провадження № 3/294/1221/22
справа № 294/305/22
19 травня 2022 року суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Остропілець Є.Р., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділу поліції №5 Житомирського районного управління поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,-
у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України,-
14.04.2022 року до суду надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності зач.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно протоколу серії ААБ №001666 від 14.04.2022 року вбачається, що 14.04.2022 року о 23.15 год. в м. Чуднові по вул. Героїв Майдану ОСОБА_1 керував автомобілем ГАЗ-3110 д.н. НОМЕР_1 по вул. Героїв Майдану в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У діях правопорушника є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
В судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду відповідне пояснення.
ОСОБА_1 в скоєному правопорушенні вину визнав у повному обсязі, підтвердив обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, щиро каявся та пояснив, що 12 квітня російські загарбники вдарили балістичними ракетами по військовій частині, яка розташована у 3-км від його будинку де він мешкає. Внаслідок обстрілу були пошкоджені житлові будинки жителів м.Чуднів та с.Вільшанки. Протягом 13-14 квітня місяця 2022 року серед місцевих жителів поширились чутки про те, що російські військові можуть повторити бомбардування найближчим часом. Крім того дана інформація була розміщена на ТЕЛЕРГРАМ у групі «Вільшанська сільська рада». Також серед односельців поширювалась інформація про те, що на складах військової частини є снаряди, які здатні некеровано розлітатись до 20 км. Саме тому, зважаючи на вищевказане, та після оголошення повітряної тривоги близько 22 год 14 квітня 2022, він прийняв рішення виїхати всією сім'єю (він, дружина та 2-є неповнолітніх доньок) у безпечне місце в с. Тютюники де проживають його батьки. За кермо автомобіля ГАЗ 3110 держ. номер НОМЕР_1 сіла його дружина ОСОБА_2 . Дружина нервувалась і не змогла керувати транспортним засобом, то він вимушений був сісти за кермо в стані алкогольного сп'яніння.
Вказує, що ввечері 14 квітня 2022 року вживав спиртні напої, був змушений діяти у стані крайньої необхідності та вести свою дружину і дітей в безпечне місце побоюючись можливого бомбардування зі сторони РФ, піклуючись за здоров'я свої рідних і збереження своєї сім'ї.
На підтвердження своїх слів надав пояснення дружини ОСОБА_2 , відповідні документи, які свідчать про оголошення повітряної тривоги 14.04.2022 року 21 год. 50 хв., пошкодження будинків мешканців Вільшанської сільської Ради, внаслідок бомбардування РФ 12.04.2022 року.
Пояснення ОСОБА_1 підтверджуються його поясненнями які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, в тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з вимогами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
За змістом статей 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до статті 18 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. У разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, наведеною у постанові від 21 грудня 2018 року в справі № 686/5225/17 (адміністративне провадження № К/9901/15521/18).
Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства. Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності. На це прямо вказують слова тексту статті «для усунення небезпеки, яка загрожує». Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам. Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов'язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об'єктивний, так і суб'єктивний критерії, проте визначальним має бути об'єктивний критерій.
Отже, положеннями КУпАП передбачено можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності у випадках, коли вчинені нею дії, які мають ознаки правопорушення і за які КУпАП передбачена відповідальність, вчинені у стані крайньої необхідності.
Таким чином, суду необхідно встановити, чи були вчинені ОСОБА_1 дії, які кваліфіковано працівником поліції як адміністративне правопорушення, у стані крайньої необхідності.
Вивчивши матеріали справи, дохожу до висновку ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності з метою не допустити негативних наслідків для життя і здоров'я своєї сім'ї, яких він доставляв в більш безпечне місце від можливого бомбардування військами агресора РФ.
При цьому, суд констатує, що заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернута шкода. Відповідно до п. 4 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин: вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони.
Відтак, оскільки ОСОБА_1 діяв у стані крайньої необхідності, яка являється обставиною, що виключає провадження по справі про адміністративне правопорушення, тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі положень п. 4 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити у зв'язку з вчиненням дії особою в стані крайньої необхідності.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Чуднівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Є. Р. Остропілець