Ухвала
03 червня 2022 року
м. Київ
справа № 128/1691/19
провадження № 61-4747 ск22
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Сопруна В. В., Матківської М. В., Стадника І. М., від 02 травня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Вороновицької об'єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області, державного нотаріуса Вінницької районної державної нотаріальної контори Когутницького Євгена Вячеславовича, державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Скакун Олени Василівни про визнання недійсними державного акту на право приватної власності на землю та свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки, про зняття з державної реєстрації речових прав земельних ділянок, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі 1/2 часток земельних ділянок,
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 13 січня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_2 та зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 01 квітня 2022 року подав апеляційну скаргу із пропуском строку на апеляційне оскарження. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не порушував.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 06 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано заявнику строк для сплати судового збору, надання копій скарги та подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначення поважних причин його пропуску.
Оскільки ОСОБА_1 не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, ухвалою Вінницького апеляційного суду від 02 травня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 13 січня 2022 року, на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
У травні 2022 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 02 травня 2022 року, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішеннята направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Доводи заявника зводяться до того, що апеляційний суд позбавив його права на судовий захист, не взяв до уваги той факт, що він вже звертався до суду із апеляційною скаргою у визначений законом строк, тому є безпідставними вимоги суду подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з урахуванням такого.
Згідно із положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Згідно із пунктом 1 частини другої статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала,
не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що вперше ОСОБА_1 звертався до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 13 січня 2022 року в строки визначені законом, однак його апеляційну скаргу повернуто ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 березня 2022 року у зв'язку з несплатою судового збору.
Встановивши, що ОСОБА_1 повторно подав апеляційну скаргу 01 квітня 2022 року, апеляційний суд в ухвалі від 06 квітня 2022 року дійшов вірного висновку про пропуск строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 13 січня 2022 року. Також апеляційний суд роз'яснив право на звернення до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та наслідки у вигляді відмови у відкритті апеляційного провадження у випадку неподання такої заяви.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З наведеного убачається, що суд наділений правом поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, лише за заявою учасника справи, а не з власної ініціативи.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отримавши 08 квітня 2022 року ухвалу Вінницького апеляційного суду від 06 квітня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху, заявник належно не скористався своїми процесуальними правами та не подав до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення з наведенням поважності причин його пропуску.
Пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки ОСОБА_1 у строк, визначений судом, не усунув недоліки апеляційної скарги, зокрема не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд, застосувавши правильно положення статті 358 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Посилання заявника на те, що він вже звертався до суду із апеляційною скаргою у визначений законом строк, тому є безпідставним вимагати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження є необгрунтованими, оскільки його первісна апеляційна скарга повернута ухвалою Вінницького апеляційного суду від 04 березня 2022 року, яку ОСОБА_1 не оскаржив.
Повторне подання апеляційної скарги поза визначеним статтею 354 ЦПК України строком свідчить про пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення, тому апеляційний суд підставно вимагав пояснень причин пропуску строку на його оскарження і волевиявлення заявника на його поновлення.
Доводи касаційної скарги про те, що відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд обмежив право заявника на судовий захист не заслуговують на увагу, оскільки прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема, для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, розгляд зазначеної скарги не має значення для формування єдиної правозастосовної практики, а наведені у ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності судового рішення.
Оскільки у відкритті касаційного провадження відмовлено, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору вирішенню не підлягає.
Керуючись частинами четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 02 травня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Вороновицької об'єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області, державного нотаріуса Вінницької районної державної нотаріальної контори Когутницького Євгена Вячеславовича, державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Скакун Олени Василівни про визнання недійсними державного акту на право приватної власності на землю та свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки, про зняття з державної реєстрації речових прав земельних ділянок, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі 1/2 часток земельних ділянок.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара