01 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 911/2875/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Калітінського М.Ю.,
учасника справи - ОСОБА_1 (особисто),
представника Обслуговуючого гаражного кооперативу "Металург" - Целікова В.В. (адвокат)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.10.2021 (суддя Бацуца В.М.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 (колегія суддів: Євсіков О.О., Корсак В.А., Попікова О.В.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Обслуговуючого гаражного кооперативу "Металург" (далі - Кооператив)
про визнання дій та рішення правління кооперативу незаконними, визнання наказу голови правління кооперативу незаконним, зобов'язання вчинити дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
1. На виконання рішення суду на засіданні правління Кооперативу було ухвалено рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді голови правління з подальшим його звільненням та призначенням на цю посаду ОСОБА_2
2. ОСОБА_1 звернувся до господарського суду із позовом до Кооперативу про:
- визнання дій та рішення правління щодо поновлення позивача на посаді його голови такими, що не відповідають вимогам закону;
- зобов'язання ОСОБА_2 1) видати новий наказ про поновлення позивача, 2) допустити останнього до робочого місця та здійснити передачу всіх необхідних для роботи голови правління документів, 3) скоригувати табель обліку використання робочого часу за час вимушеного прогулу щодо позивача, 4) внести зміни до особової картки та особової справи ОСОБА_1 ;
- стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного (поновлення) звільнення.
3. Суд першої інстанції повернув позовну заяву та додані до неї матеріали без розгляду у зв'язку із порушенням правил об'єднання позовних вимог. Суд апеляційної інстанції залишив ухвалу суду першої інстанції без змін. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
4. Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив, виходячи з таких мотивів.
5. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до Кооперативу, у якому просив:
- визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів уповноважених представників членів Кооперативу від 04.02.2017;
- визнати недійсним рішення правління Кооперативу від 07.02.2017, оформлене протоколом №1;
- визнати незаконним та скасувати наказ голови правління Кооперативу від 07.02.2017 №1 про його звільнення із займаної посади з 13.02.2017;
- поновити його на посаді голови правління Кооперативу з 13.02.2017;
- стягнути з Кооперативу належні йому при звільненні суми у розмірі 11 200,00 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку у розмірі 56 000,00 грн, середній заробіток за час вимушеного прогулу пов'язаного із затримкою видачі трудової книжки в розмірі 56 000,00 грн та середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов'язаного із незаконним звільненням, у розмірі 56 000,00 грн.
6. Броварський міськрайонний суд Київської області рішенням від 13.12.2017 позов задовольнив частково. Стягнув з Кооперативу на користь ОСОБА_1 належні суми при звільненні у розмірі 5 489,64 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовив.
7. Апеляційний суд Київської області постановою від 24.04.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.12.2017 в частині стягнення з Кооперативу на користь позивача середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати скасував і в цій частині ухвалив нове рішення, яким стягнув з Кооперативу на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 07.02.2017 по день ухвалення судового рішення у розмірі 48 015,52 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
8. Верховний Суд постановою від 24.06.2020 у справі №361/1059/17 касаційні скарги ОСОБА_1 та Кооперативу задовольнив частково. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 13.12.2017 та постанову Апеляційного суду Київської області від 24.04.2018 скасував. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кооперативу про визнання недійсними рішень зборів правління, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення належних сум, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, затримки проведення розрахунку при звільненні, затримки видачі трудової книжки закрив. Повідомив позивача, що розгляд справи за його позовом віднесено до юрисдикції господарських судів. Роз'яснив позивачу право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутись до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
9. Суд касаційної інстанції вказав, що вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на зміст позовних вимог і, не дослідивши питання юрисдикційності спору, помилково розглянули справу по суті в порядку цивільного судочинства.
10. Під час розгляду справи №361/1059/17 Господарським судом Київської області ОСОБА_1 подав уточнену позовну заяву, в якій просив суд:
- визнати недійсним рішення зборів уповноважених представників членів Кооперативу від 04.02.2017;
- визнати недійсним рішення правління Кооперативу від 07.02.2017, оформлене протокол №1;
- визнати незаконним та скасувати наказ голови правління Кооперативу від 07.02.2017 №1 про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади з 13.02.2017;
- поновити ОСОБА_1 на посаді голови правління Кооперативу з 13.02.2017;
- стягнути з Кооперативу середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку у розмірі 88 055,04 грн.
11. Господарський суд Київської області рішенням від 16.06.2021 у справі №361/1059/17 позовні вимоги ОСОБА_1 до Кооперативу задовольнив частково. Визнав недійсним рішення зборів уповноважених представників членів Кооперативу від 04.02.2017; визнав недійсним рішення правління Кооперативу від 07.02.2017, оформлене протоколом №1; визнав незаконним та скасував наказ голови правління Кооперативу від 07.02.2017 №1 про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади з 13.02.2017; поновив позивача на посаді голови правління Кооперативу з 13.02.2017. Закрив провадження у справі в частині вимог ОСОБА_1 до Кооперативу про стягнення середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку при звільненні.
12. Позивач заявив, що:
17.06.2021 Кооператив видав наказ №4 про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді голови правління.
23.06.2021 Кооператив направив ОСОБА_1 електронним повідомленням запрошення на засідання правління Кооперативу на 24.06.2021 о 10:00.
24.06.2021 ОСОБА_1 прибув до Кооперативу, однак його в приміщення не допустили, засідання провели на вулиці на території Кооперативу. На засіданні одноголосно прийнято рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді голови правління, однак відповідний наказ не було вручено та не було здійснено ознайомлення з наказом та внесення відповідних записів до організаційно-розпорядчих документів. Цим же складом правління ОСОБА_1 було звільнено з посади голови правління, обрано нового голову правління - ОСОБА_2
24.06.2021 за твердженням позивача, він мав робочу зустріч з діючим правлінням Кооперативу, який рішення Господарського суду Київської області від 16.02.2021 належним чином не виконав, порушив вимоги трудового законодавства, діяв незаконно, до роботи позивача не допустив.
25.06.2021 Кооператив направив ОСОБА_1 наказ №4 та лист- повідомлення, які ним отримані 05.07.2021.
06.09.2021 ОСОБА_1 надав наказ Господарського суду Київської області №361/1059/17 для виконання до Броварського ВДВС.
14.09.2021 головний виконавець Броварського ВДВС на підставі добровільного виконання Кооперативом рішення суду в частині видання наказу про поновлення роботі ОСОБА_1 виніс постанову про закінчення виконавчого провадження №66719189, у якій зазначено, що вимоги виконавчого документа виконані боржником в добровільний термін до моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження; рішення згідно з виконавчим документом фактично виконано в повному обсязі.
13. У вересні 2021 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою, у якій просить:
- визнати дії правління Кооперативу від 24.06.2021 щодо поновлення ОСОБА_1 такими, що не відповідають вимогам закону;
- визнати рішення правління Кооперативу від 24.06.2021 такими, що не відповідають вимогам закону;
- визнати наказ від 17.06.2021 №4 "Про поновлення на роботі", виданий головою правління Кооперативу ОСОБА_2 таким, що не відповідає вимогам закону;
- зобов'язати голову правління Кооперативу Саєнка О.І. видати новий наказ про поновлення позивача на роботі на посаді голови правління Кооперативу за формою, що відповідає вимогам законодавства;
- зобов'язати голову правління Кооперативу Саєнка О.І. допустити позивача, поновленого на посаді голови правління Кооперативу, до відповідного робочого місця та здійснити передачу позивачеві печатки та всіх необхідних для роботи голови правління документів;
- зобов'язати голову правління Кооперативу ОСОБА_2 скоригувати табель обліку використання робочого часу за час вимушеного прогулу щодо позивача;
- зобов'язати голову правління Кооперативу Саєнка О.І. внести зміни до особової картки та особової справи ОСОБА_1 ;
- стягнути з Кооперативу середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного (поновлення) звільнення.
14. В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 вказує про свою незгоду з діями Кооперативу щодо поновлення його на посаді голови правління на підставі рішення Господарського суду Київської області від 16.06.2021 у справі №361/1059/17.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
15. Господарський суд Київської області ухвалою від 21.10.2021, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022, повернув позовну заяву та додані до неї матеріали без розгляду.
16. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що подана позовна заява містить позовні вимоги, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства; оскільки згідно з п.2 ч.5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст.173 цього Кодексу), зазначена позовна заява підлягає поверненню без розгляду.
17. Суди попередніх інстанцій, зокрема, зазначили:
- вимоги позивача до відповідача про 1) визнання дій правління Кооперативу від 24.06.2021 щодо поновлення позивача такими, що не відповідають вимогам закону, 2) визнання рішення правління Кооперативу від 24.06.2021 такими, що не відповідають вимогам закону підлягають розгляду і вирішенню за правилами господарського судочинства, скільки пред'явлені на захист корпоративних прав позивача;
- вимоги позивача до відповідача (з урахуванням заявлених фактичних і правових обґрунтувань цих вимог) про 1) визнання наказу №4 від 17.06.2021 "Про поновлення на роботі", виданого головою правління Кооперативу, таким, що не відповідає вимогам закону, 2) зобов'язання голови правління Кооперативу видати новий наказ про поновлення позивача на роботі на посаді голови правління за формою, що відповідає вимогам законодавства, 3) зобов'язання голови правління Кооперативу допустити позивача, поновленого на посаді голови правління, до відповідного робочого місця та здійснити передачу йому печатки та всіх необхідних для роботи голови правління документів, 4) зобов'язання голови правління Кооперативу скоригувати табель обліку використання робочого часу за час вимушеного прогулу щодо позивача, 5) зобов'язання голови правління Кооперативу внести зміни до особової картки та особової справи позивача, 6) стягнення з Кооперативу середнього заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок незаконного (поновлення) звільнення не підлягають розгляду і вирішенню за правилами господарського судочинства, оскільки пред'явлені на захист саме трудових прав позивача.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
18. 21.02.2022 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022, в якій просить їх скасувати, визначити підсудність спору та передати справу на новий розгляд за встановленою підсудністю.
19. Скаржник у касаційній скарзі посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також зазначає, що:
- суди попередніх інстанцій створили позивачу юридичну перешкоду через яку він позбавлений можливості в повному обсязі вирішити спір в судах України;
- питання щодо дійсної юрисдикції для повного вирішення спору з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.06.2020 у справі №361/1059/17, остаточно не вирішене;
- суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки щодо вирішення трудового спору, який виник з корпоративних правовідносин.
20. Станом на 01.06.2022 відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
21. Верховний Суд ухвалою від 21.04.2022 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , розгляд касаційної скарги призначив на 01.06.2022.
22. У судовому засіданні 01.06.2022 представник Кооперативу заявив клопотання про продовження строку на надання відзиву на касаційну скаргу та відкладення розгляду справи на більш пізню дату у зв'язку із отриманням ним копії ухвали Верховного Суду від 21.04.2022 лише 24.05.2022, а копії касаційної скарги - 27.05.2022, що унеможливило належну підготовку та надання відзиву.
23. Верховний Суд зазначене клопотання відхилив та продовжив розгляд справи, оскільки, враховуючи, що справа переглядається у касаційному порядку, представник відповідача із обставинами справи знайомий та з доводами касаційної скарги ознайомлений, що дає йому можливість висловити свої заперечення у судовому засіданні.
24. Верховний Суд врахував також те, що 11.05.2022 представник відповідача був додатково повідомлений телефонограмою про дату та час судового засідання та про встановлений судом строк для надання відзиву на касаційну скаргу.
25. Оскільки встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч.2 ст.119 ГПК), право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку, а заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частини 1 та 2 ст.118 ГПК), то право заявляти клопотання про продовження строку для надання відзиву втрачено у зв'язку із закінченням визначеного судом строку (до 18.05.2022).
26. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суб'єктного складу такого спору, суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
27. Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем (пункти 3, 10 ч.1 ст.20 ГПК).
28. Суди попередніх інстанцій, посилаючись на положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК), Господарського кодексу України, ГПК, Закону "Про кооперацію", висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 01.10.2019 у справі №910/7554/18, від 17.12.2019 у справі №904/4887/18, зазначили, що члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
29. Конституційний Суд України у Рішенні від 12.01.2010 №1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення ч.3 ст.99 ЦК (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом від 13.05.2014 №1255-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів") зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.
30. Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №145/1885/15-ц, від 10.04.2019 у справі №510/456/17, від 23.02.2021 у справі №753/17776/19.
31. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків, що вимоги про визнання дій правління Кооперативу від 24.06.2021 щодо поновлення позивача такими, що не відповідають вимогам закону та про визнання рішення правління Кооперативу від 24.06.2021 такими, що не відповідають вимогам закону підлягають розгляду і вирішенню за правилами господарського судочинства.
32. У той же час, суди попередніх інстанцій дійшли до помилкових висновків про те, що, оскільки усі інші позовні вимоги пред'явлені на захист трудових прав позивача та відносяться до юрисдикції загальних судів та підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, то позивач порушив правила об'єднання позовних вимог, а тому позовна заява підлягає поверненню на підставі п.2 ч.5 ст.174 ГПК.
33. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №361/17/15-ц зазначила, що вимоги про скасування наказів, поновлення позивача на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від спору про визнання недійсним рішення органу управління товариства; розгляд цієї частини позовних вимог за правилами цивільного судочинства порушуватиме принцип повноти, всебічності й об'єктивності з'ясування обставин справи, що випливає, зокрема, зі змісту ч.2 ст.160 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) у редакції, чинній на час звернення до суду (ч.2 ст.214 ЦПК у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду), якщо дослідження одного і того ж рішення загальних зборів ТзОВ "Бобрик" здійснюватиметься судами різних юрисдикцій; тому спір в цілому належить до юрисдикції господарського суду (подібний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №145/166/18).
34. Також Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові вказала, що рішення уповноваженого органу товариства про припинення повноважень члена виконавчого органу може мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальним за таких обставин є відносини корпоративні.
35. Окрім цього, Верховний Суд звертає увагу також на те, що у іншій справі між цими ж сторонами, на яку посилається скаржник (справа №361/1059/17), Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду фактично визначив юрисдикційність подібного спору, закривши провадження у справі щодо усіх вимог (як корпоративних, так і трудових), а саме: про визнання недійсними рішень зборів правління, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення належних сум, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, затримки проведення розрахунку при звільненні, затримки видачі трудової книжки, та повідомив позивача, що розгляд справи за його позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.
36. Таким чином, обґрунтованими є твердження скаржника, що ухваливши оскаржувані рішення суди попередніх інстанцій створили юридичну перешкоду, яка позбавила його можливості в повному обсязі вирішити спір в судах України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
37. Пунктом 2 ч.1 ст.308 ГПК передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
38. Підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (ч.6 ст.310 ГПК).
39. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Судові витрати
40. Оскільки у цьому касаційному провадженні спір по суті не вирішується, а справа підлягає передачі до суду першої інстанції на розгляд, відповідно до ст.129 ГПК суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 21.10.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2022 у справі №911/2875/21 скасувати.
3. Справу №911/2875/21 передати на розгляд до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
Л. Стратієнко