вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" травня 2022 р. Справа№ 910/25118/15
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Ткаченка Б.О.
Майданевича А.Г.
при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Титикало Р.С.;
від відповідача: Якимчук О.І.,
розглянувши апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор-13"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 року
у справі № 910/25118/15 (суддя Комарова О.С.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор-13"
про стягнення грошових коштів,-
Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор-13" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, 574 276, 54 грн заборгованості за теплову енергію у гарячій воді, 77 089, 44 грн пені, 35 326, 10 грн 3% річних та 399 924, 60 грн інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 року, позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.04.2016 року у даній справі касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-13» задоволено, внаслідок чого рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2016 року у справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2016 року суддею Дупляк О.М. прийнято справу до провадження.
06.05.2016 року від позивача надійшли пояснення з врахуванням постанови ВГСУ від 13.04.2016 року, у яких він підтримує заявлені позовні вимоги та просить їх задовольнити.
10.05.2016 року від відповідача надійшли пояснення по справі, у яких він просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2016 року відкладено розгляд справи на 31.05.2016 року та зобов'язано сторін надати до суду певні докази.
10.05.2016 року від Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-13» надійшла зустрічна позовна заява до Публічного акціонерного товариства «Київенерго», в якій заявник просив суд зобов'язати ПАТ «Київенерго» здійснити по укладеному з Житлово-будівельним кооперативом «Індикатор-13» договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1640119 від 01.10.1999 року помісячний перерахунок за теплову енергію за період з 01.12.2006 року по 31.05.2015 року включно відповідно до розпорядження КМДА № 1245 від 20.06.2002 року «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2016 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 року повернуто заявникові без розгляду.
05.07.2016 року від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 910/11156/16.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2016 року зупинено провадження у справі до набрання рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/11156/16 законної сили.
20.12.2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг» надійшла заява, у якій Товариство просило замінити позивача з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг» в порядку правонаступництва та поновити провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 року поновлено провадження у справі № 910/25118/15. Замінено позивача по справі Публічне акціонерне товариство «Київенерго» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг».
Не погодившись з вказаною ухвалою, Житлово-будівельний кооператив «Індикатор-13» звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказану ухвалу суду, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 року в частині заміни позивача у справі, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг» в задоволенні заяви про заміну позивача правонаступником.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 512, ч. 3 ст. 656 Цивільного кодексу України.
Крім того, скаржник вказав, що відповідно до п. 9.4 договору №1640119 від 01.10.1999 року, жодна із сторін не має права передавати свої права та обов'язки третій особі, без письмової згоди іншої сторони; при такій необхідності відбувається переоформлення на нового суб'єкта. Таким чином, вимога має особистий характер та могла бути переданою (проданою) лише за письмовою згодою відповідача, яка в матеріалах справи відсутня.
При цьому, скаржник вказав, що не існує перед Акціонерним товариством «К.Енерго» заборгованості за спожиту теплову енергію: навпаки, відповідачем переплачено за поставлено теплову енергію (ТЕ) близько 1,86 млн. грн
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2022 року, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді Майданевич А.Г., Коротун О.М.
Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/731/22 від 07.02.2022 року, у зв'язку перебуванням судді Коротун О.М. на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/25118/15.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сулім В.В., судді Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.
Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-13» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 року у справі №910/25118/15 своєю ухвалою від 08.02.2022 року.
26.05.2022 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника заявника (Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг» до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив відмовити у задоволенні скарги Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор-13".
Крім того, представник заявника у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема зазначив, що переможцем електронного аукціону стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортсервіс - СТМ» (в подальшому перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго -борг», що підтверджується протоколом електронних торгів №UA-PS-2021-08-10-000016-3, що підписаний переможцем переможцем 26.08.2021 року та актом про придбання майна на аукціоні. Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго -борг» сплатило лот повністю та набуло права вимоги до боржників АТ «Київенерго», зокрема і щодо боржника (Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор-13").
Представник скаржника 26.05.2022 року в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва скасувати в частині заміни позивача у справі.
Представник позивача 26.05.2022 року в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, ухвалу суду першої інстанції залишити - без змін.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 року підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор-13" - без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За приписами ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Таким чином, виходячи зі змісту наведеної вище норми, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв'язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов'язанні (відповідно до ст.ст. 512 і 520 Цивільного кодексу України).
Процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 52 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договором цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Аналогічна правова позиція у таких правовідносинах викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2020 року у справі № 910/5737/15-г, від 20.03.2020 року у справі № 906/703/16, від 06.02.2020 року у справі № 908/2251/18, від 15.08.2019 року у справі № 904/4253/17, від 16.04.2020 року у справі № 5023/5604/11.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 25.08.2021 року відбувся електронний аукціон з продажу майна в процедурі банкрутства Публічного акціонерного товариства "Київенерго", яке змінило найменування на Акціонерне товариство "К. Енерго», порушений господарським судом Донецької області у справі №905/1965/19, права вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги, переможцем якого визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортсервіс-СТМ», що підтверджується протоколом електронного аукціону №UA-PS-2021-08-10-000016-3.
Згідно з Актом про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 року, Акціонерне товариство «К.Енерго» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортсервіс-СТМ» прийняло майно, що є предметом продажу на аукціоні № UA-PS-2021-08-10-000016-3 по лоту 71, який відбувся 25.08.2021 року, а саме: право вимоги на дебіторську заборгованість за спожиту теплову енергію та супутні послуги на суму 241 900 394, 18 грн.
Так, у пункті 73 Додатку № 1 до акту про придбання майна на аукціоні від 30.08.2021 року зазначено про включення до загального переліку відступленої дебіторської заборгованості, заборгованості Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-13» у розмірі 736 452, 93 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спортсервіс-СТМ» сплатило гарантійний внесок у розмірі 2 158 705, 87 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 10 від 25.08.2021 року.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, на підставі протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортсервіс-СТМ», оформлених протоколом №1/2021 від 14.09.2021 року, змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортсервіс-СТМ» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг».
Отже, виходячи з наведеного вище, приймаючи до уваги наведені вище документи, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку висновку щодо наявності підстав вважати, що права та обов'язки Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (в подальшому змінено найменування на Акціонерне товариство «К.Енерго»), перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг» в тому числі і в частині вимоги до Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор-13», що є підставою даного позову.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Київенерго-борг» про заміну позивача по справі є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
При цьому, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника, що відповідно до п. 9.4 договору №1640119 від 01.10.1999 року, жодна із сторін не має права передавати свої права та обов'язки третій особі, без письмової згоди іншої сторони; при такій необхідності відбувається переоформлення на нового суб'єкта. Таким чином, вимога має особистий характер та могла бути переданою (проданою) лише за письмовою згодою відповідача, яка в матеріалах справи відсутня, з огляду на наступне.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (стаття 516 Цивільного кодексу України).
Так, вищезазначені норми не можуть бути застосовані до даних правовідносин, оскільки право вимоги до боржника перейшло в процедурі банкрутства позивача (Акціонерного товариства «К.Енерго»).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах КГС ВС від 19.09.2019 року у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 року у справі № 910/8357/18).
17.10.2019 року набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву ст. 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови КГС ВС від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 року у справі № 917/2101/17).
Аналогічна правова позиція міститься у постанові ВП ВС від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц.
Твердження скаржника, що не існує перед Акціонерним товариством «К.Енерго» заборгованості за спожиту теплову енергію: навпаки, відповідачем переплачено за поставлено теплову енергію (ТЕ) близько 1,86 млн. грн, не спростовує висновків суду першої інстанції та відповідно дані твердження будуть предметом розгляду справи по суті.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що ухвала суду першої інстанції в частині поновлення провадження у справі не оскаржено, а тому, в апеляційному порядку в рамках розгляду апеляційної скарги Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор-13" не переглядається відповідно до ч. 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суд апеляційної інстанції обмежений лише доводами та мотивами, викладеними в апеляційній скарзі.
Водночас, колегія суддів погоджується з доводами заявника викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.
Решта вимог і доводів апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у оскаржуваній ухвалі.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Індикатор-13" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 року у справі № 910/25118/15 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2022 року у справі №910/25118/15 без змін.
3. Матеріали оскарження №910/25118/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді Б.О. Ткаченко
А.Г. Майданевич
Дата складення повного тексту 31.05.2022 року.