вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" лютого 2022 р. Справа№ 910/7409/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Пантелієнка В.О.
Полякова Б.М.
за участю секретаря судового засідання Кудько О.О.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 23.02.2022,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРИС-ЮГ"
на рішення Господарського суду м. Києва
від 26.08.2021 (повний текст складено та підписано 01.09.2021)
у справі № 910/7409/21 (суддя Демидов В.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРИС-ЮГ"
до ОСОБА_1
про відшкодування збитків у розмірі 183 085, 91 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "АРИС-ЮГ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у розмірі 183 085,91 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.08.2021 у справі № 910/7409/21 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АРИС-ЮГ" до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у розмірі 183 085, 91 грн. відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю "АРИС-ЮГ") 21.09.2021 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 26.08.2021 у справі № 910/7409/21 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийшов до невірного висновку та порушив норми матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що чинним законодавством передбачена відповідальність посадової особи за збитки, завдані ним господарському товариству. Даною особою є ОСОБА_1 , який перебуваючи на посаді директора ТОВ «АРИС-ЮГ» проявив бездіяльність у збереженні матеріальних цінностей ТОВ «АРИС-ЮГ», не вжив розпорядчих дій щодо виявлення винних у втраті майна товариства та повернення його в натурі. Скаржник зазначає, що протиправна поведінка ОСОБА_1 виявилася у його бездіяльності щодо збереження матеріальних цінностей ТОВ «АРИС- ЮГ». Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). На думку скаржника, в матеріалах справи наявні належні, допустимі та достатні докази щодо відсутності матеріальних цінностей в натурі у ТОВ «АРИС-ЮГ», а отже у даному випадку наявна матеріальна шкода. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Таким чином, на думку скаржника наявний причинний зв'язок між бездіяльністю посадової особи ТОВ «АРИС-ЮГ» директора ОСОБА_1 та матеріальною шкодою, завданою Товариству у зв'язку із зникненням матеріальних цінностей, та наявні всі підстави притягнення до відповідальності Відповідача за порушення у сфері господарської діяльності так як його поведінка (бездіяльність) кваліфікується як правопорушення. Така протиправна бездіяльність заподіювана ( ОСОБА_1 ) є причиною, а збитки, які завдано особі (ТОВ «АРИС-ЮГ»), - наслідком такої протиправної поведінки. Суд також не надав оцінки протоколу інвентаризаційної комісії від 27.10.2020 та акту контрольної перевірки інвентаризації цінностей станом на 27.10.2020.
01.11.2021 до Північного апеляційного господарського суду від адвоката ОСОБА_1 надійшов відзив, в якому вказано, що в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції, ретельно дослідивши усі надані до матеріалів справи докази та наведені сторонами у судовому засіданні пояснення, зазначає, що позивачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів в порядку статей 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували протиправність поведінки відповідача, яка потягла за собою понесення ТОВ «Арис-Юг» збитків. Виходячи з викладеного вище, суд першої інстанції з урахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних правовідносинах дійшов обгрунтованого висновку, що позивачем не доведено наявності усіх чотирьох загальних умов відповідальності, у зв'язку з чим поведінка ОСОБА_1 у спірних правовідносинах не може бути кваліфікована як правопорушення, а відтак, вимога позивача про відшкодування збитків є безпідставною та необгрунтованою. Вказані документи (протокол інвентаризаційної комісії від 27.10.2020 та акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей станом на 27.10.2020) не можуть підтверджувати факт протиправності його поведінки, що потягла за собою понесення позивачем збитків, оскільки вказані документи були складені після його звільнення з ТОВ «Арис-Юг». Крім того, позивачем не надано до матеріалів справи доказів обліку вказаного майна на балансі товариства до проведення 27.10.2020 інвентаризації.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2021 заяву колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Станіка С.Р., суддів: Тищенко О.В., Тарасенко К.В., про самовідвід від розгляду справи №910/7409/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АРИС-ЮГ" на рішення Господарського суду м. Києва від 26.08.2021 у справі № 910/7409/21 - задоволено, матеріали справи № 910/7409/21 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРИС-ЮГ" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач): Доманська М.Л., судді: Поляков Б.М., Гарник Л.Л., у зв'язку з чим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРИС-ЮГ" на рішення Господарського суду м. Києва від 26.08.2021 у справі № 910/7409/21 до свого провадження у новому складі суду, розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АРИС-ЮГ" на рішення Господарського суду м. Києва від 26.08.2021 у справі № 910/7409/21 призначено на 28.12.2021.
24.12.2021 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АРИС-ЮГ" надійшла заява про розгляд апеляційної скарги ТОВ "АРИС-ЮГ" на рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2021 в загальному провадженні та залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні позивача, арбітражного керуючого Шифердеккер О.О.
В судове засідання 23.02.2022 з'явився в.о. директора ТОВ "АРИС-ЮГ" та представник відповідача.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В судовому засіданні ставились на обговорення заяви про розгляд апеляційної скарги ТОВ "АРИС-ЮГ" на рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2021 в загальному провадженні та залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні позивача, арбітражного керуючого Шифердеккер О.О.
Скаржник підтримав вищевказану заяву, представник відповідача заперечив проти її задоволення.
Колегія суддів, дослідивши доводи заяви про розгляд апеляційної скарги ТОВ "АРИС-ЮГ" на рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2021 в загальному провадженні та про залучення третьої особи, прийшла до висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, вищевказана заява мотивована тим, позивач вважає за необхідне розглядати дану апеляційну скаргу в порядку загального провадження, як це було в суді першої інстанції. В даному випадку суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу саме в порядку загального провадження. Щодо залучення третьої особи, то відповідні вимоги мотивовані тим, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.09.2021 відкрито провадження у справі №910/11141/21 про банкрутство ТОВ «АРИС-ЮГ», розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Шифердеккер Оксану Олександрівну, у зв'язку з чим, виникла необхідність залучити в справу № 910/7409/21 по розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АРИС-ЮГ» арбітражного керуючого Шифердеккер Оксани Олександрівни в якості третьої особи на стороні позивача.
Слід ураховувати, що в даному випадку заявник повинен довести наявність таких критеріїв: вирішення судом питання про право, інтерес, обов'язок не залученої до участі у справі особи, причому такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АРИС-ЮГ» у свою чергу не зазначил, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення у даній справі таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому, або ж це рішення матиме вплив безпосередньо на інтереси арбітражного керуючого Шифердеккер О.О.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників скаржника та відповідача, що з'явились в судове засідання, колегія суддів прийшла до висновку: апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - залишити без змін, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг" від 01.06.2020 №03 ОСОБА_1 призначено директором ТОВ "Арис-Юг".
Вказані обставини підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.11.2018.
Рішенням єдиного учасника ТОВ "Арис-Юг" від 20.10.2020 №1/2020 звільнено з посади директора ТОВ "Арис-Юг" ОСОБА_1 з 26.10.2020 та призначено на посаду виконуючого обов'язки директора ТОВ "Арис-Юг" ОСОБА_2 .
Наказом ТОВ "Арис-Юг" від 26.10.2020 №470-К ОСОБА_1 було звільнено з посади директора ТОВ "Арис-Юг".
Позивач зазначає, що при звільненні відповідача будь-яких матеріальних цінностей, які існують на балансі ТОВ "Арис-Юг", передано не було, акт приймання-передачі невиявлених речей не підписувався.
Згідно акта приймання-передачі майна від 26.10.2020, підписаного ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , останній передав отримувачу печатку ТОВ "Арис-Юг", ключі від вхідних дверей офісу, електронний ключ від поверху та вхідних дверей офісу, електронний ключ (брелок) до системи "Клієнт-Банк", три талона на дизельне паливо, чекові книжки, журнали реєстрації договорів ТОВ "Арис-Юг", папки з договорами, журнал реєстрації довіреностей, накази, касову книгу на 2020 рік, папку-касу та розрахунково-платіжні відомості за 2017-2020 роки, статут ТОВ "Арис-ЮГ", виписки, рішення власника, довідки та накази, протоколи загальних зборів, тощо.
В акті зазначено, що відсутні журнали реєстрації вхідної/вихідної кореспонденції, журнали з охорони праці, журнали з пожежної безпеки, журнали з реєстрації протоколів загальних зборів (рішень єдиного учасника), журнал обліку трудових книжок.
За наказом ТОВ "Арис-Юг" від 27.10.2020 №471-К ОСОБА_2 приступив до виконання обов'язків директора ТОВ "Арис-Юг", а наказом від 27.10.2020 №472 було призначено проведення інвентаризації, фінансового аудиту та аудиту відповідності щодо оцінки фінансової дисципліни і бухгалтерської звітності, бухгалтерського обліку з можливістю залучення третіх осіб.
На виконання наказу від 27.10.2020 №472 було укладено договір №189/1 між ТОВ "Арис-Юг" та Приватним підприємством "Аудиторська фірма "Центр-Проф-Аудит" для проведення інвентаризації.
За результатами інвентаризації було складено акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей станом на 27.10.2020, відповідно до висновків якого, станом на 27.10.2020 нестача ТМЦ складає 183 085,91 грн.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що у зв'язку з умисними діями, що виразились у недбалому ставленні відповідача до збереження товарно-матеріальних цінностей, що призвело до їх втрати, ТОВ "Арис-Юг" було завдано матеріальних збитків на загальну суму 183 085,91 грн, які відповідач відмовляється відшкодувати добровільно, у зв'язку із чим просить стягнути з останнього вказані збитки в судовому порядку.
Відмовляючи в задоволенні позовниї вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів у розуммінні статей 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували протиправність поведінки відповідача, яка б потягла за собою понесення ТОВ "Арис-Юг" збитків. Також, позивачем не доведено наявності усіх чотирьох передбачених законодавством загальних умов такої відповідальності, у зв'язку з чим поведінка ОСОБА_1 у спірних правовідносинах, не може бути кваліфікована як правопорушення, а відтак, вимога позивача про відшкодування збитків є безпідставною та необґрунтованою.
Колегія суддів, переглядаючи оскаржуване судове рішення, погоджується з висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 Господарського кодексу України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.
Відповідно до ч. 2 ст. 89 Господарського кодексу України посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов'язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов'язків; іншими винними діями посадової особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Частиною 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками є:
- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками, вину правопорушника. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Відповідно до вимог статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України на позивача покладений обов'язок доведення обставин щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, зокрема щодо наявності неправомірної поведінки з боку відповідача.
Щодо доводів скаржника наведених в обґрунтування протиправності поведінки відповідача, завдання йому збитків та розміру завданих збитків, а саме, посилання на протокол інвентаризаційної комісії від 27.10.2020 та акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей станом на 27.10.2020, відповідно до висновків якого, станом на 27.10.2020 нестача ТМЦ складає 183 085,91 грн, то вони не беруться судом до уваги, у звязку з тим, що позивачем не надано належних доказів обліку відповідного майна на балансі підприємства та не конкретизовано це майно. Крім того, вищевказані документи було складено вже після звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "Арис-Юг".
Згідно із ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
З огляду на положення наведеної норми суд звертає увагу на довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором), у зв'язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов'язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень. За відсутністю доведення наявності зазначених обставин, які свідчать про протиправну поведінку посадової особи товариства, підстави для задоволення позову про стягнення з неї збитків відсутні. Позивач не довів обставин щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/21493/17 та Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №910/20261/16.
Позивачем в матеріали справи не надано належних, достатніх та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували протиправність поведінки відповідача, яка потягла б за собою понесення ТОВ "Арис-Юг" збитків.
Таким чином, позивачем не доведено наявності усіх чотирьох передбачених законодавством загальних умов такої відповідальності, у зв'язку з чим поведінка ОСОБА_1 у спірних правовідносинах, не може бути кваліфікована як правопорушення, а відтак, вимога позивача про відшкодування збитків є безпідставною та необґрунтованою, що вірно встановлено судом першої інстанції.
За таких обставин, судом першої інстанції було ретельно досліджено долучені до матеріалів справи докази в підставу наведених вище висновків та за наслідком цього суд правомірно дійшов висновку про відмову в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг" до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у розмірі 183 085,91 грн.
Інших доводів скаржника по суті заявлених вимог, які б спростували висновки суду першої інстанції, покладені в основу оскаржуваного судового рішення та впливали на його правильність в апеляційній скарзі не наведено.
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі - без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРИС-ЮГ" - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2021 у справі №910/7409/21 - залишити без змін.
Справу №910/7409/21 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст складено 06.06.2022.
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді В.О. Пантелієнко
Б.М. Поляков