30 травня 2022 року
м. Київ
справа № 752/17180/20
провадження № 61-2490ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянувши питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року у справі за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
В провадженні Київського апеляційного суду перебувала цивільна справа № 752/17180/20 за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 липня 2021 року, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» витрати на правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Київського апеляційного суду від 22 липня 2021 року.
ОСОБА_1 10 лютого 2022 року засобами поштового зв'язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року у вказаній вище справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку стосовно відсутності підстав для задоволення заяви про виправлення описки, оскільки через допущену описку ухвалив судове рішення, протилежне тому, яке на думку заявниці є правильним.
Разом зі скаргою ОСОБА_1 подає заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якої посилається на те, що копію оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції їй було направлено на неофіційну електронну адресу 29 жовтня 2021 року, вперше до суду касаційної інстанції звернулася 29 листопада 2021 року з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року. Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2021 року касаційна скарга була повернута заявнику. Копію вказаної ухвали Верховного Суду було отримано заявником 24 січня 2022 року, а повторно подано касаційну скаргу 10 лютого 2022 року. На підставі вищенаведеного вважає, що строк на касаційне оскарження був пропущений з поважних причин та просить його поновити.
Оскаржувана ухвала проголошена 28 жовтня 2021 року. Останній день строку на касаційне оскарження, визначеного статтею 390 ЦПК України, з врахуванням вихідних днів припав на 29 листопада 2021 року (понеділок). Касаційну скаргу вперше було подано 29 листопада 2021 року, що вбачається з мотивувальної частини ухвали Верховного Суду від 10 грудня 2021 року. Копію вказаної ухвали Верховного Суду отримано заявницею 24 січня 2022 року, що підтверджується копією поштового конверта з штрих-кодовим ідентифікатором № 0306307918538 та витягом, виготовленим за допомогою електронного сервісу АТ «Укрпошта» Повторно касаційну скаргу подано ОСОБА_1 10 лютого 2022 року, тобто, в розумний строк.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що строк на касаційне оскарження був пропущений з поважних причин, а тому заява про поновлення строку є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а строк - поновленню.
Вивчивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.
Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки.
Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені застосування неправильної методики підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає.
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року в справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Такий висновок узгоджується з правовими висновками щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі № 754/5790/20 та від 04 травня 2022 року у справі № 591/8191/14-ц.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 22 липня 2021 року залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 березня 2021 року залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» витрати на правничу допомогу у розмірі 4500 грн.
05 жовтня 2021 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Київського апеляційного суду від 22 липня 2021 року, в обґрунтування якої остання посилалася на те, що з матеріалів справи не вбачалося, що КП «Житло-Сервіс» сплатило 4500 грн за надання правової допомоги, так само з матеріалів справи не вбачалося, що ці витрати є реальними, доведеними тощо.
За таких умов заявниця просила Просила внести виправлення в текст постанови Київського апеляційного суду від 22 липня 2021 року, зазначивши замість «з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що за надання професійної правничої допомоги позивач сплатив грошові кошти у розмірі 4 500 грн у рахунок витрат, пов'язаних з підготовкою і поданням відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 », додавши пропущену частку «не» перед словом «вбачається», тобто «з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається, що за надання професійної правничої допомоги позивач сплатив грошові кошти у розмірі 4 500 грн у рахунок витрат, пов'язаних з підготовкою і поданням відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 ».
Таким чином, заявниця фактично просила змінити зміст судового рішення, мотивувальна та резолютивна частина якого містили пряму вказівку та її мотивування стосовно наявності підставі для стягнення та власне вимоги стягнення витрат на правову допомогу з позивача, водночас вимоги заявниці зводилися до внесення виправлень в текст постанови, які направлені на мотивування відсутності підстав для стягнення судових витрат з позивача на користь відповідача, тобто, заявниця просить змінити результат розгляду спірних правовідносин судом процесуальних питань на протилежний.
За таких обставин суд апеляційної інстанції, застосувавши положення статті 269 ЦПК України, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні, оскільки вимоги вказаної заяви не є описками чи арифметичними помилками, а спрямовані на кардинальну зміну змісту судового рішення.
Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а тому за таких підстав у відкритті касаційної скарги на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України слід відмовити.
Керуючись статтями 261, 394 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 28 жовтня 2021 року у справі за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров