Справа № 136/632/22
03.06.2022 року м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Кривенко Д.Т., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника ВП №4 Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій обл., про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - навідомо, працює ДП 45ЕМЗ м. Вінниця, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 22.05.2022 о 19:00 год, знаходячись по вул. Шкільна, с.Лукашова, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ21061, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, мав запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей, а від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення додано: акт огляду водія на місці зупинки з використанням технічних засобів; направлення на огляд водія на виявлення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі; письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; довідку про отримання посвідчення водія; диск з відеозаписами з місця події, а також протокол опитування адвокатом воронюка Д.О. та ОСОБА_4 .
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому не визнав, а суду повідомив, що в той день святкувавши у товаришів, після застілля відчув, що не міг більше керувати своїм транспортним засобом, яким до них приїхав, а тому зателефонував до ОСОБА_4 і попросив його сісти за кермо автомобіля та відвезти до дому. Наділі, під час керування ОСОБА_4 автомобілем ВАЗ21061, д.н.з. НОМЕР_1 , у якому ОСОБА_1 вже був на пасажирському сидінні, між ними виникла суперечка, яка обумовила подальше з'їзджання транспортного засобу на узбіччя вулиці та таран об залізні катки, що там знаходилися. Після чого ОСОБА_4 залишив місце транспортної пригоди, а ОСОБА_1 продовжував залишатися на місці до приїзду працівників поліції. Коли ж поліцейські приїхали на місце події, то не встановивши хто саме був за кермом під час ДТП, вони відразу почали пропонувати ОСОБА_1 , як власнику авто, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, але оскільки він був саме на пасажирському сидінні, а не за кермом ОСОБА_1 відмовився від його проходження.
У судовому засіданні також були присутні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 і останній підтвердив, що саме він був за кермом під час скоєння ДТП, обумовленою суперечкою в салоні, тим самим підтвердивши слова ОСОБА_1 , однак після тарану в залізні катки, що були на узбіччі, він залишив місце події та пасажира, який і попросив його завести до дому. Крім того, свідок ОСОБА_5 засвідчив суду, що до нього телефонував ОСОБА_1 і просив його забрати до дому, сівши за кермо його автомобіля. Після приїзду за викликом ОСОБА_5 побачив авто ОСОБА_1 , що було біля залізних катків і він попросився від'їхати автомобілем ОСОБА_1 , однак в той момент приїхав екіпаж поліції, а поліцейські встановивши власника вищевказаного авто, при цьому не встановивши, хто був за його кермом, почали запитувати ОСОБА_1 щодо проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вищевказані свідчення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 узгоджуються з їх письмовими поясненнями, викладеними у протоколі опитування їх адвокатом від 29.05.2022, а сам представник ОСОБА_1 - адвокат Щавінський К.С., з огляду на обставини, які засвідчили свідки, заявив про відсутність законних підстав для пропозиції проведення огляду на стан сп'яніння пасажира.
Суд, вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходить із наступних норм права та мотивів їх застосування.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП (ст. 251 КУпАП). В силу вимог ст. 256 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, з огляду на диспозицію ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою обвинувачується ОСОБА_1 , зі сторони особи, уповноваженої на складання протоколу про адміністративні правопорушення, слід було надати суду належні, допустимі та достовірні докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування зі сторони обвинувачення.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається про те, що 22.05.2022 о 19:00 год керуючи автомобілем ВАЗ21061, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння та маючи відповідні ознаки, на пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння відмовився у присутності свідків. Однак із письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не вбачається свідчення про факт перебування ОСОБА_1 за кермом, а лише свідчення про виявлення місця ДТП за участю автомобіля ОСОБА_1 та приїзд поліцейських, які встановивши власника авто, пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння від якого ОСОБА_1 відмовився.
У судовому засіданні було досліджено відеозаписи з нагрудної камери працівника поліції, з який не вбачається фіксування факту виявлення беззаперечного перебування за кермом автомобіля ВАЗ21061, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , також такий факт не підтвердили наявні на відео свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 . Варто й зазначити, що на відео не зафіксовано озвучення в присутності свідків ознак алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 .
Крім того, допитані в судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував факт перебування його за кермом в момент ДТП, а свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтвердили його слова. Натомість свідок ОСОБА_4 взагалі вказав, що саме він був за кермом автомобіля ОСОБА_1 , проте через суперечку в салоні, яка обумовила ДТП, він вийшов з транспортного засобу, залишивши ОСОБА_1 на пасажирському сидінні.
Суд зауважує, що процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння (далі - Інструкція), яка 09.11.2015 затверджена Наказом МВС України та МОЗ України №1452/735.
Так, згідно з п. 2. розд. І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаки передбачені п. 3 розд. І Інструкції, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Також, згідно з п.п. 1 та 6 розд. І Інструкції за наявності ознак, передбачених п. 3 розд. І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Заразом огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Крім того, процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння визначено Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду (далі - Порядок), який 17.12.2008 затверджено постановою КМ України №1105.
Так, згідно з п.п. 3-4 та 6 Порядку огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Також, зі змісту ст. 266 КУпАП, серед іншого, вбачається, що огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше 2-ох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Аналізуючи вищевказані норми Інструкції та Порядку, а також КУпАП та застосовуючи їх при вирішенні даної справи суд зауважує, що тільки після виявлення кількох об'єктивних ознак алкогольного сп'яніння, передбачених п. 3 розд. І Інструкції та після їх озвучення особі - водієві, який дійсно перебуав за кермом автомобіля, у присутності свідків, які таке підтвердили, надалі поліцейський має запропонувати такому водію у визначеній послідовності пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, вживати до цього дій, а після, у разі відмови від огляду чи незгоди з результатами, що має бути зафіксовано у присутності свідків як це визначено у п. 4 Порядку, а також, враховуючи вимоги ст. 266 КУпАП, відображено із застосовуванням технічних засобів відеозапису безперервно, після чого надати направлення до медичного закладу, що має бути оформлено із дотриманням вимог нормативно правових актів та прав особи.
Зібрані у справі докази спростовують правову можливість працівника поліції пропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки жоден із численних свідків не підтвердили перебування його за кермом в момент руху та здійснення ДТП, таке й не було підтверджене на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського. Крім того, ОСОБА_1 заперечував своє перебування за кермом, а свідок ОСОБА_4 вказав, що саме він керував автомобілем ОСОБА_1 за проханням останнього, проте через суперечку в салоні, яка обумовила ДТП, він вийшов з транспортного засобу, залишивши ОСОБА_1 на пасажирському сидінні. Разом з тим, працівником поліції порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Тобто огляд ОСОБА_1 на визначення стану алкогольного сп'яніння був безпідставним через не встановлення всіх обов'язкових фактів працівниками поліції, що мали б передувати відповідному огляду.
Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення є недостатнім для твердження про винуватість особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Інших належних та допустимих доказів на противагу вищезазначених висновків суду особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративні правопорушення, не надано та в ході розгляду справи судом не встановлено.
Суд зауважує, що згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється із суворим додержанням законності.
Суд зауважує, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що висновок про порушення ОСОБА_1 ч. 1 ст. 130 КУпАП не ґрунтується на встановлених обставинах.
В силу вимог ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Отже, аналіз наведених обставин та положень закону дозволяє суду зробити висновок про необхідність закриття провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 221, 247, 251-252, 283-284, 294 КУпАП, суд
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді в справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого ст. 32 КУпАП.
Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10-ти днів із дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.
Суддя Дмитро КРИВЕНКО