ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.05.2022Справа № 910/19273/21
Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Лахтадир М.О., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 10; ідентифікаційний код 19020407)
до Фізичної особи-підприємця Гудима Петра Івановича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний НОМЕР_1 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А; ідентифікаційний код 03366500)
про усунення перешкод у користуванні майном
Представники сторін:
від позивача: Онищенко Т.О.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: Цимбаліст В.В.
До Господарського суду міста Києва звернувся Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з позовом до Фізичної особи-підприємця Гудим Петра Івановича, в якому позивач просить суд усунути перешкоди в користування майном шляхом виселення відповідача з нежитлових приміщень загальною площею 45, 90 кв.м, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 6, літ. А.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач після спливу строку дії договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 06.02.2015 № 1815 не звільнив й продовжує використовувати об'єкт оренди - нежитлові приміщення загальною площею 45, 90 кв.м, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 6, літ. А., порушуючи при цьому право власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися таким майном.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 15.12.2021.
06.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення третьої особи на позовну заяву в яких КП "Київжитлоспецексплуатація" зазначає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки, термін дії договору оренди закінчився 02.02.2021, відповідач правом продовження договору оренди не скористався, заяву на продовження строку дії договору не подав, як це передбачено чинним законодавством, приміщення добровільно не звільнив, займає його безпідставно, а відтак, підлягає виселенню з нежитлових приміщень загальною площею 45, 90 кв.м, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Тростянецька, 6Г, літера А.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2021 підготовче засідання відкладено на 19.01.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.02.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 судове засідання відкладено на 23.02.2022.
Судове засідання 23.02.2022 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Баранова Д.О. на лікарняному. Крім того, Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" запроваджено воєнний стан з 5:30 год. 24.02.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2022 судове засідання призначено на 25.05.2022.
24.05.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Фізичної особи-підприємця Гудима Петра Івановича про передачу матеріалів прокурору по справі, яку було введене ім'я та статус громадянина, жителя України, виключного співвласника національного багатства держави України.
У судовому засіданні 25.05.2022 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.
Представник третьої особи також просив суд про задоволення позовних вимог.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся телефонограмою.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 25.05.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, Господарський суд міста Києва
06.02.2015 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Гудимом Петром Івановичем (далі - орендар) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (далі - підприємство) був укладений договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1815 відповідно до п. 1.1. якого орендодавець на підставі засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 27.11.2014 № 18 (п. 1.2.12) передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: вулиця Тростянецька, будинок 6 г, літ. А, для розміщення суб'єкта господарювання, що надає ритуальні послуги.
Цей договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об'єктом оренди (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 2.1. договору, об'єктом оренди є нежитлові приміщення, загальної площею: 45,90 кв.м., в т.ч. 1 поверх - 45,90 кв.м, згідно з викопіюванням з по поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.
Вартість об'єкта оренди, згідно із затвердженим 22.09.2014 висновком про вартість майна станом на 31.08.2014 становить: 651 609, 00 грн (п. 2.2. договору).
Згідно п. 2.4. договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація".
Пунктом 9.1. передбачено, що договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє: з 06.02.2015 по 04.02.2018. У разі, якщо законом передбачене нотаріальне посвідчення і державна реєстрація, цей договір є укладеним з моменту державної реєстрації.
Нерухоме майно було передано орендодавцем орендарю 06.02.2015 за актом приймання-передачі.
Обґрунтовуючи необхідність звернення до суду з даним позовом позивач вказує, що не зважаючи на те, що договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1815 від 06.02.2015 припинив чинність з огляду на закінчення строку його дії, у зв'язку з чим відповідач втратив статус орендаря, втім, останній й надалі продовжує незаконно використовувати державне нерухоме майно без належних правових підстав.
У поданих поясненнях, третя особа також вказує, що термін дії договору оренди закінчився 02.02.2021. у свою чергу, відповідач правом продовження договору оренди не скористався, заяву на продовження строку дії договору не подав, як це передбачається чинним законодавством, приміщення добровільно не звільнив, займає його безпідставно та підлягає виселенню з нежитлових приміщень загальною площею 45,90 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Тростянецька, 6г, літер А.
Так, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України вказано, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII (в редакції, що діяла на момент припинення строку дії договору оренди) передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
З урахуванням наведених положень договір був продовжений на той самий строк ( 1095 днів) з 05.02.2018.
За умовами пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ (який введений в дію 01.02 2020) договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше:
набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини 2 статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.
Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.
Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
17.06.2020 введено в дію постанову Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 "Про деякі питання оренди державного та комунального майна", якою затверджено Порядок передачі в оренду державного та комунального майна (далі - Порядок).
Відповідно до п. 134 Порядку продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках.
Згідно положень ст. 15, 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ спірний договір оренди підлягав продовженню за результатами аукціону.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ та п. 143 Порядку, орендар, що має намір продовжити договір оренди, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
Будь яких доказів, щодо подання Фізичною особою-підприємцем Гудимом П.І. заяви про продовження строку дії договору, в матеріалах справи не міститься, адже, відповідачем таких доказів суду не представлено.
За приписами положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним нормативним актом по відношенню загальних норм глави 58 "Найм (Оренда)" Цивільного кодексу України до окремого виду майна - державного або комунального, можна зробити висновок, що цим Законом передбачено продовження договору найму комунального майна лише за певних умов, зазначених в Законі, проте, відповідач, ігнорує чинне законодавство та займає приміщення комунальної власності без належних на те підстав.
Згідно п. 9.4. договору, договір припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до п. 4.15. договору орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідно орендодавцем, орендарем та підприємством. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.
З урахуванням наведеного строк дії договору припинився 04.02.2021.
Так, за твердженнями позивача, що не були спростовані відповідачем, Фізичною особою-підприємцем Гудимом П.І не було звільнено об'єкт оренди після спливу терміну договору, продовжує його використовувати, порушуючи при цьому право власника майна на володіння, користування та розпорядження своїм майном.
При цьому, суд вказує, що доказів щоб свідчили про передання майна по акту приймання-передачі підприємству, як це передбачено п. 4.15. договору в матеріалах справи не міститься.
Так, згідно ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1, 3 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Законом можуть бути встановлені максимальні граничні строки договору найму окремих видів майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до статей 24, 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач фактично користується нежитловим приміщенням загальною площею 45, 90 кв.м, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Тростянецька, 6г, літер А, без належних правових підстав, а саме договору оренди, оскільки, договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1815 припинив свою дію 04.02.2021, а відповідач, правом на продовження дії договору оренди не скористався, заяву на продовження строку дії договору не подав, як це передбачено чинним законодавством, приміщення добровільно не звільнив.
При тому, суд вказує, що доказів протилежного та/або доказів, які б спростовували викладені вище обставини, відповідачем суду не надано.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Способи захисту за своїм призначенням можуть вважатись визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Тобто, метою застосування судом певного способу захисту прав та законних інтересів осіб є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню. Отже, останнє направлене на настання певних юридичних наслідків.
Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб'єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Приписами ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України визначають такі способи захисту цивільних прав та інтересів, як присудження виконання обов'язку в натурі та примусове виконання обов'язку, а отже, коли колишній орендар не звільнив приміщення після закінчення договору оренди, вимога орендодавця або визначеної ним особи виконати такий обов'язок шляхом виселення є належним способом захисту порушеного права.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, з огляду на викладене вище, з врахуванням наведених правових норм та встановлених судом обставин та беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, та відповідно не спростовано доводів позивача, стосовно використання спірного нежилого приміщення без належних правових підстав, то за таких обставин позовні вимоги Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити.
2. Усунути перешкоди у користуванні майном, шляхом виселення Фізичної особи-підприємця Гудима Петра Івановича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний НОМЕР_1 ) із нежитлового приміщення загальною площею 45, 90 кв.м, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Тростянецька, 6г, літер А.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гудима Петра Івановича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний НОМЕР_1 ) на користь Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 10; ідентифікаційний код 19020407) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 02.06.2022
Суддя Д.О. Баранов