25 травня 2022 року
м. Київ
справа № 466/3645/18
провадження № 61-4366ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 05 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист трудових прав,
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просив встановити факт його трудових відносин як найманого працівника в період із 25 серпня 2009 року до 26 квітня 2011 року з ФОП ОСОБА_4 на посаді водія, стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на його користь відшкодування для відновлення трудового стажу за період його роботи без укладення трудового договору в розмірі 52 800,00 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 13 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Встановлено факт трудових відносин ОСОБА_1 з ФОП ОСОБА_4 як найманого працівника на посаді водія в період з 25 серпня 2009 року до 26 квітня 2011 року включно.
Стягнуто в рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з 25 серпня 2009 року до 26 квітня 2011 року включно без урахування податків та зборів у розмірі 38 872,84 грн.
В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Львівського апеляційного суду від 05 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
16 травня 2022 року і 17 травня 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційні скарги, в яких просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 05 квітня 2022 року, рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких мотивів.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Львова від 15 травня 2018 року справу № 466/3645/18 визнано малозначною.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини другої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає оскарженню, касаційні скарги та додані до них матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційні скарги подані на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження слід відмовити,.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 05 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про захист трудових прав.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
І. О. Дундар