майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
про відмову у відкритті провадження у справі
"06" червня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/335/22
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.,
розглянувши матеріали позовної заяви фізичної особи ОСОБА_1 (м.Житомир), що надійшла до Господарського суду Житомирської області через підсистему "Електронний суд" 31.05.2022 та зареєстрована у АС "Діловодство спеціалізованого суду" 01.06.2022 за вх. № 362/22
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріадна Ріалті" (м.Житомир)
2. Житомирської міської ради ( м. Житомир)
про визнання дій протиправними, результати аукціону та договір купівлі- продажу приміщення недійсними,
Фізична особа ОСОБА_1 (м. Житомир) звернувся до Господарського суду Житомирської області через підсистему "Електронний суд" з позовною заявою від 31.05.2022, яку зареєстровано у АС "Діловодство спеціалізованого суду" 01.06.2022 за вх. № 362/22 до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріадна Ріалті" ( м. Житомир) та Житомирської міської ради ( м. Житомир) з наступними позовними вимогами немайнового характеру:
- визнати протиправними дії Житомирської міської ради щодо використання Житомирською міською радою "Звіту про оцінку майна № Н-143-10/13", що виготовлений підприємством "Автолюбитель" 31.12.2013 року Житомирської обласної організації Всеукраїнської Спілки Автомобілістів при визначенні початкової ціни аукціону з продажу майна територіальної громади м. Житомира - нежитлового приміщення площею 322,9кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсними результати аукціону по приватизації нежитлового приміщення комунальної власності м.Житомира, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , оформленого протоколом № 1 від 22.07.2014;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу приміщення від 29.07.2014, укладений між Житомирською міською радою та ТОВ "Арідна Ріалті".
До позовної заяви докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (2481,00грн х 3=7443,00грн) не подано. У числі додатків до позовної заяви додано копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 ( вид пенсії: по інвалідності, 2 група). Діє правило ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з ч.1 ст.176 ГПК України до відкриття провадження у справі за правилами позовного провадження ( загального або спрощеного) суд встановлює чи відсутні підстави для:
- залишення позовної заяви без руху,
- повернення позовної заяви ,
- відмови у відкритті провадження.
Господарський суд Житомирської області ухвалює застосувати процесуальний механізм п.1 ч.1 ст. 175 ГПК України (заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства).
Мотиви суду наступні.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ ( постанова ВПВС від 03.04.19 р. у справі № 750/2052/16-ц).
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства ( постанова ВПВС від 01.02.22р. у справі № 910/5179/20).
В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України фізичні особи, які не є підприємцями, мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Зокрема, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, а також коли належність справ до юрисдикції господарських судів прямо передбачено положеннями законодавства.
Вирішуючи питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України, щодо віднесення до господарських правовідносин, зокрема правовідносин, які виникають з некомерційної діяльності, спрямованої на забезпечення матеріально-технічних умов функціонування таких суб'єктів. У постанові ВПВС від 13.02.19р. у справі № 910/8729/18 (п. 4.11) визначено ознаки спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, та спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Також у постанові ВПВС від 07.08.19р. у справі № 646/6644/17 (п. 74) зроблено висновок, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб'єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.
Отже, критеріями розмежування розгляду справ у порядку цивільного чи господарського судочинства є як суб'єктний склад сторін спору, так і характер спірних правовідносин.
Так, фізична особа ОСОБА_1 (м. Житомир) мотивує підстави звернення до Господарського суду Житомирської області з цим позовом, серед іншого, наступним чином: " З вказаним договором не погоджуюся, вважаю його таким, що укладений з заниженням вартості предмету договору, наслідком чого стало недотримання бюджетом територіальної громади м. Житомира, членом якої я є, коштів. [ ....] Таким чином, враховуючи положення ст.4 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", забезпечення соціальними благами члена територіальної громади, що формується за рахунок надходжень до бюджету розвитку складає законний інтерес члена такої територіальної громади, з огляду на що, у відповідності до ст.ст. 15,16 Цивільного кодексу України, я змушений звернутися до суду з даним позовом".
Статтею 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР передбачено, що територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Фізична особа ОСОБА_1 є членом територіальної громади м. Житомира, тобто є носієм прав членів відповідної територіальної громади.
У випадку, якщо порушуються права територіальних громад, то будь-який з членів таких громад має право оскаржити відповідну дію чи рішення суб'єкта владних повноважень у суді, оскільки порушення прав місцевого самоврядування неминуче призводить до порушення прав кожного жителя відповідного муніципального утворення ( постанова ВС/КАС від 11.08.20р. у справі № 187/687/16-а).
Відповідно до статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Таким чином, спір в частині наведених позовних вимог є спором про стверджуване порушення законного інтересу позивача як члена територіальної громади м. Житомира з боку Житомирської міської ради, зокрема щодо отримання соціальних благ, фінансове забезпечення яких формується за рахунок надходжень до місцевого бюджету внаслідок відчуження комунального майна шляхом його приватизації тощо.
За змістом положень ст. ст. 650 та 656 ЦК України (у редакції, що була чинна на дату проведення спірних торгів) торги є способом укладення договору і постають як передбачена законодавством послідовність дій (процедура), вчинених організатором та учасниками торгів з метою укладення цивільно-правового чи господарського договору.
Положення частини 2 статті 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).
Згідно частини 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
ЦК України не містить визначення поняття "заінтересована особа", тобто залишає його оціночним. Тому слід враховувати, що заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Така особа, яка звертається до суду з позовом про визнання договору недійсним, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів.
Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (постанова ВПВС від 18.04.18 у справі № 439/212/14-ц|14-75цс18).
Окрім того, для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов'язаних з вчиненням такого правочину ( постанова ВПВС від 29.06.21р. у справі № 910/23097/17).
У справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору належними відповідачами є сторони оспорюваного договору.
Однак за змістом позовної заяви між фізичною особою ОСОБА_1 та Житомирською міською радою та ТОВ "Аріадна Ріалті" відсутні господарські правовідносини в розумінні статті 3 ГК України, наявність яких є визначальним при віднесенні спору до компетенції господарських судів. Відсутні також підстави для віднесення цього спору за суб'єктним критерієм до юрисдикції господарських судів (постанова ВПВС від 15.06. 21р. у справі № 904/6125/20).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 175 ГПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Керуючись п.1 ч.1 ст.175, ст.ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Відмовити у відкритті провадження у справі за правилами господарського судочинства за позовом фізичної особи ОСОБА_1 (м. Житомир) від 31.05.2022 (за вх.г/с № 362/22 від 01.06.22р.) до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріадна Ріалті" ( м. Житомир) та Житомирської міської ради ( м. Житомир) про:
- визнання протиправними дії Житомирської міської ради щодо використання Житомирською міською радою "Звіту про оцінку майна № Н-143-10/13", що виготовлений підприємством "Автолюбитель" 31.12.2013 року Житомирської обласної організації Всеукраїнської Спілки Автомобілістів при визначенні початкової ціни аукціону з продажу майна територіальної громади м. Житомира - нежитлового приміщення площею 322,9кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнання недійсними результати аукціону по приватизації нежитлового приміщення комунальної власності м. Житомира, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , оформленого протоколом № 1 від 22.07.2014;
- визнання недійсним договір купівлі-продажу приміщення від 29.07.2014, укладений між Житомирською міською радою та ТОВ "Арідна Ріалті".
Роз'яснити фізичній особі ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції загальних судів.
Отриману через підсистему "Електронний суд" 01.06.2022 за вх. № г/с 362/22 позовну заяву з додатками у кількості 13 документів та оригінал ухвали суду від 06.06.2022 оформити як справу за № 906/335/22.
Ухвала підписана 06.06.2022 та набрала законної сили.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено на підставі ст.255 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5007/
Суддя Машевська О.П.
1 - у справу,
2 - фізичній особі ОСОБА_1 ( рек. з пов.)