ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
07 червня 2022 року Справа № 903/167/22
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Демидюк О.О. , суддя Павлюк І.Ю.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича на рішення Господарського суду Волинської області від 13.04.2022 у справі №903/167/22 (повний текст складений 18.04.2022, суддя І.О. Якушева)
за позовом Адвокатського об'єднання "Гапоненко Роман і партнери", м. Київ
до Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича, м. Володимир-Волинський
про стягнення 84 000,00 грн,
Рішенням Господарського суду Волинської області від 13.04.2022 у справі №903/167/22 позов задоволений частково.
Стягнуто з Фермерського господарства “Західний Буг” Юнака Сергія Петровича на користь Адвокатського об'єднання “Гапоненко Роман і партнери” 42000,00 грн штрафу; 2481 грн витрат, пов'язаних з оплатою судового збору. В позові про стягнення 42000,00 грн штрафу відмовлено.
Вказане рішення мотивоване тим, що ФГ “Західний Буг” прострочило виконання зобов'язання за договором, а тому вимога позивача про стягнення з нього на користь Адвокатського об'єднання штрафу в розмірі 100% від суми сплаченого із простроченням гонорару є обґрунтованою. Водночас, місцевий господарський суд зменшив розмір штрафу на 50% і стягнув його в розмірі 42 000,00 грн.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Фермерське господарство "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 13.04.2022 у справі №903/167/22. Скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 13.04.2022 в частині стягнення 42 000,00 грн штрафу та 2481,00 грн витрат по сплаті судового збору. Постановити нове рішення, яким зменшити розмір штрафу до 5% від заявленого штрафу, а саме до 4200,00 грн. Зупинити виконання рішення Господарського суду Волинської області від 13.04.2022 у справі №903/167/22 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що 15.11.2021 ухвалою Господарського суду Волинської області, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду, визнано судовий наказ Господарського суду Волинської області №903/703/21 від 06.09.2021 таким, що не підлягає виконанню та стягнуто з Адвокатського об'єднання "Гапоненко Роман і партнери" на користь Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича грошові кошти в розмірі 140 999,70 грн, як безпідставно одержані стягувачем від боржника за виконавчим документом. Однак, станом на сьогоднішній день грошові кошти позивачем на користь відповідача не повернуті та Адвокатське об'єднання надалі продовжує користуватися безпідставно набутими коштами. При винесенні вказаного рішення про стягнення штрафу з ФГ "Західний Буг" даний факт не враховано судом першої інстанції. Скаржник вважає, що штрафні санкції, стягнуті Господарським судом Волинської області у рішенні від 13.04.2022 у справі №903/167/22, надмірно великі порівняно із заборгованістю. Позивачем матеріальних втрат не понесено, нічим не підтверджено наявність збитків, у зв'язку з порушення відповідачем терміну оплати наданих Адвокатським об'єднанням послуг
Листом від 17.05.2022 матеріали справи №903/167/22 витребовувалися з господарського суду Волинської області.
24.05.2022 матеріали справи №903/167/22 надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2022 поновлений строк на апеляційне оскарження. Відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича на рішення Господарського суду Волинської області від 13.04.2022 у справі №903/167/22. Запропоновано протягом 10 днів з дня одержання даної ухвали надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам провадження. Зупинена дія рішення Господарського суду Волинської області від 13.04.2022 у справі №903/167/22. Роз'яснено учасниками, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.
02.06.2022 на адресу суду від Адвокатського об'єднання "Гапоненко Роман і партнери" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 13.04.2022 у справі №903/197/22 - без змін.
За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абз. 2 ч. 10 ст. 270 ГПК України).
Згідно з частиною 10 статті 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи те, що Фермерським господарством "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича оскаржується рішення місцевого господарського суду, в якому ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент звернення з апеляційною скаргою, а справа №903/167/22 не належить до категорії справ вказаних у частині 4 статті 247 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 12.03.2019 між Адвокатським об'єднанням “Гапоненко Роман і партнери” та Фермерським господарством “Західний Буг” Юнака Сергія Петровича було укладено договір №03-76 про надання правової (правничої) допомоги (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору предметом договору є те, що клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов'язання в якості правової (правничої) допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта, надавати інші види правової (правничої) допомоги в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю сторін, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та всі фактично понесені Адвокатським об 'єднанням витрати у зв'язку з виконанням даного договору.
Пунктом 1.2 договору визначено, що Адвокатське об'єднання за цим договором бере на себе зобов'язання надати необхідну правову допомогу клієнту, а саме: здійснити представництво та надати інші види правової допомоги клієнту у позасудовому та судовому порядку щодо спірних питань у спорах, що виникають із договору поставки від 12.07.2017 №252/Т та договору оренди від 12.07.2017 №24, що укладені клієнтом із Приватним акціонерним товариством “Волинська фондова компанія”.
Пунктами 4.1 та 4.4 договору узгоджено, що гонорар є формою винагороди Адвокатського об'єднання за надання правової допомоги клієнту. Розмір гонорару, який клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню за надану в межах цього договору правову допомогу, встановлюється у розмірі 81 000,00 грн.
Сторони дійшли згоди, що сума гонорару автоматично збільшується на 54 000,00 грн у випадку участі адвокатів у понад 3 (трьох) судових засіданнях, у справах пов'язаних із виконанням умов даного договору.
На підтвердження факту надання Адвокатським об'єднанням клієнту допомоги відповідно до умов цього договору Адвокатським об'єднанням складається акт наданих послуг (правової допомоги) і направляється або вручається під розписку клієнту (п. 4.6. договору).
Взяті на себе зобов'язання за договором позивач виконав та надав відповідачу необхідну правову допомогу. За результатами надання позивачем правової допомоги відповідачу сторонами було підписано акт надання послуг №9 від 05.03.2021 на суму 84 000, 00 грн.
Згідно з п. 4.11 договору клієнт оплачує гонорар не пізніше 5 робочих днів після підписання акту наданих послуг (правової допомоги).
Підпунктом 2.2.3 п. 2.2 договору передбачено, що клієнт (ФГ “Західний Буг”) зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі сплатити Адвокатському об'єднанню обумовлений сторонами гонорар.
Відповідно до п. 9.1 договору у разі невиконання або не належного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором.
Згідно з п. 9.2 договору за порушення строків оплати з вини клієнта останній сплачує Адвокатському об 'єднанню пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від обсягу невиконаних грошових зобов'язань за кожний день прострочення. Крім того, за прострочення платежу понад 10 (десять) робочих днів клієнт сплачує штраф у розмірі 100 % від неоплаченої суми”.
Зважаючи на умови договору та дату підписання сторонами акту надання послуг №9 від 05.03.2021 гонорар мав бути сплачений ФГ “Західний Буг” до 12.03.2021 включно.
Однак, у вказаний строк відповідач гонорар не сплатив, а тому АО “Гапоненко Роман і партнери” звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості за договором про надання правової допомоги, в якій просило видати судовий наказ про стягнення з ФГ “Західний Буг” на користь АО “Гапоненко Роман і партнери” заборгованості зі сплати гонорару за договором про надання правової (правничої) допомоги №03-76 від 12.03.2019 та актами надання послуг №1 від 18.01.2021 та №9 від 05.03.2021 на загальну суму 127 500 грн.
06.09.2021 року Господарським судом Волинської області в межах справи №903/703/21 було видано судовий наказ про стягнення з ФГ “Західний Буг” на користь АО “Гапоненко Роман і партнери” 127 500,00 грн, (43 500,00 грн - згідно з актом №1 та 84 000,00 грн - згідно з актом №9) заборгованості зі сплати гонорару за договором про надання правової (правничої) допомоги №03-76 від 12.03.2019 та 227,00 грн витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
Стягнуті на підставі судового наказу кошти відповідач сплатив в добровільному порядку 10.09.2021, що підтверджується копією платіжного доручення №4491 від 10.09.2021.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Як зазначалося вище, в апеляційній скарзі скаржник оскаржує рішення в частині стягнення 42 000,00 грн штрафу та 2481,00 грн витрат по сплаті судового збору та просить постановити нове рішення, яким зменшити розмір штрафу до 5% від заявленого штрафу, а саме до 4200,00 грн.
Судом першої інстанції встановлено та не оскаржується скаржником, ФГ “Західний Буг” прострочило виконання зобов'язання за договором, а саме: сплату гонорару за актом надання послуг №9 від 05.03.2021 майже на шість місяців, а тому вимога позивача про стягнення з нього на користь Адвокатського об'єднання штрафу в розмірі 100% від суми сплаченого із простроченням гонорару, тобто 84 000,00 грн є обґрунтованою.
07.04.2022 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просить зменшити суму заявленої до стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій до 5%.
Обґрунтовуючи вказане клопотання, заявник зазначає, що клопотання посилається на надмірно великі штрафні санкції порівняно із заборгованістю.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що клопотання відповідача підлягає до задоволення частково, а розмір штрафу - зменшенню на 50%. З таким висновком погоджується суд апеляційної інстанції, враховуючи наступне.
Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 29.09.2020 у справі №909/1240/19 (909/1076/19), від 24.12.2020 №914/1888/19, від 26.01.2021 №916/880/20, від 23.01.2021 №921/580/19, від 26.01.2021 №916/880/20.
Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них. Таку правову позицію викладено у низці постанов Верховного Суду, зокрема, від 15.02.2018 у справі №467/1346/15-ц, від 04.04.2018 у справі №367/7401/14-ц та від 26.09.2018 у справі №752/15421/17.
Тобто, обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру неустойки з розміром збитків кредитора як на обов'язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК України виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення (пункт 28 постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20).
Аналіз вказаних норм права (місця їх розташування у кодексах, зв'язку з іншими нормами) дає підстави для висновку, що за змістом частини першої статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України під розміром збитків потрібно розуміти саме суму, на яку нараховано неустойку, а не будь-яку іншу суму збитків. Подібний за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі №6-473цс16.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 зазначено, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі. Тому, з метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному, порівняно зі стягненням збитків, порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків. Такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК України.
При цьому на позивача у справі не покладається обов'язок з доведення (доказування) спричинення йому матеріальної або іншої шкоди внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань. Тобто, при стягненні неустойки шкода кредитору, завдана порушенням зобов'язання, презюмуються (її не треба доводити) і компенсується за рахунок неустойки (пункти 33, 34 постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20).
При вирішенні питання про зменшення неустойки суд бере до уваги співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру неустойки. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19).
Право суду щодо зменшення розміру неустойки має реалізовуватись з огляду на конкретні обставини справи та з урахуванням наявних у ній доказів (аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №910/8698/19).
Судом встановлено, що відповідач 10.09.2021 повністю перерахував позивачу вартість послуг за актом №9 від 05.03.2021, що підтверджується копією платіжного доручення №4491. Однак, оплату проведено з порушенням строку, визначеного 4.11 договору, майже на 6 місяців.
Зважаючи на проведення відповідачем повної оплати за надані послуги, незначний термін прострочення виконання зобов'язання та значний розмір штрафу - 100% від неоплаченої суми, на думку суду, є підстави для зменшення розміру штрафу на 50% і стягнення його в розмірі 42 000,00 грн.
Місцевим господарським судом обґрунтовано також враховано, що основною метою інституту неустойки є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов'язання, однак, остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Крім того, судом першої інстанції враховано, що зменшення розміру штрафу на 50% є оптимальним балансом інтересів сторін та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.
Крім того, колегія суддів зазначає, що висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) та засадах господарського судочинства, визначених статтею 2 ГПК України.
Колегія суддів вважає, що зменшення штрафу до 5% від заявленого штрафу (4200,00 грн) не сумісний з принципом розумності та справедливості. Крім того, таке зменшення нівелює компенсаційний характер штрафних санкцій.
Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника про стягнення штрафу з ФГ "Західний Буг" у справі №903/703/21.
Отже, враховуючи вищевикладене та у зв'язку із зменшенням розміру штрафу на 50% в позові про стягнення 42 000,00 грн штрафу слід відмовити.
Таким чином, доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Західний Буг" Юнака Сергія Петровича на рішення Господарського суду Волинської області від 13.04.2022 у справі №903/167/22 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Волинської області від 13.04.2022 у справі №903/167/22 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Матеріали справи №903/167/22 повернути до Господарського суду Волинської області.
Повний текст постанови складений "07" червня 2022 р.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Павлюк І.Ю.