м. Вінниця
06 червня 2022 р. Справа № 151/781/21
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик Віталій Володимирович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Чечельницької селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення
29.12.2021 року до Чечельницького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Чечельницької селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення 22 сесії 7 скликання Тартацької сільської ради Чечельницького району Вінницької області №324 від 13.12.2018.
Ухвалою Чечельницького районного суду Вінницької області від 30.12.2021 року, до відкриття провадження, адміністративну справу передано до Вінницького окружного адміністративного суду, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Чечельницького районного суду Вінницької області від 30.12.2021 року - без змін.
На виконання вимог вказаної ухвали, матеріали адміністративного позову №151/781/21 направлено до Вінницького окружного адміністративного суду.
05.05.2022 року матеріали позовної заяви надійшли до Вінницького окружного адміністративного суду.
Автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до статті 31 КАС України, визначено головуючого суддю по справі Дончика В.В.
Ухвалою від 10.05.2022 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання суду заяви про поновлення строків звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску
30.05.2022 року позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Обґрунтовуючи подане клопотання позивач зазначив, шо його важкий фізичний та психологічний стан є підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.
Ознайомившись з причинами пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 4 ст. 122 КАС України).
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом оскарження в даній справі є рішення 22 сесії 7 скликання Тартацької сільської ради Чечельницького району Вінницької області №324 від 13.12.2018 року.
Тобто, шестимісячний строк звернення для оскарження вказаного рішення закінчився 14.06.2019 року, якщо такий строк рахувати з часу прийняття оскаржуваного рішення.
Разом з тим, позивач у клопотанні про поновлення строку звернення до суду не заперечує, що він дізнався про порушення своїх прав з часу прийняття оскаржуваного рішення. Натомість вважає, що пропущений строк звернення до суду підлягає поновленню, оскільки обумовлений важким фізичним та психологічним станом, а також неодноразовими зверненнями для відновлення його порушених прав до судів різних інстанцій.
Вирішуючи питання про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд враховує, що поважними визнаються лише такі причини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тобто, які об'єктивно та істотно перешкоджали б зверненню до суду та не залежали від волевиявлення особи.
Водночас, навіть наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа «Олександр Шевченко проти України», пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У постанові Верховного Суду від 15 травня 2020 року у справі № 922/1467/20 зазначено, що «закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.
До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред'явлення позову неможливим або утрудненим.
Суд зауважує, що позивачем на підтвердження викладених у клопотанні обставин щодо важкого фізичного та психологічного стану не надано жодних доказів та не вказано, як саме ці обставини вплинули на пропуск строку звернення до суду із цим позовом.
Крім того, згідно інформації комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", судом встановлено що 20.03.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тартацької сільської ради Чечельницького району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 , у якому просив визнати незаконним та скасувати рішення 22 сесії 7 скликання Тартацької сільської ради Чечельницького району Вінницької області №324 від 13 грудня 2018 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для оформлення права власності ОСОБА_2 для ведення індивідуального садівництва.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15.08.2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Зазначене, на переконання суду, додаткового свідчить про те, що позивач дізнався про порушення свої прав ще на початку 2019 року.
Поряд з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у постанові від 14 липня 2020 року у справі № 400/3065/19, від 15 травня 2020 року у справі № 922/1467/20 та від 17 червня 2020 року у справі № 916/1689/17 дійшов висновку про те, що перебіг позовної давності шляхом пред'явлення позову може перериватися в разі звернення позивача до суду, в тому числі й направлення позовної заяви поштою, здійсненого з додержанням вимог процесуального законодавства. Якщо суд у прийнятті позовної заяви відмовив або повернув її, то перебіг позовної давності не переривається. Не перериває перебігу такого строку й подання позову з недодержанням правил підвідомчості, а також з іншим предметом спору та з іншими матеріально-правовими підставами.
Тобто, подання позову з іншими матеріально-правовими підставами не перериває перебігу позовної давності.
Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30 серпня 2021 року по справі № 500/485/20.
Натомість, в поданій заяві про поновлення строку звернення до суду, позивач не наводить обставин, за наявності яких, вказані ним підстави пропуску строку звернення до суду можуть вважатись поважними причинами пропуску строку.
Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи вищевказане, суд не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а тому, враховуючи пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено інших причин поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку про відмову позивачу у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду та, як наслідок повернення позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Чечельницької селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 293 КАС України, ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Дончик Віталій Володимирович