Ухвала
03 червня 2022 року
м. Київ
справа № 682/2135/21
провадження № 61-4811ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Зеленської В. І., та постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, визнання поширеної інформації про особу недостовірною та спростування такої інформації і стягнення компенсації моральної шкоди,
У жовтні 2021 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, визнання поширеної інформації про особу недостовірною та спростування такої інформації і стягнення компенсації моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради № 24-17/2197 від 16 липня 2020 року ОСОБА_2 попереджено про скорочення посади головного спеціаліста з контролю за правильністю призначення та виплати пенсій управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та міста Славута та зазначено про відсутність вакантних професій в управлінні. Не погодившись із скороченням посади, позивач звернулася із письмовим зверненням до депутатів Славутської міської ради щодо перегляду рішення Славутської міської ради № 8-52/2020 від 03 липня 2020 року, яким виведено її посаду як головного спеціаліста. Зазначене звернення направлене і відповідачу.
29 липня 2020 року в телефонному режимі ОСОБА_3 повідомила позивачці: «...Я таку маю інформацію, що Вам у ЦНАПі пропонували місце ... роботи, ну так мені сказали з відділу Вашого, що пропонували в ЦНАПі, але Ви не захотіли, бо немає окремого кабінету...». Також повідомила, що їй розповідали, що за час тимчасової непрацездатності та відпусток позивачки у 2019 році її роботу виконували інші працівники управління. У жовтні 2020 року ОСОБА_2 стало відомо, що ОСОБА_3 поширила цю ж неправдиву інформацію щодо позивачки без її згоди іншій особі - ОСОБА_4 .
Такими діями відповідача позивачу завдано моральних страждань, які виражались в психологічному напруженні, душевних стражданнях, роздумах та неможливості сфокусуватися на звичайному житті, що виникли внаслідок порушення прав.
ОСОБА_2 , з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
визнати протиправними дії ОСОБА_3 у поширенні іншій особі недостовірної інформації про ОСОБА_2 щодо пропонування їй роботи в Центрі надання адміністративних послуг, від якої ОСОБА_2 відмовилася з причини відсутності окремого кабінету, та що в період відпусток та тимчасової непрацездатності у 2019 році посадові обов'язки ОСОБА_2 виконували інші працівники Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради;
визнати інформацію, поширену ОСОБА_3 іншій особі про ОСОБА_2 щодо пропонування їй роботи в Центрі надання адміністративних послуг, від якої ОСОБА_2 відмовилася з причини відсутності окремого кабінету, та що за час відпусток та перебування на листках тимчасової непрацездатності у 2019 році посадові обов'язки ОСОБА_2 виконували інші працівники управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради, недостовірною і такою, що порочить її особисті немайнові права та ганьбить її честь і гідність;
зобов'язати ОСОБА_3 спростувати вказану недостовірну інформацію, поширену іншій особі про ОСОБА_2 щодо її роботи, у такий же спосіб, у який вона була поширена;
стягнути з ОСОБА_3 на її користь компенсацію моральної шкоди, завдану розповсюдженням недостовірної інформації про неї іншій особі, у розмірі 25 000,00 грн.
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 квітня 2022 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 ..
26 травня 2022 року ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області та постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 квітня 2022 року, у якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази та в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2021 року у справі № 757/9133/18-ц, де указано, що аналіз чинного законодавства дає підстави стверджувати про існування презумпції неправдивості відомостей, які завдають шкоди честі, гідності та діловій репутації, а тому обов'язок доведення правдивості такої інформації покладається на особу, яка таку інформацію поширила. ОСОБА_2 зазначає, що розповсюджена відповідачем інформація не була нею доведена в суді. Водночас, ця недостовірна інформація мала шкідливі для позивача наслідки. Висновки судів зводяться до того, що розповсюджена інформація відповідачем не є фактичним твердженням, а є оціночним судженням, оскільки містить оцінку дій позивача. Особа, яка подала касаційну скарга, зазначає, що суди умисно не врахували доводи та докази позивача, а також показання свідка. Позивач зазначає, що довела те, що їй не пропонували жодної роботи і відповідно це доводить розповсюдження відповідачем сторонній особі недостовірну інформацію про позивача. Суди порушити норми процесуального права, не урахувавши показання свідка на судовому засіданні та не залучивши третьою особою колишнього роботодавця позивача.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про визнання протиправними дій, визнання поширеної інформації про особу недостовірною, спростування такої інформації і стягнення компенсації моральної шкоди у розмірі 25 000 грн.
Отже, справа № 682/2135/21 не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Справа № 682/2135/21 є незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.
З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені в малозначній справі. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга ОСОБА_2 подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області та постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, визнання поширеної інформації про особу недостовірною та спростування такої інформації і стягнення моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков