пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10 E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
02 червня 2022 року cправа № 903/133/22
Господарський суд Волинської області у складі судді Войціховського Віталія Антоновича, за участі секретаря судового засідання Ведмедюка Михайла Петровича
та за присутності представників:
від позивача: Степанюк О.В. - адвокат (ордер серії АС №1038388 від 12.05.2022р.)
від відповідача: Павлів М.І. - директор, Сівак О.В. - адвокат (ордер серії АС №1036548 від 14.03.2022р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Голобської селищної ради Ковельського району Волинської області, смт. Голоби
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерроуд", м. Луцьк
про стягнення 275 060 грн.
встановив: 08 лютого 2022 року Голобська селищна рада Ковельського району Волинської області звернулась до господарського суду з позовом від 07.02.2022р. про стягнення на її користь з ТОВ "Інтерроуд" 275 060 грн., в тому числі, 132 240 грн. пені та 142 820 грн. штрафу, нарахованих згідно п. 7.3.3. укладеного між сторонами договору про закупівлю робіт від 01.07.2021р. №01/07 у зв'язку з невиконанням зобов'язань, визначених угодою. При цьому позивачем засвідчувалось на понесенні витрат, пов'язаних із сплатою судового збору в розмірі 4 125,90 грн. та на очікуваних витратах по оплаті наданої професійної правничої допомоги на суму 5 000 грн.
Ухвалою від 14.02.2022р. за позовом було відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, розгляд справи в підготовчому судовому засіданні призначено на 14.03.2022р., запропоновано сторонам вчинити певні дії та надати суду відповідні додаткові матеріали.
28 лютого 2022 року від відповідача до суду надійшов відзив від 23.02.2022р. №23/02 на позовну заяву із додатками (лист Управління патрульної поліції від 26.01.2022р. №721/41/17/01-2022).
З підстав, визначених в ухвалі від 14.03.2022р., розгляд справи в підготовчому судовому засіданні було відкладено на 14.04.2022р. із повторною, здійсненою судом сторонам, пропозицією реалізації своїх процесуальних прав щодо направлення відповідачем позивачу відзиву на позовну заяву з документами в його обґрунтування; направлення позивачем до суду та відповідачу відповіді на відзив; направлення відповідачем суду та позивачу заперечень на відповідь на відзив.
14 березня 2022 року, після проведеного підготовчого судового засідання, на електронну адресу суду від позивача за електронним підписом адвоката Степанюка О.В. надійшли письмові пояснення Голобської селищної ради від 14.03.2022р. на відзив ТОВ "Інтерроуд".
В підготовчому судовому засіданні, проведеному 14.04.2022р. за участю представника відповідача, було постановлено відображену в протоколі судового засідання ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення її до розгляду по суті на 12.05.2022р. Про вчинену процесуальну дію позивача було повідомлено ухвалою від 14.04.2022р.
11 травня 2022 року до суду надійшли заперечення ТОВ "Інтерроуд" №03/05 від 03.05.2022р. на пояснення позивача з поштовими документами в підтвердження їх направлення останньому.
В засіданні суду 12.05.2022р., проведеному за участю представників сторін, судом з підстав необхідності огляду в судовому засіданні під час розгляду справи по суті оригіналу робочого проекту капітального ремонту, було оголошено перерву до 23.05.2022р.
За наслідками проведеного 23.05.2022р. за участю представників сторін судового засідання судом на стадії судових дебатів було оголошено перерву до 02.06.2022р.
При цьому присутнім в судовому засіданні представником позивача, з посиланнями на обставини, викладені у позовній заяві, поясненнях від 14.03.2022р. на відзив відповідача, а також на докази, долучені до справи пред'явлені до ТОВ "Інтерроуд" вимоги було підтримано із засвідченням на укладенні між сторонами договору про закупівлю робіт від 01.07.2021р. №01/07 з додатками та додатковою угодою, прийнятті на себе ТОВ "Інтерроуд" відповідно до угоди зобов'язань щодо виконання робіт по капітальному ремонту вулиці у смт. Голоби, отримання відповідачем на виконання робіт відповідного дозволу, а також на невиконанні зобов'язань відповідно до угоди у визначені додатком №2 терміни, що спричинило подальше розірвання позивачем договору в односторонньому порядку із повідомленням про це протилежної сторони, нарахування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань та звернення до суду з відповідним позовом.
Присутні в засіданні суду 23.05.2022р. представники відповідача, посилаючись на обставини, викладені у відзиві від 23.03.2022р. №23/02 на позовну заяву, а також у запереченнях №03/05 від 03.05.2022р. на відповідь позивача на відзив, щодо позову заперечили, засвідчивши на безпідставності нарахувань штрафних санкцій та відповідно пред'явлених вимог щодо їх стягнення в судовому порядку з огляду на те, що Голобською селищною радою, всупереч положенням укладеної між сторонами угоди, не було надано підряднику усіх дозвільних документів, необхідних для своєчасного початку робіт, відповідні дозвільні документи відсутні у позивача і на даний час. Засвідчено, що у 2021 році згідно угоди було встановлено орієнтовний строк виконання робіт з 01.07.2021р. до 30.12.2021р., а у період здійсненого нарахування штрафних санкцій у відповідача не настав строк для здачі робіт, передбачених календарним графіком.
Присутні в судовому засіданні 02.06.2022р. на стадії судових дебатів представники сторін підтримали пред'явлені позовні вимоги та висловили заперечення стосовно останніх. При цьому представником позивача було заявлене усне клопотання про вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення по суті позову, в порядку, визначеному ст. 129 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судових засіданнях на стадії розгляду справи по суті представників сторін та директора товариства-відповідача, суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про безпідставність пред'явлених позовних вимог.
При цьому, оцінюючи позицію сторін, викладену останніми у наданих суду заявах та поясненнях, досліджуючи матеріали справи, надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, спростовуючи та відхиляючи, а також підтримуючи ту чи іншу позицію сторін, викладену в обґрунтування пред'явленого позову та у заперечення позовних вимог, суд засвідчує наступне:
20.05.2021р. Голобською селищною радою Ковельського району Волинської області було оголошено закупівлю за предметом "Капітальний ремонт вулиці Шевченка (від перехрестя з вулицею Незалежності до ж/б №111) в смт. Голоби, Ковельського району, Волинської області" з очікуваною вартістю 14 040 000 грн.
Переможцем конкурсних торгів від 07.06.2021р. за результатом проведення процедури закупівлі найбільш економічно вигідною пропозицією конкурсних торгів на закупівлю ДК 021:2015: 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (Капітальний ремонт вулиці Шевченка (від перехрестя з вулицею Незалежності до ж/б №111) в смт. Голоби) визнано ТОВ "Інтерроуд" з ціновою пропозицією 9 699 000 грн.
01 липня 2021 року між Голобською селищною радою Ковельського району Волинської області (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерроуд" (Підрядник) було укладено Договір про закупівлю робіт №01/07 із додатками №1 План фінансування та №2 Календарний графік виконання робіт (орієнтовний) (далі Договір, Додаток №1, Додаток №2).
Із аналізу загального тексту Договору вбачається, що сторони за угодою при виконанні своїх обов'язків зобов'язувались керуватись загальними положеннями законодавчих актів України, в тому числі, положеннями Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. №668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві".
Відповідно до п. 1.1 Договору, з врахуванням його п.п. 2.1, 2.4, Підрядник зобов'язався виконати роботи з капітального ремонту вулиці Шевченка (від перехрестя з вулицею Незалежності до ж/б №111) в смт. Голоби, Ковельського району, Волинської області (ДК 021:2015:45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) відповідно до проектно-кошторисної документації та тендерної документації із гарантуванням відповідності якості робіт умовам будівельних норм та правил, а також із гарантією відповідності цих робіт проектній документації, а Замовник - прийняти ці роботи та оплатити їх.
Пунктом 5.1 Договору визначено строк виконання робіт: до 01 грудня 2022 року. Початок робіт: не пізніше 5 днів з дня укладення договору, але не раніше дня отримання всіх дозвільних документів. Завершення робіт: не пізніше 01 грудня 2022 року, але з дотриманням строків, визначених графіком виконання робіт.
При цьому, відповідно до п.п. 6.3.1 п. 6.3 Договору, Підрядник зобов'язувався забезпечити виконання усіх робіт у строки, встановлені цим Договором.
Підпунктом 6.4.3 пункту 6.4 Договору визначено право Підрядника на дострокове розірвання угоди із повідомленням про це Замовника у десятиденний строк, у випадку невиконання зобов'язань Замовником.
Погодженим між сторонами Додатком №2 до Договору до тих чи інших підрядних робіт було встановлено строки виконання: з 01 липня по 31 грудня 2021 року та з 01 січня по 01 грудня 2022 року.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору, ціна угоди становить 9 699 000 грн., в тому числі, ПДВ 1 616 500 грн. Ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
Як визначено Розділом 4 Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником на підставі актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), підписаних уповноваженими представниками. Розрахунки здійснюються у формі післяоплати протягом 15 календарних днів з моменту підписання документів, у разі якщо відповідні бюджетні кошти надійшли на рахунок Замовника. Розрахунки за виконані роботи здійснюються Замовником в міру надходження коштів. Джерело фінансування - бюджетні кошти. Фінансування робіт здійснюється у 2021-2022 роках згідно Додатку №1 по мірі бюджетних надходжень і складає на 2021 рік 2 040 000 грн.
04 жовтня 2021 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору відповідно до котрої Додаток №1 Договору викладено в новій редакції та визначено, що загальна вартість робіт становить 9 699 000 грн., орієнтовний графік фінансування у 2021 році 1 040 000 грн., у 2022 році 8 659 000 грн.
Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 Договору визначено право Замовника на дострокове розірвання Договору у разі невиконання, несвоєчасного або неналежного виконання Підрядником робіт, зазначених у Календарному графіку виконання робіт, який є невід'ємною частиною цього Договору, повідомивши його про це у десятиденний строк.
Підпунктом 6.2.5.6 пункту 6.2 Договору визначено право Замовника, у разі відмови Підрядника від виконання зобов'язань по Договору, в односторонньому порядку розірвати угоду, а також достроково розірвати Договір у разі невиконання Підрядником зобов'язань за угодою, повідомивши його про це у строк 3 робочих днів.
Положення щодо відповідальності сторін за угодою містяться у Розділі 7 Договору. Відповідно до п. 7.1. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань сторони несуть відповідальність, передбачену законами та Договором. При цьому, відповідно до п.п. 7.3.3. п. 7.3 Договору, за порушення строків виконання зобов'язань стягується пеня в розмірі 0,1% від вартості робіт, за якими допущене прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Відповідно до п.п. 7.3.4 Договору, за порушення умов угоди винна сторона відшкодовує іншій стороні спричинені цим збитки, в тому числі, втрачену вигоду, в порядку, передбаченому чинним законодавством та цим Договором.
Відповідно до п. 7.8 Договору, за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, передбачених Договором, сторонами можуть застосовуватись такі оперативно-господарські санкції як одностороння відмова від Договору у повному обсязі або частково (розірвання Договору) та відмова від встановлення на майбутнє будь-яких господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.
З листа підприємця Крась В.В., який відповідно до укладеного з позивачем договору №09/08 від 09.08.2021р. здійснював технічний нагляд за капітальним ремонтом вулиці Шевченка у смт. Голоби, вбачається, що роботи з технічного нагляду по об'єкту не здійснювалися у зв'язку з тим, що підрядна організація, визнана переможцем закупівлі, не проводила жодних підрядних робіт.
25 жовтня 2021 року позивачем за адресами відповідача було направлено лист-претензію №1743/1.15/2-21 про необхідність ТОВ "Інтерроуд", з огляду на невиконання взятих зобов'язань в частині початку виконання робіт, приступити до належного виконання зобов'язань, передбачених Договором.
19.11.2021р. на адреси Голобської селищної ради надійшла відповідь ТОВ "Інтерроуд" №56 від 05.11.2021р. на претензію, у котрій, зокрема, засвідчено на необхідності коригування договірної ціни на виконання робіт по об'єкту в частині вартості матеріальних ресурсів, з огляду на значне збільшення вартості матеріалів та енергоносіїв за період липня-вересня 2021 року, зауважено, що тендерну пропозицію товариства було розраховано з урахуванням цін на матеріали, що були актуальними на момент її подання та з можливих ринкових коливань цін. Внаслідок обмежень на ринку природного газу, вартість якого безпосередньо впливає на кінцеву вартість асфальтобетонних сумішей, виконання зобов'язань за цінами липня 2021 року ставить товариство перед загрозою банкрутства оскільки ціна на матеріальні ресурси зросла на понад 30%.
В подальшому, у зв'язку з тим, що ТОВ "Інтерроуд" не приступило до виконання взятих на себе згідно Договору, 17.12.2021р. позивачем до відповідача було скеровано претензію №1865/1.19/1-21 від 16.12.2021р. в котрій повідомлено Підрядника про розірвання Договору №01/07 від 01.07.2021р. з 27.12.2021р. та необхідність сплати Замовнику нарахованих відповідно до п.п. 7.3.3 Договору:
- пені 44 880 грн. (з врахуванням фінансування 2 040 000 грн. та 0,1% від вартості невиконаних робіт за період з 13.09.2021р. - наступний день після видачі дозволу на будівництво по 04.10.2021р. - дата укладення Додаткової угоди №1 до Договору про зменшення обсягів фінансування у 2021 році);
- пені 87 360 грн. (з врахуванням фінансування 1 040 000 грн. та 0,1% від вартості невиконаних робіт за період з 05.10.2021р. по 27.12.2021р.);
- штрафу 1 428 820 грн. в розмірі 7% від загальної вартості невиконаних зобов'язань 2 040 000 грн.
На визначену претензію, ТОВ "Інтерроуд" було направлено відповідь від 12.01.2022р. №15 у котрій засвідчено на відсутності підстав для нарахувань і сплати штрафних санкцій, зокрема, з огляду на те, що відповідно до п. 5.1 Договору, роботи повинні розпочатись не пізніше 5 днів з дня укладення договору, але не раніше дня отримання всіх дозвільних документів. Виконання підрядних робіт було унеможливлене неподанням Голобською селищною радою, як Замовником робіт з капітального ремонту, Підряднику погоджених у встановленому порядку схем організації дорожнього руху, схем встановлення тимчасових дорожніх знаків та схем розташування технічних засобів.
Визначені обставини, зокрема, факт за котрого відповідач не приступив до виконання зобов'язань за Договором, виступили підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Інтерроуд" штрафних санкцій в судовому порядку.
Відхиляючи позовні вимоги, надаючи в процесі судового розгляду оцінку обставинам справи в межах доводів та заперечень сторін, суд зазначає наступне:
В силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 5 ст. 55 Конституції України).
Конституція України визначає Україну, як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.
За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, висловлювання "судом, встановленим законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. визначено, що право на доступ до суду, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.
Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Як встановлено ст. 67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання, наведені в ст. 179 ГК України, згідно з якою майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому, статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину відповідно до котрої вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Статтею 629 ЦК України закріплені положення стосовно обов'язковості договору - з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися лише при: - розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; - розірванні договору в судовому порядку; - відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; - припинення зобов'язання на підставах, що містяться в Главі 50 ЦК України; - недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За приписами ст. 173 ГК України, ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Якщо в зобов'язанні встановлено строк (дату) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
При цьому відповідно до положень статей 251-255 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду (ст. 251).
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252).
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253).
Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.ч. 3, 5 ст. 254).
В даному випадку, укладений 01 липня 2021 року між Голобською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерроуд" Договір про закупівлю робіт №01/07 із Додатками №№1, 2 та Додатковою угодою за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Здійснюючи аналіз Договору про закупівлю робіт №01/07, зокрема, положень п.п. 1.1, 1.2, 5.1, п.п. 6.1.3.2 п. 6.1, суд констатує, що в даному випадку обов'язок з передачі проектно-кошторисної документації, а також всіх інших дозвільних документів, угодою було покладено на сторону Замовника.
Пунктом 1.2 Договору визначається, що кількісні характеристики виконуваних за угодою робіт визначаються відповідно до проектно-кошторисної документації та тендерної пропозиції.
За результатами огляду в судовому засіданні оригіналу Робочого проекту "Капітальний ремонт вулиці Шевченка (від перехрестя з вулицею Незалежності до ж/б №111) в смт. Голоби, Ковельського району, Волинської області", виконаного Приватним підприємством "Ковелькомунпроект" у 2021 році (дата виконання проекту та його передача Замовнику із проекту не вбачається), встановлено, що проект виготовлений на підставі наявного в його матеріалах листа (клопотання) Голобської селищної ради від 03.03.2021р. №388/1.15. Таким чином, замовником Робочого проекту виступає позивач.
Приймаючи до уваги п. 1.2 Договору та дату звернення Голобської селищної ради до ПП "Ковелькомунпроект" із клопотанням, суд вважає, що відповідні матеріали проекту існували на момент оголошення та проведення процедури закупівлі, визначення переможця закупівлі та укладення з останнім відповідного Договору, тому, особливості та зміст відповідних матеріалів були відомими як Замовнику, так і Підряднику.
Суд засвідчує, що серед іншого, визначена проектна документація щодо ділянки дорожніх робіт по вулиці Шевченка в смт. Голоби містить розроблену проектною організацією як постійну (арк. АД-8 - АД-11), так і тимчасову схему організації дорожнього руху на визначеній ділянці дороги (арк. АД-12 - АД-13).
З врахуванням положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", дозвільні документи на будівництво є законною підставою для реалізації будівельного або архітектурного проекту. Будівельна документація надається замовнику відповідною інстанцією (Державної архітектурно-будівельною інспекцією) з метою контролю над виконанням нормативів, правил, вимог і умов містобудівного законодавства. Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Замовником дозвільних документів виступає фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
12 вересня 2021 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (головний інспектор будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами Циганок А.В.) за реєстраційним номером ІУ012210902264 було видано та зареєстровано дозвіл на будівництво (капітальний ремонт вулиці Шевченка (від перехрестя з вулицею Незалежності до ж/б №111) в смт. Голоби, Ковельського району, Волинської області).
Здійснюючи аналіз відповідного дозволу, суд встановив, що останній видавався за зверненням Замовника - Голобської селищної ради із долученням виконаного ПП "Ковелькомунпроект" діючого Робочого проекту "Капітальний ремонт вулиці Шевченка (від перехрестя з вулицею Незалежності до ж/б №111) в смт. Голоби, Ковельського району, Волинської області".
При цьому, відповідний дозвіл в розділі: "Відомості про затвердження проектної документації замовником" не містить посилання на посаду посадової особи замовника, яка затвердила проект, а також відповідну інформацію щодо назви, номеру та дати розпорядчого документа, що, на думку суду, свідчить про відсутність відповідного погодження (затвердження) проекту Голобською селищною радою.
Викладене спростовує позицію позивача щодо отримання визначеного дозволу 12.09.2021р. безпосередньо ТОВ "Інтерроуд".
Також із дозволу від 12.09.2021р. (розділ "Експертиза проекту") вбачається проведення ТОВ "Перша приватна експертиза" (сертифікований експерт Бут М.О.) експертизи проекту та надання йому позитивного висновку. При цьому дозвіл містить дату експертизи проекту - 01 квітня 2020 року, котра не відповідає (здійснювалась в часовому просторі раніше) датам звернення Голобської селищної ради до ПП "Ковелькомунпроект" із клопотанням про виготовлення проектної документації робочого проекту (лист від 03.03.2021р. №388/1.15) та періоду (2021 рік) виконання ПП "Ковелькомунпроект" Робочого проекту. Позивачем до матеріалів справи відповідного експертного висновку від 01.04.2020р. долучено не було, в той час, коли відповідачем (усними поясненнями представників) висловлено сумнів стосовно останнього та засвідчено на відсутності у експерта Бут М.О. відповідного дозволу (Ліцензії) на здійснення відповідних експертних висновків стосовно проектної документації на капітальний ремонт вулиць.
Відсутність відповідних експертних документів, на переконання суду, унеможливлює з'ясування обставин повноти Робочого проекту "Капітальний ремонт вулиці Шевченка (від перехрестя з вулицею Незалежності до ж/б №111) в смт. Голоби, виконаного ПП "Ковелькомунпроект" у 2021 році на замовлення Голобської селищної ради, зокрема, і в частині погодження у встановленому порядку розробленої проектною організацією як постійної (арк. АД-8 - АД-11), так і тимчасової схеми організації дорожнього руху на визначеній ділянці дороги (арк. АД-12 - АД-13).
Згідно з ч. 1 ст. 849 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Суд звертає увагу на положення укладеної між сторонами угоди, пунктом 5.1 котрої визначено строк виконання робіт: до 01 грудня 2022 року. Початок робіт: не пізніше 5 днів з дня укладення договору, але не раніше дня отримання всіх дозвільних документів. Завершення робіт: не пізніше 01 грудня 2022 року, але з дотриманням строків, визначених графіком виконання робіт. Відповідно до п.п. 6.3.1 п. 6.3 Договору, Підрядник зобов'язався забезпечити виконання усіх робіт у строки, встановлені цим Договором.
Аналізуючи Додаток №2 до Договору в частині запланованих на період з 01.07.2021р. по 30.12.2021р. робіт, суд визначає, що останні містять в собі роботи, спрямовані на розбирання асфальтобетонних покриттів, бортових каменів, бетонної плитки, установлення дорожніх знаків, улаштування дорожніх корит, перекладання горловин колодязів, установлення бетонних бортових каменів, улаштування нижнього та верхнього шарів двошарових основ, покриття з гарячих асфальтобетонних сумішей, розливання дорожнього бітуму, улаштування вирівнювальних шарів дорожнього покриття та інші роботи. Фактично календарний графік в цій частині містить в собі роботи, котрі за допомогою будівельної техніки не можуть виконуватись без розробки та належного погодження відповідними органами як тимчасових, так і основних схем організації дорожнього руху, схем розміщення тимчасових дорожніх знаків та схем розташування технічних засобів на об'єкті будівництва.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про дорожній рух", останній регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 визначеного Закону, до компетенції міських рад та їх виконавчих органів, районних рад та районних державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить, у тому числі, організація дорожнього руху на території міста і району згідно з відповідними генеральними планами, проектами детального планування та забудови населених пунктів, автоматизованих систем керування дорожнім рухом, комплексних транспортних схем і схем організації дорожнього руху та з екологічно безпечними умовами.
Статтею 9 ЗУ "Про дорожній рух" визначається, що до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить:
розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження;
визначення структур управління, проектування, будівництва та утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів;
участь у розробці положень про спеціальні структури управління дорожнім рухом;
компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів;
забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху;
організація і здійснення заходів, спрямованих на захист навколишнього природного середовища;
забезпечення учасників дорожнього руху інформацією з питань стану аварійності та дорожнього покриття, гідрометеорологічних та інших умов;
вирішення питань експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів у надзвичайних ситуаціях;
передача права на експлуатаційне утримання доріг, вулиць та залізничних переїздів іншим юридичним особам;
визначення нормативів та виділення необхідних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів;
передача права на будівництво комунальних та інших споруд, прокладання комунікацій, на захисні роботи і споруди, сервісні споруди та обладнання відповідно до чинного законодавства;
проведення робіт по створенню і утриманню придорожніх зелених насаджень та інше;
термінове усунення пошкоджень на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах;
влаштування місць для зупинок транспортних засобів, стоянок і відпочинку учасників дорожнього руху та створення інших об'єктів дорожнього сервісу;
розробка та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів системами термінового зв'язку для виклику Національної поліції, екстреної медичної допомоги та технічної допомоги;
обладнання доріг, вулиць та залізничних переїздів технічними засобами регулювання дорожнього руху та їх утримання;
проведення лінійного аналізу аварійності на підвідомчих автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах;
виявлення аварійно-небезпечних ділянок та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод і впровадження у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення організації дорожнього руху;
забезпечення роботи спеціалізованих служб по здійсненню заходів щодо організації дорожнього руху;
своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а у разі неможливості - невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами;
організація виконання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
вирішення інших питань дорожнього руху згідно з чинним законодавством.
Частиною 1 статті 24 Закону України "Про дорожній рух" визначається, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
Частиною 1 статті 27 визначеного Закону встановлено, що організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах здійснюється із застосуванням технічних засобів, інформаційно-телекомунікаційних та автоматизованих систем керування та нагляду за дорожнім рухом відповідно до правил і стандартів, а також на основі проектів і схем організації дорожнього руху, погоджених із відповідними підрозділами Національної поліції. До вказаних проектів і схем за приписами відповідних підрозділів Національної поліції можуть бути внесені зміни та доповнення.
Частиною 2 статті 27 Закону України "Про дорожній рух" унормовано, що організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, - органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 52 визначеного Закону, контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Міністерством внутрішніх справ України, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Частиною першою статті 523 Закону України "Про дорожній рух" визначається, що до повноважень Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належать: участь у реалізації в межах своїх повноважень державної політики у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечення безпеки дорожнього руху; організація супроводження і забезпечення безпечного руху транспортних засобів спеціального призначення; погодження відповідно до вимог цього Закону, інших законодавчих актів проектів на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, залізничних переїздів, комплексів дорожнього сервісу та інших споруд у межах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг; погодження поданих у встановленому порядку пропозицій стосовно обладнання засобами організації дорожнього руху місць виконання дорожніх робіт, проектів та схем організації дорожнього руху, маршрутів руху пасажирського транспорту, маршрутів організованого руху громадян і місць їх збору, порядку проведення спортивних та інших масових заходів, які можуть створити перешкоди дорожньому руху; видача в установленому порядку у випадках, передбачених законом, дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; здійснення контролю за безпекою дорожнього руху під час надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів, у тому числі небезпечних, додержанням законодавства у зазначеній сфері, розробленням і видачею в установленому порядку документів щодо погодження маршрутів руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів; інформування учасників дорожнього руху про фіксацію фактів правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.
Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до п.п. 44 п. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення виключно на пленарних засіданнях питання встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 1 пункту 1 статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначає, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.
Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 19 Закону України "Про автомобільні дороги" встановлено, що основними обов'язками органів місцевого самоврядування у частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів є забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів; організація будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, правилами та нормами.
Статтею 20 Закону України "Про автомобільні дороги" визначені основні права органів місцевого самоврядування щодо управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів. Зокрема, органи місцевого самоврядування в частині управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів мають право встановлювати за погодженням з відповідними державними органами з безпеки дорожнього руху тимчасові обмеження на рух транспортних засобів при проведенні ремонтних та інших робіт на вулицях і дорогах міст та інших населених пунктів; обмежувати або забороняти рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, визначені для них державними стандартами, у разі відсутності відповідного спеціального погодження.
Частина 1 статті 16 Закону України "Про автомобільні дороги" визначає, що вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про автомобільні дороги", управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.
Пункт 1 частини 1 статті 21 Закону України "Про автомобільні дороги" встановлює, що органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів.
Аналіз наведених вище положень норм Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про автомобільні дороги", Закону України "Про дорожній рух" дає підстави для висновку, що вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю. Управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться. Органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць та доріг міст і інших населених пунктів, відповідають за стан вулиць і доріг міст, інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів.
Відтак, суд засвідчує, що організація дорожнього руху, його обмеження у межах територіальної громади, зокрема, на ділянці вулиці Шевченка (від перехрестя з вулицею Незалежності до ж/б №111) в смт. Голоби, віднесені до компетенції органу місцевого самоврядування - Голобської селищної ради.
Разом з цим, за приписами Закону України "Про дорожній рух":
- організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах здійснюється із застосуванням технічних засобів інформаційно-телекомунікаційних та автоматизованих систем керування та нагляду за дорожнім рухом відповідно до правил і стандартів, а також на основі проектів і схем організації дорожнього руху, погоджених із відповідними підрозділами Національної поліції. До вказаних проектів і схем за приписами відповідних підрозділів Національної поліції можуть бути внесені зміни та доповнення.
Організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, - органами місцевого самоврядування; на інших автомобільних дорогах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами; на залізничних переїздах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на залізничному транспорті.
Зміни в організації дорожнього руху з метою підвищення інтенсивності руху транспортних засобів за рахунок зниження рівня безпеки дорожнього руху не допускаються.
У разі виникнення загрози безпеці дорожнього руху, перешкод у русі транспортних засобів і пішоходів відповідні посадові особи Міністерства внутрішніх справ України, дорожніх і комунальних служб мають право вносити оперативні зміни в організацію дорожнього руху і вживати необхідних заходів щодо усунення перешкод.
- дорожні знаки встановлюються відповідно до Правил дорожнього руху та повинні відповідати проекту та схемі організації дорожнього руху, які погоджені із відповідними підрозділами Національної поліції. До вказаних проектів і схем за приписами відповідних підрозділів Національної поліції можуть бути внесені зміни та доповнення.
За визначених обставин суд констатує, що встановлення дорожніх знаків та як наслідок зміна схеми організації дорожнього руху органом місцевого самоврядування повинно бути погоджено із відповідними підрозділами Національної поліції України.
Як встановлено судом, в даному випадку Голобською селищною радою відповідних дій, спрямованих на погодження Робочого проекту "Капітальний ремонт вулиці Шевченка (від перехрестя з вулицею Незалежності до ж/б №111) в смт. Голоби, Ковельського району, Волинської області", виконаного ПП "Ковелькомунпроект" на замовлення Голобської селищної ради, зокрема, в частині як постійної, так і тимчасової схем організації дорожнього руху на визначеній ділянці дороги (арк. АД-8 - АД-11, арк. АД-12 - АД-13) із відповідними підрозділами Національної поліції вчинено не було, в той час, коли, на думку суду, останні в силу зобов'язань за договором №01/07 від 01.07.2021р., визначеними в пунктах 1.2, 5.1, 6.1 угоди, покладались саме на Голобську селищну раду, як Замовника підрядних робіт, Замовника Робочого проекту "Капітальний ремонт вулиці Шевченка (від перехрестя з вулицею Незалежності до ж/б №111) в смт. Голоби", Замовника експертизи проекту, як ініціюючу особу на видачу ДАБІ України дозволу на будівництво.
Матеріалами справи, зокрема, долученим відповідачем до відзиву від 23.02.2022р. №23/02 на позовну заяву листом Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Волинській області Національної поліції України від 26.01.2022р. №721 підтверджується, що УПП у Волинській області ДПП від власника вулично-шляхової мережі та інших підрядних організацій схем організацій дорожнього руху, схему розміщення тимчасових дорожніх знаків та схеми розташування технічних засобів на об'єкті "Капітальний ремонт вулиці Шевченка (від перехрестя з вулицею Незалежності до ж/б №111) в смт. Голоби, Ковельського району, Волинської області" не отримували.
Визначеним листом УПП у Волинській області ДПП також інформує, що з метою виконання ремонтних робіт необхідно розробити та погодити схеми організації дорожнього руху, розміщення тимчасових дорожніх знаків та розташування технічних засобів на об'єкті "Капітальний ремонт вулиці Шевченка (від перехрестя з вулицею Незалежності до ж/б №111) в смт. Голоби".
В цій частині суд додатково засвідчує, що відповідно до п. 43 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2007р. №795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання", підрозділи Національної поліції України надають платні послуги з перевірки схем організації дорожнього руху на відповідність технічним умовам та нормативно-правовим актам з безпеки дорожнього руху з подальшим оформленням документів щодо її розгляду та затвердження з наданням погодження або відмови в наданні погодження.
Починаючи з 17.09.2017р., уповноваженим підрозділом Національної поліції України в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на території України є Департамент патрульної поліції та його територіальні (відокремлені) підрозділи.
Виконання ДПП та його територіальними (відокремленими) підрозділами погоджувальних функцій у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху передбачено Положенням про Департамент патрульної поліції, яке затверджене наказом Національної поліції України від 06.11.2015р. №73 (у редакції наказу Національної поліції України від 03.09.2019р. №887).
При цьому судом також зауважується, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, а також порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об'єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування, - тягнуть за собою адміністративну відповідальність у вигляді стягнення штрафу.
Вирішуючи даний спір по суті та здійснюючи відповідні висновки, судом також враховано положення Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. №668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", котрими (Загальними умовами) визначено наступне:
п. 1. Загальні умови відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об'єкта будівництва.
п. 3. Договірна документація - договір підряду та інші документи (проектна, кошторисна, тендерна документація, тендерні пропозиції, акцепт тендерної пропозиції, повідомлення, запити, претензії тощо), які встановлюють, конкретизують, уточнюють або змінюють умови договору підряду; Дозвільна документація - документи дозвільного характеру у сфері будівництва, необхідність отримання яких передбачена законом.
п. 4. За договором підряду підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи (об'єкт будівництва), а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли цей обов'язок повністю або частково не покладено на підрядника), прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх. Сторони є вільними в укладенні договору підряду, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про архітектурну діяльність", інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
п. 5. Договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору підряду є, зокрема, строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта), права та обов'язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду, порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами.
п. 17. Строки виконання робіт будівництва об'єкта) встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення. Невід'ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду.
п. 18 Установлення сторонами у договорі підряду строків виконання робіт (будівництва об'єкта) може пов'язуватися з виконанням замовником певних зобов'язань (надання підряднику будівельного майданчика (фронту робіт), передача проектної документації, відкриття фінансування, сплата авансу тощо). Датою закінчення робіт (будівництва об'єкта) вважається дата їх прийняття замовником.
п. 29. Замовник зобов'язаний: надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну та іншу договірну документацію і ресурси відповідно до договору підряду; передати підряднику завдання на проектування, інші вихідні дані, необхідні для розроблення проектної документації, надати йому допомогу в погодженні проектної документації у разі, коли розроблення та погодження проектної документації за умовами договору підряду покладено на підрядника.
п. 30. Підрядник має право: залучати за згодою замовника до виконання договору підряду третіх осіб (субпідрядників); зупиняти роботи у разі невиконання замовником своїх зобов'язань за договором підряду, що призвело до ускладнення або до неможливості проведення підрядником робіт; вимагати від замовника підвищення договірної ціни у разі істотного зростання після укладення договору підряду цін на ресурси, відповідальність за забезпечення якими покладено на підрядника, а також цін на послуги, що надавалися йому третіми особами, а у разі відмови замовника - розірвання договору підряду в установленому порядку.
п. 31. Підрядник зобов'язаний, зокрема, виконати з використанням власних ресурсів, якщо інше не встановлено умовами договору підряду, та у встановлені строки роботи відповідно до проектної та кошторисної документації; одержати встановлені законом дозволи на виконання окремих видів робіт; погодити проектну документацію, яка підлягає погодженню відповідно до законодавства та у разі, коли це передбачено договором підряду; передати замовнику на затвердження в установленому порядку проектну документацію у визначеній договором підряду кількості примірників у паперовій та електронній формі або у вигляді електронних документів, якщо забезпечення проектною документацією покладено на підрядника.
п.п. 47-49. Забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією та проведення в установленому порядку експертизи цієї документації здійснюється замовником. Договором підряду такі зобов'язання повністю або частково можуть покладатися на підрядника.
Сторона, що забезпечує роботи (будівництво об'єкта) проектною документацією, зобов'язана протягом установленого договором підряду строку передати іншій стороні чотири примірники проектної документації у паперовій та електронній формі або у вигляді електронних документів.
Передача некомплектної проектної документації, а також проектної документації, що не відповідає державним будівельним нормам та іншим нормативним документам, не дозволяється.
За визначених обставин в цілому суд констатує, що саме з огляду на віднесення в даному випадку (з підстав відсутності інших положень у Договорі) на Замовника обов'язку виготовлення всієї проектної та дозвільної документації, передачі останньої Підряднику, бездіяльність Голобської селищної ради, котра проявилась у неподанні на погодження до уповноваженого підрозділу Національної поліції України схем організацій дорожнього руху, розміщення тимчасових дорожніх знаків та розташування технічних засобів на об'єкті "Капітальний ремонт вулиці Шевченка (від перехрестя з вулицею Незалежності до ж/б №111) в смт. Голоби, Ковельського району, Волинської області, котрі, на думку суду, у випадку наступного погодження та отримання позитивного висновку набувають статусу дозвільних документів, строк початку виконання визначених на період з 01.07.2021р. по 30.12.2021р. Додатком №2 Календарний графік виконання робіт Договору про закупівлю робіт №01/07 від 01.07.2021р. підрядних робіт, з огляду на невиконання Голобською селищною радою своїх зобов'язань щодо передачі підряднику усіх дозвільних документів та з огляду на положення п. 5.1 угоди (строк виконання робіт: до 1 грудня 2022 року. Початок робіт: не пізніше 5 днів з дня укладення договору, але не раніше дня отримання всіх дозвільних документів) у ТОВ "Інтерроуд" на момент пред'явлення останньому як претензійних, так і позовних вимог не настав, відтак, нарахування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов'язань (пеня в розмірі 0,1% від вартості робіт, за якими допущене прострочення виконання, за кожен день прострочення, штраф у розмірі 7% вказаної вартості за прострочення понад тридцять днів) є безпідставними.
Також на переконання суду, враховуючи те, що своєчасність подання Замовником усієї проектної та дозвільної документації Підряднику є критерієм належності та своєчасності майбутнього виконання підрядних зобов'язань, то невиконання відповідних зобов'язань Замовником свідчить про майбутнє порушення Підрядником зобов'язань із своєчасного виконання підрядних робіт.
В даному аспекті судом також враховується, що відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
При цьому статтею 613 ЦК України унормовано, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Твердження Голобської селищної ради стосовно тощо, ТОВ "Інтерроуд", в порядку, передбаченому п. 50 затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. №668 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, не було заявлено селищній раді будь-яких претензій (повідомлення обставин, які б перешкоджали виконанню зобов'язань), що, в свою чергу, виключає факт порушення зобов'язань за договором зі сторони позивача, до уваги судом не приймаються.
При цьому засвідчується, що відповідно до визначеного пункту 50 Загальних умов, "у разі коли забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією здійснюється замовником, підрядник зобов'язаний до початку виконання робіт перевірити її комплектність та відповідність установленим вимогам. У разі виявлення невідповідності проектної документації установленим вимогам підрядник протягом визначеного договором підряду строку повідомляє про це замовника".
Відповідний пункт Загальних умов здійснює посилання на обов'язок підрядника вчинити ті чи інші дії та здійснити відповідне повідомлення протягом строку та в порядку, визначеному угодою.
В даному випадку судом встановлений невиконаний обов'язок Голобської селищної ради в частині передачі усієї проектної та дозвільної документації підряднику, неможливість товариством "Інтерроуд" у зв'язку з цим здійснити перевірку комплектності проектної документації, відсутність визначених укладеним між сторонами договором строків та порядку на здійснення такого звернення.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.)
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58) відповідно до котрої згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.
Суд також приймає до уваги положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
За визначених обставин в їх сукупності суд дійшов висновку про те, що відповідачем спростовано доводи позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве та вирішальне значення для правильного вирішення спору.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відповідності до п. 2 ч. 4 ст.129 ГПК України судовий збір та інші судові витрати в разі відмови в позові покладаються на позивача. Враховуючи прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд вважає, що витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору, витрати на правову допомогу), котрі поніс позивач, слід залишити за Голобською селищною радою Ковельського району Волинської області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 75, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
В позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З врахуванням положень ст. ст. 253, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення
складено 07.06.2022р.
Суддя В. А. Войціховський
Рішення суду направити:
- Голобській селищній раді Ковельського району Волинської області (golobadm@ukr.net, 3303808376@mail.gov.ua);
- Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерроуд" (roudbud@gmail.com).