вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
про вирішення заяви про відвід
06 червня 2022 р. м. Рівне Справа №918/63/22
Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М. розглянувши заяву про відвід судді та секретаря у справі
за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Будальянс Груп"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Галицька Спілка"
про стягнення заборгованості в сумі 3 051 153, 17 грн.
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Галицька Спілка" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Будальянс Груп" про витребування рухомого майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою від 28.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.02.2022.
Ухвалою від 22.02.2022 підготовче засідання відкладено на 17.03.2022.
Ухвалою суду від 17.03.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 28.04.2022 включно, підготовче засідання відкладено на 12.04.2022.
28.03.2022, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Крім того, 28.03.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Будальянс Груп" звернулось до Господарського суду Рівненської області із зустрічною позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Галицька Спілка" про стягнення заборгованості в сумі 3 051 153,17 грн.
Ухвалою суду від 30.03.2022 вказану зустрічну позовну заяву залишено без руху, надано позивачу за зустрічним позовом 10-денний строк з дня отримання даної ухвали на подання доказів сплати судового збору в розмірі 45 767,29 грн.
07.04.2022 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Будальянс Груп" надійшла заява про виконання вимог ухвали суду від 30.03.2022 із платіжним дорученням № 2476 від 31.03.2022 про оплату судового збору в розмірі 45 767,31 грн.
12.04.2022, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: витребувати у Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області (код ЄДРПОУ 40309748) інформацію про те, за ким зареєстровано та за ким обліковується каток тандемний вібраційний марки HAMM DV8K 50476.2003.
Ухвалою суду від 12.04.2022 прийнято до розгляду зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Будальянс Груп" та вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом, підготовче судове засідання відкладено на 19.04.2022. Крім того, вказаною ухвалою витребувано у Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області інформацію про те, за ким зареєстровано та за ким обліковується каток тандемний вібраційний марки HAMM DV8K 50476.2003.
Ухвалою суду від 19.04.2022 підготовче засідання відкладено на 12.05.2022.
28.04.2022 на адресу суду від Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області надійшов лист від 18.04.2022 про надання інформації.
Ухвалою суду від 12.05.2022 підготовче засідання відкладено на 26.05.2022.
23.05.2022, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від представника відповідача (за первісним позовом) надійшли пояснення по суті справи.
Крім того, 24.05.2022 та 26.05.2022, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від представника відповідача (за первісним позовом) надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
26.05.2022, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від представника позивача (за первісним позовом) надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.
Крім того, 26.05.2022, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від представника позивача (за первісним позовом) адвоката Авдєєнко В.В. надійшла заява від 12.05.2022 про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою суду від 26.05.2022 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Компанія "Галицька Спілка" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна Компанія "Будальянс Груп" про витребування рухомого майна з чужого незаконного володіння залишено без розгляду.
31.05.2022 до суду від представника ТОВ "Торгова компанія "Галицька Спілка" адвоката Авдєєнко В.В. надійшла заява, в якій просить залучити його в якості представника відповідача та надати доступ до електронної справи № 918/63/22 у підсистемі "Електронний суд".
01.06.2022 на офіційну пошту суду від представників ТОВ "Торгова компанія "Галицька Спілка" адвокатів Авдєєнко В.В. та Сендега Т.Р. надійшло зауваження на протокол судового засідання від 12.04.2022, в якому просять: поновити строк на подання зауважень до протоколу судового засідання від 12.04.2022, врахувати вказані зауваження до протоколу судового засідання від 12.04.2022 та ухвалу про об'єднання вимог за зустрічним позовом в одне провадження за первісним позовом - скасувати, а зустрічну позовну заяву повернути відповідачу.
02.06.2022 на офіційну пошту суду від представників ТОВ "Торгова компанія "Галицька Спілка" адвокатів Авдєєнко В.В. та Сендега Т.Р. надійшла заява про відвід, в якій просили відвести секретаря судового засідання Сідлецьку Ю.Р. та суддю Горплюка А.М. від розгляду справи №918/63/22.
Ухвалою суду від 03.06.2022 поновлено представникам ТОВ "Торгова компанія "Галицька Спілка" адвокатам Авдєєнко В.В. та Сендега Т.Р. строк на подання зауважень до протоколу судового засідання від 12.04.2022 та відмовлено у врахуванні зауважень на протокол судового засідання від 12.04.2022 та у скасуванні ухвали про об'єднання вимог за зустрічним позовом в одне провадження за первісним позовом та поверненні зустрічного позову відповідачу.
У поданій заяві про відвід судді та секретаря судового засідання, представники ТОВ "Торгова компанія "Галицька Спілка" зазначають, що в судовому засіданні 12.04.2022 вони були присутні, проте під час судового засідання не вирішувалось питання про прийняття зустрічної позовної заяви. Разом з тим, ухвала від 12.04.2022 про об'єднання вимог за зустрічним позовом в одне провадження, оформлена окремим документом, при цьому суд не виходив до нарадної кімнати.
Також, представники позивача вказують, що при прийнятті ухвали від 26.05.2022 судом допущено порушення розгляду питання про залишення без розгляду первісного позову, що вирішувалось в нарадчій кімнаті. Так, залишившись у нарадчій кімнаті, суд голосно та без перестанку розмовляв по телефону з приводу можливого вирішення питання заяви залишення без розгляду, чим порушено таємницю нарадчої кімнати.
Враховуючи наведені обставини у сукупності з тим, що під час розгляду справи № 918/63/22 судом порушено гарантії законності фіксування судового засідання, що відбулось 12.04.2022, прийнято ухвалу про прийняття зустрічного позову, яка оформлена окремим документом, а тому не може вважатись протокольною, без виходу до нарадчої кімнати, без оголошення її змісту в судовому засіданні, а тому є обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді та секретаря судового засідання, та в розуміння ст. 35 ГПК України є підставою для їх відводу.
Розглянувши заяву про відвід судді, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
За приписами ч. 1 ст. 37 ГПК України, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у розгляді справи та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у статті 35 цього Кодексу.
Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені положеннями ст. 35 ГПК України. Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно ст. 39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судовою практикою Європейського суду з прав людини встановлено, що у цієї вимоги (вимога щодо "незалежності") є два аспекти, суб'єктивний та об'єктивний.
Так, у рішенні у справі "Кііскінен проти Фінляндії" Європейський суд з прав людини наводить наступні стандарти.
По-перше, суд має бути суб'єктивно незалежним, тобто у жодного із членів трибуналу не має бути персональних упереджень або необ'єктивності. Персональна неупередженість презюмується, якщо немає доказів про протилежне. По-друге, трибунал має також бути неупередженим із об'єктивної точки зору, тобто ним мають надаватися достатні гарантії відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у цьому відношенні (рішення у справі "Кііскінен проти Фінляндії").
Згідно із об'єктивним критерієм, особливо необхідно визначити, поза межами особистої поведінки суддів, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви у неупередженості суддів (рішення у справах "Клейн та інші проти Нідерландів", "Агрокомплекс проти України").
Як видно з практики Європейського суду з прав людини існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", "Ветштайн проти Швейцарії").
Тобто, у кожній окремій справі необхідно з'ясовувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справах "Пуллар проти Сполученого Королівства", "Газета "Україна-центр" проти України").
Натомість, як видно зі змісту заяви представників ТОВ "Торгова компанія "Галицька спілка" адвокатів Сендега Т.Р. та Авдєєнко В.В. про відвід судді Горплюка А.М. та секретаря судового засідання Сідлецької Ю.Р. від розгляду справи №918/63/22, вказана заява зводиться до того, що відповідач не погоджується з процесуальними діями судді щодо прийняття суддею ухвали про прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду та об'єднання вимог за зустрічним позовом до спільного розгляду із вимогами за первісним позовом, тобто зводяться виключно до оцінки застосування судом норм процесуального законодавства України, що у свою чергу в розумінні статті 35 ГПК України не є підставою для відводу судді та не свідчить про упередженість чи необ'єктивність судді чи секретаря судового засідання.
Крім того, як на підставу для відводу секретаря судового засідання та судді від розгляду справи представники позивача також вказують, що ні протокол судового засідання від 12.04.2022 ні звукозапис судового засідання від 12.04.2022 не відображають подій, які відбувались під час судового розгляду, що призвело до порушення гарантій законності фіксування судового засідання, що відбувалось 12.04.2022.
Таким чином, представники позивача вважають, що судом порушено процесуальні гарантії законності та об'єктивності судового розгляду, що є обставиною, яка викликає сумнів у неупередженості та об'єктивності судді та секретаря, та в розумінні ст. 35 ГПК України, є підставою для їх відводу.
Проте, із зазначеним суд погодитись не може, з огляду на наступне.
Підстави для відводу судді та секретарю судового засідання встановлені у ст. 35 та ст. 37 ГПК України.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у об'єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Отже, особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У відповідності до приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
У даному випадку, жодних належних та допустимих доказів наявності обставин, які б свідчили про необ'єктивність судді при здійснені правосуддя в розумінні ст. 35 ГПК України в ході розгляду даної заяви про відвід не встановлено. Порушення у діях та поведінці секретаря судового засідання також відсутні.
При цьому, наведені заявниками у заяві про відвід судді та секретарю судового засідання доводи є безпідставними та ґрунтуються виключно на припущеннях заявника, підтвердження власних сумнівів у неупередженості та об'єктивності, заявники не навели, а суд не встановив.
Крім того, неможливість відтворити аудіозапис судового засідання від 12.04.2022 через технічний збій, що підтверджується відповідним актом, не є підставою для відводу секретаря судового засідання.
Відтак, у поданому клопотанні про відвід судді та секретаря судового засідання, заявниками не обґрунтовано та не надано відповідних доказів того, що суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи.
Поряд з тим, як зазначалося за висновком Європейського суду з прав людини, у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
Варто зауважити, що при вирішенні питання відносно наявності у конкретній справі обґрунтованих причин для побоювань, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальною у такому випадку є відповідь на питання чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Газета "Україна-центр" проти України").
Проаналізувавши наведені заявником обставини, суд приходить до висновку, що за своєю суттю всі аргументи представників позивача щодо відводу судді Горплюка А.М. та секретаря судового засідання Сідлецької Ю.Р. - є незгодою сторони з процесуальними діями (рішеннями) судді та припущенням представників про ймовірну упередженність судді та секретаря судового засідання.
При цьому, у поданій заяві представники позивача зазначають про порушення таємниці нарадчої кімнати суддею (як вказали адвокати у заяві - голосна розмова по телефону під час перебування в нарадчій кімнаті).
Суд звертає увагу представників позивача, що саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді.
Особисте, суб'єктивне, надумане трактування представниками зазначених обставин не лише не може бути підставою для відводу судді Горплюка А.М. від розгляду даної справи, а є неприпустимим, як для досвідчених адвокатів, з огляду на положення Правил адвокатської етики.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
Статтею 44 Правил адвокатської етики встановлено, що адвокат під час здійснення професійної діяльності в суді повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, який представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, що грубо порушують останні. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
Сумніви представників позивача стосовно того, що відбувалось в нарадчій кімнаті під час винесення ухвали про залишення первісного позову без розгляду від 26.05.2022, теж не можуть бути покладені в основу відводу судді Горплюка А.М. від розгляду справи, оскільки заявлений учасниками відвід судді від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника, а на доказовій базі.
Слід також зазначає, що у судовому засіданні, яке відбулось 26.05.2022 суддя жодним словом, грубим висловом не принизив представників позивача - адвокатів, які будучи фахівцями в галузі права, не врахували прийняття зустрічного позову до розгляду ще 12.04.2022, що підтверджується матеріалами справи, а саме: ухвалами суду від 12.04.2022, від 19.04.2022, від 12.05.2022, які доводились до відома учасників справи у передбачений ГПК України спосіб.
Обґрунтованих обставин, які би свідчили про упередженість судді стосовно заявників, зацікавленість складу суду в певному рішенні у цій справі чи про необ'єктивне ставлення до сторін у справі заявники не навели, а суд не установив.
Відтак, такі заяви є голослівним припущенням представників позивача, що не підтверджено жодними доказами та не знайшли свого відображення у поданій заяві, відтак судом не приймаються до уваги.
Щодо твердження представників позивача про порушення норм процесуального права в частині винесення ухвали про об'єднання вимог за зустрічним позовом в одне провадження від 12.04.2022, суд зазначає наступне.
З протоколу судового засідання від 12.04.2022 вбачається, що до початку підготовчого засідання представником відповідача було подане клопотання про долучення до справи заяви про виконання вимог ухвали без руху, про що судом було оголошено в судовому засіданні та, відповідно прийнято до розгляду.
При цьому, суд подане клопотання розглянув та задоволив його, прийнявши зустрічний позов до розгляду без виходу до нарадчої кімнати, при цьому суд керувався наступним.
Відповідно до ч. 2 ст. 254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Передбачений ч. 1 ст. 255 ГПК України перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, є вичерпним.
Чинним Господарським процесуальним кодексом України встановлено, що ухвала про об'єднання вимог за зустрічним позовом до спільного розгляду з первісним позовом не оскаржується окремо від рішення суду.
Крім того, у чинному ГПК України не визначено переліку ухвал, які суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Системний аналіз норм Господарського процесуального кодексу України дає підстави для обґрунтованого висновку, що можливість постановлення ухвали без виходу до нарадчої кімнати залежить від ряду чинників.
Зокрема, суддя у кожному конкретному випадку, розглядаючи те чи інше процедурне питання, повинен вирішувати окремо, чи є доцільним та необхідним оформляти ухвалу як окремий документ або чи є прийнятним і достатнім її постановлення без виходу до нарадчої кімнати.
Відтак, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвала суду про об'єднання вимог за зустрічним позовом в одне провадження від 12.04.2022 не може бути оскаржена окремо від рішення, то абсолютно закономірним є висновок, що для прийняття даної ухвали не є обов'язковим вихід до нарадчої кімнати.
Суд відзначає, що прийняття зустрічного позову до розгляду, вчинення судом певних процесуальних дій, постановлення судом певних ухвал не може свідчити про існування упередженості судді у розгляді відповідної справи та бути підставою для його відводу, а у випадку незгоди учасника судового процесу з відповідними діями суду останній не позбавлений права на оскарження відповідного судового рішення у встановленому законом порядку (ст. ст. 253-259 Господарського процесуального кодексу України).
Також суд звертає увагу, що оцінка процесуальних дій суду при прийнятті рішень по справі відноситься до компетенції вищестоящих судів, і не може бути здійснена суддею, визначеним у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України для розгляду заяви про відвід.
Суд наголошує, що суддя відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.
Так, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.
Згідно з ч. 3 ст. 198 ГПК України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
В той же час, господарський суд звертає увагу учасників справи на те, що до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін. Закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Європейський суд з прав людини у п. 41 свого рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
У рішенні від 07.07.89 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі оскаржувати судові рішення у встановлені ГПК України порядку і строки, а також кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відтак, сторона, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду справи учасником якої вона є, та зобов'язана утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу (стаття 43 ГПК України). Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 910/189/14.
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).
Після проведеного 12.04.2022 судового засідання та вирішення питання про прийняття зустрічного позову до розгляду, 19.04.2022 та 12.05.2022 відбувалось підготовче засідання, на якому судом, серед іншого, оголошувалась справа яка розглядається (назви позивача, відповідача та суть спору за первісним та зустрічним позовом).
Відтак, будучи обізнаними про прийняття зустрічної позовної заяви до розгляду, представники позивача не вчинили жодних дій для вираження своєї позиції, не подали відзив та не подали клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
Поряд з тим, суд звертає увагу заявників, що за правилами частини 4 статті 35 ГПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведені вище обставини та вимоги чинного законодавства, суд приходить висновку, що заява представників ТОВ "Торгова компанія "Галицька спілка" адвокатів Сендега Т.Р. та Авдєєнко В.В. про відвід судді та секретаря судового засідання - є необґрунтованою, оскільки представники позивача не наводить жодних передбачених законом підстав для такого відводу, а всі аргументи адвокатів щодо відводу за своєю суттю являються незгодою сторони з процесуальними діями судді.
Згідно із ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відтак, доводи заявників не заслуговують на увагу, оскільки не відповідають вищенаведеним нормам чинного в Україні законодавства та висновкам Європейського Суду з прав людини щодо застосування таких норм права. Натомість, твердження заявників про наявність підстав для відводу не знаходять свого підтвердження у матеріалах справи, а відтак, не приймаються до уваги судом.
Оскільки судове засідання у справі призначено на 09.06.2022, а заява про відвід судді Горплюку А.М. та секретарю судового засідання Сідлецькій Ю.Р. надійшла до суду 02.06.2022, таку заяву необхідно передати для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.
На основі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 35, 37, 38, 39, 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Галицька спілка" адвокатів Сендега Т.Р. та Авдєєнко В.В. про відвід судді Горплюка А.М. та секретаря судового засідання Сідлецької Ю.Р. від розгляду справи №918/63/22 визнати необґрунтованою.
2. Заяву представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Галицька спілка" адвокатів Сендега Т.Р. та Авдєєнко В.В. про відвід судді Горплюка А.М. та секретаря судового засідання Сідлецької Ю.Р. від розгляду справи №918/63/22 передати для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 06.06.2022 та оскарженню не підлягає.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя А.М. Горплюк