Провадження № 2/359/1629/2022
Справа № 359/1399/22
07 червня 2022 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючого судді Муранової-Лесів І.В..
при секретарі Івковій Д.Л.,
за участі представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м.Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Бориспільської міської ради Київської області, про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дітей та стягнення аліментів на утримання дітей,-
встановив:
09.02.2022 ОСОБА_3 звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом про розірвання шлюбу з відповідачем ОСОБА_4 , визначення місця проживання їх малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - з матір'ю та стягнення аліментів на їх утримання на її користь.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 02 травня 2022 року було відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.
31.05.2022 представником відповідача адвокатом Білошапкою О.В. було подано клопотання про роз'єднання позовних вимог та направлення справи за територіальною підсудністю, а саме: виділити позовну вимогу про стягнення аліментів в самостійне провадження, а роз'єднані матеріали позовної заяви про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей передати за територіальною підсудність в Броварський міськрайонний суд Київської області.
Клопотання обґрунтоване тим, що розгляд об'єднаних позивачем вимог, які не є однорідними, мають різні підстави та предмет, в одному провадженні ускладнить вирішення справи та призведене до його затягування. При цьому звертає увагу, що позов про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей має розглядатися за правилами підсудності, визначеними ч.1 ст.27 ЦПК України, за місцем проживання відповідача.
Представником позивача адвокатом Лукьяновою Н.В. в підготовчому засідання також подане клопотання про роз'єднання позовних вимог та виділення в самостійне провадження позовну вимогу про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що відповідач подав відзив, за змістом якого зазначив, що не заперечує проти задоволення вимоги про розірвання шлюбу.
В підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заявлене нею клопотання про роз'єднання позовних вимог у вказаний в її заяві спосіб підтримала, проти задоволення заяви представника позивача про роз'єднання позовних вимог заперечує, вважає, що в даному випадку вимога про визначення місця проживання дітей є похідною вимогою від заявленого позову про розірвання шлюбу. Щодо стягнення аліментів вважає, що факт проживання дітей з позивачем за первісним позовом не може бути доказом того, що діти знаходяться на її утриманні, оскільки відповідачем надано докази того, що діти перебувають на утриманні саме відповідача.
Представник позивача ОСОБА_1 вважала, що з урахуванням завдання цивільного провадження щодо справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду, а також можливого ухвалення рішення в підготовчому засіданні та вирішення питання повернення судового збору у зв'язку з визнанням позову, доцільно виділити в самостійне провадження саме позовну вимогу про розірвання шлюбу. Проти відповідного клопотання представника відповідача заперечувала, вважає, що задоволення позову ОСОБА_3 про стягнення аліментів безпосередньо залежить від задоволення позову про визначення місця проживання дітей з матір'ю.
Дослідивши подані клопотання, заслухавши думку представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
В силу вимог ч.1 ст.188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Відповідно до вимог ч.2 цієї статті суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами:
1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;
2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;
3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
За змістом ч.4 цієї статті не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
В силу вимог ч.5 цієї статті також не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Відповідно до ч.6 ст.188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.
Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
За змістом ч.7 цієї статті про об'єднання справ в одне провадження, роз'єднання позовних вимог, про відмову в об'єднанні справ в одне провадження, роз'єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.
Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 при зверненні з позовом до суду скористалась своєї правом та об'єднала в одне провадження три позовні вимоги до одного відповідача ОСОБА_4 , що виникли зі сімейних правовідносин.
При відкритті провадження, а також в ході розгляду заявлених клопотань про роз'єднання позовних вимог порушень правил підсудності не виявлено.
Так, в силу вимог ч.ч.1,2 ст.28 ЦПК України підсудність визначалась за вибором позивача у зв'язку із заявленими позовними вимогами про стягнення аліментів та про розірвання шлюбу, зважаючи на ту обставину, що на час звернення з позовом до суду та на даний час троє малолітніх дітей проживають разом із позивачем у АДРЕСА_1 .
Отже, виділення в самостійне провадження як позовної вимоги про розірвання шлюбу або про стягнення аліментів жодним чином не впливає на підсудність даної справи Бориспільському міськрайонному суду Київської області.
Отже, єдиною підставою, яка заслуговує на увагу при прийнятті рішення про роз'єднання заявлених позовних вимог, для суду є наявність достатніх підстав вважати, що виділення однієї чи декількох вимог в самостійне провадження сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.
Як вбачається з пояснень представників сторін, а також поданих до суду заяв з процесуальних питань, між сторонами є спір щодо визначення місця проживання дітей з матір'ю або з батьком, яким подано до суду відповідний зустрічний позов, а також є спір щодо участі батька в утриманні дітей. Крім того, позивачем ОСОБА_3 подано позов про розірвання шлюбу, з приводу якого відповідачем у поданому відзиві зазначено про відсутність заперечень проти даної позовної вимоги.
В цьому зв'язку, зважаючи на вимоги ст.ст.110,112,160, 181 Сімейного кодексу України слід зазначити, що виключно позовні вимоги про розірвання шлюбу можуть бути розглянуті судом не залежно від того, з ким із подружжя залишають проживати малолітні діти, в той час, як стягнення аліментів на дитину можливо лише за позовом та на користь того з батьків, з ким проживають та, відповідно на чиєму утриманні вони знаходяться.
Зважаючи на спір, що виник між сторонами щодо визначення місця проживання дітей, суд не вбачає за доцільне роз'єднувати заявлені позивачем вимоги про визначення місця проживання дітей з матір'ю та стягнення аліментів на їх утримання. Оскільки в даному випадку, обставини, які підлягають встановленню при розгляді заявлених вимог пов'язані між собою підставою виникнення позову та поданими доказами.
З цих підстав суд дійшов висновку, що у задоволенні заявленого представником відповідача клопотання про роз'єднання позовних вимог та виділення в самостійне провадження позовної вимоги про стягнення аліментів слід відмовити.
Щодо поданого представником позивача клопотання про роз'єднання позовних вимог та виділення в самостійне провадження позовної вимоги про розірвання шлюбу, то зважаючи на ту обставину, що подружжя мають трьох малолітніх дітей, одному з яких лише у березні 2022 року виповнилося 1 рік, і на даний час заяви відповідача про визнання позову не надійшло, а представник відповідача заперечує проти роз'єднання таких вимог, а також, що обставини, які підлягають встановленню судом при розгляді справи щодо розірвання шлюбу, зокрема дійсні причини розірвання шлюбу, можливість його збереження, дають суду підстави дійти висновку, що з метою справедливого та неупередженого розгляду справи, такі вимоги мають розглядатися в одному об'єднаному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 188, 159-160, 353 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
В задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Білошапки Оксани Василівни про роз'єднання позовних вимог та направлення справи за територіальною підсудністю, а також у задоволенні заяви представника позивача адвоката Лукянової Наталії Миколаївни про роз'єднання позовних вимог - відмовити.
Ухвала суду самостійному апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Муранова-Лесів