Справа № 361/1913/22 провадження № 2/361/2704/22
30.05.2022
«30» травня 2022 року м.Бровари Київської області
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Василишин В.О., розглянувши матеріали позовної заяви акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту,
У травні 2022 року акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулося до суду із даним позовом, в якому просить звільнити з-під арешту, накладеного ухвалою Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у справі № 2-4524/2010, нерухоме майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 46,7 кв.м, житловою площею 7,8 кв.м, земельну ділянку, площею 0,2498 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, а також земельну ділянку, площею 0,1378 га для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а також вирішити питання про стягнення судових витрат.
Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.
Перевіривши дану позовну заяву та додані до неї документи в порядку вирішення питання про відкриття провадження у справі вважаю, що позивачем при зверненні до Броварського міськрайонного суду Київської області з даним позовом порушено правила виключної підсудності, визначені статтею 30 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) виходячи з наступного.
Фактично спірні правовідносини, які виникли між сторонами, стосуються нерухомого майна, а саме житлового будинку, земельної ділянки, площею 0,2498 га, а також земельної ділянки, площею 0,1378 га для ведення особистого селянського господарства, що розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Мартусівка. У позовній заяві позивач помилково вказав адресу знаходження нерухомого майна Броварський район Київської області, в той час як село Мартусівка знаходиться у Бориспільському районі Київської області.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна адреса знаходження спірних домоволодіння та земельних ділянок: АДРЕСА_1 .
Відповідно до статей 181, 190 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Згідно із пунктом 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Відповідно до пункту 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Частина перша статті 30 ЦПК України передбачає, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (виключна підсудність).
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124).
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від
02 червня 2016 року № 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно із Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини» інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (стаття 378 частина перша ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана (стаття 32 ЦПК України).
За наведених обставин, враховуючи, що позивачем заявлено позовну вимогу із приводу нерухомого майна, на дану категорію справ поширюється дія правила про виключну підсудність, а відтак оскільки дана справа не підсудна Броварському міськрайонному суду Київської області, вважаю за необхідне на підставі пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України передати дану справу на розгляд до Бориспільського міськрайонного суду Київської області як до суду територіальна юрисдикція (підсудність) якого поширюється на адресу місця знаходження спірного нерухомого майна.
На підставі викладеного, керуючись статтями 30, 31, 260 ЦПК України,
Позовну заяву акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту - передати за підсудністю на розгляд до Бориспільського міськрайонного суду Київської області (08301, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Героїв Небесної Сотні, 8).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київської апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення. Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.О.Василишин