м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
02 червня 2010 р. Справа № 2-а-1193/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,
при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : Сломінська Л.П.
відповідача : Рибак Ю.І., Гандзюк М.В. представники на підставі довіреності;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал"
до: Державної інспекції по контролю за цінами у Вінницькій області
про: визнання відсутності повноважень, визнання дій протиправними та скасування рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" (далі -ТОВ "Кристал") до Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області (далі - Держцінінспекція) про визнання відсутності повноважень, визнання дій протиправними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій.
Ухвалою від 24 березня 2010 року провадження по справі №2-а-1193/10/0270 було відкрито і справу призначено до судового розгляду.
Позовні вимоги мотивовані зокрема тим, що 15 лютого 2010 року головним державним інспектором Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області Балинським Ю.В. була проведена позапланова перевірка ТОВ "Кристал з питань застосування оптово - відпускних цін на цукор - пісок відповідно до розпорядження голови Вінницької ОДА від 26.10.2007 року №399 із змінами внесеними розпорядженням голови Вінницької ОДА від 11.09.2008 року №361 та від 26.01.2009 року №19. Позивач вважає, що позапланова перевірка ТОВ "Кристал" проведена відповідачем без законних підстав, при відсутності відповідних повноважень і з порушенням встановленого порядку її проведення.
Поряд з цим, позивач зазначив, що 02.03.2010 року Державна інспекція з контролю за цінами у Вінницькій області винесла рішення № ІЦ-02-12/21ш про застосування економічних санкцій за порушення вимог розпорядження голови Вінницької облдержадміністрації від 26.10.2007 №399 "Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" зі змінами та доповненнями, внесеними розпорядженням від 16.04.2008 №149 та про вилучення суми 6092694 гривень. У свою чергу, ТОВ "Кристал" з даним рішенням незгодне та просить його визнати протиправним та скасувати.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі та просила позовні вимоги задовольнити посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представники відповідача - Державної інспекції з контролю за цінами в Вінницькій області позов не визнали, просили суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, в обґрунтування заперечень пояснили наступне. Рішення Держцінінспекції № ІЦ-02-12/21 від 02.03.2010 року є законним і обґрунтованим. ТОВ "Кристал" порушило вимоги розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 26.10.2007 №399 "Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" із змінами і доповненнями внесеними розпорядженням Вінницької ОДА від 16.04.2008 №149, яке було опубліковане 23.04.2008 року. Державна інспекція з контролю за цінами брала до уваги ціну, яка існувала з дня запровадження зазначеного розпорядження. Базова ціна визначається з моменту набрання законної сили розпорядження Вінницької облдержадміністрації від 26.10.2007 № 399 "Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари". Перевіркою, проведеною в товаристві було встановлено що ТОВ "Кристал" неодноразово підвищувало оптово-відпускні ціни на цукор-пісок більше як на 1% та застосовувало їх без проведення обов'язкового декларування, в результаті чого за період з 10.04.2009 року по 01.12.2009 року отримало необґрунтовану виручку у розмірі 3046347,74 грн. Відповідно до ст.14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" необґрунтовано одержана суб'єктом господарювання сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у розмірі 200% необґрунтовано одержаної виручки за належністю. Отже, необґрунтовано одержана сума виручки разом зі штрафом складає 9139041,74 гривень.
Дослідивши доводи позивача, заперечення відповідача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У судовому засіданні встановлено, що відповідачем - Держцінінспекцією в період з 15.02.2010 року по 25.02.2010 року було здійснено перевірку позивача з питань дотримання порядку формування та застосування оптово - відпускних цін на цукор - пісок відповідно до розпорядження Вінницької ОДА від 26.10.2007 №399 "Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" (із змінами та доповненнями) за період з 01.01.2008 року по 25.02.2010 року. Про що свідчить акт від 25.02.2010 №000057 (а.с. 5-7) підписаний перевіряючими.
На момент підписання акту директор ТОВ "Кристал" - Бадюла М.В. та головний бухгалтер Добровольська В.В. були відсутні. Другий примірник акта залишено у позивача, про що свідчить відмітка на останній сторінці акту за вхідним № 66 від 25.02.2010 року.
Перевіркою встановлено, що ТОВ "Кристал" у період з 10 квітня 2009 року по 24 листопада 2009 року реалізовано цукор - пісок по оптово-відпускним цінам без декларування зміни оптово-відпускої ціни (збільшення оптово-відпускної ціни протягом місяця відбулось від 1,7% у травні 2009 року до 34,7% у жовтні 2009 року. В результаті зазначеного порушення, необґрунтовано отримана виручка на суму 3045634,54 грн.
Окрім того, ТОВ "Кристал" 27.11.2009 року реалізовано цукор-пісок по оптово-відпускній ціні 6,17 грн. за 1 кг. з ПДВ та 01.12.2009 року по цінні 6,25 грн. за 1 кг. з ПДВ, при задекларованій 6,05 грн. за 1 кг. з ПДВ. Враховуючи відсоток збільшення протягом місяця, необґрунтовано отримана виручка в сумі 713,20 грн. Загальна сума необґрунтовано отриманої виручки становить 3016347,74 грн. (3045634,54+713,2).
Таким чином, ТОВ "Кристал" при реалізації цукру - піску порушено вимоги розпорядження Вінницької ОДА від 26.10.2007 №399 "Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" (із змінами і доповненнями).
За результатами перевірки, на підставі вищезазначеного акту, було прийнято рішення від 02.03.2010 року № ІЦ-02-12/21 ( а.с.4), яке і є предметом оскарження даного позову.
Стаття 3 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені ) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав. свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, стосовно твердження позивача відносно порушення процедури здійснення перевірки, яке полягало у незаконності її проведення та відсутності законних підстав і повноважень у відповідача для проведення позапланової перевірки, то суд зазначає наступне.
Зокрема, ч. 2 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється.
Утім, Державна інспекція з контролю за цінами у Вінницькій області провела перевірку ТОВ "Кристал" відповідно до ст.13 Закону України "Про ціни і ціноутворення", постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 №1819 "Питання Державної інспекції з контролю за цінами" та витягу з протоколу №6 засідання Кабінету Міністрів України від 28.01.2010 року, що узгоджується з положеннями Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Судом встановлено, що перевірка ТОВ "Кристал" враховуючи вимоги ст. 11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" проведена відповідно до наказу начальника інспекції від 13.02.2010 року №61, про що зазначено в посвідченні №98.
До того ж, як спростування тверджень позивача, що позапланова перевірка проведена в період дії Постанови Кабінету Міністрів України №502 від 21.05.2009 року "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності за період до 31 грудня 2010 року" судом приймається до уваги пояснення відповідача про те, що Державна інспекція з контролю за цінами у Вінницькій області при проведенні такої перевірки насамперед керувалась ст. 116 Конституції України, ст. 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення", ч.1 ст.20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", з яких вбачається, що забезпечення проведення державної політики цін та здійснення державного регулювання ціноутворення віднесено до повноважень Уряду. Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі виконавчої влади. До основних завдань Уряду належить спрямування та координація роботи міністерств та інших органів виконавчої влади, а також здійснення контролю за їх діяльністю.
Частиною 6 ст.22 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та п. 1 "Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами" передбачено, що Держцінінспекція як урядовий орган, який діє у системі Міністерства економіки, відповідальна перед Урядом за виконання покладених на неї завдань.
За таких підстав, органи державного контролю за цінами, отримуючи доручення Уряду (його керівництва) щодо термінового здійснення перевірок з питань додержання державної дисципліни цін, мають право на його підставі здійснити позапланові заходи державного контролю.
Виходячи з вищенаведеного, твердження позивача, стосовно порушення процедури здійснення перевірки, що викладені у позовній заяві, не відповідають чинному законодавству , а позовні вимоги, в частині визнання протиправними дій державного інспектора відповідача - Балинського Ю.В., пов'язані зі здійсненням позапланової перевірки ТОВ "Кристал", що відбулась 15 лютого 2010 року, є необґрунтованими.
Стосовно встановлення факту вчинення порушення, то суд констатує наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 №1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)", облдержадміністрації надано повноваження щодо здійснення регулювання цін на продукти харчування.
Відповідно до вимог зазначеної постанови, головою Вінницької облдержадміністрації прийнято розпорядження від 26.10.2007 року № 399 "Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" із змінами і доповненнями внесеними розпорядженням Вінницької ОДА від 16.04.2008 №149, якими запроваджено обов'язкове декларування в Головному управлінні економіки ОДА суб'єктами господарювання, які проводять діяльність на території області з виробництва та/або реалізації продовольчих товарів, у разі збільшення протягом місяця більше як на 1 % оптово - відпускних цін на окремі види продовольчих товарів, в тому числі цукор - пісок.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 року №1222 "Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" (зі змінами), визначено механізм декларування оптово-відпускних цін на продовольчі товари та встановлено перелік продовольчих товарів, зміна оптово-відпускних цін на які, підлягає декларуванню.
У судовому засіданні встановлено, що позивачем у листопаді 2009 року задекларовано оптово-відпускну ціну на цукор білий з цукрового буряку у розмірі 6050,81 грн. за тонну з ПДВ, яка запроваджується з 25.11.2009 року. Декларація зміни оптово-відпускної ціни на цукор білий з цукрового буряка зареєстрована в Головному управління економіки Вінницької ОДА за №3717/2-2 від 24.11.2009 року та погоджена Першим заступником голови ОДА - В.Коровієм 25.11.2009 року.
З 25 листопада 2009 року по день проведення перевірки (період дії згаданої декларації) ТОВ "Кристал" збільшено ціну на цукор-пісок без декларування на 1% у грудні 2009 року (ціна реалізації 6,11 грн. за 1 кг.) та у січні 2010 року (ціна реалізації 6.17 грн. за 1 кг.) У лютому 2010року ціна реалізації цукру піску становила 6,17 грн. за 1 кг.).
Так, основними покупцями цукру-піску з листопада 2009 року по 25 лютого 2010 року були;
СПД ОСОБА_8 (АДРЕСА_1);
ТОВ Агропромислова компанія "Розкішна" (смт. Голованівськ, Кіровоградська область, вул. Леніна, 37);
ТОВ "Смолінське" (м. Одеса, вул. Варламова, 5-В);
ПП "Промінь" (м. Вінниця, вул. Р. Скалецького, 35/5);
ТОВ "Агросфера" (м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1)
Перевіркою видаткових накладних на реалізацію цукру -піску, прибуткових касових ордерів, виписок банку у період з 25.11.2009 року по 08.02.2010 року встановлено реалізацію цукру-піску 27.11.2009 року ОСОБА_9 по ціні 6,17 грн. з ПДВ та 01.12.2009 року жебрак А.С. по ціні 6,25 грн. з ПДВ, при задекларованій 6,11 з ПДВ з врахуванням збільшення оптово - відпускної ціни до 1% протягом місяця.
Як вище зазначалось, постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари", визначено, що декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, перелік яких визначено у п.1 цього Порядку у разі, якщо такі ціни збільшуються протягом місяця більше як на 1 відсоток.
При визначенні дати обов'язкового декларування зміни оптово-відпускних цін відповідно до вищезгаданої постанови, слід враховувати норму збільшення цін без декларування (на 1 відсоток протягом місяця), як сумарну за весь період (кількість повних місяців) після попереднього декларування.
Перевіркою ТОВ "Кристал" встановлено, що станом на 12.03.2009 року задекларованою вважалась ціна цукру-піску у розмірі 3,96 грн. за 1 кг. з ПДВ.
Подібно перевіркою видаткових та податкових накладних, прибуткових касових ордерів, виписок банку у період з 01.03.2009 року по 24.11.2009 року відповідачем було виявлено реалізацію цукру-піску з порушенням порядку декларування оптово-відпускних цін.
Так, у листопаді 2009 року за накладною №01552 від 25.10.2009 року відпущено цукор СПД ОСОБА_8 в кількості 20000 кг. по ціні 5,3 грн. за 1 кг. з ПДВ (задекларована ціна 4,23 за 1 кг. з ПДВ). У зв'язку з чим, позивачем було необґрунтовано отримано виручку в сумі 21400 грн. (5,3 грн.-4,23 грн.)х20000 кг.
У липні 2009 року відпуск цукру проводився по ціні 4,70 за 1 кг. з ПДВ замість 4,11 грн. за 1 кг. з ПДВ.
Підсумком перевірки є висновок відповідача про те, що ТОВ "Кристал" у період з 10 квітня 2009 року по 24 листопада 2009 року реалізовано цукор-пісок по оптово-відпускним цінам без декларування зміни оптово-відпускної ціни (збільшення оптово-відпускної ціни протягом місяця відбулось від 1,7% у травні 2009 року, до 34.7% жовтні 2009 року. Необґрунтовано отримана виручка у сумі 3045634,54 грн. Також ТОВ "Кристал" 27.11.2009 року реалізовано цукор-пісок по оптово-відпускній ціні 6,17 грн. за 1 кг. з ПДВ та 01.12.2009 року по ціні 6,25 грн. за 1 кг. з ПДВ, при задекларованій 6,05 грн. за 1 кг. з ПДВ. З урахуванням відсотка збільшення ціни протягом місяця, необґрунтовано отримана виручка в сумі 713,20 грн. Загальна ж сума необґрунтовано отриманої виручки становить 3046347,74 грн. (3045634,54+713,2).
Водночас на переконання суду та як вбачається з матеріалів справи, суд погоджується з тим, що при реалізації цукру-піску СВАТ "Брайлівське" (видаткові накладні №00564 від 10.04.2009 року, №01103 від 27.07.2009 року), СПД ОСОБА_10 (видаткові накладні №01552 від 25.10.2009 року, №15575 від 26.10.2009 року), ПП "Промінь" (видаткова накладна №01565 від 26.10.2009 року) та ЗАТ "Високий Урожай" (видаткова накладна №01630 від 28.10.2009 року) відбувались зміни оптово-відпускних цін, а тому позивач повинен був здійснювати їх декларування.
Утім хибним, та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства є твердження відповідача про порушення ТОВ "Кристал" вимог розпорядження Вінницької ОДА "Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" від 26.10.2007 №399 (із змінами та доповненнями) нібито допущені при реалізації цукру-піску громадянам та іншим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків при відсутності у позивача торгівельного патенту.
В ході судового розгляду було встановлено, що в окремих випадках (в тому рахунку податкові та видаткові накладні долучені до матеріалів справи (а.с. 93-129, 131-187, 191-197, 199-243, 245-246)) реалізація ТОВ "Кристал" цукру-піску здійснювалась громадянам (іншим споживачам), як кінцевим споживачам шляхом роздрібної торгівлі, а не оптової. А відтак, суд дійшов висновку, що така діяльність позивача по суті не суперечила вимогам розпорядження Вінницької ОДА "Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" від 26.10.2007 №399 (із змінами і доповненнями), за своїм змістом узгоджувалась з положеннями Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру", проводилась з урахуванням права позивача займатись роздрібною торгівлею на підставі торгівельного патенту від 27.08.2008 року Серія ТПА №882838 та відповідала статутним завданням (напрямам діяльності) ТОВ "Кристал".
З врахуванням викладеного суд приходить до переконання, що позовні вимоги, в частині визнання протиправним та скасування рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 02 березня 2010 року №ІЦ-02-12/12, підлягають частковому задоволенню.
При вирішенні даної справи суд керувався наступним.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем повністю не переконують у підставності позовних вимог.
Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі
За правилами ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності до ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак на думку суду відповідач був зобов'язаний обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх заперечень, чого останнім у повному обсязі зроблено не було.
Положення ст. 162 КАС України передбачають, що суд вправі своєю постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В той же час, оцінюючи прийняте рішення від 02 березня 2010 року №ІЦ-02-12/12, слід зазначити наступне:
Відповідно до положень Закону України "Про ціни і ціноутворення" та "Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами" затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 №298/519 (далі - Інструкція №298/519), необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю.
Підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства (п.1.4 Інструкції №298/519).
Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.
Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами (п.3.1 Інструкції №298/519).
Рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій може прийматися Державною інспекцією з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі також на підставі матеріалів перевірок, здійснених іншими контрольними органами.
Дане рішення складається за формою згідно з додатком 1 у трьох примірниках, які підписуються начальником відповідної державної інспекції з контролю за цінами або його заступниками.
Рішення про вилучення сум економічних санкцій може не прийматися у тому випадку, якщо зазначені суми були внесені порушником самостійно (п.3.4 Інструкції №298/519).
Окрім того, рішення вважається виконаним і знімається з контролю після одержання відповідної інформації про зарахування сум економічних санкцій за належністю.
Відповідно до наведених вимог законодавства, Державною інспекцію по контролю за цінами у Вінницькій області на підставі виявлених порушень ТОВ "Кристал" вимог розпорядження голови Вінницької облдержадміністрації від 26.10.2007 №399 "Про декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари" (зі змінами та доповненнями), винесено одне рішення про вилучення необґрунтовано отриманих коштів 3046347,74 грн. в дохід державного бюджету, із зазначенням суми економічних санкцій у розмірі 6092694 гривень.
Таким чином, згадане рішення про застосування економічних санкцій складено на розраховану суму, яка в свою чергу складається з двох сум.
Встановивши невідповідність частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та, що без неї оскаржуване рішення в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину (пункт, речення) рішення або рішення в частині нарахування певної суми як основного платежу так і штрафних (фінансових) санкцій.
Суд перевіряє обґрунтованість рішення органу державного контролю за цінами, зокрема, й у частині розрахунків, а тому рішення підлягає визнанню протиправним повністю, оскільки суд не може самостійно нараховувати частину економічних санкцій.
Тобто, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, приймаючи до уваги те, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому.
Визнання рішення органу державного контролю за цінами недійсним повністю у такій ситуації, дає йому можливість визначити в установленому Законом порядку правильне рішення, зокрема через прийняття нового рішення, при умові, якщо не закінчилися строки давності встановлені законом.
З огляду на вищевикладене рішення Державної інспекції по контролю за цінами у Вінницькій області від 02.03.2010 №ІЦ-02-12/21 про вилучення необґрунтовано отриманих коштів 3046347,74 грн. в дохід державного бюджету та про застосування економічних санкцій (стягнення штрафу в дохід державного бюджету ) в сумі 6092694 грн., підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У відповідності до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, встановивши, що дії відповідача не відповідають вимогам суб'єктів владних повноважень, встановленим ч. 3 ст. 2 КАС України, на думку суду, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень права ТОВ "Кристал" потребують судового захисту шляхом скасування рішення.
Разом з тим, суд уточнює, що при визначені суми економічних санкцій зазначених в рішенні Державної інспекції по контролю за цінами у Вінницькій області від 02.03.2010 №ІЦ-02-12/21, суму економічних санкцій за застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни, виокремити із прийнятого органом державного контролю за цінами рішення вбачається неможливим, оскільки такі дії свідчитимуть про підміну функцій Державної інспекції по контролю за цінами у Вінницькій області, а тому скасуванню підлягає рішення повністю.
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.
Зважаючи на вказану норму закону здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 1 грн. 70 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал" задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення № ІЦ-02-12/21 від 02.03.2010 року Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін застосованого до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал".
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 07.06.10
Суддя Чернюк Алла Юріївна