м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
08 липня 2010 р. Справа № 2-а-2468/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Альчука Максима Петровича,
при секретарі судового засідання: Колодійчук Олександр Вікторович
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_4
відповідача : Винокуровій Т.Є., Іскрі О.О. - представники за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_4
до: управління праці та соціального захисту населення Жмеринської районної державної адміністрації
про: визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_4 до управління правці та соціального захисту населення Жмеринської райдержадміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовано тим, що в судовому порядку скасовано наказ відповідача про оголошення 17.08.2009 року ОСОБА_4 догани. З моменту оголошення догани та до моменту скасування відповідного наказу в судовому порядку працівникам УПСЗ Жмеринської РДА виплачувались додаткові премії та винагороди за результатами роботи за кожний календарний місяць, в зв'язку з чим позивач вважає, що також має право на їх отримання. Наведене стало підставою для звернення позивача із заявою про надання йому довідки про загальну суму коштів, яку відповідач не донарахував йому як премію та надбавки до основної заробітної плати за період із серпня 2009 по квітень 2010 року.
Відповідь на вказану заяву позивач не отримав, чим вважає протиправною бездіяльність що допущена відповідачем.
Під час судового розгляду справи, позивач збільшив позовні вимоги, з урахуванням яких просить суд також стягнути з відповідача на його користь суму витрачених ним коштів на оплату підготовки та подачі адміністративного позову в суді та всіх судових витрат в сумі 1000 грн.
Відповідачем надано суду письмові заперечення, в яких зазначено, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду про скасування наказу про оголошення догани оскаржено в апеляційному порядку, а тому немає підстав донарахування позивачу премій та надбавки до основної зарплати.
Стосовно ненадання відповіді на заяву ОСОБА_4, відповідач зазначає, що у поданій заяві виявлено розбіжності між періодом відпрацьованого часу, вказаного в заяві, і фактично відпрацьованим періодом. З цих причин заява була повернута позивачу для виправлення неточностей, із якими позивач погодився в усній формі. Однак виправлену заяву позивач так і не подав.
Відповідач категорично заперечує про порушення вимог Закону України "Про звернення громадян", вказуючи на те, що сфера дії цього закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений трудовим законодавством, а тому вважає позовні вимоги необґрунтованими.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив суд його задовольнити. За відсутності оригіналів документів, які підтверджують його витрати на правову допомогу, наполягав провести судовий розгляд справи за наявними у ній матеріалами та у вирішення даної вимоги поклався на розсуд суду.
Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, обґрунтовуючи викладеним в письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом справі встановлено, що ОСОБА_4 працював в управлінні праці та соціального захисту населення Жмеринської РДА.
Діяльність УПСЗН Жмеринської РДА базується на Постанові КМУ № 790 від 30.05.2007 року "Про затвердження типових положень про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації".
З постанови вбачається, що УПСЗН є структурним підрозділом Жмеринської районної державної адміністрації, підзвітне і підконтрольне голові Жмеринської районної державної адміністрації та виконує вказівки, розпорядження та накази Міністерства праці та соціальної політики України.
Служба у органах влади та органах місцевого самоврядування є публічною службою.
В судовому засіданні з'ясовано, що 11.02.2010 року наказом № 1 виданим по управлінню ОСОБА_4 призначено на посаду головного спеціаліста з питань оплати праці, соціально-трудових відносин, зайнятості та альтернативної служби відділу праці на період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника.
09.04.2010 року позивач звільнений з займаної посади по закінченню трудового договору п.2 ст. 36 КЗпП, що вбачається із копії трудової книжки ОСОБА_4
Протягом трудової діяльності, а саме 17.08.2009 року управлінням видано наказ № 35 про оголошення ОСОБА_4 догани.
За результатами судового оскарження вказаний наказ скасовано. Разом з тим, відповідна постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 19.01.2010 року оскаржена в апеляційному порядку.
Судом також встановлено, що за період з серпня 2009 року по квітень 2010 року працівникам управління виплачувались додаткові премії та винагороди. В зв'язку із скасуванням наказу про застосування дисциплінарного стягнення позивач вважає, що також мав право на отримання премій та винагород.
Наведене стало підставою для звернення ОСОБА_4 до УПСЗН Жмеринської РДА із заявою, в якій він просив надати довідку про загальну суму коштів, яку відповідач не донарахував йому як премії та надбавки до основної зарплати за час із серпня 2009 по квітень 2010 року. Навколо даної заяви і виникли спірні відносини.
Зокрема, позивач оскаржує бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на вказане звернення, а також просить зобов'язати надати таку відповідь і довідку про суму коштів після набрання чинності рішенням Вінницького окружного адміністративного суду.
В свою чергу представник відповідача обґрунтовує відсутність такої відповіді тим, що сфера дії Закону України "Про звернення громадян" не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений трудовим законодавством України.
До такої позиції відповідача суд ставиться критично, виходячи із того, що положеннями ст.1 Закону України "Про звернення громадян" передбачено право громадян звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Подання звернення на порядок розгляду якого дія наведеного закону не поширюється, вказує лише на наявність іншого порядку її розгляду і не є підставою для ненадання відповіді взагалі.
Термін розгляду звернень громадян встановлено ст. 20 цього ж Закону. Зокрема, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
В судовому засіданні доведений факт, що також не заперечувалось представниками відповідача, ненадання відповіді на заяву ОСОБА_4 із проханням видати довідку про суму коштів, які міг отримати позивач за період із серпня 2009 по квітень 2010 року. Достовірних доказів про повернення заяви, відповідно до ст. 5 Закону України "Про звернення громадян", на що посилається відповідач, суду не надано. Позивач категорично заперечив факт її повернення, а про порушення відповідачем вимог Закону України "Про звернення громадян" також свідчить відповідь № 3108 від 25.06.2010 року Жмеринського міжрайонного прокурора, відповідно до якої встановлено, що заява позивача від 09.04.2010 року відповідачем відповідно до встановлених законодавствам вимог не розглянута, про що внесено документ прокурорського реагування (припис).
Разом з тим, суд вважає необґрунтованою вимогу ОСОБА_4 щодо зобов'язання видати відповідну довідку.
Визначаючись щодо позовних вимог в цій частині суд виходив з наступного.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.01.2010 року про скасування наказу про оголошення ОСОБА_4 догани перебуває на перегляді в Київському апеляційному адміністративному суді і не набуло законної сили.
За положеннями КАС України адміністративним судам підсудні спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень у сфері публічно-правових відноси. З матеріалів справи наявність спору не вбачається, оскільки на даний момент, до набранням судовим рішенням законної сили, підстав для нарахування та виплати додаткових коштів за період роботи в установі відповідача позивачу немає, а відповідно і надання відповідної довідки. Стверджувати, що відповідач не надасть такої довідки після настання для цього певних умов, в даному випадку набуття законної сили судовим рішенням про скасування дисциплінарного стягнення, немає жодних підстав.
Щодо відшкодування 1000 грн. витрат на правову допомогу. В обгрунтування цієї вимоги, позивачем надано копії договору про надання юридичних послуг від 07.06.2010 року та квитанцію № 8 до прибуткового касового ордера.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
Приписами ч. 3 вказаної норми передбачено, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Згідно п. 2 Прикінцевих та перехідних положень КАС України положення цього Кодексу щодо звільнення особи від оплати правової допомоги та забезпечення надання правової допомоги, а також частина третя статті 90 цього Кодексу набирають чинності з моменту набрання чинності відповідним законом. До цього часу граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" встановлено, що граничний розмір компенсації витрат в адміністративних справах в яких ця компенсація відповідно до закону сплачується за рахунок держави не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5% розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.
Однак, у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи розрахунку понесених витрат позивача на правову допомогу, як і оригіналів наданих документів, у відповідності до Постанови КМУ №590 щодо можливості встановлення його граничного розміру та враховуючи те, що ОСОБА_4 в судовому засіданні наполягав на розгляді справи за наявним в ній матеріалами, суд вважає, що витрати на правову допомогу у розмірі 1000 грн. відшкодуванню не підлягають.
Згідно з ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з ч.1 статті 2 Кодексу завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Жмеринської райдержадміністрації щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_4 від 09.04.2010 року про суми нарахованих премій та інших додаткових виплат.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Жмеринської райдержадміністрації надати відповідь на звернення ОСОБА_4 від 09.04.2010 року щодо суми нарахованих премій та інших додаткових виплат в період з серпня 2009 року по квітень 2010 року.
Судові витрати в сумі 3,40 грн. та 9,25 грн. стягнути на користь ОСОБА_4 з Державного бюджету України.
В решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 13.07.00
Суддя Альчук Максим Петрович
08.07.2010