про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
06 червня 2022 р. Справа № 120/4274/22
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1
до: Погребищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький)
про: визнання протиправною та скасування постанови,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Погребищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Відповідно до частини першої, третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Статтею 287 КАС України визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Згідно з пунктом 1 частини 2 вказаної статті позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Відтак, для звернення до суду із позовом щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, крім оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій, статетю 287 КАС України визначено спеціальний строк, що становить 10 днів, та обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Із матеріалів позовної заяви слідує, що предметом оскарження є постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №67735251 від 02.12.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 293972,30 грн. та постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №67762245 від 03.12.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 1788,74 грн.
При цьому, до суду з даним позовом позивач звернувся лише 30.05.2022 року ( згідно з відомостями Укрпошти, зазначеними на конверті, в якому позовна заява надійшла до суду ), тобто із пропуском 10-денного строку, визначеного п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України.
Позивачем разом із позовною заявою подано заяву (клопотання) про поновлення строку звернення до суду. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску такого строку позивач зазначив, що відповідачем 28.01.2021 було винесено постанову про стягнення із нього виконавчого збору у розмірі 357747,04 грн. (ВП №60601272) та 02.12.2021 - постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 1788,74 грн. (ВП №60601669). Поряд із тим, позивач вказує, що він звертався до Господарського суду Вінницької області із заявою про визнання зазначених постанов такими, що не підлягають виконанню. Дану заяву було призначено до розгляду у судовому засіданні на 28.03.2022, однак ОСОБА_1 у вказане засідання не прибув, у зв'язку з чим йому було невідомо про результат розгляду його заяви. З огляду на що, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним клопотанням та 19.04.2022 нарочно отримав копію ухвали Господарського суду Вінницької області від 28.03.2022 у справі №902/61/19 щодо визнання такими, що не підлягають виконанню згаданих вище постанов відповідача про стягнення виконавчого збору. Відповідно до змісту вказаної ухвали позивач отримав роз'яснення про те, що розгляд заяви про визнання постанов Погребищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про стягнення виконавчого збору такими, що не підлягають виконанню, віднесено до юрисдикції окружного адміністративного суду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: Вінницького окружного адміністративного суду.
Відтак, позивач вважає, що саме з дати отримання ухвали Господарського суду Вінницької області (19.04.2022) він дізнався про порушення свого права та можливість оскарження постанов відповідача від 02.12.2021 та від 03.12.2021 про відкриття провадження зі стягнення виконавчого збору до адміністративного суду.
Крім того, позивач вказує, що з метою захисту своїх прав та інтересів, в межах десятиденного строку з дня отримання повного тексту ухвали Господарського суду Вінницької області від 28.03.2022 у справі №902/61/19, встановленого ч. 5 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження”, він звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою від 21.04.2022 про визнання протиправними та скасування постанов.
У зв'язку з тим, що тривалий час результати розгляду вказаної позовної заяви йому були не відомі, а, враховуючи воєнний стан в Україні, доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень та сервісу “Стан розгляду справ” тимчасово призупинено, позивач, звернувшись до Вінницького окружного адміністративного суду з відповідною заявою, 23.05.2022 отримав копію ухвали суду від 26.04.2022 в адміністративній справі №120/3542/22. Вказаною ухвалою позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та встановлено позивачу 10-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.
Проте, 30 травня 2022 рокуйому стало відомо, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.05.2022 в справі №120/3462/22 позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами було повернуто позивачеві на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таке рішення суду було, зокрема, мотивовано тим, що матеріали справи містять рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого Позивач отримав ухвалу від 26.04.2022 про залишення позовної заяви без руху ще 10.05.2022.
А тому позивач звертає увагу суду, що, як виявилось, зазначену ухвалу на поштовому відділенні було вручено 12.05.2022 члену моєї сім'ї, який позивачу її не передав. Як зазначалось вище, особисто ОСОБА_1 отримав ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 26.04.2022 у справі №120/3542/22 тільки 23.05.2022.
Згідно з ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
З огляду на викладене, протягом десяти днів з дня отримання ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 26.04.2022 у справі №120/3542/22 та невідкладно як стало відомо про повернення позовної заяви, позивач повторно звертається до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування постанов.
Відтак, позивач просить суд поновити йому строк звернення до суду.
Надаючи оцінку наведеним позивачем обставинам, які, на його думку, свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду та наявність підстав для його поновлення, суд враховує таке.
Слід зазначити, що постанови відповідача про стягнення виконавчого збору від 28.01.2021 та від 02.12.2021, які позивач оскаржував до Господарського суду Вінницької області, не є предметом оскарження за даним адміністративним позовом, адже в межах цього позову позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця від 02.12.2021 та від 03.12.2021 про відкриття виконавчих проваджень ВП №67735251 та ВП №67762245.
Отже, прийнята Господарським судом Вінницької області ухвала від 28.03.2022 у справі № 902/61/19 та факт отримання її копії позивачем лише 19.04.2022 не можуть слугувати об'єктивними обставинами, які свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, позаяк вказане судове рішення не стосується предмету позову в даній справі.
Тому, посилання позивача на факт отримання 19.04.2022 копії ухвали Господарського суду Вінницької області з роз'ясненням юрисдикції щодо оскарження постанов від 28.01.2021 та від 02.12.2021 про стягнення виконавчого збору не приймаються судом до уваги та розцінюються судом лише як спроба позивача створити видимість початку перебігу строку для звернення до суду з даним позовом, а не доведення перед судом об'єктивних та непереборних обставин, за наявності яких останній своєчасно не мав змоги звернутися до адміністративного суду.
Суд зазначає, що в даному випадку позивач не надає жодних доказів, які б свідчили про те, коли він дізнався про порушення свої прав оскаржуваними постановами про відкриття виконавчого провадження ВП №67735251 від 02.12.2021 та ВП №67762245 від 03.12.2021, зокрема не повідомляє суд про дату, коли він отримав копії оскаржуваних постанов чи ознайомився із їх змістом.
При цьому, щодо відліку строку звернення до адміністративного суду, то суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться у ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку позивача знати про стан своїх прав. Відтак при визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
В даному випадку суд вважає, що подана позивачем заява про поновлення строку не містить достатніх та переконливих обґрунтувань причин та обставин, що слугували б об'єктивною перешкодою для звернення до суду з позовом про оскарження постанов відповідача у межах визначеного 10-ти денного строку.
Щодо доводів позивача, що він протягом 10 днів з дня отримання ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 26.04.2022 року в справі № 120/3542/22 про залишення позовної заяви без руху та невідкладно як йому стало відомо про повернення позовної заяви повторно звернувся до суду з даною позовною заявою, то суд вважає їх необгрунтованими, оскільки звертаючись до суду з даним позовом позивачем не дотримано встановленого законом порядку звернення до суду ( в частині строку звернення ), оцінка чому надана судом вище.
При цьому суд приймає до уваги, що в даній позовній заяві позивачем не наведено інших підстав для поновлення строку, ніж ті, які були викладені ним в позовній заяві та заяві про поновлення строку в адміністративній справі № 120/3542/22, і які ухвалою суду від 26 квітня 2022 року визнані неповажними.
Відтак, обрахунок строку звернення до суду з даним позовом саме з дати отримання ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 26.04.2022 року про залишення позовної заяви без руху та від 26.05.2022 року про повернення позовної заяви є маніпулюванням позивачем фактичними обставинами, з метою створення нового початку перебігу строку звернення до суду.
При цьому, слід зазначити, що твердження позивача, що ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі № 120/3542/22 було отримано 12.05.2022 року не ним особисто, а на поштовому відділенні членом його сім'ї, який не передав її позивачу, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено також у разі одержання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім'ї адресата, який проживає разом з ним. Особа, яка одержала повістку, зобов'язана негайно повідомити про неї адресата.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже, враховуючи те, що вказані позивачем в заяві підстави для поновлення строку звернення до суду визнаються судом неповажними, суд вважає необхідним роз'яснити позивачу можливість навести інші підстави для поновлення такого строку із наданням відповідних доказів які, на думку позивача, вказують на поважність причин пропуску такого строку.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву ОСОБА_1 належить залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків у спосіб, який зазначено вище.
Крім того, суд зауважує, що відповідно до вимог частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п.1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2022 року для працездатних осіб встановлено у розмірі 2481 гривень.
При перевірці позовної заяви на дотримання вимог ст. 160, 161 КАС України судом встановлено, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру, одна з яких основна, а інша похідна.
Як випливає із матеріалів позовної заяви позивачем на підтвердження факту сплати судового збору долучено до матеріалів позову квитанцію №М8Х2-Р6М3-СА7Т-3ЕН1 від 21.04.2022 на суму 1984,40 грн.
Згідно з відомостями програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що 21.04.2022 на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Погребищенського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районні Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправними та скасування постанов, і квитанцію №М8Х2-Р6М3-СА7Т-3ЕН1 від 21.04.2022 було долучено до зазначеного позову на підтвердження факту сплати судового збору за вказаним позовом.
Відтак, суд не може взяти до уваги, як доказ сплати судового збору в даній справі, квитанцію №М8Х2-Р6М3-СА7Т-3ЕН1 від 21.04.2022, оскільки зазначений платіжний документ був використаний на підтвердження факту сплати судового збору за подання іншого адміністративного позову, а саме в справі № 120/3542/22-а, і рахується за вказаною справою.
Ухвалою суду від 26.05.2022 постановленою у справі №120/3542/22-а позовну заяву ОСОБА_1 до Погребищенського відділу державної виконавчої служби у Вінницькому районні Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправними та скасування постанов повернуто позивачеві разом з доданими до неї документами. Проте, питання щодо повернення судового збору судом не вирішувалось, відтак, позивач має право на повернення судового збору в справі №120/3542/22-а, згідно з квитанцією №М8Х2-Р6М3-СА7Т-3ЕН1 від 21.04.2022, яка рахується за вказаною справою.
Суд зауважує, що згідно з пунктами 2-4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Оскільки платіжний документ - квитанція №М8Х2-Р6М3-СА7Т-3ЕН1 від 21.04.2022 - рахується за іншою адміністративною справою, він не може слугувати доказом сплати судового збору за подачу адміністративного позову в даній справі.
Таким чином, позивачу слід усунути недоліки позовної заяви також шляхом сплати судового збору у сумі 1984,80 грн. за подання даного адміністративного позову та надання суду відповідних доказів.
Вище зазначені недоліки позовної заяви перешкоджають вирішенню питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі.
Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду заяви про поновлення строку звернення із зазначенням інші підстав для поновлення такого строку, із наданням відповідних доказів які, на думку позивача, вказують на поважність причин пропуску строку;
- сплати судового збору в сумі 1984,80 грн. Реквізити для сплати судового збору: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд, з наданням суду відповідних доказів.
Керуючись ст. 160, 161, 169 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Погребищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) про визнання протиправною та скасування постанови залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію даної ухвали направити позивачу для відома та виконання.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна