18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
31 травня 2022 року Справа № 925/1852/21
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Пріхно Л.А.,
за участі представників сторін:
від позивача - Тищенко Ю.П. - адвокат,
від відповідача - Слинько М.Г. - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ВІШ-ІНВЕСТ”,
м. Черкаси
до Черкаської міської ради, м. Черкаси
про визнання протиправними дій та визнання укладеною додаткової
угоди,
До Господарського суду Черкаської області звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю “ВІШ-ІНВЕСТ” до Черкаської міської ради про визнання протиправними дій Черкаської міської ради щодо відмови у поновленні договору оренди землі від 11 грудня 2015 року та визнання укладеною між товариством з обмеженою відповідальністю “ВІШ-ІНВЕСТ” та Черкаською міською радою додаткової угоди до договору оренди землі від 11 грудня 2015 року в редакції позивача.
Ухвалою суду від 04 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11 год. 30 хв. 03 лютого 2022 року.
Ухвалою суду від 03 лютого 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 00 хв. 10 березня 2022 року.
Ухвалою суду від 10 березня 2022 року відкладено розгляд справи по суті до стабілізації ситуації в регіоні, з урахуванням місцезнаходження учасників судового провадження та їх представників.
Ухвалою суду від 14 квітня 2022 року розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 17 травня 2022 року.
В судовому засіданні, яке відбулося 17 травня 2022 року суд оголосив перерву до 12 год. 00 хв. 31 травня 2022 року.
31 травня 2022 року від позивача надійшла заява про відмову від позову в частині вимог про визнання протиправними дій Черкаської міської ради.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги щодо визнання укладеною додаткової угоди підтримав та просив суд позов у цій частині задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві та зазначав, що договір оренди було укладено на 5 років (з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 19 листопада 2015 року №2-1844).
Позивачем пропущено встановлений в договорі строк для подання клопотання про його поновлення на новий строк.
Строк дії договору оренди закінчився 19 листопада 2020 року.
Також відповідач просив суд врахувати зміни до законодавства внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству” від 05 грудня 2019 року №340-ІХ.
В зв'язку з чим відповідач просив суд у задоволені позову відмовити повністю.
В судовому засіданні, яке відбулося 31 травня 2022 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1852/21.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 11 грудня 2015 року між Черкаською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “ВІШ-ІНВЕСТ” (орендар) було укладено договір оренди землі.
Відповідно до п. 1. вищевказаного договору орендодавець на підставі рішення Черкаської міської ради від 19 листопада 2015 року №2-1844 зобов'язався надати, а орендар - прийняти в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, яка знаходиться по вул. Смілянській, 130/1.
В оренду передається земельна ділянка площею 0,0100 га (кадастровий номер 7110136700:05:033:0014) (п. 2. договору).
На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна та інфраструктури - торгівельна будівля та ганок (п. 3 договору).
24 грудня 2015 року між сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки, яким засвідчено факт передачі земельної ділянки в оренду та її використання згідно договору.
Договір укладено на 5 років (з дати прийняття рішення Черкаської міської ради від 19 листопада 2015 року №2-1844).
Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).
Згідно з підпунктом “д” пункту 31 договору оренди орендар зобов'язаний, зокрема: не менше ніж за місяць до закінчення терміну дії договору звернутись до орендодавця з клопотанням про поновлення договору оренди земельної ділянки без зміни цільового призначення (в разі зацікавленості в поновленні договору оренди). Ненадходження такого клопотання у вказаний термін є рівноцінним відмові орендаря від поновлення договору оренди. В цьому разі орендар зобов'язаний у місячний термін з дня закінчення дії договору привести земельну ділянку у придатний для використання стан (демонтувати будівлі, спланувати територію і т.п.). При цьому орендна плата за земельну ділянку вноситься за весь час фактичного використання земельної ділянки до моменту передачі її по акту прийому-передачі орендодавцю в належному стані.
Частиною першою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України “Про оренду землі”.
Відповідно до статті 13 Закону України “Про оренду землі” під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Об'єктом оренди є земельна ділянка.
За змістом статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема право оренди земельної ділянки. Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Отже, орендар набуває речове право оренди земельної ділянки з моменту державної реєстрації такого права.
Метою укладення будь-якого цивільного правочину є отримання певних правових наслідків через реалізацію сторонами своїх суб'єктивних прав та обов'язків. Правочин, укладений без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлені, є фіктивним.
Разом з тим, реалізувати свої суб'єктивні права та обов'язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору.
Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії саме цього договору має значення не момент його підписання чи вказівки на початок його дії, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини. вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна, з якими закон пов'язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб'єктивних прав та обов'язків.
Аналогічні висновки щодо набрання чинності договором оренди земельної ділянки зроблено у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі №570/3056/15-ц (провадження №6-643цс 16), у мотивувальній частині якої міститься роз'яснення аналогічного розуміння правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження №6-162цс13).
Ця практика Верховного Суду України є усталеною, підтверджена Верховним Судом в особі Касаційного цивільного суду, Касаційного господарського суду, так і Великою Палатою Верховного Суду від 15 січня 2021 року у справі №322/1178/17.
Отже, договір оренди землі від 11 грудня 2015 року набрав чинності та почав свою дію з моменту державної реєстрації речового права (права оренди) на земельну ділянку - 24 грудня 2015 року, а строк його дії закінчувався - 24 грудня 2020 року.
Таким чином суд відхиляє доводи відповідача, що строк дії договору оренди землі закінчився 19 листопада 2020 року.
Як зазначалося вище згідно п. 8. договору оренди землі після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України “Про оренду землі”.
Матеріалами справи підтверджується, що 12 листопада 2020 року (не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору) позивач (через Управління надання адміністративних послуг) звернувся до Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради із заявою (листом - повідомленням) щодо поновлення договору оренди землі від 11 грудня 2015 року на новий строк (без внесення змін до будь-яких істотних умов договору).
До заяви було додано проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк та на тих самих умовах.
23 грудня 2020 року Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради було надано орендарю відповідь за №01-1168224, якою останнього повідомлено про те, що він повинен був не пізніше 19 жовтня 2020 року повідомити орендодавця про намір продовжити дію договору.
У зв'язку з викладеним, Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради вказав орендарю, що у орендодавця, тобто у Черкаської міської ради відсутні правові підстави для поновлення договору.
Згідно із пунктом “а” частини першої статті 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад на території сіл, селищ, міст.
Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо регулювання земельних відносин.
Статтею 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Незважаючи на наведене, міською радою не приймалося відповідного рішення, а Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради була надана відповідь у формі листа №01-11/68224 від 23 грудня 2020 року про відмову у поновленні договору оренди землі на новий строк, що свідчить про неналежне врядування, оскільки орендодавець, як розпорядник земельної ділянки, мав діяти виключно в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений законом.
Верховний Суд у своїй постанові від 09 листопада 2021 року зі справи №917/104/20 також звернув увагу на той факт, що у спірних аналогічних правовідносинах сільська рада не приймала рішення про відмову у поновленні договору, як того вимагається нормою права, а лише повідомила орендаря про відмову.
Отже, відповідач в порушення положень Закону України “Про оренду землі” лист-повідомлення позивача з проектом додаткової угоди від 12 листопада 2020 року у місячний термін по суті не розглянув, не перевірив його на відповідність вимогам закону, не вчинив протягом місяця жодних дій на узгодження (за наявності) з орендарем нових істотних умов договору, не висунув проти пропозиції орендаря жодних заперечень, не прийняв рішення про поновлення договору оренди землі, не вчинив належних дій для укладення з орендарем додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на новий строк.
Судом враховано, що 05 грудня 2019 року було прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству” №340-IX (який діє з 16 січня 2020 року), яким було внесено зміни, зокрема до Земельного кодексу України та Закону України “Про оренду землі”.
Так, вищевказаним законом розділ IX “Перехідні положення” Закону України “Про оренду землі” доповнено абзацами третім і четвертим такого змісту:
Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству”, у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 1261 Земельного кодексу України.
Правила, визначені статтею 1261 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству”, а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Судом враховано, що 27 жовтня 2020 року, тобто після набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству” сторонами було змінено договір оренди, а саме укладено додаткову угоду.
Даною угодою було внесено наступні зміни до договору оренди землі, а саме:
“Абзац 2 пункту 2 договору викладено у новій редакції:
“Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, код видів цільового призначення земель - 03.07.”
Пункт 5 договору викладено у новій редакції:
“5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 127 882.00 гри., згідно листа міськрайонного управління Держгеокадастру у Черкаському районі та м. Черкасах від 21.08.2018 № 1872/0/25-18.”
Абзац 2 пункту 9 договору викладено у новій редакції:
“Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 3 (три)% від її нормативної грошової оцінки, що становить:
з 01.01.2018 року - у розмірі 3 836.46 гри. (три тисячі вісімсот тридцять шість гри. 46 коп.};
з 01.01.2019 року - у розмірі 3 836,46 грн. (три тисячі вісімсот тридцять шість гри. 46 коп.);
з 01.01.2020 року - у розмірі 3 836,.46 грн. (три тисячі вісімсот тридцять шість грн. 46 коп.).”
Пункт 11 договору викладено у новій редакції:
“11. Орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно до 30 числа місяця наступного за звітним в розмірі 1/12 річної орендної плати шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок - UА548999980334109872000023002, одержувач платежу: УК у м. Черкасах/Черкаси/Код бюджетної класифікації: 18010600, код ЄДРПОУ: 38031150, банк: Казначейство України (ЕАП).
Орендар бере па себе обов'язок уточнення зміни розмірів орендної плати та банківських реквізитів через фінансові та податкові органи на місцях”.
Ця додаткова угода про внесення змін до договору набуває чинності з моменту її підписання сторонами.
Інші умови договору залишилися без змін.
Тобто, договір оренди землі, у разі його продовження (укладення на новий строк) має містити умови, передбачені статтею 33 Закону України “Про оренду землі” та статтею 1261 Земельного кодексу України.
Проте, внесення в договір таких доповнень може бути ініційовано будь-якою стороною договору та в будь-який час, а їх відсутність в договорі на момент укладання між сторонами угоди на новий строк не впливає на існування переважного права орендаря продовжити дію вже існуючого договору.
Також судом враховано, що на орендованій земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, що належить орендарю на праві власності з 26 квітня 2013 року, а саме: торгівельна будівля площею 63,4 кв.м.
Даний факт між сторонами визнається та підтверджується матеріалами справи.
У зв'язку із внесенням 05 грудня 2019 року змін до законодавства, яке, у тому числі, регулює правовідносини, пов'язані з поновленням договорів оренди землі, Закон України “Про оренду землі” було доповнено статтею 32-2, а частину шосту його статті 33 було виключено у зв'язку із додаванням до Глави 19 Земельного кодексу України статті 126-1.
Так, відповідно до статті 32-2 зазначеного Закону поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 Земельного кодексу України.
Згідно зі статтею 126-1 Земельного кодексу України договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови може встановлюватися умова щодо поновлення таких договорів. Умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою. Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.
Судом встановлено, що орендодавець не подавав заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору.
Водночас, договір оренди землі на даний час не містить умов, передбачених статтею 1261 Земельного кодексу України.
У свою чергу із внесенням вказаних змін (виключення частини шостої) було змінено і назву статті 33 Закону України “Про оренду землі”, а саме з “Поновлення договору оренди землі” на “Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк”.
Крім того, 05 грудня 2019 року було внесено зміни до статті 134 Земельного кодексу України.
Так, вказана стаття, в редакції, яка була чинною до 16 січня 2020 року, в абзаці 22 частини другої передбачала, що у разі поновлення договорів оренди землі земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).
У той же час, зазначена норма в редакції, яка діє з 16 січня 2020 року, встановлює, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря.
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Зазначена норма дозволяє зробити висновок про те, що саме Земельний кодекс України має рамковий, системоутворюючий характер по відношенню до нормативно-правових актів, які утворюють систему земельного законодавства, а терміни та базові поняття, що містяться у ньому, повинні мати однаковий зміст при їх застосуванні.
Суд приймає до уваги також те, що з прийняттям діючого Земельного кодексу України в ньому було запроваджено концепцію “мовчазної згоди”, яка передбачає, що окремі рішення, зокрема пов'язані із суб'єктами владних повноважень, вважаються прийнятими за умови дотримання вимог чинного законодавства, незалежно від їх волі з метою попередження корупційних явищ, спрощення процедурних моментів та забезпечення захисту прав і законних інтересів суб'єктів земельних правовідносин.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається саме на приписи ч.ч. 1-5 Закону України “Про оренду землі” щодо переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі на новий строк.
Судом враховано, що згідно ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України “Про оренду землі” (в редакції, яка була чинною станом на момент укладання договору оренди) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25 січня 2022 року зі справи №143/591/20 вказала, що законодавець передбачає різні способи продовження строку дії договору оренди на новий строк, які можуть полягати у визначенні для сторони договору необхідності вдатися до активних дій для отримання бажаного результату або, навпаки, у вказівці для досягнення бажаного результату утриматися від певних дій.
За змістом частини четвертої статті 33 Закону про оренду землі, умови, на яких договір може бути поновлений, у будь-якому випадку узгоджуються сторонами. Якщо відсутня згода будь-якої сторони (в тому числі орендодавця) щодо орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Норми про переважне право орендаря на поновлення договору спрямовані лише на забезпечення пріоритету його інтересів перед інтересами інших осіб. Будь-якого іншого змісту переважне право не має. Воно не може трансформуватися у право на спонукання орендодавця до укладення договору на новий строк за відсутності його згоди зі зміненими умовами.
Водночас предмет регулювання статті 33 Закону про оренду землі не може бути звужений винятково до реалізації орендарем свого переважного права, оскільки за смислом цього закону юридичним фактом, у силу якого договір укладається на новий строк (поновлюється), є досягнення згоди між сторонами щодо усіх істотних умов договору оренди землі.
З 16 січня 2020 року статтю 33 викладено в такій редакції:
Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.
При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених частинами другою і п'ятою цієї статті, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку.
З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.
У разі зміни меж або цільового призначення земельної ділянки вимоги цієї статті не застосовуються”.
Тобто, положення чинної редакції ст. 33 Закону України “Про оренду землі”, як і частини 1-5 ст. 33 Закону в редакції, що діяла до 16 січня 2020 року передбачають укладення між сторонами договору при наявності у орендаря переважного права та досягнення домовленостей щодо орендної плати та інших істотних умов договору, якщо звісно такі зміни істотних умов взагалі було ініційовано стороною.
У випадку недосягнення сторонами згоди щодо укладення договору спір про його укладення, внесення змін та розірвання вирішується судом (статті 651, 652 ЦК України).
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частина друга статті 16 ЦК України передбачає, зокрема, такі способи захисту цивільних прав та інтересів судом, як визнання права, визнання правочину недійсним, зміна та припинення правовідношення.
Укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі кореспондує передбаченому пунктом 6 частини другої статті 16 ЦК України способу захисту порушеного права шляхом зміни правовідношення та відповідає підставам виникнення, припинення та зміни прав та обов'язків сторін за статтею 11 цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження №14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження №12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження №14-338цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження №12-304гс18).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. 76, 77 ГПК України не було спростовано належними та допустимими доказами доводи викладені позивачем у позовній заяві.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в редакції позивача є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Водночас судом враховано, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Оскільки позивач відмовився від позову в частині своїх вимог про визнання протиправними дій Черкаської міської ради, суд вважає за необхідне відповідну відмову прийняти, а провадження у справі в цій частині - закрити.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
Статтею 7 Закону України “Про судовий збір” врегульовано, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 129, п. 4 ч. 1 ст. 231, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Відмову від позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Черкаської міської ради щодо відмови у поновленні договору оренди землі від 11 грудня 2015 року прийняти.
3. Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Черкаської міської ради щодо відмови у поновленні договору оренди землі від 11 грудня 2015 року закрити.
4. Визнати укладеною між товариством з обмеженою відповідальністю “ВІШ-ІНВЕСТ” та Черкаською міською радою додаткову угоду до договору оренди землі від 11 грудня 2015 року в такій редакції:
Додаткова угода
про поновлення договору оренди землі від 11 грудня 2015 року, що зареєстрований у ДРРП від 24 грудня 2015 року №12763027 (на підставі рішення Черкаської міської ради від 19 листопада 2015 року №2- 1844) (надалі - “Договір”)
м. Черкаси “ ___“_________2020 року
Черкаська міська рада, в особі міського голови Бондаренка Анатолія Васильовича, який діє на підставі Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, надалі “Орендодавець” з однієї сторони, та
Товариство з обмеженою відповідальністю “ВІШ-ІНВЕСТ”, в особі керівника Шпильового Володимира Володимировича, що діє на підставі Статуту, надалі “Орендар”, з іншої сторони, керуючись ст. 15, 30, 33 Закону України “Про оренду землі”, п. 8 Договору уклали цю додаткову угоду про поновлення договору оренди землі оренди землі від 11.12.2015 року, що зареєстрований у ДРРП від 24.12.2015 року №12763027 про наступне:
1. Поновити Договір оренди землі від “11” грудня 2015 року (зареєстрований у ДРРП від 24.12.2015 року №12763027) на 5 (п'ять) років з моменту державної реєстрації.
2. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами та діє до закінчення терміну дії Договору оренди землі від 11.12.2015 року відповідно до його умов. Право оренди, що виникає за даною угодою, підлягає державній реєстрації.
3. Всі інші умови вищевказаного Договору, не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.
4. Дана додаткова угода є невід'ємною частиною Договору, складена та підписана сторонами у 2 (двох) примірниках, по одному для кожної зі Сторін, які мають однакову юридичну силу.
Реквізити сторін:
Черкаська міська рада Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІШ-
в особі міського голови ІНВЕСТ» в особі керівника Шпильового
Бондаренка Анатолія Васильовича, Володимира Володимировича, що діє на підставі
який діє на підставі Закону України Статуту
“Про місцеве самоврядування в Україні” Адреса місцезнаходження:
Адреса місцезнаходження: 18008. м. Черкаси, вул. Вернигори, буд. 4
18001, м. Черкаси, вул. Байди Код ЄДРПОУ 38668663
Вишневецького, 36
Код ЄДРПОУ:25212542
_______________А.В. Бондаренко ______________________В.В.Шпильовий
“___” ______________2020 року “___” ______________2020 року
5. Стягнути з Черкаської міської ради, вул. Б.Вишневецького, 36, м. Черкаси, ідентифікаційний код 25212542 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ВІШ-ІНВЕСТ”, вул. Вернигори,4, м. Черкаси, ідентифікаційний код 38668663 - 2 270 грн. 00 коп. судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 07 червня 2022 року.
Суддя А.В.Васянович