06 червня 2022 року
м. Київ
справа № 296/5510/17
провадження № 51-1605ск22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 16 березня 2022 року щодо нього,
встановив:
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою на вищевказане судове рішення.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що її необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК в касаційній скарзі має бути наведено обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність
чи необґрунтованість судового рішення.
Частиною 1 ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
При цьому, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, не є предметом перегляду судом касаційної інстанції, оскільки, відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Засуджений в касаційній скарзі зазначає про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування судом закону, який підлягає застосуванню. Зокрема, стверджує про незастосування до нього приписів ч. 5 ст. 172 Кримінального кодексу України (далі - КК), яка є нормою Особливої частини КК та визначає відповідальність за грубе порушення законодавства про працю, в той час як його було засуджено за статтями 162, 185 та 263 КК. Більш того у ст. 172 КК відсутня частина п'ята, на яку посилається засуджений у касаційній скарзі.
Касаційна скарга засудженого зводиться до тверджень про неправильне зарахування судом апеляційної інстанції строку попереднього ув'язнення в строк відбування покарання на підставі Закону № 838-VIII, при цьому обґрунтування неправильного застосування цього закону в контексті приписів ст. 413 КПК з указанням конкретних порушень апеляційним судом закону, з огляду на визначені статтями 404, 405 цього Кодексу межі і порядок апеляційного перегляду, засудженим не наведено.
Приписи п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК передбачають обов'язок зазначати у касаційній скарзі вимоги особи, яка подає касаційну скаргу до суду касаційної інстанції. Такі вимоги повинні відповідати, серед іншого, положенням ст. 436 цього Кодексу, яка визначає повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги. Відповідно до її змісту, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Засуджений в касаційній скарзі просить застосувати до нього ч. 5 ст. 172 КК та перерахувати покарання. Така вимога суперечить повноваженням суду касаційної інстанції, визначеним ст. 436 КПК, за наслідками розгляду касаційної скарги.
Згідно з ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються, при цьому вони повинні бути належним чином завірені відповідно до вимог розділу ХІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, а саме: у прошитому, пронумерованому вигляді, засвідчені та скріплені відповідною печаткою суду.
У недотримання вищевказаної норми, засуджений до касаційної скарги додає непрошиту копію ухвали Житомирського апеляційного суду від 16 березня 2022 року на трьох аркушах, при цьому на печатці цього суду, яка розташована на останній сторінці указано, що всього в копії судового рішення вісім аркушів.
Колегія суддів звертає увагу засудженого ОСОБА_4 на те, що 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким внесено зміни до КПК і визначено, що судом касаційної інстанції є Верховний Суд (п. 21 ст. 3 КПК), при цьому припинено діяльність Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Верховного Суду України. Проте, усупереч положенням КПК, засуджений звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, яку адресував Касаційному суду України.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому наявність вказаних недоліків перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до ст. 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу було подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги
і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів із дня отримання ухвали особою, котра подала касаційну скаргу.
Врахувавши вищенаведене, керуючись положеннями ст. 429 КПК, з огляду на те, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу необхідно залишити без руху і надати строк для усунення недоліків.
Недоліки касаційної скарги, пов'язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків касаційної скарги - п'ятнадцять днів із дня її отримання.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3