вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
13.07.10Справа №2а-7546/10/2/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.
при секретарі Дрягіні В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Сакської районної державної адміністрації АР Крим
про визнання незаконної відмови та спонукання до виконання певних дій .
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_2, дов. б/н від 05.07.10 р.
від відповідача - не з'явився.
Суть спору: ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просила визнати незаконною відмову Сакської районної державної адміністрації (далі відповідач) в погоджені місця розташування земельної ділянки та зобов'язати відповідача виконати дії щодо погодження позивачу місця розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва загальною площею 0,1000 га, розташованої південно-західнійше смт. Новофедорівка на відстані 100-500 метрів від урізку води Чорного моря, за межами населених пунктів, на території Оріховської сільської ради. Вимоги мотивовані тим, що позивач, діючи відповідно до вимог чинного законодавства України, звернувся до відповідача з заявою про узгодження місця розташування земельної ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва та отримав відмову. Позивач вважає, що така відмова прийнята без з'ясування всіх обставин справи та не відповідає чинному законодавству України, порушує його права.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів викладених в адміністративному позові.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та день його проведення був сповіщений належним чином, 13.07.2010 року від нього надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності його представника, а також заперечення на адміністративний позов.
Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі його представника, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
Позивач отримав лист відповідача вих.№01-22/2-16/249 від 21.05.2010 р., яким був повідомлений про те, що його заява про узгодження міста розташування земельної ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва, розглянута керівництвом райдержадміністрації та залишена без задоволення з тієї причини, що на дану земельну ділянку раніше був виданий дозвіл на складання проекту землеустрою. Однак на вказаної відповіді відсутній підпис заступника голови Сакської районної державної адміністрації
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які він повинен дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.
Серед передбачених ст. 17 Земельного кодексу України ( далі ЗК України) повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин є розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
У ст.78 ЗК України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Громадяни набувають право власності на земельні ділянки , зокрема, на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування (ст. 81 ЗК України).
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним Кодексом України. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання( ст. 116 ЗК України).
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений у ст. 118 ЗК України, відповідно до якої громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для індивідуального дачного будівництва ( ст. 121 ЗК України ).
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений у ст. 123 ЗК України, відповідно до якої надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. До клопотання додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу. Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу. Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розробку проекту відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України. Розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду). Погоджений проект відведення земельної ділянки після одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи у випадках, передбачених законом, подається разом з клопотанням про надання земельної ділянки до відповідної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, які розглядають його в місячний строк і в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки у користування.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, які є місцевими органами виконавчої влади і входять до системи органів виконавчої влади, в межах своїх повноважень здійснюють виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізують повноваження, делеговані їм відповідними радами.
У ст.6 Закону визначено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Як зазначено вище, позивачем залучено до матеріалів справи лист Сакської районної державної адміністрації, яким повідомлено про нібито здійсненний розгляд його заяви про узгодження місця розташування земельної ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва.
Суд, вивчивши зазначений документ, прийшов до висновку, що відповідачем в порядку, передбаченому чинним законодавством, зокрема, Законом України «Про місцеві державні адміністрації», не розглянуто питання щодо узгодження місця розташування земельної ділянки для здійснення позивачем індивідуального дачного будівництва.
Також суд звертає увагу на те, що лист Сакської районної державної адміністрації від 21.05.2010 року №01-22/2-16 256 яким повідомлено про розгляд заяви позивача не підписаний посадовою особою, тобто заяву відповідача не розглянуто взагалі.
За таких обставин, керуючись встановленим у ст. 7 КАС України принципом верховенства права , згідно з яким людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суд вважає, що права позивача підлягають захисту шляхом спонукання відповідача розглянути його заяву в порядку, передбаченому чинним законодавством для прийняття законного рішення по неї.
У судовому засіданні, яке відбулось 13.07.2010 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова оформлена та підписана 19.07.2010 року.
Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Сакську районну державну адміністрацію протягом десяти днів з моменту набуття чинності рішення в порядку, встановленому Земельним кодексом України та Законом України «Про місцеві державні адміністрації», розглянути заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) щодо погодження місця розташування земельної ділянки для індивідуального дачного будівництва загальною площею 0,1000 га, розташованої на півдні від очисних споруд АДРЕСА_2 м на північ діючої артезіанської свердловини на відстані 100-500 метрів від урізку води Чорного моря, за межами населених пунктів на території Оріховської сільської ради .
3.Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 3,40 грн. - судового збору.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Яковлєв С.В.