06 червня 2022 року
м. Київ
справа № 200/6515/21
адміністративне провадження № К/990/13369/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року у справі №200/6515/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не розгляду заяви від 15 березня 2021 року про призначення на посаду заступника начальника ГУ ДПС у Донецькій області в порядку переведення, як відокремленого підрозділу ДПС та зобов'язати Державну податкову службу України розглянути заяву від 15 березня 2021 року;
визнати протиправним та скасувати наказ голови Державної податкової служби України Олексія Любченко від 19 лютого 2021 року №378-о «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Головного управління ДПС у Донецькій області у зв'язку з ліквідацією Головного управління ДПС у Донецькій області, з припиненням державної служби»;
визнати протиправним та скасувати наказ голови комісії з ліквідації Головного управління ДПС у Донецькій області ДПС України Світлани Лунькової від 13 травня 2021 року №75-о про визначення дати звільнення позивача 13 травня 2021 року з посади заступника начальника Головного управління ДПС у Донецькій області;
поновити позивача на посаді рівнозначній заступника начальника Головного управління ДПС у Донецькій області в ГУ ДПС у Донецькій області, який є територіальним органом утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України з 14 травня 2021 року;
стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області ДПС України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 14 травня 2021 року по день постановлення судового рішення;
звернути до негайного виконання судове рішення у цій справі в частині поновлення на посаді та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не розгляду заяви позивача від 15 березня 2021 року про призначення на посаду заступника начальника ГУ ДПС у Донецькій області в порядку переведення, як відокремленого підрозділу ДПС та зобов'язано Державну податкову службу України розглянути заяву від 15 березня 2021 року.
Визнано протиправним та скасовано наказ голови Державної податкової служби України Олексія Любченко від 19 лютого 2021 року №378-о «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Головного управління ДПС у Донецькій області у зв'язку з ліквідацією Головного управління ДПС у Донецькій області, з припиненням державної служби».
Визнано протиправним та скасовано наказ голови комісії з ліквідації Головного управління ДПС у Донецькій області ДПС України Світлани Лунькової від 13 травня 2021 року №75-о про визначення дати звільнення позивача 13 травня 2021 року з посади заступника начальника Головного управління ДПС у Донецькій області.
Поновлено позивача на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Донецькій області з 14 травня 2021 року.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Донецькій області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14 травня 2021 року по 25 січня 2022 року в сумі 143 767 (сто сорок три тисячі сімсот шістдесят сім) гривень 36 коп., з яких відраховано податки та обов'язкові платежі.
У поданій касаційній скарзі представник відповідача з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
08 лютого 2020 набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження.
Так, відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам КАС України, Суд установив, що у скарзі представник відповідача не зазначає підстави касаційного оскарження передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Так, у тексті касаційної скарги представник Державної податкової служби України посилається на: «застосування судом апеляційної інстанції висновків викладених у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі №420/7705/19 та від 17 червня 2021 року у справі №240/455/20, оскільки предметом оскарження у зазначених справах є накази, прийняті на підставі інших редакцій Закону України «Про державну службу». Таким чином, застосування під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції вищезазначених висновків Верховного Суду призвело до неправильного вирішення справи;
незастосування судом апеляційної інстанції положень статті 87 Закону України «Про державну службу» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин);
застосування норм КЗпП замість норм Закону України «Про державну службу», якими були повністю врегульовані відносини державної служби під час звільнення державних службовців (порушення вимог частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»); здійснено втручання в дискреційні повноваження ДП».
Отже, представник відповідача висловлює незгоду з прийнятим судом апеляційної інстанції судовим рішенням та вважає, що неправильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, проте це не є належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження передбачених частиною четвертої статті 328 КАС України.
Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку.
Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно із пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 169, 328,330,332 КАС України,
Касаційну скаргу Державної податкової служби України на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року у справі №200/6515/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити певні дії повернути скаржнику.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддяМ.В. Білак