Ухвала
06 червня 2022 року
м. Київ
справа № 521/19392/18
провадження № 61-885ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 березня 2019 року та ухвалу Одеського апеляційного суду 16 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_1 , про визнання право власності на частину домоволодіння,
15 листопада 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання угоди дійсною та визнання права власності в порядку спадкування за законом на частину домоволодіння.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14 березня 2019 року позов задоволено.
Визнано дійсною угоду купівлі-продажу нерухомого майна від 23 лютого 2009 року у вигляді 44/100 частин домоволодіння, загальною площею 116,2 кв.м, житловою площею 35,3 кв.м, що цілком складається з житлового будинку літ. «В» у складі приміщень: 3-1 гараж, 3-2 кухня-столова, 3-3 - санвузол, 3?4 санвузол, 3-5 - житлова; 3-6 - житлова; 3-7 - коридор, яке розташоване в АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 557 кв.м за фактичним користуванням між ОСОБА_3 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на спадщину, відкриту після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді 44/100 частин домоволодіння, загальною площею 116,2 кв.м, житловою площею 35,3 кв.м, що цілком складається з житлового будинку літ. «В» у складі приміщень: 3-1 гараж, 3?2 кухня-столова, 3-3 - санвузол, 3-4 санвузол, 3-5 - житлова; 3-6 - житлова; 3-7 - коридор, яке розташоване в АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 557 кв.м за фактичним користуванням.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, адвокат Артем'єва К. М. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду із апеляційною скаргою.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року апеляційне провадження у даній справі за апеляційною скаргою адвоката Артем'євої К. М. в інтересах ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 березня 2019 року закрито.
У січні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 березня 2019 року та ухвалу Одеського апеляційного суду 16 грудня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків щодо підтвердження сплати судового збору у розмірі 496,20 грн, зазначення підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, уточнення прохальної частини касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, продовжено строк для усунення недоліків до 10 червня 2022 року.
У травні 2022 року до суду касаційної інстанції від заявника надійшли матеріали на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 31 січня 2022 року, з яких вбачається, що недоліки усунуто заявником.
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 березня 2019 року необхідно відмовити з таких підстав.
Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
За змістом статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, вбачається, що рішення суду першої інстанції, які не були переглянуті по суті апеляційним судом, не можуть бути оскаржені у касаційному порядку.
За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Враховуючи, що вказане рішення суду першої інстанції не було переглянуто в апеляційному порядку, воно не підлягає оскарженню в касаційному порядку відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що рішенням суду першої інстанції не порушено права ОСОБА_1 та закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою.
Касаційна скарга подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду 16 грудня 2021 року необхідно відкрити.
Керуючись статтями 390, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 березня 2019 року.
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Малиновського районного суду м. Одеси цивільну справу № 521/19392/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_1 , про визнання право власності на частину домоволодіння.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 01 липня 2022 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян