Справа № 569/15177/21
30 травня 2022 року Рiвненський мiський суд Рівненської області
в особi головуючої суддi Панас О.В.
при секретарі судового засідання Алексейчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвному у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав ,-
ОСОБА_1 звернулась до Рівненського міського суду із позовом до ОСОБА_2 третя особа Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про позбавлення батьківських прав. Просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що з ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який зареєстрований 23 червня 2013 року відділом державної реєстрації актівдщвільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції, відповідний актовий запис №717. Рішенням Рівненського міського суду від 13.08.2015, яке набрало законної сили 15.09.2015 шлюб між ними розірваний. У шлюбі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина зареєстрована та проживає з нею за вказаною адресою. Рішенням Рівненського міського суду від 13.08.2015, яке набрало законної сили 15.09.2015 встановлено, що з 2015 року дитина постійно проживає з матір'ю та знаходиться на повному її утриманні. Крім того, відповідач неодноразово притягався до кримінальної та - адміністративної відповідальності. Так, вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 11.02.2015 його визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України та призначено покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік (справа №569/9397/14-к). Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 04.04.2018 відповідача засуджено за ч.1 ст. 185 КК України (справа №569/1541/18). Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 06.06.2018 останнього засуджено зач.2 ст.190 КК України (справа №569/5798/18). До адміністративної відповідальності притягався по справах: №№569/4759/18,569/11663/18,569/15329/18. Зазначена біографія відповідача, може у подальшому негативно вплинути на репутацію їхнього сина. На даний час відповідач також ніякої участі у вихованні та наданні матеріальної допомоги дитині не надає. Він ні усно, ні письмово не спілкується із сином, не проявляє до нього щонайменшої батьківської турботи, хоча має таку можливість, оскільки проживає з ними по-сусідськи. Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 08.07.2021 №107971, відповідач має заборгованість зі сплати аліментів за період з липня 2015 року по червень 2021 року 53033,80 грн. Така поведінка батька засвідчує, що він ухиляється від виховання дитини. Позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву згідно якої просила справу розглядати в її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі. Відповідач ОСОБА_2 , будучи попередженим про день, час та місце слухання справи рекомендованою кореспонденцією, СМС повідомленням та шляхом розміщення оголошень на офіційному сайті Судової влади України Рівненського міського суду (http://court.gov.ua/) від 13.08.2021 р., 02.11.2021 р., 07.12.2021 р., 16.12.2021 р., 02.02.2022 р., що є належним повідомленням, в судове засідання не з'явився . З заявою про розгляд справи в його відсутність не звертався, причину неявки суду не повідомив. Письмового відзиву на позов не подав. За наведених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін на підставі наявних у справі матеріалів з ухваленням заочного рішення відповідно до ст.ст. 280- 282 ЦПК України, проти чого не заперечила позивачка . Представник третьої особи Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради в судове засідання не з'явилась. Суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність. Ухвалою суду від 11.08.2021 р. відкрите загальне позовне провадження, призначене підготовче судове засідання з участю сторін. Ухвалою суду від 16.12.2021 р. постановлено закрити підготовче провадження та призначити розгляд позову по суті у судовому засіданні з викликом учасників справи. Дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків. Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 3304, зареєстрований Відділом ДРАЦС РС Рівненського міського управління юстиції є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Заочним рішенням Рівненського міського суду від 13.08.2015 р. в справі №569/9747/15-ц, яке набрало законної сили 15.09.2015 р., шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду і до досягнення повноліття дитини та на утримання ОСОБА_1 в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи стягнення з дня подачі позову до суду і до досягнення сином ОСОБА_3 трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно відомостей про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за місцем реєстрації матері в АДРЕСА_1 .
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної спільної сумісної власності належить ѕ частки квартири АДРЕСА_1 .
Із Довідки № КТП00000006 від 17.06.2021 виданої ОСОБА_1 вбачається, що вона працює в ФОП ОСОБА_5 на посаді продавця продовольчих товарів. Дохід за період з 01.12.2020 р. по 31.05.2021 р. склав 8500,00 грн.
За місцем роботи ОСОБА_1 характеризується із позитивної сторони, що підтверджується характеристикою, виданою ФОП ОСОБА_5 .
Оскільки ОСОБА_2 нехтував своїм обов?язком по сплаті аліментів, утворився значний розмір заборгованості, що підтверджується оглянутим розрахунком №107971 від 08.07.2021р., проведеним державним виконавцем Худовим А.
Із Висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету РМР № 08-2256 від 09.12.2021 року вбачається, що малолітній ОСОБА_3 з мамою та бабусею проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За місцем проживання створені належні умови для виховання і розвитку дитини. ОСОБА_3 навчається у ЗОНІ І-ІІІ ступенів № 28 Рівненської міської ради. Відповідно до інформації навчального закладу, батько ОСОБА_2 навчанням сина не цікавиться. Вихованням ОСОБА_3 займається мама ОСОБА_1 . Під час бесіди малолітній ОСОБА_7 пояснив, що свого батька він не пам'ятає та не заперечує проти позбавлення його батьківських прав.
Батько ОСОБА_2 пояснив, що з сином ОСОБА_3 не спілкується, не утримує його матеріально. ОСОБА_2 не заперечує проти позбавлення його батьківських прав стосовно сина, про що надав письмове пояснення для служби у справах дітей. Засідання комісії з питань захисту прав дитини просив проводити без його участі. Питання про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно сина ОСОБА_3 розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 08.12.2021. Комісія, як консультативно-дорадчий орган при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, розглянувши матеріали справи, прийняла рішення про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітнього на ОСОБА_3 . /
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Рівненської міської ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Доказів того, що ОСОБА_2 цікавиться здоров'ям, умовами проживання, та навчанням сина, судом не встановлено. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновленнябатьківських прав», ухиленнябатьківвідвиконаннясвоїхобов'язківмаємісце, коли вони не піклуються про фізичний і духовнийрозвитокдитини, їїнавчання, підготовку до самостійногожиття, зокрема: не забезпечуютьнеобхідногохарчування, медичного догляду, лікуваннядитини, що негативно впливає на йогофізичнийрозвиток як складовувиховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надаютьдитині доступу до культурних та іншихдуховнихцінностей; не сприяютьзасвоєнню ним загальновизнаних норм моралі; не виявляютьінтересу до йоговнутрішньогосвіту; не створюють умов для отримання ним освіти. Зазначеніфактори, як коженокремо, так і в сукупності, можнарозцінювати як ухиленнявідвихованнядітейлише за умовивинноїповедінкибатьків, свідомогонехтування ними своїмиобов'язками. Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батькоможуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, вінухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Пунктами 1,2 ст.3 «Конвенції про права дитини» від 20.11.1989 року, яка набрала чинності для України 27.09.1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежновід того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова уваг априділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Частина 1 стаття 9 «Конвенції про права дитини» визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Згідно принципу 2 «Декларації прав дитини» від 20.11.1959 року, дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини. Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 27 Європейської Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої 27.02.1991 року, за якою держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно ст. 150 та ч. 1 ст. 155 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати її до самостійногожиття, поважати дитину, і здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Згідно ч. 2 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Крім того, Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду у своїй постанові в справі № 643/1090/17 від 3 липня 2019 року стверджує, що на сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків. Ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в такій категорії справ основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. Згідно ст.18 «Конвенції про права дитини», батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Таким чином, в суді достовірно знайшов своє підтвердження факт ухилення відповідачем ОСОБА_2 від виконання своїх обов'язків по вихованню сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено з урахуванням сукупності зазначених вище факторів, тому позов про позбавлення батьківських прав підлягає до задоволення. Відповідно до ст.141 ЦПК судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивачки в сумі 908,00 грн. На підставі викладеного, ч.5 ст.164,166, 180-184,191 СК України, керуючись ст.ст. 12,81,141, 264-268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд ,-
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Заочне рішення може бути переглянуте судом , що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 . Третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.Поштова, 2, код ЄДРПОУ 25675397. Повний текст рішення виготовлено - 06.06.2022 р.
Суддя О.В.Панас