65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"06" червня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/596/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін
справу № 916/596/22
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (ПАТ “Запоріжсталь”) (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230)
до відповідача: Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Є. Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії “Одеська залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, код ЄДРПОУ 400812200)
про стягнення 100 963, 90 грн.
Публічне акціонерне товариство “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (далі - ПАТ “Запоріжсталь”) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Одеська залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця”( далі - АТ «Українська залізниця») штрафу за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 100 963, 90 грн., а також судових витрат у розмірі 14 174, 14 грн., які згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат складаються із витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 481 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11 693, 14 грн.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
11.04.2022р. Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу, якою позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. В ухвалі суду сторонам встановлено строки на подання до суду заяв по суті справи, а також роз'яснено про наявність можливості звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Під час спрощеного позовного провадження сторонами до суду надано:
клопотання відповідача про зменшення суми штрафу за вх.№7312/22 від 03.05.2022;
заперечення позивача на клопотання про зменшення суми штрафу за вх.№9543/22 від 03.06.2022.
Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Стислий виклад позиції позивача:
- відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажів, визначених п. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що підтверджується електронними цифровими підписами одержувача у графі 53 та відмітками, проставленими Залізницею в графах 51, 52 накладних.
- зменшення розміру санкцій за ст. 233 ГК України є правом, а не обов'язком суду, яке може бути реалізоване при наявності сукупності передбачених в гіпотезі коментованої норми обставин.
- в заяві відповідач належним чином не обґрунтував наявність підстав для зменшення штрафу, не надав відповідних доказів на підтвердження обґрунтувань;
- посилання відповідача на те, що позивачем не понесено в зв'язку з несвоєчасною доставкою збитків, не є тією достатньою обставиною, що надає право суду на зменшення розміру неустойки, без дослідження всіх доказів для зменшення неустойки у сукупності. Сама лише відсутність завданих збитків, без врахування кількісної характеристики динаміки виконання зобов'язання, наявності заборгованості перед бюджетами, найманими працівниками, виробництво важливих для держави і суспільства товарів (робіт, послуг) та інших обставин, не може слугувати підставою зменшення розміру санкцій;
- відповідачем не надано інформацію про свій дійсний фінансовий стан станом на кінець 2021 та відповідно відсутні належні та допустимі докази важкого фінансового стану відповідача;
- війна внесла значні корективи в роботу усіх суб'єктів господарювання на території України. Особливо вона вдарило по підприємствах, які знаходяться в прифронтових містах. Одним з таких міст є Запоріжжя. На відміну від відповідача, який є по суті державним акціонерним товариством, позивач, який є приватним підприємством, не може розраховувати на допомогу держави у покритті своїх збитків та відновленні своєї роботи. При цьому, прострочення доставки відбулось не під час оголошення військового стану, а протягом жовтня-грудня 2021 року, тобто залізниці нічого не заважало належним чином виконати свої зобов'язання передбачені договором перевезення;
- відповідачем не надано доказів того, що сплата даної суми штрафу призведе до зупинення роботи відповідача чи призведе до значних ускладнень у його роботі;
- недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктом 116 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пункту 116 Статуту залізниць України, стягується з залізниці незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено. В Постанові Касаційного господарського Верховного суду від 05.02.2019 року по справі №914/2339/17 суд дійшов висновку про неможливість зменшення передбачених Статутом залізниць штрафів, через те, що Статутом така можливість не передбачена.
Стислий виклад позиції відповідача:
- відповідач визнає фактичні обставини справи щодо здійснення ним залізничних перевезень на умовах, визначених в накладних, зазначених в позовній заяві, а також щодо прострочення доставки вантажів за ними;
- відповідач просить суд, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшити розмір штрафу за прострочення доставки вантажів на 95% від суми, яка підлягає стягненню, з підстав того, що основне зобов'язання з перевезення вантажу відповідачем виконано в повному обсязі, доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності позивача чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, матеріали справи № 916/596/22 не містять. На теперішній час відповідач знаходиться у скрутному економічному стані. На підтвердження такого становища надає копію витягу із Проміжної скороченої консолідованої фінансової звітності Акціонерного товариства «Українська залізниця» станом на 30.06.2021.
- Акціонерне товариство «Українська залізниця», є стратегічно важливим підприємством залізничного транспорту, яке на теперішній час здійснює вантажні, пасажирські перевезення, в тому числі перевезення військових пасажирів та військових вантажів. Крім того, починаючи з 24.02.2022 Акціонерне товариство «Українська залізниця» несе мільйонні збитки щоденно в зв'язку з: здійсненням десятків евакуаційних рейсів, проїзд в яких є безкоштовним; пошкодженням та відповідним відновленням, втратою майна в зв'язку із бойовими діями на території України; критичним зменшенням обсягів вантажних перевезень в зв'язку із бойовими діями на території України і як наслідок катастрофічно різким зменшенням доходних надходжень.
- стягнення з відповідача значних сум штрафів загрожує стратегічно важливому товариству зривом відповідних перевезень військових вантажів та пасажирів, перевезенню гуманітарних вантажів, для забезпечення медикаментами та продовольством цивільного населення в окремих регіонах України, ремонтів пошкоджених рухомого складу та інфраструктури, що у свою чергу в умовах воєнного стану може призвести до загибелі тисяч військовослужбовців Збройних Сил України та цивільних осіб до масштабних та незворотних негативних наслідків для держави Україна.
Обставини справи встановлені судом.
ПАТ „ЗМК „Запоріжсталь”, яке виступає вантажовідправником, протягом жовтня - листопада 2021 на адресу ДП «Стивідорна компанія «Ольвія» на станцію Жовтнева (експорт) Одеської залізниці було відправлено вантажі відповідно до наступних залізничних накладних: № 47815758, № 47842398, №47842414, № 47821228, № 47842430, №47880778, №47842364, №47925409, №47925516, №47964788, №47965520, № 45010345, №47870761, №47870852, №45412897, №45465242, № 45280534, №45280575, №45364205, №45380169, №45380227, №45385549, №45465200, № 45412806, №45812484, №45740719, №45979523, №45979531, № 45812492, №45812401, №45857174, № 45894292, № 45894300, № 45973518, №45973526. №45973534, № 45979739, №45908233, №45981438, № 46000741, № 45973351, № 45974201, № 45974318, № 45974375, № 45974391, № 45974425, № 45974532, № 45974607, № 45973336, № 45974367, №45979564, № 45973369, № 45850740, № 45979556, № 45850682, № 45998598, № 45998549, № 45998556. № 46004248, № 45850724, № 45850757, № 45998499, № 46004289. № 45850773, № 45998531.
Також судом встановлено, що під час здійснення перевезень вантажів за вищезазначеними накладними, відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажів, визначених п. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що підтверджується електронними цифровими підписами одержувача у графі 53 та відмітками проставленими АТ “Українська залізниця” в графах 51, 52 зазначених накладних.
Кількість пропущеного строку по кожній накладній наведено у розрахунку суми позову.
Окрім того, зі змісту цих накладних вбачається, що вантажоодержувач здійснив передачу права на пред'явлення претензій і позовів ПАТ ,,Запоріжсталь”, про що свідчать відповідні переуступні написи.
Висновки суду.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 р. N 457 „Про затвердження Статуту залізниць України” (з наступними змінами і доповненнями; далі - Статут залізниць України) накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ч. 1 ст. 919 ЦК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
Згідно зі ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до п. 23 Статуту залізниць України відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.
Пунктом 41 Статуту залізниць України визначено, що залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно з п. п. 1.1, 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, (далі - Правила) у разі перевезення вантажною швидкістю маршрутними відправками термін перевезення складає 1 добу повні та неповні 320 км.; у разі перевезення вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах термін перевезення на кожні повні та неповні 200 км складає 1 добу; у разі перевезення дрібними відправками та відправками в середньотоннажних контейнерах термін перевезення на кожні повні та неповні 200 км складає 1 добу.
Відповідно до п. п. 2.1, 2.4 Правил, обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. Терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Приписами п. 2.9 Правил визначено, що про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції.
Згідно з п. п. 2.10, 8 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Відповідно до п. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув. Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
Також господарським судом враховується, інформаційний лист Вищого господарського суду України „Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів” від 04.04.2012р. N 01-06/420/2012, у відповідності до якого розміри штрафу за несвоєчасну доставку вантажів, які залізниця сплачує одержувачу вантажу, встановлені статтею 116 Статуту у відсотках від провізної плати залежно від кількості прострочених діб. Таким чином, встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Як вбачається з матеріалів справи, вантажоодержувачу було видано вантаж, відправлений на підставі вищевказаних накладних, з простроченням встановленого строку.
При цьому, обставини справи щодо видачі вантажу із порушенням встановлених строків, визначених вищезазначеними приписами чинного законодавства, не заперечуються і відповідачем у справі.
Положеннями ч. 1-2 ст. 313 Господарського кодексу України визначено, що перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі. Перевізник звільняється від відповідальності за прострочення в доставці вантажу, якщо прострочення сталося не з його вини.
З огляду на вищевикладене, враховуючи при цьому, що подані перевізнику вантажі прибули в місце призначення із затримкою, про що визнано і самим відповідачем, господарський суд дійшов висновку щодо порушення залізницею договірних зобов'язань, у зв'язку з чим наявні правові передумови для притягнення перевізника до передбаченої п.116 Статуту відповідальності у вигляді штрафу.
Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок штрафу, який здійснений позивачем по кожній накладній, та згідно з яким розмір штрафу становить 100 963, 90 грн., судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи.
Щодо клопотання відповідача про зменшення суми штрафу на 95 %, господарський суд виходить з наступного.
Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Господарський суд зауважує, що приписами чинного законодавства не встановлено переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких суд може зменшити неустойку, а, отже, вирішення вказаного питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
24.02.2022р. Указом Президента України №64/2022 „Про введення воєнного стану в Україні” у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" було постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р.
Слід зазначити, що з моменту введення в Україні воєнного стану АТ „Українська залізниця” було призначено значну кількість евакуаційних рейсів, проїзд у яких був безкоштовним. Вказані обставини є загальновідомими, а, отже, в силу приписів ч. 3 ст. 75 ГПК України не потребують доведення.
Приймаючи до уваги викладене, а також те, що АТ «Українська залізниця» доставлено вантажі в пункт призначення, те, що ПАТ «Запоріжсталь» не надано будь-яких доказів завдання йому збитків внаслідок порушення відповідачем строків доставки вантажів, те, що відповідач, маючи в умовах воєнного стану для країни вкрай суттєве значення, постійно зазнає людських та інфраструктурних втрат, усунення яких потребує суттєвих ресурсів, господарський суд з урахуванням принципу збалансованості інтересів сторін вважає за необхідне зменшити розмір нарахованого штрафу на 50 % до суми 50 481, 95 грн.
При цьому, господарський суд погоджується з доводами позивача про те, що перевезення вантажів, про якій йдеться у даній справі, відбулись протягом жовтня - листопада 2021 р., що воєнний стан в країні впливає на діяльність не тільки відповідача, а й позивача, однак господарський суд зауважує, що винятковими обставинами, які являються підставою для зменшення розміру штрафу, та які не можуть бути проігноровані, є стратегічна роль АТ „Українська залізниця” на теперішній час та масштаби його втрат від військових дій, для усунення наслідків яких відповідач потребує значних ресурсів.
Разом з тим, Господарським судом відхиляються доводи позивача про неможливість зменшення судом розміру штрафних санкцій взагалі з огляду на висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 05.02.2019р. по справі №914/2339/17, оскільки предметом розгляду по справі № 914/2339/17 був спір про стягнення штрафу з вантажовідправника на користь перевізника за неправильно зазначену масу вантажу у перевізному документі, а не стягнення з перевізника неустойки за порушення строків доставки вантажу.
Також господарським судом, під час вирішення питання про можливість зменшення штрафних були враховані висновки, які наведені у постанові Верховного Суду від 29.04.2021р. по справі №905/1450/20.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 50 481, 95 грн.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.9 ст.129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на те, що даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а часткове задоволення позову зумовлено зменшенням штрафу судом, витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 129, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (ПАТ “Запоріжсталь”) до Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Одеська залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця” задовольнити частково.
2.Стягнути з Акціонерного товариства “Українська залізниця” (03680, м. Київ, вул. Є. Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії “Одеська залізниця” акціонерного товариства “Українська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, код ЄДРПОУ 400812200) на користь Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (ПАТ “Запоріжсталь”) (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230) штраф за несвоєчасну доставку вантажів у розмірі 50 481 (п'ятдесят тисяч чотириста вісімдесят одна) грн. 95 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.
3.В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 06 червня 2022 р.
Суддя Г.Є. Смелянець