Ухвала від 06.06.2022 по справі 926/767-б/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

06 червня 2022 року Справа № 926/767-б/15

Суддя Ковальчук Т.І., розглянувши матеріали за позовною заявою засновника банкрута, власника майна ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Меркурій”, м. Київ,

2) ОСОБА_2 , м. Біла Церква Київської області,

про визнання таким, що не відбувся аукціон від 14.08.2017 Лот № 1, Лот № 2, Лот № 3, та скасування протоколів про проведення аукціону

у справі за заявою Публічного акціонерного товариства “ПІРЕУС БАНК МКБ”, м. Київ,

до Приватної фірми “Інтервал”, м. Чернівці,

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27.05.2015 року порушено провадження у справі за заявою Публічного акціонерного товариства “ПІРЕУС БАНК МКБ” про банкрутство Приватної фірми “Інтервал” (суддя Дутка В.В.).

Постановою від 31.08.2016 приватну фірму “Інтервал” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ПФ “Інтервал” призначено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.

Ухвалою від 19.02.2020 припинено повноваження ліквідатора ПФ “Інтервал” арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф., новим ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 06.12.2021 задоволено заяву судді Дутки В.В. про самовідвід у справі № 926/767-б/15, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2021 і протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.12.2021 справу № 926/767-б/15 та додаткові матеріали (позовні заяви, заяви, клопотання), що розглядаються в межах даної справи, передано до провадження судді Ковальчук Т.І.

26 травня 2022 року засновник Приватної фірми “Інтервал” ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Чернівецької області в межах справи про банкрутство ПФ “Інтервал” із позовною заявою від 07.05.2022 (вхідний № 1910 від 26.05.2022) до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Меркурій” і ОСОБА_2 , в якій просить:

- визнати таким, що не відбувся аукціон від 14.08.2017 року, на якому була реалізована частина майна приватної фірми “Інтервал” а саме: Лот № 1 нерухоме майно: Нежитлове приміщення, в житловому будинку літ. А загальною площею 78 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати протокол № 01-09/72 про проведення аукціону від 14.08.2017: Лот № 1 нерухоме майно: Нежитлове приміщення, в житловому будинку літ. А загальною площею 78 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати таким, що не відбувся аукціон від 14.08.2017 року, на якому була реалізована частина майна приватної фірми “Інтервал” а саме: Лот № 2 нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею 372,20 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

- скасувати протокол № 01-09/73 про проведення аукціону від 14.08.2017: Лот № 2 нерухоме майно: житловий будинок, загальною площею 372,20 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

- визнати таким, що не відбувся аукціон від 14.08.2017 року, на якому була реалізована частина майна приватної фірми “Інтервал” а саме: Лот № 3 нерухоме майно: нежиле приміщення, яке складається із приміщень студії звукозапису на першому поверсі будинку загальною площею 104,00 кв. м, як виділену в натурі частку житлового будинку літ. А яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ;

- скасувати протокол № 01-09/73 про проведення аукціону від 14.08.2017: Лот № 3 нерухоме майно: нежиле приміщення, яке складається із приміщень студії звукозапису на першому поверсі будинку загальною площею 104,00 кв. м, як виділену в натурі частку житлового будинку літ. А яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 .

В обгрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що 3-х днів було замало для залучення якомога ширшого кола учасників аукціону, а директор ТОВ “Універсальний торговий дім “Меркурій” (організатор аукціону) ОСОБА_3 не дотрималась закону щодо обов'язкового постійного проживання учасника аукціону ОСОБА_4 , який на час подання заяви про участь в аукціоні та його проведення відносився до категорії осіб без постійного місяця проживання, що в такому статусі позбавляло його можливості придбавати будь-яке майно на аукціоні з продажу майна суб'єктів права, що визначені судом як банкрути.

Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 26.05.2022 позовну заяву ОСОБА_1 від 07.05.2022 про визнання таким, що не відбувся аукціон від 14.08.2017, лот № 1, лот № 2, лот № 3 передано до провадження судді Ковальчук Т.І.

Розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 від 07.05.2022 (вхідний № 1910 від 26.05.2022), суд дійшов наступних висновків.

Так, у відповідності до частин 1, 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України (ст.ст. 4, 41, 45, 48, 49, 50 ГПК України - суд). Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Таким чином, КУзПБ передбачає особливості розгляду справ про банкрутство, визначаючи підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника, як сторони у такому спорі, в межах справи про банкрутство. В такий спосіб законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті.

При цьому, таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача. Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18).

Суд зазначає, що у межах справи № 926/767-б/15 розглядається низка позовних заяв засновника ПФ “Інтервал” ОСОБА_1 до організатора аукціону Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальний торговий дім “Меркурій” та осіб, що визначені переможцями аукціонів з продажу майна банкрута ПФ “Інтервал”, про визнання недійсними результатів аукціону.

Так, ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27.08.2019 у межах справи № 926/767-б/15 відкрито провадження з розгляду позовної заяви № 5 засновника Приватної фірми “Інтервал” ОСОБА_1 до відповідача Організатора аукціону Товариства з обмеженою відповідальністю “Універсальний торговий дім “Меркурій” про визнання недійсними результатів аукціону та стягнення штрафу у розмірі гарантійного внеску, а саме: визнати недійсними результати аукціону від 14 серпня 2017 р., оформлені протоколом № 01-09/72, № 01-09/73, № 01-09/74 про проведення аукціону з продажу майна ПФ “Інтервал” від 14.08.2017: Лот № 1, Лот № 2, Лот № 3 і зобов'язати ТОВ “Універсальний торговий дім “Меркурій” сплатити власнику майна ПФ “Інтервал” ОСОБА_1 штраф у розмірі гарантійного внеску в сумі 520814,00 грн. Ухвалою від 10.05.2022 закрито підготовче провадження у справі за позовною заявою № 5 та призначено справу до розгляду по суті в засіданні на 09.06.2022.

Також 26.05.2022 до господарського суду надійшла позовна заява засновника банкрута, власника майна ОСОБА_1 від 07.05.2022 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Меркурій”, ОСОБА_2 , про визнання недійсними результатів аукціону від 14.08.2017, Лот № 1, Лот № 2, Лот № 3 та скасування протоколів про проведення аукціону від 14.08.2017 №№ 01-09/72 Лот № 1, № 01-09/73, Лот № 2, 01-09/73 Лот № 3. Ухвалою від 06.06.2022 зазначену позовну заяву залишено без руху.

Відповідно до частини 3 статті 55 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, за чинної редакції якого проводилися аукціони з продажу майна банкрута ПФ “Інтервал”, результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними.

За частиною 1 цієї статті Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” аукціон визнається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності учасників або наявності на торгах лише одного учасника;

коли жоден з учасників не запропонував ціну, вищу за стартову (початкову вартість);

несплати в установлений строк переможцем належної суми за придбане майно.

Рішення про визнання аукціону таким, що не відбувся, приймається організатором у триденний строк після виникнення підстави для такого визнання.

Таким чином, за наявності на розгляді господарського суду позовної заяви № 5 ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів аукціону від 14 серпня 2017 р., оформлених протоколами від 14.08.2017 № 01-09/72 Лот № 1, № 01-09/73 Лот № 2, № 01-09/74 Лот № 3, позивач одночасно 07.05.2022 подав до суду ще одну аналогічну позовну заяву, обґрунтовану іншими, аніж позовна заява № 5, обставинами, яка залишена без руху для усунення процесуальних недоліків, та позовну заяву про визнання таким, що не відбувся, аукціон від 14.08.2017 Лот № 1, Лот № 2 та Лот № 3 і скасування протоколів про проведення аукціону від 14.08.2017 №№ 01-09/72 Лот № 1, № 01-09/73 Лот № 2, 01-09/73 Лот № 3.

Отже, стосовно одного і того ж аукціону, який відбувся 14.08.2017, позивач подав три позовні заяви, з яких у двох просить визнати недійсними результати цього аукціону (позовна заява № 5 і позовна заява вх. № 1911 від 07.05.2022), а в позовній заяві за вхідним номером 1910 від 26.05.2022 просить визнати вказаний аукціон таким, що не відбувся.

При цьому, як зазначалося, рішення про визнання аукціону таким, що не відбувся, приймає організатор аукціону (абз. 5 ч. 1 ст. 55 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”), а не суд, крім того, неможливо одночасно визнати аукціон таким, що не відбувся, та визнати недійсним його результати.

Відтак, у частині вимог про визнання аукціону таким, що не відбувся, позовна заява за вхідним номером 1910 носить завідомо штучний характер, позаяк очевидно, що сформований позивачем предмет цієї позовної заяви є вимогою, яка не відноситься до компетенції господарських судів, визначених статтею 20 ГПК України, та суперечить здоровому глузду.

Інші вимоги позовної заяви за вхідним номером 1910 про скасування протоколів про проведення аукціону дублюють аналогічні позовні вимоги у позовній заяві вх. № 1911 від 07.05.2022 до тих же самих відповідачів.

Загалом позовна заява за вхідним номером 1910 не відповідає вимогам статей 162-164 ГПК України: у ній не наведено обставин, які свідчать про наявність порушеного права позивача, що охоплюється вимогою п. 5 ч. 1 статті 162 цього Кодексу, до неї не додано жодних доказів на підтвердження позовних вимог (п. 8 ч. 4 статті 162, ч. 2 статті 164 ГПК), не пред'явлено позовних вимог до продавця майна - банкрута ПФ “Інтервал” (ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, п. 8 ч. 1 статті 20 ГПК України).

Наведене у сукупності свідчить про те, що подаючи 07.05.2022 року позовну заяву за вхідним № 1910 про визнання таким що не відбувся аукціон та скасування протоколів аукціону, позивач ОСОБА_5 вдався до дій з подання позову у спорі, який має очевидно штучний характер, що охоплюється визначенням зловживання процесуальними правами, наданим у пункті 3 частини 3 статті 43 ГПК України.

Відповідно до частини 3 статті 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11.09.1997 (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

У той же час, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі “Юніон Елементарія Сандерс проти Іспанії” від 07.07.1989 зробив висновок про те, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальними законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях у справах проти України також неодноразово зазначав, що однією з ролей національних судів є організація судових проваджень таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (п. 28 рішення у справі “Шульга проти України” від 02.12.2010), і що запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (п. 24 рішення у справі “Мусієнко проти України” від 20.01.2011).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 199/6713/14-ц зроблено висновок, якщо подання скарги визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити цю скаргу без розгляду.

Підсумовуючи, суд констатує, що за результатами розгляду матеріалів за позовною заявою засновника ПФ “Інтервал” ОСОБА_1 від 07.05.2022 вхідний № 1910 про визнання таким що не відбувся аукціон від 14.08.2017 року Лот № 1, Лот № 2, Лот № 3 суд дійшов висновку, що подання цієї позовної заяви є зловживанням процесуальними правами з боку позивача, тому повертає її заявнику на підставі частини 3 статті 43 ГПК України.

При цьому суд зазначає, що поверненням зазначеної позовної заяви від 07.05.2022 року ОСОБА_1 не створюються перешкоди у доступі до суду, оскільки судом розглядається позовна заява № 5 ОСОБА_1 про визнання результатів аукціону від 14.08.2017 недійсними, та позивачеві надано строк для усунення недоліків позовної заяви від 07.05.2022 вхідний № 1911 з аналогічним предметом спору.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 2, 3, 42, 43, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати зловживанням процесуальними правами дії засновника Приватної фірми “Інтервал” ОСОБА_1 з подання до господарського суду у межах справи № 926/767-б/15 про банкрутство ПФ “Інтервал” позовної заяви від 07.05.2022, вхідний номер 1910 від 26.05.2022.

2. Повернути засновнику Приватної фірми “Інтервал” ОСОБА_1 позовну заяву від 07.05.2022 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Меркурій”, ОСОБА_2 про визнання таким, що не відбувся аукціон від 14.08.2017 Лот № 1, Лот № 2, Лот № 3, та скасування протоколів про проведення аукціону (вхідний № 1910 від 26.05.2022).

Порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції у письмовій формі.

Повний текст підписано 06.06.2022.

Суддя Ковальчук Т.І.