07.06.2022 Справа № 914/1077/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Король М.Р., розглянувши заяву: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго»
до боржника: Фізичної особи-підприємця Романишин Руслана Богдановича,
встановив:
На розгляд господарського суду Львівської області надійшла заява Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» до боржника: Фізичної особи-підприємця Романишин Руслана Богдановича про видачу судового наказу, а саме, стягнення з Фізичної особи-підприємця Романишин Руслана Богдановича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (місцезнаходження: Україна, 79026, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ КОЗЕЛЬНИЦЬКА, будинок 3; ідентифікаційний код: 00131587) заборгованості на суму 19 498,43 грн.
Розглянувши заяву та долучені до неї матеріали, суд прийшов до висновку про те, що слід відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Порядок та форма звернення з заявою про видачу судового наказу до господарського суду визначені Господарським процесуальним кодексом України, зокрема, розділом II Наказне провадження.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Згідно з ч.1 ст.148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.154 ГПК України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п'яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у ч.1 ст.175 цього Кодексу.
Згідно з п.6 ч.1 ст.175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
З поданої заяви вбачається, що вимоги про стягнення заборгованості заявлені до Фізичної особи - підприємця Романишин Р.Б.
Згідно з п.16 ч.1 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.
Відповідно до ч.9 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Відповідно до інформації з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФОП Романишин Р.Б. припинив свою підприємницьку діяльність з 27.04.2017 року.
Заборгованість виникла з 2021 по 2022 роки, тобто після припинення ФОП.
З 15.12.2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п.1 ч.1 ст.20 ГПК України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17).
Разом з тим, ч.2 ст.12 ГПК України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті, а процесуальний механізм наказного провадження не передбачає встановлення обставин щодо правонаступництва та обсягу відповідальності фізичної особи, що виникає у зв'язку із втратою нею статусу підприємця.
Суд також зауважує, що звертаючись з заявою про видачу судового наказу в порядку наказного провадження, визначаючи в якості боржника саме фізичну особу-підприємця, заявником не прийнято до уваги, що процедура наказного провадження застосовується виключно по відношенню до суб'єктів господарювання та, що наказне провадження має чіткі, формальні межі, які не дозволяють врахувати наведені вище обставини, а припинення статусу підприємця унеможливлює застосування до спірних правовідносин форми наказного провадження.
Суд зазначає, що визначаючись із подальшими заходами для захисту своїх прав, заявнику варто врахувати викладену позицію Великої Палати Верховного Суду у взаємозв'язку із сутністю правовідносин, що існували, як під час здійснення боржником підприємницької діяльності, так і після припинення у боржника статусу підприємця та звернутися до відповідного суду в межах позовного провадження.
За таких обставин, враховуючи що Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» звернулось до господарського суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з Фізичної особи - підприємця Романишин Руслана Богдановича, який з 27.04.2017 року припинив свою підприємницьку діяльність, заявлені вимоги про стягнення заборгованості з ФОП Романишин Р.Б., як з Фізичної особи - підприємця не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.
За приписами ч.2 ст.52 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» щодо видачі судового наказу про стягнення заборгованості з Фізичної особи - підприємця Романишин Р.Б.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 147, 148, 150, 152, 153, 234, 235 ГПК України, суд
1.Відмовити Приватному акціонерному товариству «Львівобленерго» у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Романишин Руслана Богдановича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (місцезнаходження: Україна, 79026, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ КОЗЕЛЬНИЦЬКА, будинок 3; ідентифікаційний код: 00131587) заборгованості на суму 19 498,43 грн.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку і строки, передбачені ст.ст. 254-256 ГПК України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Король М.Р.