м. Вінниця
06 червня 2022 р. Справа № 120/3677/22
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Комара П.А., дослідивши матеріали позовної заяви
за позовом: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
до: Вороновицької селищної ради
про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Вороновицької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 06.05.2022 залишено позовну заяву без руху та запропоновано позивачем у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.
23.05.2022 через відділ прийому суду позивачі подали заяви щодо виконання вимог ухвали суду від 06.05.2022.
На виконання вимог ухвали суду від 06.05.2022 представника позивача Бойка М.С. надійшла заява від 23.05.2022. Зокрема у поданій заяві міститься посилання на звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до вимог п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Визначаючись щодо процесуального питання пов'язаного із застосуванням пільги із сплати судового збору, враховано наступне.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Предметом розгляду у даній справі виступає право особи на безоплатне виділення у власність 2 га землі для ведення особистого селянського господарства.
Відтак положення п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" у даній категорії спору не застосовуються.
Із долученої до заяви копії посвідчення встановлено, що ОСОБА_2 володіє правовим статусом учасника бойових дій.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни регулюється Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Статтею 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту (в тому числі учасники бойових дій), отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Серед наданих Законом пільг, відсутнє право на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з подібними вимогами.
При цьому, конструкція п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", в якому йдеться про "справи, пов'язані з порушенням їхніх прав", вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавало у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Враховуючи, що вирішення спору не стосується порушення прав заявника на соціальний захист, як учасника бойових дій, то він не звільнений від сплати судового збору на підставі положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 27.03.2020 по справі № 9901/83/20, від 29.04.2020 по справі № 420/6866/19, в постанові від 05.11.2020 по справі № 855/83/20.
Таку ж оцінку процесуальному питанню пов'язаному із застосуванням пільг із сплати судового збору учасниками бойових дій надавала Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 по справі № 9901/70/20 та у постанові від 09.10.2019 по справі № 9901/311/19, а також Верховний Суд у постанові від 19.10.2020 по справі № 240/934/20.
Таким чином, з метою виконання вимог Закону України "Про судовий збір", та приведення позовної заяви у відповідність із вимогами КАС України, ОСОБА_2 слід сплатити судовий збір за звернення до суду в розмірі 992,40 грн., а докази оплати надати суду.
В свою чергу ОСОБА_1 23.05.2022 на виконання вимог ухвали суду від 06.05.2022 подав до суду заяву де зазначив, що відомості щодо 1 кварталу 2022 року з'являться після 20.05.2022 в той час як судом обмежено виконання вимог ухвали суду в 5-денний термін.
Визначаючись щодо питання звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору слід зазначити наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені в Законі України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір".
Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням зменшити розмір судового збору, розстрочити, відстрочити або звільнити від його сплати з наступних підстав:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зі змісту викладених норм випливає, що у випадку наявності однієї із альтернативних умов, передбачених ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та враховуючи майновий стан сторони, суд має право звільнити особу від сплати судового збору.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору.
Суд також відмічає, що умовою для звільнення особи від сплати судового збору є її незадовільний майновий стан. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом.
Разом з тим, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI Про судовий збір у редакції Закону України від 22.05.2015р. №484-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору №2 від 05.02.2016 р., яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України Про судовий збір у редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору №484-VIII від 22.05.2015 року.
Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Водночас, ОСОБА_1 не надано до суду належних та вичерпних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як на підставу для звільнення від сплати судового збору.
При цьому суд зазначає, що надані ним відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, не можуть безперечно свідчити, що у особи відсутні кошти на сплату судового збору.
З огляду, на зазначене суд приходить висновку, що докази на які посилається ОСОБА_1 не є достатніми на підтвердження тяжкого майнового стану позивача, якими підтверджується факт неможливості сплати останнім судового збору, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка про склад сім'ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).
Отже, вищевикладені обставини свідчать про те, що на даний час відсутні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви.
Необхідність підтвердження неможливості сплатити судовий збір підтверджується правовими позиціями, викладеними у судових рішеннях Верховного Суду від 10 жовтня 2019 р. по справі №215/3329/19, від 16 жовтня 2019 року у справі №215/5288/18, від 17 жовтня 2019 р. у справі №215/3786/18, від 18 жовтня 2019 р. у справі №215/5427/18.
Крім того, суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що сплата судового збору є обов'язком позивача, а зловживання правом на звільнення від його сплати є неприпустимим.
Враховуючи вище викладене, а також з метою запобігання обмеження прав позивачів на звернення до суду, вважаю за необхідне продовжити строк виконання ухвали суду від 06.05.2022.
За підсумками наведеного, суд дійшов висновку про необхідність продовжити позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 992, 40 грн. кожним, або належних доказів наявності підстав для звільнення від сплати такого.
Керуючись ст.ст. 121, 161, 256 КАС України суд, -
Запропоновувати ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 992,40 грн. кожним, або належних доказів у підтвердження підстав для звільнення від сплати такого.
Копію ухвали направити ОСОБА_1 як позивачу та представнику позивача Бойка М.С.
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Комар Павло Анатолійович