02.06.2022 Справа № 469/722/21
3/469/2/22
02 червня 2022 року смт.Березанка
Суддя Березанського районного суду Миколаївської області Тавлуй В.В., за участю секретаря судового засідання Рогозевич С.О., розглянувши в судовому засіданні матеріали, що надійшли від ГУ ДФС у Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , приватного підприємця, одруженого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.164 КУпАП,-
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №27 від 23 липня 2021 року, ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності за те, що 23 липня 2021 року об 11.45 год. у кафе-барі за адресою: АДРЕСА_2 , (за текстом протоколу) порушив вимоги Закону України №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», чим порушив ч.1 ст.164 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою не визнав, просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Зазначав, що у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано чи отримувалися ним кошти за здійснення господарської діяльності, не сформульована об'єктивна сторона правопорушення, не зазначено точних обставин вчинення адміністративного правопорушення (не викладені дані, яким чином він, правопорушник, здійснював господарську діяльність, кому і коли продавав алкогольні напої). Крім того, стверджував, що в даному випадку відсутня необхідна ознака господарської діяльності - її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів, а також отримання від здійснення зазначеного виду діяльності доходу.
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, вважаю, що наявні підстави для закриття провадження у справі.
Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому за змістом ст.252 КУпАП, суддя має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч.1 ст.164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно зі ст.3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Насамперед саме слово "діяльність" означає систематичні дії членів суспільства, їхніх об'єднань, спрямовані на досягнення певного результату. Змістом цих дій є виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, а метою - задоволення суспільних потреб у відповідних благах, які повинні мати цінову визначеність, тобто функціонувати як товар.
Таким чином, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП (в частині здійснення господарської діяльності без ліцензії та дозвільних документів) може бути лише суб'єкт господарювання.
Крім того, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів, а також отримання від здійснення зазначеного виду діяльності доходу. Разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Норма ст.164 КУпАП носить бланкетний характер, оскільки у наведеній диспозиції відсилає до закону, що регулює певні види господарської діяльності, тому в протоколі про адміністративне правопорушення має зазначатися відповідна норма спеціального закону, який регламентує господарську діяльність, що потребує ліцензування або державну реєстрацію суб'єкта господарювання.
Разом з тим, в порушення вимог ст.256 КУпАП у протоколі відсутнє посилання на конкретну норму спеціального закону, яку було порушено ОСОБА_1 .
Суд не має повноважень вийти за межі протоколу про адміністративне правопорушення та самостійно визначити норму законодавства, яку порушено особою, що притягається до адміністративної відповідальності, та інші обставини, які підлягають встановленню у справі про адміністративне правопорушення.
Зазначене узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у рішенні у справі Малофєєва проти Росії (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04).
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення серії АА № 538034, який, відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, суть правопорушення сформульована лише зазначенням назви спеціального закону, який регламентує господарську діяльність, що потребує ліцензування, тобто без конкретизації обставин вчинення правопорушення ("порушив вимоги Закону України №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального"); відсутні дані про осіб, яким продавались алкогольні напої, за якою ціною, суму отриманого доходу; будь-які докази щодо цих обставин у справі відсутні.
Враховуючи викладене, суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення не є допустимим доказом у справі, оскільки складений з порушенням вимог законодавства, а тому викладені у них обставини не можуть бути взяті судом до уваги.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Оскільки протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 не відповідає вимогам закону, він не може на підставі зазначеного протоколу бути підданим заходам впливу, передбаченим КУпАП.
Крім того, до протоколу не надано жодного доказу того, що ОСОБА_1 здійснювалася господарська діяльність, а саме: відсутні чеки, квитанції, ордери, розписки, інші документи фінансового характеру на придбання продукції, тощо, а також докази того, що ОСОБА_1 не отримував ліцензії на продаж алкогольних напоїв.
Надані до протоколу фотокопія заяви ОСОБА_2 на ім'я начальника ГУ ДФС у Миколаївській області (а.с.1) та рапорт ст.оперуповноваженого з ОВС ВПЗуСОТАГ УБзФЗ ГУ ДФС у Миколаївській області (а.с.2) не містять будь-яких даних щодо обставин вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. ст..164 КУпАП.
Рапорт ст.оперуповноваженого з ОВС ВПЗуСОТАГ УБзФЗ ГУ ДФС у Миколаївській області від 07 червня 2021 року (а.с.3) не може бути взятий судом до уваги, оскільки його складено щодо подій, що мали місце 23 липня 2021 року.
Інші об'єктивні дані, які б підтверджували здійснення ОСОБА_1 систематичної господарської діяльності у матеріалах справи відсутні.
Згідно з ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, наявність обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, у судовому засіданні належними доказами не доведено, а тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Вилучені згідно з протоколом огляду, вилучення речей та документів від 23 липня 2021 року (а.с.5) алкогольні напої підлягають поверненню власнику.
Керуючись ст.ст.252,280,283,п.3 ст.284, п.1 ст.247 КУпАП,-
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вилучені згідно з протоколом огляду, вилучення речей та документів від 23 липня 2021 року алкогольні напої у кількості 9,4 л, повернути ОСОБА_1 .
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Березанський районний суд Миколаївської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником або захисником протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: