06 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/10501/19
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.
перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України з доданими до неї матеріалами
на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 року
та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 року
у справі №910/10501/19
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведєв Олександр В'ячеславович
про стягнення 1 777 866, 85 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Укpнaфта" матеріальну шкоду в розмірі 1 777 866, 85 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 року апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 у справі №910/10501/19, без змін. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покладено на її заявника - першого відповідача у справі.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України з доданими до неї матеріалами (надіслана 17.05.2022 року, що підтверджується конвертом Укрпошта Експрес) на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 року та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 року у справі №910/10501/19, в якій просить суд в разі необхідності поновити строк на касаційне оскарження; відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги на розумний строк або до ухвалення рішення по справі; скасувати оскаржувані судові рішення; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" відмовити повністю; зупинити виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 року та рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 року.
Клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги мотивовано тим, що Міністерство юстиції України є органом державної влади з обмеженим фінансуванням, розрахунково - касове обслуговування якого відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється ДКСУ лише в межах відкритих асигнувань, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 287-291 ГПК України, з огляду на наступне.
Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Предметом позову є стягнення 1 777 866, 85 грн.
Звернувшись до Верховного Суду скаржник просить скасувати оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" відмовити повністю.
Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в розмірі 53 336 грн. (1 777 866, 85 грн. х 1,5% x 200% ).
Проте до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору з посиланням на скрутне фінансове положення.
Відповідно до частини першої ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
При цьому, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Проте, заявник не навів доводи та не надав документи, які підтверджують його майновий стан, не надав жодних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору на момент звернення до суду із касаційною скаргою та доказів можливості сплати вказаних грошових коштів до закінчення розгляду справи в касаційній інстанції.
Суд зазначає, що ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише посилання заявника касаційної скарги на відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для відстрочення такої сплати.
Враховуючи викладене, Верховний Суд відхиляє клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 ГПК України, статті 4,7,8 Закону України "Про судовий збір" Верховний Суд, -
1.Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 року та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 року у справі №910/10501/19 - залишити без руху.
3. Надати Міністерству юстиції України строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 53 336 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати.
4. Роз'яснити скаржнику у справі №910/10501/19 , що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Касаційного господарського суду
у складі Верховного Суду Огороднік К.М.