вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
20.07.10Справа №2а-6242/10/2/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим
про визнання відмови протиправною та спонукання до виконання певних дій
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_2 - представник, договір від 10.05.2010 року
від відповідача - не з'явився
Суть спору: ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною відмову Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим (далі відповідач) № 7/1-5587 від 23.09.2009 року у видачі позивачу дозволу на проведення будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1, скасувати відмову відповідача № 7/1-5587 від 23.09.2009 року та зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на проведення будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, посилаючись на відсутність у позивача документів підтверджуючих право власності чи право користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію, протиправно відмовляє у наданні дозволу на виконання будівельних робіт.
Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 20.07.2010 року, підтримав позовні вимоги та просив адміністративний позов задовольнити.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та день розгляду справи повідомлений належним чином, про причини нявки суд не повідомив.
Представник позивача наполягав на розгляді справи за наявними в ній матеріалами.
Суд, враховуючи думку представника позивача, ненадання відповідачем клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, або відкладення розгляду справи, керуючись ст. 128 КАС України, ухвалив розглянути справу на підставі залучених до неї документів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 31.10.2007 року, посвідченого нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим Влас М.С., позивач придбав АДРЕСА_1.
Витягом Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» підтверджується право власності позивача на нерухоме майно - квартиру № 10, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
В матеріалах справи є копія рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 1570 від 11.07.2008 року, яким ОСОБА_1 дозволено виконати протягом року реконструкцію квартири АДРЕСА_1 для розміщення аптеки.
Для проведення реконструкції зазначеної квартири Кримською комплексною архітектурно-реставраційною майстернею «Укрпроектреставрація» (ліцензія АБ №179229) складений проект реконструкції квартири АДРЕСА_2, з улаштуванням додаткового входу для розміщення аптеки у м. Сімферополі.
Вказаний проект узгоджено 06.06.2008 року Управлінням з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в АР Крим, 19.11.2008 року узгоджений Виконуючим обов'язки Головного архітектора м. Сімферополя Управління містобудування, архітектури та дизайну Сімферопольського міського виконавчого комітету.
Позивачем від Комунального підприємства ЖЕО Київського району м. Сімферополя отримане погодження на реконструкцію квартири АДРЕСА_3 під розміщення аптеки з улаштуванням додаткового входу, про що свідчить лист № 43 від 02.06.2008 року.
Також, в матеріалах справи є згода сусідів на реконструкцію квартири позивача.
Позивач звернувся до Інспекції ДАБК з заявою про надання дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1, з улаштуванням додаткового входу для розміщення аптеки.
Відповідач 23.09.2009 року за результатами розгляду заяви позивача надав відмову .№ 7А-5587 у наданні дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_1, з улаштуванням додаткового входу для розміщення аптеки, у зв'язку з відсутністю документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій встановлені в Законі України «Про планування і забудову територій» (далі Закон), який також спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів.
Згідно з ч.1 ст. 29 Закону дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю (ч.2 ст. 29 Закону).
Замовник для одержання дозволу на виконання будівельних робіт подає до відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю письмову заяву, до якої додаються:
документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;
проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в порядку, визначеному законодавством;
відомості про здійснення авторського і технічного нагляду;
копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмової згоди його власника на проведення зазначених робіт (у разі здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування);
фінансова звітність, що складається відповідно до статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та копія ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг, засвідчена в установленому законом порядку (у разі здійснення будівництва, що передбачає пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб) (ч.3 ст. 29 Закону №1699).
Відповідно до п. 1 «Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт», що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009р. №1104 (далі - Порядок), дозвіл на виконання підготовчих робіт - документ, що засвідчує право замовника, підрядника на виконання до будівництва об'єкта таких робіт, як підготовка земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки під забудову, спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, підведення тимчасових інженерних мереж, улаштування під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів.
П.п. 1 п. 4 Порядку встановлено, що для одержання дозволу на виконання будівельних робіт замовник подає інспекції державного архітектурно-будівельного контролю заяву до якої додаються:
- документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;
- проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в установленому законодавством порядку;
- відомості про здійснення авторського і технічного нагляду;
- копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмова згода його власника на проведення будівельних робіт (у разі реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта містобудування);
- фінансова звітність, що складається відповідно до статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та копія ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, засвідчена в установленому законом порядку (в разі здійснення будівництва, що передбачає пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб);
- копія зареєстрованої проектної декларації та документ, що підтверджує її опублікування (у разі спорудження об'єктів житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб).
У відповідності до ч.5 ст. 29 Закону відмова у наданні дозволу на виконання будівельних робіт надається заявнику в письмовому вигляді з мотивованим обґрунтуванням.
Ч. 6 ст. 29 Закону та п.8 Порядку передбачені підстави для відмови у наданні дозволу на виконання будівельних робіт, якими є:
неподання документів, необхідних для прийняття рішення про надання такого дозволу;
невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.
Судом встановлено, що реконструкцію квартир позивача згідно розробленого проекту реконструкції узгоджено Управлінням з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в АР Крим, Виконуючим обов'язки Головного архітектора м. Сімферополя Управління містобудування, архітектури та дизайну Сімферопольського міського виконавчого комітету.
Матеріали справи підтверджують дотримання позивачами вимог законодавства щодо наявності документів про призначення відповідальних виконавців робіт та відомостей про здійснення авторського та технічного нагляду, отримання позивачем згоди сусідів-суміжників, які не заперечують проти реконструкції квартири позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає що позивачем виконано вимоги ст. 29 Закону України «Про планування і забудову територій», і отримані всі передбачені законодавством України дозвільні документи з реконструкції квартири.
Відповідно до ч.ч. 1,4 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.
У ст. 316 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм Майном (ст.317 ЦК України).
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч.6 ст.319 Цивільного кодексу України держава не втручається у здійснення власником права власності, тобто пряме адміністрування з боку органів влади є неприпустимим.
Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом (ст. 320 ЦК України).
Згідно п.2 ст. 383 Цивільного кодексу України власник квартири може на свій розсуд здійснювати зміни у квартирі при умові, що ці зміни не призведуть до порушення прав власників інших квартир у багатоповерховому житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог, правил експлуатації будинку.
Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується (ст.392 ЦК України) .
Доводи відповідача щодо необхідність надання позивачем договору оренди земельної ділянки, наданої для реконструкції спірної будівлі, судом до уваги не приймаються, зважаючи на наступне.
Згідно з ч.2 ст.377 ЦК України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Аналогічний законодавчий припис міститься і в ч.2 ст. 120 Земельного кодексу України.
Відповідно до п.6.5 Постанови Верховної Ради АР Крим «Про затвердження Регіональних правил забудови та використання території в Автономній Республіці Крим» №241-3/02 від 18.09.2002р., на виконання будівельних робіт з капітального ремонту, реставрації, реконструкції, якщо вона виконується в межах діючої забудови, замовник надає документацію згідно з п. 6.2, за виключенням документів, підтверджуючих право власності земельною ділянкою (власності на неї).
Більш того, відповідно до проекту реконструкції, спірна квартира знаходиться в приміщенні багатоквартирного будинку.
Згідно з ч.1 ст. 42 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III (далі ЗК) земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також віднесені до них будівлі, споруди, прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються у постійне користування підприємствам, установам та організаціям, що здійснюють управління цими будинками.
Матеріали справи свідчать про те, що квартира, власником якої на підставі зазначеного вище договору купівлі-продажу є позивач, розташована на першому поверсі багатоквартирного дев'ятиповерхового будинку.
Відповідно до довідки КП ЖЄО Київського району м. Сімферополя АРК є балансоутримувачем та фактичним землекористувачем багатоквартирного житлового будинку №7-б по вул. Київській у м. Сімферополі, у зв'язку з чим позивач, являючись власником квартири у багатоквартирному будинку, в силу діючого законодавства не може бути власником або користувачем земельної ділянки на якій розташований цей будинок.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивачу рішенням органу місцевого самоврядування, у власності якого знаходиться цій багатоквартирний будинок, дозволено проведення робіт з реконструкції квартири, які належать йому на праві власності, а право користування земельною ділянкою, на якій цій будинок розташований, не оформлено згідно з вимогами чинного законодавства (зокрема ЗК України), суд дійшов висновку, що наявність зазначеної згоди органу місцевого самоврядування є достатнім документом, який посвідчує його право виконувати вказані роботи.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що відповідач відмовляючи позивачу у наданні дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_4, з улаштуванням додаткового входу для розміщення аптеки, з підстав відсутності документів, які підтверджують право власності або користування земельною ділянкою, діяв невмотивовано, в наслідок чого не можна визнати такими, що відповідають вимогам чинного законодавства дії щодо складання 23.09.2009 р. відмови у наданні такого дозволу.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.
Згідно ч. ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.
Під час судового засідання, яке відбулось 20.07.2010 р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 21.07.2010 р.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Інспекції Державного архітектурно - будівельного контролю в АР Крим щодо відмови у видачі ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) дозволу на виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_4, з улаштуванням додаткового входу для розміщення аптеки.
3. Зобов'язати Інспекцію Державного архітектурно - будівельного контролю в АР Крим надати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_4, з улаштуванням додаткового входу для розміщення аптеки.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 3,40 грн.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Яковлєв С.В.