07 червня 2022 року ЛуцькСправа № 140/307/22
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування постанов,
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області звернулося в суд із позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про скасування постанов від 19.07.2021 та від 16.12.2021 ВП №64967857 про накладення штрафу.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 відмовлено у задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про скасування постанов в частині позовних вимог про скасування постанови від 19.07.2021 ВП №64967857 про накладення штрафу повернуто позивачеві без розгляду.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11.02.2022 позов Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування постанови задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Новосада О.Ю. від 16.12.2021 у виконавчому провадженні №64967857 про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області у розмірі 10 200,00 грн.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2022 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області задоволено, ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 02.02.2022 про повернення позовної заяви у справі № 140/307/22 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 прийнято до провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування постанови, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін суддею одноособово, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ КАС України; призначено судове засідання на 12:00 07.06.2022 в залі судових засідань Волинського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: м. Луцьк, вул. Словацького, 1.
До судового засідання, призначеного на 12:00 07.06.2022, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про розгляд справи без їхньої участі до суду не подали.
Частиною четвертою статті 229 КАС України, передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи зазначені норми законодавства та скорочені строки розгляду такої категорії справ, визначені статтею 287 КАС України, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у завах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 у справі №140/182/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено повністю. Так, серед іншого, суд визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо непроведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року пенсії за вислугу років відповідно до статей 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 15 вересня 2020 року №11/2014; зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статей 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 15 вересня 2020 року №11/2014 (з урахуванням раніше виплачених сум); стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім грн 00 коп.).
24.03.2021 Волинський окружний адміністративний суд видав ОСОБА_1 виконавчий лист №6729/2021 у справі №140/182/21 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статей 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 15 вересня 2020 року №11/2014 (з урахуванням раніше виплачених сум).
29.03.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Новосадом О.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64967857 з виконання виконавчого листа №6729/2021, виданого Волинським окружним адміністративним судом 24.03.2021.
19.04.2021 Головне управління ПФУ у Волинській області листом № 0300-0305-5/18338 повідомило відповідача про те, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/182/21 від 09.02.2021 в добровільному порядку здійснено ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статей 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України від 15 вересня 2020 року №11/2014 (з урахуванням раніше виплачених сум). Перерахований розмір пенсії становить 7831,25 грн та виплачується з 01.04.2021. Виплата заборгованості за період з 01.04.2019 по 31.03.2021 в розмірі 60970,71 грн буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
02.06.2021 старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Новосад О.Ю. направив ГУ ПФУ у Волинській області вимогу виконавця, відповідно до якої вимагав: 1. Протягом 3-х днів з моменту отримання даної вимоги повідомити державного виконавця на якій підставі при примусовому виконанні судового рішення стягувачу було зменшено розмір пенсії з 80% на 70% грошового забезпечення; 2. Чи виплачено стягувачу заборгованість за період з 01.04.2019 по 31.03.2021 в розмірі 60970,71 грн.
11.06.2021 Головне управління ПФУ у Волинській області листом № 0300-0307-5/25315 щодо інформації про стан виконання рішення суду у справі № 140/182/21 в частині нарахування пенсії 80% сум грошового забезпечення повідомило відповідача про те, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі № 140/567/19 від 28.11.2019 Головним управлінням ПФУ у Волинській області порядку здійснено з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям громадян”, виходячи з відсоткового значення розмірі пенсії 80 % сум грошового забезпечення» та здійснено нарахування пенсії з урахуванням виплачеїшх сум.
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/182/21 від 09.02.2021 Головним управлінням здійснено ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум), на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 15.09.2020 №11/2014.
При цьому, якщо в рішенні суду не вказано порядок проведення перерахованої пенсії, її виплата проводиться відповідно до чинного законодавства. При виконанні рішення суду враховано правову позицію, яка викладена в постанові Верховного Суду України від 05.11.2013 у справі №21-293а13, постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19.12.2001 №8, згідно якої виплати за рішенням судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до змін умов пенсійного забезпечення одержувача. Визнання будь-якого права на майбутнє є безпідставним та необґрунтованим, оскільки неможливо зобов'язати орган Пенсійного фонду на майбутнє вчиняти будь-які дії, так як відсутніми є факти порушення прав позивача в майбутньому.
19.07.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Новосадом О.Ю. у виконавчому провадженні №64967857 винесено постанову про накладення штрафу на ГУ ПФУ у Волинській області у розмірі 5100,00 грн за невиконання судового рішення без поважних причин.
16.12.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Новосадом О.Ю. у виконавчому провадженні №64967857 винесено постанову про накладення штрафу на ГУ ПФУ у Волинській області у розмірі 10200,00 грн за умисне невиконання судового рішення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно із частинами першою, другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (з наступними змінами та доповненнями, далі Закон №1404-VIII), який набрав чинності 05.10.2016, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частинами другою, четвертою статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України Про виконавче провадження.
Статтею 1 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пункт 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII передбачає, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої, частини четвертої статті 18 цього Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом
У випадку встановлення державним виконавцем факту невиконання боржником - юридичною особою рішення суду без поважних причин, він наділений повноваженнями щодо винесення постанови про накладення на такого боржника штрафу.
Згідно з частиною першою статті 63 Закону 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону №1404-VIII).
Стаття 75 Закону №1404-VIII передбачає, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу зазначених вище норм права можна дійти висновку про те, що на момент прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у визначений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов'язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього. Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм Закону №1404-VIII можуть вважатися обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. У свою чергу, встановлення таких обставин як: невиконання судового рішення; наявність поважних причин такого невиконання, необхідно здійснювати в кожному конкретному випадку індивідуально. Обов'язок з'ясування цих обставин покладено на державного виконавця.
Таким чином, невиконання боржником рішення суду - тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 по справі № 0840/3476/18, від 19.09.2019 по справі №686/22631/17, від 07.11.2019 по справі № 420/70/19 та відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Частинами 1,2 статті 23 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктами 20, 29 БК України визначено, що порушенням бюджетного законодавства є: взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.
У свою чергу питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішення суду було врегульовано постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 «Про погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду». Після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києвау справі № 640/5248/19 від 22.07.2020 обсяг бюджетних асигнувань на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суддів не переглядався.
Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження ВП № 64967857 з примусового виконання виконавчого листа №6729/2021, виданого 24.03.2021 Волинським окружним адміністративним судом.
Згідно з пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 64967857 від 29.03.2021 визначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) надійшло повідомлення ГУ ПФУ у Волинській області 28.04.2021 про те, що виплата нарахованих сум ОСОБА_1 на виконання рішення суду, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, тому виплата заборгованості буде здійснена в межах бюджетних асигнувань виділених на цю мету.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами, які містяться у даній справі, що позивачем, на виконання рішення суду, здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , що підтверджується витягом про перерахунок пенсії. Разом з тим, на час винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу від 19.07.2021 ВП №64967857, рішення суду в частині виплати перерахованої пенсії ГУ ПФУ у Волинській області не виконано у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування з Державного бюджету України.
У зв'язку з наведеним вище, відсутні підстави стверджувати про те, що позивачем виконано рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/182/21 не у повному обсязі з його вини, фактично виплата не здійснена з підстав відсутності бюджетного фінансування.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладений в постанові від 21.08.2019 у справі №754/3105/17, від 07.11.2019 у справі № 420/70/19, від 21.05.2020 у справі № 310/6910/16-а, від 19.08.2020 у справі №140/784/19.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд не вбачає факту невиконання позивачем рішення суду без поважних причин, оскільки матеріалами справи стверджується факт вчинення позивачем дій на виконання рішення суду.
Суд не бере до уваги твердження відповідача та третьої особи про те, що ГУ ПФУ у Волинській області неповно виконало рішення суду у справі №140/182/21 в частині нарахування пенсії у розмірі 80% сум грошового забезпечення, оскільки предметом розгляду судової справи, на виконання якої був виданий виконавчий лист №6729/2021 від 24.03.2021, було визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення обчислення та перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі довідки №11/2014 від 15 вересня 2020 року про розмір грошового забезпечення, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України; зобов'язання провести обчислення, перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) з 01 квітня 2019 року на підставі довідки №11/2014 від 15 вересня 2020 року про розмір грошового забезпечення за посадою відповідною (аналогічною) останній штатній посаді позивача станом на 05 березня 2019 року, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України. Рішення суду від 09.02.2021 у справі № 140/182/21 12.03.2021 набрало законної сили.
Отже, ОСОБА_1 у вказаній судовій справі не заявлялись позовні вимоги щодо зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області провести перерахунок пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення, ГУ ПФУ у Волинській області виконало виконавчий лист №6729/2021 від 24.03.2021 в межах покладених судом зобов'язань.
У суду відсутні підстави стверджувати, що рішення суду не виконане взагалі. Фактично залишилась невиконаною лише частина цього рішення щодо виплати суми перерахунку.
Отже, суд погоджується з доводами позивача про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного належного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень, надані на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Крім того, суд також враховує позицію ЄСПЛ, сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Питання розподілу судових витрат не вирішується, оскільки обидві сторони є суб'єктами владних повноважень.
Керуючись статтями 243-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22в, код ЄДРПОУ 13358826) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про скасування постанов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Новосада О.Ю. від 19 липня 2021 року у виконавчому провадженні №64967857 про накладення штрафу на ГУ ПФУ у Волинській області у розмірі 5100,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.А. Лозовський