ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.06.2022Справа № 910/1995/22
за позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Роял Хауз»
про стягнення 23 102,00 грн
Суддя Картавцева Ю.В.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Роял Хауз» про стягнення 23 102,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов Договору підряду на виконання будівельних робіт №2020-93-Т від 10.11.2020 у частині складання, оформлення та своєчасної реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача кошти у розмірі 23 102,00 грн.
За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на наведене, оскільки у справі № 910/1995/22 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд доходить висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Так, враховуючи, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; зобов'язати позивача надати суду докази вжиття заходів досудового врегулювання спору, про які він зазначає у позові (докази звернення до відповідача з претензією про сплату штрафу); запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
25.03.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові пояснення.
У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві та додаткових поясненнях, суд
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.04.2015 № 296 «Про передачу функцій замовника реконструкції і благоустрою парку «Володимирська гірка» у Шевченківському районі» (далі - Розпорядження) Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» визначено замовником такого будівництва.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Розпорядження зобов'язано КП «Спецжитлофонд» забезпечити проведення підрядних і будівельних робіт відповідно до законодавства.
За результатами проведення публічних закупівель, між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Роял Хауз» (Генпідрядник) укладено Договір підряду на виконання будівельних робіт № 2020-93-Т від 10.11.2020 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Генпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору, виконання будівельних робіт з реконструкції та благоустрою парку «Володимирська гірка» у Шевченківському районі м. Києва (Коригування) (Інші завершальні будівельні роботи, код CPV за ДК 021:2015 - 45450000-6) (далі - Роботи), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані Роботи в порядку та на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з п. 1.3. Договору склад та обсяги Робіт, визначені технічним завданням, тендерною документацією, проектною документацією, затвердженою в установленому порядку, які можуть бути переглянуті в процесі виконання Робіт у разі внесення змін до проектної документації та можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
Пунктом 2.1. Договору встановлено строк виконання робіт: до 10.12.2020 (включно).
Договірна ціна цього договору є динамічною та визначається на основі приблизного кошторису (Договірної ціни - Додаток № 2), що є невід'ємною частиною цього договору і становить 5 396 277,00 грн, крім того ПДВ 20% - 1 079 255,40 грн, всього разом з ПДВ - 6 475 532,40 грн.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку що даний договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 138 612,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 28.12.2021, призначення платежу: « 2817310;3210;будівельні роботи по рекон.і благ.парку Волод.Гірка; акт №1 від 24.12.2021 до КБЗ№1 від 24.12.2021до дог.№2020-93-Т від 10.11.2020;в т.ч.ПДВ-23102,00».
З наявної в матеріалах справи Претензії № 056/24-129/1 від 17.01.2022 щодо виконання умов договору № 2020-93-Т від 10.11.2020 вбачається, що позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату штрафу у розмірі 23 102,00 грн, оскільки, через протиправні дії ТОВ «БК «Роял Хауз», які суперечать вимогам чинного законодавства та умовам Договору, КП «Спецжитлофонд» було позбавлене права на формування податкового кредиту за податкову накладну, яка не зареєстрована в ЄРПН на дату написання цієї претензії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору підряду на виконання будівельних робіт №2020-93-Т від 10.11.2020 у частині складання, оформлення та своєчасної реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача кошти у розмірі 23 102,00 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, за результатами проведення публічних закупівель, між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Роял Хауз» було укладено Договір підряду на виконання будівельних робіт № 2020-93-Т від 10.11.2020, відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Генпідрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору, виконання будівельних робіт з реконструкції та благоустрою парку «Володимирська гірка» у Шевченківському районі м. Києва (Коригування) (Інші завершальні будівельні роботи, код CPV за ДК 021:2015 - 45450000-6), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані Роботи в порядку та на умовах, передбачених цим договором.
Судом було встановлено, що на виконання умов Договору позивачем перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 138 612,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 28.12.2021, призначення платежу: « 2817310;3210;будівельні роботи по рекон.і благ.парку Волод.Гірка; акт №1 від 24.12.2021 до КБЗ№1 від 24.12.2021до дог.№2020-93-Т від 10.11.2020;в т.ч.ПДВ-23102,00».
Пунктом 20.6. Договору визначено, що Замовник є платником податку на прибуток на загальних умовах.
У зв'язку зі зміною порядку адміністрування податку на додану вартість та реєстрації податкових накладних, сторони зобов'язуються дотримуватися вимог Податкового кодексу України з адміністрування ПДВ, в тому числі вимоги щодо складання, оформлення та порядку своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 20.8. Договору).
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Відповідно до п.14.1.181 ст.14 ПК податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розд.V цього Кодексу.
За змістом пп."а" п.198.1 ст.198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України регламентовано, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Враховуючи вищевикладені приписи законодавства та умови Договору, суд доходить висновку, що позивач мав законне очікування про виконання відповідачем обов'язку щодо реєстрації податкової накладної, реєстрація якої надавала б позивачу право на отримання податкового кредиту.
Однак, як зазначає позивач, відповідної податкової накладної відповідачем зареєстровано не було, доказів, які б спростовували це твердження, матеріали справи № 910/1995/22 не містять.
При цьому, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії виписки з системи електронного адміністрування ПДВ в Єдиному реєстрі податкових накладних, зупинено реєстрацію ПН № 14 (реєстраційний номер 9420037409) по договору 2020-93-Т, сума ПДВ 23 102,00 грн.
Відповідно до п. 20.9. Договору, якщо в результаті невиконання або неналежного виконання однією зі сторін зобов'язань, зазначених у п. 20.8. Договору, інша сторона позбувається права на формування податкового кредиту ПДВ (у тому числі по податковим накладним, не зареєстрованим в ЄРПН, або зареєстрованих з порушенням вимог) та/або позбавлена інших прав, наданих ПК України у зв'язку з формуванням податкового кредиту ПДВ, така потерпіла сторона має право застосувати до іншої сторони штраф у розмірі суми ПДВ у податковій накладній, податковий кредит по якій неможливо сформувати.
Сума штрафу, зазначеного в п. 20.9. Договору, виплачується протягом 30 календарних днів з дати отримання письмової претензії однієї із сторін, яка позбулася через дії/бездіяльність іншої сторони можливості формування податкового кредиту ПДВ, із суми платежу з господарської операції, в рамках якої виписувалася (або повинна була бути виписана) незареєстрована/ невірно зареєстрована/ недійсна податкова накладна (п. 20.10. Договору).
З наявної в матеріалах справи Претензії № 056/24-129/1 від 17.01.2022 щодо виконання умов договору № 2020-93-Т від 10.11.2020 вбачається, що позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату штрафу у розмірі 23 102,00 грн, оскільки, через протиправні дії ТОВ «БК «Роял Хауз», які суперечать вимогам чинного законодавства та умовам Договору, КП «Спецжитлофонд» було позбавлене права на формування податкового кредиту за податкову накладну, яка не зареєстрована в ЄРПН на дату написання цієї претензії.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З огляду на викладене, враховуючи встановлення обставини порушення відповідачем зобов'язань, зазначених у п. 20.8. Договору, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 23 102,00 грн на підставі п. 20.9. Договору, а відтак, задовольняє вимоги позивача в повному обсязі.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Роял Хауз» (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, офіс 42; ідентифікаційний код: 42044574) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» (04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34; ідентифікаційний код: 31454734) штраф у розмірі 23 102 (двадцять три тисячі сто дві) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.В. Картавцева