06 червня 2022 року
м. Київ
справа № 120/10340/21-а
адміністративне провадження № К/990/13428/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Вінницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.11.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 11273,95 грн.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 29.11.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2022, у задоволенні позову відмовив.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.11.2021 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2022 ухвалені у справі, що призначена та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Головне управління ДПС у Вінницькій області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.11.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2022.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано питання щодо переліку справ, які розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.
Так, відповідно до частин першої та другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно із частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В даній адміністративній справі предметом спору є стягнення податкового боргу у сумі 11273,95 грн.
Таким чином ця адміністративна справа підпадає під критерій, встановлений пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення справи незначної складності, та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Матеріали ж касаційної скарги не дають підстав для висновку щодо необхідності застосування, у даному випадку, підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.11.2021 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2022, прийняті у справі, що розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Відмовити Головному управлінню ДПС у Вінницькій області, утвореному на правах відокремленого підрозділу ДПС України, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.11.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.С. Пасічник І.А. Гончарова І.Я.Олендер