Справа № 159/1549/22
Провадження № 3/159/1096/22
06 червня 2022 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Волкова Ю.Ф.,
розглянувши матеріали, що надійшли від Відділу організації несення служби в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України (паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не працевлаштованого,
за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс),
встановила:
ОСОБА_1 30.04.2022 о 21:39 годині в місті Ковелі по вулиці Луцька, 23 керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ 300Т, реєстраційний номер НОМЕР_2 (належність ОСОБА_2 ), перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки ТЗ із застосуванням спеціального технічного приладу «ALCOTEST DRAGER 6820». Результат тестування - позитивний, 1,95 проміле, тест №2620.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 надав усні пояснення, відповідно до яких вину свою визнав в повному обсязі. Просив у разі притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення вказаного правопорушення та при накладенні стягнення у виді штрафу, розстрочити суму штрафу на два місяці (рівними частинами) у зв'язку із тим, що він не має можливості сплатити суму штрафу одним платежем, так як не працює, має нестабільний і незначний дохід, допомагає батькам утримувати його сестру, яка є особою з інвалідністю. Про розстрочення (відстрочення) сплати суми штрафу подав письмову заяву.
Заслухавши пояснення особи, дослідивши письмові докази у справі, суддя дійшла таких висновків.
Диспозиція частини першої статті 130 Кодексу у чинній на час вчинення правопорушення редакції передбачає настання адміністративної відповідальності за: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння; 2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Крім визнання вини ОСОБА_1 , провина останнього у вчиненні даного правопорушення повністю доводиться зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адмінправопорушення серії ААБ №104146 від 30.04.2022, постановою про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною другою статті 126, частиною п'ятою статті 121 частиною першою статті 126 Кодексу, тестуванням на алкоголь із застосуванням спеціального технічного приладу «DRAGER», з якого вбачається, що ОСОБА_1 30.04.2022 о 21:43 годині перебував в стані алкогольного сп'яніння (результат тесту 1,95 проміле), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 30.04.2022, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, довідкою Інспектора ВОНС в м. Ковель УПП у Волинській області.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 30.04.2022 в стані алкогольного сп'яніння підтверджується також відеозаписом, який здійснювався інспектором поліції та на якому зафіксовано також факт проходження ОСОБА_1 тестування на визначення стану алкогольного сп'яніння, результат тестування -1,95 проміле, заперечень з боку водія стосовно результату тесту не було.
Доказів, які б спростовували вказані обставини суду не надано.
Таким чином у суду немає обґрунтованих сумнівів у доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу, яке полягає у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно довідки Інспектора ВОНС в м. Ковель УПП у Волинській області ДПП Сарапіна П., згідно відомостей АБД посвідчення водія ОСОБА_1 не видавалось, останній не являється позбавленим права керування ТЗ.
Визначаючи вид адміністративного стягнення для ОСОБА_1 , враховую характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан (не працює), обставини, що пом'якшують відповідальність - визнання вини та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю, що відносно останнього слід обрати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки таке право у ОСОБА_1 відсутнє (посвідчення водія не отримував).
Вказаний вид покарання суд вважає справедливим, пропорційним, достатнім і співрозмірним характеру вчиненого адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 40-1 Кодексу, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн, які підлягають стягненню на користь держави.
Щодо клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати штрафу на 2 місяці суд дійшов таких висновків.
У відповідності до статті 304 Кодексу питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до положень статей 298, 299 Кодексу постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами. Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно статті 307 Кодексу штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до частини другої статті 301 Кодексу відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення аб ороблять його неможливим (хвороба сторонни виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Судом встановлено, що на даний час ОСОБА_1 не має можливості сплатити одноразово штраф у сумі 17 000 грн у зв'язку із складним матеріальним становищем.
Зважаючи на обставини, що ускладнюють виконання постанови, а саме скрутне матеріальне становище правопорушника, суддя дійшла висновку, що заява ОСОБА_1 про відстрочку виконання постанови в частині сплати штрафу підлягає задоволенню та розстрочує його сплату на 2 (два) місяці, що, на думку суду, буде достатнім строком для виконання судового рішення.
Разом з тим, суд попереджає, що у разі прострочення сплати щомісячного платежу, постанову суду буде скеровано для виконання до органу примусового виконання рішення суду у визначений законом строк.
Керуючись статтями 33, 40-1, 121, 130, 221, 268, 283, 284, 285, 298, 299, 301, 304, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», суддя
постановила:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн (сімнадцять тисяч грн) на користь держави без позбавленням права керування транспортними засобами.
Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про розстрочку виконання адміністративного стягнення в частині сплати штрафу - задовольнити.
Відстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконання постанови суду в частині сплати штрафу на 2 (два) місяці; виплати здійснювати із червня 2022 року по 06 серпня 2022 року включно, зі сплатою щомісячних платежів:
до 06 липня 2022 року - 8500 грн (вісім тисяч п'ятсот грн),
до 06 серпня 2022 року - 8500 грн (вісім тисяч п'ятсот грн).
Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.
Після закінчення строку встановленої розстрочки (до 06 числа кожного місця визначеного періоду) строк пред'явлення до примусового виконання постанови в частині накладання адміністративного стягнення в виді штрафу - протягом трьох місяців.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської областіЮ. Ф. Волкова