ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.02.2022Справа № 910/17874/21
Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В.В., розглянувши без виклику (повідомлення) представників сторін в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія страхова компанія "ОРАНТА"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ГЛОБАЛ ГАРАНТ"
про стягнення коштів у розмірі 4 264,33 грн,
Без виклику (повідомлення) представників сторін,
У листопаді 2021 року Приватне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія страхова компанія "ОРАНТА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ГЛОБАЛ ГАРАНТ" про стягнення коштів у розмірі 4 264,33 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/17874/21, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), встановлено сторонам строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив, додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень.
Дана ухвала відповідачу вручена, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень, однак у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.
Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2021, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
25.11.2021 до канцелярії суду надійшла інформація від Моторного (транспортного) страхового бюро України.
Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
19.12.2020 між позивачем, як страховиком, та ОСОБА_1 , як страхувальником, укладено договір № АР/9441820 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням, зокрема, транспортним засобом марки Opel Vivaro, державний номер НОМЕР_1 .
22.01.2021 у м. Києві по пр-ту С. Бандери, 21, відбулася дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки BMW, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , та транспортним засобом марки Opel Vivaro, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , у зв'язку з чим останньому транспортному засобу завдано пошкоджень.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 16.03.2021 у справі № 756/1904/21 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
25.01.2021 ОСОБА_3 звернувся до позивача з повідомленням про ДТП та 26.01.2021 ОСОБА_2 звернулася до позивача із заявою про страхове відшкодування за договором від 19.12.2020 № АР/9441820.
Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки BMW, державний номер НОМЕР_2 , визначено на підставі ремонтної калькуляції від 15.02.2021 № 44073/21Н на суму 12550,53 грн.
На підставі вищевказаної ремонтної калькуляції від 15.02.2021 № 44073/21Н позивач визначив розмір страхового відшкодування в сумі 11128,66 грн відповідно до страхового акту від 19.02.2021 № ОЦВ-3Д-СП-21-32-44073/1 із розрахунком.
Дана сума страхового відшкодування в загальному розмірі 11128,66 грн сплачена позивачем на рахунок ОСОБА_2 , що підтверджується платіжними дорученнями від 05.03.2021 № 11714.
Цивільно-правова відповідальність винного у скоєнні ДТП водія ОСОБА_3 на момент скоєння ДТП застрахована як у позивача за договором від 19.12.2020 № АР/9441820, так і у відповідача за полісом № ЕР201260576.
У зв'язку з цим, позивач листом від 17.02.2021 просив відповідача повідомити, чи було забезпечено в нього транспортний засіб марки Opel Vivaro, державний номер НОМЕР_1 , станом на 22.01.2021 та чи проводив відповідач виплату страхового відшкодування по даній події.
17.03.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про компенсацію частини виплаченого страхового відшкодування, однак відповіді на дане звернення відповідач не надав.
При цьому, відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо полісу № ЕР201260576 останній був укладений відповідачем 16.09.2020 та станом на дату ДТП 22.01.2021 був чинний. Розмір франшизи становить 1300 грн.
Стаття 981 Цивільного кодексу України передбачає, що договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України страхувальник зобов'язаний при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується. Аналогічні положення містяться в пункті 17.3. статті 17 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним.
За приписами п. 14.2. ст. 14 Закону України «Про обов'язкове рахування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не може відмовити будь-якому страхувальнику в укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Зокрема, чинне законодавство дозволяє страхувальнику укладати декілька договорів страхування одного об'єкта з різними страховиками, проте у разі наявності на момент укладення договору страхування іншого чинного договору страхування того ж самого об'єкта від тих саме ризиків, страхувальник зобов'язаний повідомити про це страховика. Невиконання такого обов'язку тягне за собою нікчемність нового договору страхування (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України).
26.02.2020 протоколом Президії МТСБУ № 464/2020 затверджений Порядок виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який є обов'язковим для виконання усіма членами МТСБУ і поширюються на врегулювання страхових випадків, інформація про настання яких отримана членами МТСБУ після 01.03.2020.
Згідно з зазначеним Порядком виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, наявність на момент укладення внутрішнього договору страхування в єдиній централізованій базі даних МТСБУ відомостей про інші чинні внутрішні договори страхування, укладені по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, визнається достатнім доказом виконання страхувальником зобов'язання, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 989 Цивільного кодексу України та пунктом 17.3 статті Закону.
Відповідно до Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик - член МТСБУ, який отримав заяву про страхове відшкодування зобов'язаний (не залежно від наявності інших внутрішніх договорів страхування, укладених по відношенню до забезпеченого транспортного засобу, та черговості їх укладення) здійснити визначені Законом заходи для забезпечення своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Згідно з пунктом 4.1 Порядку відповідальним за прийняття рішення за заявою про страхове відшкодування, визначення розміру та виплати страхового відшкодування є страховик, який отримав зазначену заяву. Якщо усі страховики, які уклали по відношенню до одного забезпеченого транспортного засобу Внутрішні договори страхування у письмовій формі не узгодили з заявником проведення виплат страхового відшкодування кожним із страховиків, то виплату здійснює той страховик, який перший зареєстрував повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
Пунктом 5.3. Порядку передбачено, що страховик за Внутрішнім договором страхування якого настала подія, що має ознаки страхового випадку, але проведення виплати страхового відшкодування здійснено згідно з цим Порядком іншим страховиком і розмір шкоди не перевищує загального розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на момент настання страхового випадку Внутрішніми договорами страхування, зобов'язаний здійснити страхове відшкодування такому іншому страховику протягом 15 днів з дати отримання заяви про виплату страхового відшкодування та у розмірі, визначеному відповідно до пункту 5.2 цієї статті.
За пунктом 5.2 Порядку розмір страхового відшкодування належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування, від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку інші Внутрішні договори страхування по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу визначається з огляду на положення статті 540 Цивільного кодексу України (виконання зобов'язання, в якому беруть участь кілька боржників, визначається у рівній частці) у залежності від розміру шкоди (і франшизи).
Якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (статті 540 ЦК України).
Відтак, пошкоджений транспортний засіб марки BMW, державний номер НОМЕР_2 , був забезпечений у відповідача за полісом № ЕР201260576, укладеним 16.09.2020, який станом на дату ДТП 22.01.2021 був чинний, та в позивача за договором від 19.12.2020 № АР/9441820, що також був чинним станом на 22.01.2021.
У той же час, позивач звертався до відповідача з листами щодо проведення виплати страхового відшкодування по ДТП 22.01.2021 та компенсації частини виплаченого страхового відшкодування, однак відповідач відповіді на звернення не надав.
При цьому, оскільки спірна ДТП мала місце 22.01.2021, суд вважає за можливе застосувати пункти 5.2, 5.3 Порядку та положення статті 540 Цивільного кодексу України, за яким відповідач має компенсувати позивачу половину виплаченого позивачем страхового відшкодування за вирахуванням франшизи за полісом № ЕР201260576 у розмірі 1300 грн, а саме 4 264,33 грн (11128,66 грн - 1300 грн = 9828,66 грн; 9828,66 грн:2 = 4 264,33 грн).
Таким чином, за встановленими судом обставинами суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 73-80, 86, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія страхова компанія "ОРАНТА" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ГЛОБАЛ ГАРАНТ" про стягнення коштів у розмірі 4 264,33 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ГЛОБАЛ ГАРАНТ" (Україна, 01103, місто Київ, БУЛЬВАР ДРУЖБИ НАРОДІВ, будинок 28-В; ідентифікаційний код 30930046) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія страхова компанія "ОРАНТА" (Україна, 02081, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЗДОЛБУНІВСЬКА, будинок 7-Д; ідентифікаційний код 00034186) 4 264 (чотири тисячі двісті шістдесят чотири) грн 33 коп. суми страхового відшкодування, а також 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн судового збору.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 06.06.2022.