03 червня 2022 року
м. Київ
справа № 380/7483/20
адміністративне провадження № К/990/9944/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,
перевіривши касаційну скаргу Закарпатської митниці, в особі відокремленого підрозділу Державної митної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2022 у справі №380/7483/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регно Італія УА» до Закарпатської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації,
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Закарпатська митниця, в особі відокремленого підрозділу Державної митної служби України 14.04.2022, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2022 у справі №380/7483/20, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Регно Італія УА» у повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 26.04.2022 касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Цією ж ухвалою скаржнику визначено строк впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки касаційної скарги шляхом подання документа про сплату 8408,00грн суми судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху контролюючим органом до суду подано заяву про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Заява обґрунтована неможливістю у встановлений судом строк сплатити судовий збір. Посилаючись на воєнний стан введений на всій території України, недостатність бюджетного фінансування органів поданої служби та неможливість проведення платежів скаржник просить продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги до закінчення або скасування воєнного стану в Україні.
18.05.2022 Верховний Суд ухвалою заяву Закарпатської митниці, в особі відокремленого підрозділу Державної митної служби України про продовження процесуального строку на усунення недоліків касаційної скарги до закінчення або скасування воєнного стану в Україні задовольнив частково, продовживши заявнику строк встановлений ухвалою Верховного Суду від 26.04.2022 (з направленням копії вказаного судового рішення скаржнику) на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Вказану ухвалу вручено представнику заявника 25.05.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
В якості усунення недоліків касаційної скарги, Закарпатською митницею, в особі відокремленого підрозділу Державної митної служби України до суду повторно подано заяву про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги до завершення або скасування воєнного стану в Україні. Посилаючись на об'єктивну неможливість здійснення сплати судового збору у встановлений в ухвалі строк, з підстав відсутності на рахунках відповідач грошових коштів, та скрутний майновий стан органів митної служби, викликаний режимом воєнного стану в Україні, доводить, що контролюючий орган позбавлений можливості своєчасно сплатити судовий збір та надати платіжне доручення про таку сплату.
На підтвердження обґрунтувань викладених у вказаній заяві, скаржником надано копію службової записки Закарпатської митниці, в особі відокремленого підрозділу Державної митної служби України від 26.05.2022 №7.7-22/16/201 про відсутність кошторисних призначень для сплати судового збору.
Надаючи оцінку доводам викладеним у заяві скаржника, Верховний Суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником у клопотанні про продовження строку для усунення недоліку касаційної скарги, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у такому клопотанні.
Так, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Статтею 330 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір».
Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI органам митної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.
Органи митної служби є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
З аналізу вищенаведених положень вбачається, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, у тому числі щодо оплати судового збору.
Натомість, митним органом не надано суду жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, зокрема, доказів спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору саме у справі №380/7483/20 фінансування з Державного бюджету України.
Неможливість своєчасної сплати скаржником судового збору через недостаніть фінансування та/або відсутність грошових коштів необхідних для такої сплати, не свідчить про наявність об'єктивних обставин, які б перешкоджали йому в межах наданого строку усунути зазначений недолік, оскільки заявник не доводить того, що впродовж нового строку судовий збір ним буде сплачено. Надані заявником докази не є свідченням вчинення Закарпатською митницею, в особі відокремленого підрозділу Державної митної служби України активних дій з метою сплати судового збору у цій справі та виконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху в межах наданого судом строку.
До того ж, у поданій відповідачем заяві, окрім посилання на відсутність коштів необхідних для сплати судового збору та скрутний майновий стан скаржника, викликаний режимом воєнного стану в Україні, контролюючий орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору у встановлений в ухвалі суду строк. Тобто відсутні належні обґрунтування підстав для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у цій справі; не надано відповідні докази.
Верховний Суд вважає, що у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі та надання платіжного документа про таку сплату, а тому вищенаведені у заяві обставини не можуть бути підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, Суд дійшов висновку, що заява Закарпатської митниці, в особі відокремленого підрозділу Державної митної служби України про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги задоволенню не підлягає.
Поряд з цим, Верховний Суд зазначає, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
На момент постановлення Верховним Судом цієї ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Таким чином, оскільки скаржником не виконано вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо надання документа про сплату судового збору, подана ним касаційна скарга підлягає поверненню.
Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи особисто або через представника.
Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, Суд -
У задоволенні заяви Закарпатської митниці, в особі відокремленого підрозділу Державної митної служби України про продовження процесуального строку на усунення недоліків касаційної скарги до завершення або скасування воєнного стану в Україні відмовити.
Касаційну скаргу Закарпатської митниці, в особі відокремленого підрозділу Державної митної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2022 у справі №380/7483/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Регно Італія УА» до Закарпатської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
С.С. Пасічник