Ухвала
02 червня 2022 року
м. Київ
справа № 754/15701/18
провадження № 61-17485св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 , що діє від імені та в інтересах недієздатного ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , яка діє від імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Погребняк Гліб Володимирович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сергеєв Олександр Олександрович, Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання правочинів недійсними, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 14 лютого 2020 року у складі судді Бабко В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.,
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 14 лютого 2020 року позов задоволено частково.
Визнано договір дарування від 28 квітня 2011 року, квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погребняком Г. В., зареєстрований в реєстрі № 3060 недійсним.
Визнано договір купівлі-продажу від 16 жовтня 2013 року, 27/100 частини земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О. О., зареєстрований в реєстрі № 1195 недійсним.
Визнано договір купівлі-продажу від 16 жовтня 2013 року, 27/100 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О. О., зареєстрований в реєстрі № 1196 недійсним.
Визнано договір дарування від 17 грудня 2015 року, квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погребняком Г. В., зареєстрований в реєстрі № 3714 недійсним.
Визнано договір купівлі-продажу від 03 листопада 2016 року, 27/100 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погребняком Г. В., зареєстрований в реєстрі № 3275 недійсним.
В частині солідарного стягнення на користь опікуна недієздатного ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , моральної шкоди у розмірі 150 000,00 грн відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката Журавель Т. С., задоволено частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 14 лютого 2020 року в частині визнання недійсними: договору дарування квартири АДРЕСА_1 від 17 грудня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погребняком Г. В., зареєстрованого в реєстрі за № 3714; договору купівлі-продажу 27/100 частини житловою будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , від 03 листопада 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погребняком Г. В., зареєстрованого в реєстрі за № 3275; договору купівлі-продажу 27/100 частини земельної ділянки від 0,0600 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , від 03 листопада 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погребняком Г. В. скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено.
Змінено рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2020 року до Верховного Суду представник ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.
Підстави для виклику сторін відсутні.
За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на частину одинадцяту статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п'яти суддів.
Керуючись статтями 34, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
справу за позовом ОСОБА_1 , що діє від імені та в інтересах недієздатного ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , яка діє від імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Погребняк Гліб Володимирович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сергеєв Олександр Олександрович, Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання правочинів недійсними, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 14 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2020 року, призначити до судового розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук