розцінюватися, як надання суб'єкту владних повноважень певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір.
Таким чином, суд вважає, що у задоволенні клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати слід відмовити.
В той же час, у визначений судом п'ятиденний строк вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 року залишаються не виконаними.
Так, згідно частини 3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (із відповідними змінами і доповненнями).
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову юридичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2022 року, становить 2481,00 грн.
З позовної заяви вбачається, що позивач заявляє дві вимоги немайнового характеру.
Таким чином, за подання даного адміністративного позову позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4962,00 грн.
Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ доплати судового збору у розмірі 4962,00 грн., сплаченого на реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Отже, у визначений судом п'ятиденний строк вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2022 року залишаються не виконаними.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.
При цьому, у рішенні від 04.12.1995 р. по справі "Беллет проти Франції" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення реалізації права позивача на доступ до правосуддя, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви, викладені в ухвалі суду від 16.05.2022 року на 5 (п'ять) робочих днів з дня отримання копії цієї ухвали.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача Куреденко Оксани Петрівни про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати - відмовити.
Продовжити Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради строк для усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 16.05.2022 року.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- оригіналу документа про доплату судового збору в розмірі 4962,00 грн., сплаченого на наступні реквізити:
отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП
код банку отримувача (МФО): 899998
рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632
код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу:
*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник