Додаткова постанова
01.06.2022 року м.Дніпро Справа № 904/7701/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Антоніка С.Г.(доповідач),
суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В.,
секретар судового засідання: Грачов А.С.
розглянувши заяву позивача - ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №904/7701/21
за позовом ОСОБА_1 , смт Кринички, Дніпропетровська область
до ОСОБА_2 , м. Кам'янське, Дніпропетровська область
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Агропромислова Корпорація", смт Кринички, Дніпропетровська область
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бестік Снек", м. Дніпро
про стягнення 318 901,07 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2022 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 основний борг у сумі 283365,00 грн., в решті позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 064,40 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2022 у даній справі апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2022 та додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 у справі №904/7701/21 залишено без змін.
23.05.2022 від позивача - ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу. Заява мотивована тим, що судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, зокрема, не розподілено витрати на професійну правничу допомогу, таким чином, з огляду на ст.244 ГПК України, є підстави для розгляду вказаного питання.
Просить стягнути 34 336, 50 грн. відповідно до акту надання послуг від 17.05.2022р., з яких 6 000, 00 грн. - складання відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2022 та додаткове рішення від 07.02.2022 у справі №904/7701/21; 28 336,50 грн. - гонорар успіху.
Розглянувши заяву та додані до неї копії документів на підтвердження факту надання професійної правничої допомоги, судова колегія зазначає наступне.
Відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу було зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу в сумі 34 336, 50 грн.
На підтвердження понесених витрат позивачем надано до матеріалів справи Додаткову угоду №2 від 06.05.2022 до Договору про надання правової (професійної правничої) допомоги від 15.11.2021 року.
Відповідно п.п. 1, 2 Додаткової угоди вартість складання відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2022 та додаткове рішення від 07.02.2022 у справі №904/7701/21 складає 6 000,00 гривень.
У випадку, якщо Центральним апеляційним господарським судом буде прийнято постанову про залишення рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2022 у справі №904/7701/21 без змін, то клієнт додатково сплачує Адвокатському об'єднанню гонорар в розмірі 10% від основної суми боргу, що підлягатиме стягненню з відповідача згідно з оскаржуваним рішенням за результатами його апеляційного перегляду.
Тобто, гонорар успіху становить 28 336,50 грн. (283 365 грн. х 0,1).
Згідно акту надання послуг від 17.05.2022р., підписаного сторонами. позивачу надані послуги на суму 34 336,50 грн., з яких 6 000, 00 грн. - складання відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2022 та додаткове рішення від 07.02.2022 у справі №904/7701/21, 28 336,50 грн. - гонорар успіху.
Представник відповідача в судовому засіданні погодився з розміром заявлених судових витрат.
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За приписами ст.126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( частина 3 статті 126 ГПК України).
Відповідно до приписів частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
Згідно з частиною 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 ст. 126 ГПК України).
Розподіл судових витрат передбачено ст.129 ГПК України, частинами 4, 5 якої встановлено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 ст.129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Аналогічна позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 925/932/20, від 04.06.2020 у справі № 906/598/19.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявленої суми судових витрат колегія суддів зазначає, що відзив на апеляційну скаргу складений на чотирьох сторінках і містить лише викладення обставин і висновків як апеляційної скарги так і рішення суду. При цьому у відзиві немає жодного посилання на практику Верховного Суду з аналогічних спорів. Тобто при складанні відзиву, як професійна правнича допомога є незначною.
Також суд зазначає, що справа не є складною, не має публічного інтересу, рішення зі справи не впливає на репутацію позивача. Тому встановлення гонорару успіху у розмірі 10% не відповідає критерію розумності та необхідності.
У зв?язку з наведеним, колегія суддів при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу вважає за необхідне не розподіляти заявлену суму витрат повністю на відповідача, а покласти на нього витрати частково в сумі 6 000 грн., а в іншій сумі покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст..129, 221, 244 Господарського кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Додаткова постанова складена у повному обсязі 06.06.2022.
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя О.В. Березкіна
Суддя О.Г. Іванов