03 червня 2022 року
м. Київ
справа № 380/16255/21
адміністративне провадження № К/990/13596/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2022 у справі №380/16255/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Львівській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України через підсистему «Електронний суд» 02.06.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2022 у справі №380/16255/21 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Верховний Суд виходить з наступного.
Так, керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень судом з'ясовано, що відкриваючи провадження у справі №380/16255/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльність щодо неприйняття рішення про визнання податкового боргу в сумі 204144,81грн, а саме: з податку з доходів фізичних осіб за результатами річного декларування - 54867,81грн, податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 149277,00грн як безнадійного; неприйняття рішення про списання безнадійного податкового боргу в сумі 204144,81грн, а саме: з податку з доходів фізичних осіб за результатами річного декларування - 54867,81грн, податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 149277,00грн; незвільнення майна ОСОБА_1 з-під податкової застави, зареєстрованої 12.11.2018 за №17161625 на підставі статей 88, 89 Податкового кодексу України (обтяжувач - Головне управління ДФС у Львівській області); невиключення податкової застави, зареєстрованої 12.11.2018 за №17161625, з відповідних державних реєстрів, в тому числі з Державного реєстру обтяжень рухомого майна; зобов'язання прийняти рішення про визнання податкового боргу в сумі 204144,81грн, а саме: з податку з доходів фізичних осіб за результатами річного декларування - 54867,81грн, податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 149277,00грн як безнадійного; зобов'язання прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу в сумі 204144,81грн, а саме: з податку з доходів фізичних осіб за результатами річного декларування - 54867,81грн, податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 149277,00грн; зобов'язання звільнити майно ОСОБА_1 з-під податкової застави, зареєстрованої 12.11.2018 за №17161625 на підставі статей 88, 89 Податкового кодексу України (обтяжувач - Головне управління ДПС у Львівській області); зобов'язання виключити податкову заставу, зареєстровану 12.11.2018 за №17161625, з відповідних державних реєстрів, в тому числі з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Львівський окружний адміністративний суд відніс дану справу до категорії справ незначної складності та дійшов висновку про можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2022, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області щодо неприйняття рішення про визнання податкового боргу в сумі 204144,81грн, а саме: з податку з доходів фізичних осіб за результатами річного декларування - 54867,81грн, податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 149277,00грн - як безнадійного; неприйняття рішення про списання безнадійного податкового боргу в сумі 204144,81грн, а саме: з податку з доходів фізичних осіб за результатами річного декларування - 54867,81грн, податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 149277,00грн; невжиття заходів щодо звільнення майна ОСОБА_1 з-під податкової застави, зареєстрованої 12.11.2018 за №17161625 на підставі статей 88, 89 Податкового кодексу України (обтяжувач - Головне управління ДФС у Львівській області. Зобов'язано Головне управління ДПС у Львівській області прийняти рішення про визнання податкового боргу ОСОБА_1 в сумі 204144,81грн, а саме: з податку з доходів фізичних осіб за результатами річного декларування - 54867,81грн, податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 149277,00грн - безнадійним. Зобов'язано Головне управління ДПС у Львівській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 в сумі 204144,81грн, а саме: з податку з доходів фізичних осіб за результатами річного декларування - 54867,81грн, податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 149277,00грн. Зобов'язано Головне управління ДПС у Львівській області вжити заходів щодо виключення запису про податкову заставу майна позивача, внесеного 12.11.2018 за №17161625, з відповідних державних реєстрів, в тому числі з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві визначено Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.
Так, статтею 328 КАС України врегульовано питання стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Отже, за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, однак лише у визначених законом випадках.
В свою чергу, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За визначенням пункту двадцятого частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності, який не є вичерпним. При цьому за змістом пункту десятого названої норми процесуального закону для цілей цього Кодексу, справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами частини четвертої статті 257 КАС України, яка відносить справи в аналогічних спорах до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб'єктний склад її учасників, а також враховуючи на неналежність зазначеної справи до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, Суд дійшов висновку, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2022, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 у справі про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, не підлягають касаційному оскарженню.
Передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини, які виключають відмову у відкритті касаційного оскарження у справі незначної складності судом не встановлені, таких застережень касаційна скарга також не містить.
Обґрунтованих доводів, які б вказували на віднесення даної справи до категорії справ незначної складності помилково, скаржник не наводить.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, Суд -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2022 у справі №380/16255/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
С.С. Пасічник