вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
08.07.10Справа №2а-6083/10/2/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Дрягіні В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Кримської республіканської організації «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової»
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим
про визнання недійсним рішення та спонукання до виконання певних дій
за участю представників:
від позивача - Кривулякіна Л.П. - представник, довіреність від 08.06.10;
від відповідача - Маслюк О.В. - представник, довіреність № 71/10-0 від 04.03.10,
Суть спору: Кримська республіканська організація «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової» (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання недійсним рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про відмову про включення позивача до Реєстру неприбуткових організацій (установ) № 108/15-4 від 20.04.2010 року, № 17762/10/15-1 від 22.04.2010 року та зобов'язання відповідача прийняти рішення про включення Кримської республіканської організації «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової» до Реєстру неприбуткових організацій (установ). Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у включенні до Реєстру неприбуткових організацій (установ), оскільки позивач має всі ознаки неприбуткової організації, а саме, створений Радою Міністрів Української СРСР, утримується за рахунок бюджету АР Крим, не має мети одержання прибутку, а обсяг власних надходжень від надання платних послуг у бюджетним надходженням складає лише 4%.
У судовому засіданні, яке відбулось 08.07.2010 року, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, наведених у адміністративному позові.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з мотивів, викладених у запереченні на позов, та пояснив, що рішення про відмову у включенні до Реєстру неприбуткових організацій (установ) позивача було прийнято у зв'язку з тим, основним видом діяльності позивача є діяльність концертних та театральних залів. Пунктами 2.4. та 4.3. Положення позивача передбачено здійснення концертної, інформаційно-рекламної та видавничої діяльності, організація гастролей, надання послуг за цінами, які регулюються державою, що є господарською діяльністю, яка передбачає отримання прибутку та суперечить п.п. 7.11.2, 7.11.8, 7.11.13 п. 7.11. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тому рішення, що оскаржуються позивачем, прийняті ДПІ в м. Сімферополі АР Крим на підставі та в межах чинного законодавства.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим Кримську республіканську організацію «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової» 25.03.2002 року зареєстровано у якості юридичної особи (ЄДРПОУ 02225522).
Положення позивача затверджено Міністром культури і мистецтв АР Крим 24.10.2009 року та 23.11.2009 року погоджено Головою Фонду майна АР Крим.
Позивач 20.04.2010 року звернувся до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим з заявою за формою 1-РН про включення його до Реєстру неприбуткових організацій (установ).
Проте, рішенням ДПІ в м. Сімферополі АР Крим № 108/15-4 від 20.04.2010 року позивачеві було відмовлено у його включенні до Реєстру неприбуткових організацій (установ) з підстав, наведених у листі № 17762/10/15-1 від 22.04.2010 року, а саме: згідно з довідкою з ЄДРПОУ № 05.3-6-06/1213 основним видом діяльності організації є діяльність концертних та театральних залів; пунктами 2.4. та 4.3. Положення організації передбачено здійснення концертної, інформаційно-рекламної та видавничої діяльності, організація гастролей, надання послуг за цінами, які регулюються державою, що є господарською діяльністю, яка передбачає отримання прибутку та суперечить п.п. 7.11.2, 7.11.8, 7.11.13 п. 7.11. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; пунктами 3.6, 3.7 та 3.9 передбачено відчуження, надання в оренду, продаж майна та приміщень ансамблю, що є, на думку податкового органу, підприємницькою операцією, пов'язаною з отримання прибутку та такою, що не відповідає п.п. 7.11.8 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; організація не має статусу бюджетної організації та спецрахунку в Держказначействі, а фінансується згідно з п. 1.3 Положення за рахунок трансфертів з бюджету АР Крим в якості фінансової підтримки та власних надходжень, що суперечить п.п. 7.11.8, 7.11.2, 7.11.1 п. 7.11. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до ст. 12 Закону України «Основи законодавства України про культуру» (далі Закон) діяльністю у сфері культури є: створення, розповсюдження і популяризація творів літератури та мистецтва; збереження та використання культурних цінностей; естетичне виховання; організація спеціальної освіти, відпочинку і дозвілля громадян.
Суб'єктами діяльності у сфері культури є: професійні творчі працівники, професійні творчі колективи, працівники культури, окремі громадяни; державні і приватні заклади, підприємства, організації і установи, що діють у сфері культури; творчі спілки, національно-культурні товариства, фонди, асоціації, інші громадські об'єднання, їх підприємства; держава в особі її органів влади та управління.
Діяльність у сфері культури здійснюється на професійній чи аматорській основі у порядку, визначеному цими Основами, законодавством України про підприємства, підприємницьку діяльність, некомерційні організації та об'єднання, а також законодавством, що регулює конкретні види діяльності у сфері культури.
Ст. 21-1 Закону передбачено, що неприбутковими організаціями у сфері культури є юридичні особи, які здійснюють діяльність, визначену статтею 12 цих Основ, і відповідають критеріям неприбутковості, встановленим цією статтею.
Неприбуткова організація у сфері культури може здійснювати фінансово-господарську діяльність відповідно до цілей її утворення та в межах її цивільної правоздатності.
Кошти та інше майно, майнові права (у грошовому виразі), набуті неприбутковою організацією внаслідок її фінансово-господарської діяльності, за результатами звітного періоду не можуть більше ніж у три рази перевищувати її надходження за той же період у вигляді бюджетних коштів, коштів та іншого майна, майнових прав (у грошовому виразі), наданих організації засновником (засновниками) організації, в тому числі у вигляді членських внесків, внесків учасників, а також безповоротної фінансової допомоги чи допомоги товарами, роботами, послугами (за їх ринковою вартістю), що надані безоплатно.
Обсяг майна суб'єктів підприємницької діяльності (часток у їхньому майні), яке на встановленому законом праві належить неприбутковій організації, не може більше ніж у три рази перевищувати загальний обсяг іншого майна, що належить неприбутковій організації на кінець звітного періоду. Таке перевищення має бути усунено протягом року, наступного за звітним.
Майно неприбуткової організації у сфері культури може бути передано суб'єктам підприємницької діяльності лише в тимчасове користування на компенсаційній основі, за винятком внесення майна до статутного фонду господарського товариства чи наділення майном іншого суб'єкта підприємницької діяльності.
Компенсація за користування майном неприбуткової організації не може бути нижчою за звичайну ціну, крім випадків, коли майно надається в користування іншим неприбутковим організаціям.
Законом для окремих форм неприбуткових організацій у сфері культури та за видами їх діяльності можуть встановлюватися інші критерії ознак неприбутковості.
Держава здійснює політику пільгового оподаткування у сфері культури:
звільняє від сплати податків творчі спілки, національно-культурні товариства, фонди, асоціації, інші громадські об'єднання, що діють у сфері культури, а також заклади культури, які повністю чи частково фінансуються за рахунок бюджету або коштів підприємств і профспілкових організацій;
встановлює пільги щодо оподаткування доходу підприємств і організацій, окремих осіб, які частково відраховують його на потреби культури, і передбачає пільги щодо оподаткування доходів інших платників.
Порядок оподаткування закладів, підприємств і організацій, що діють у сфері культури, а також тих, що відраховують частину доходу на потреби культури, визначається чинним законодавством (ст. 26 Закону).
Судом встановлено, що згідно з довідкою № 90/01-08 від 06.05.2010 року, позивач створений Радою Міністрів Української СРСР (Постанова «Про створення Державного жіночого вокально-хореографічного ансамблю УРСР «Таврія» від 02.11.1971 р. № 494), Державний жіночий вокально-хореографічний ансамбль УРСР «Таврія» реорганізований на підставі наказу управління культури Кримоблвиконкому від 15.03.1982 року № 72 у Державний концертний фольклорний ансамбль УССР «Таврія», який на підставі рішення Кримоблвиконкому від 28.04.1988 року № 140 перейменовано у Державний вокально-хореографічний ансамбль УССР «Таврія». В свою чергу, Державний вокально-хореографічний ансамбль України «Таврія» на підставі постанови Ради Міністрів АР Крим від 10.01.2006 року № 4 та наказу Міністерства культури і мистецтв Автономної Республіки Крим від 12.01.2006 року № 5 перейменований у Кримську республіканську організацію «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової».
Згідно з п. 1.1., 1.3. Положення (у новій редакції) позивач належить Автономній Республіці Крим і перебуває у сфері управління Міністерства культури і мистецтв Автономної Республіки Крим, здійснює свою діяльність за рахунок фінансування із бюджету АР Крим та власних надходжень.
Пункти 1.4, 3.3, 4.1.1, 4.3, 6.6 Положення передбачають, що позивач є неприбутковою організацію та його діяльність не має на меті одержання прибутку. У пунктах 1.3, 3.10 Положення зазначено, що фінансування позивача здійснюється з бюджету АР Крим.
В матеріалах справи є довідка Міністерства культури і мистецтв Автономної Республіки Крим № 01-09/469 від 05.05.2010 року, в якій зазначено, що Кримська республіканська організація «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової» є комунальною організацією, що входить до складу майна Автономної Республіки Крим,знаходиться у сфері управління Міністерства культури і мистецтв Автономної Республіки Крим та фіксується з бюджету АР Крим.
Відповідно до виписки № 01-09/1 від 04.01.2010 року з тимчасового розпису бюджету АР Крим на І півріччя 2010 року, з загального фонду бюджету АР Крим позивачу виділено 1357,0 тис. грн. Тоді як згідно з планом затвердженим позивачу по доходах з театрально-видовищних та концертних організацій на 2009 рік сума його доходів за 2009 рік визначена 150,0 тис. грн.
Більш того, з наданої позивачем декларації з податку на прибуток підприємства №306402 за 2009 рік, яка прийнята без зауважень податковим органом вбачається, що сума валових доходів від усіх видів діяльності не перевищує суму валових витрат, з урахуванням амортизаційних відрахувань позивача, у зв'язку з чим сума податку за відповідний звітний період складає 0,00 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивач відповідає критеріям неприбутковості, встановленим ст. 21-1 Закону України «Основи законодавства України про культуру».
Відтак, посилання відповідача на пункти 1.3, 2.4 Положення та на здійснення позивачем діяльності концертних та театральних залів, що є основним видом діяльності згідно з довідкою з ЄДРПОУ, як на ознаку невідповідності вимогам законодавства щодо неприбуткових організацій є неправомірним та необґрунтованим.
Крім того, у рішенні ДПІ в м. Сімферополі АР Крим підставою для відмови позивачеві у включенні до Реєстру неприбуткових організацій (установ) зазначено невідповідність вимогам п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» пунктів 3.6, 3.7, 3.9, 4.3 Положення позивача.
Проте суд не може з цим погодитися та вважає такі висновки відповідача неспроможними з наступних підстав.
Пунктом 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон), передбачено оподаткування неприбуткових установ і організацій, в абз. «а» підпункту 7.11.1 якої зазначено, що до неприбуткових установ і організацій, відносяться, зокрема, органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.
Згідно з п.п. 7.11.2 п. 7.11 ст. 7 Закону від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "а" підпункту 7.11.1, отримані, зокрема, у вигляді коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг, у тому числі доходів державних професійно-технічних навчальних закладів, отриманих від виготовлення та реалізації товарів (виконання робіт, надання послуг), пов'язаних з їх основною, статутною діяльністю.
Під терміном «основна діяльність» відповідно до п.п. 7.11.13 п. 7.11. ст. 7 Закону слід розуміти діяльність неприбуткових організацій з надання благодійної допомоги, просвітніх, культурних, наукових, освітніх та інших подібних послуг для суспільного споживання, зі створення систем соціального самозабезпечення громадян (недержавні пенсійні фонди, кредитні спілки та інші подібні організації). До основної діяльності також включається продаж неприбутковою організацією товарів (послуг), які пропагують принципи та ідеї, для захисту яких було створено таку неприбуткову організацію, та які є тісно пов'язаними з її основною діяльністю, якщо ціна таких товарів (послуг) є нижчою за звичайну або коли така ціна регулюється державою.
П. 7.11.10 п. 7.11 ст. 7 Закону встановлено, що з метою оподаткування центральний податковий орган веде реєстр всіх неприбуткових організацій, які звільняються від оподаткування згідно з положеннями цієї статті.
Державна реєстрація неприбуткових організацій здійснюється у порядку, передбаченому відповідним законодавством.
Наказом Державної податкової адміністрації України N 232 від 11.07.1997, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.08.1997р. за №291/2095 затверджене Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ.
Пунктом 2.1 зазначеного Положення передбачено, що до Реєстру заносяться неприбуткові організації та установи, які згідно із пунктом 7.11 статті 7 Закону звільняються від сплати податку на прибуток.
На виконання зазначеного положення Наказом Державної податковою адміністрації України № 355 від 03.07.2000 року затверджено Порядок визначення структури неприбуткових установ (організацій). Відповідно до даного порядку провадиться присвоєння неприбутковим організаціям коду.
Відповідно до п. 1.2 Зазначеного порядку при визначенні структури ознаки неприбуткових установ (організацій) для установ, організацій, створених органами державної влади України, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, необхідно керуватися такими нормативно-правовими актами: Конституцією України, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Указом Президента України від 12 березня 1996 року «Про загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади», Указом Президента України від 15 грудня 1999 року N 1573 «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади», постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1992 року N 182 «Про державні комітети та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади» та іншими нормативно-правовими актами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.1997 року № 534 відповідно до Основ законодавства України про культуру затверджений перелік платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності, згідно з п.п. 4 та 8 п. 4 якого закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності у сфері побутових послуг можуть надаватись послуги з прокату музичних інструментів, культурно-спортивного і туристичного інвентаря, звуко- і відеотехніки, сценічних костюмів, взуття, театрального реквізиту, інструментів і побутової техніки для технічної творчості, платівок, магнітофонних і відеокасет із записами (класичні твори тощо), експозиційного обладнання (вітрини, щити, експозиційні столи тощо); надання підприємствам, установам і організаціям в оренду приміщень театрів, концертних залів, цирків, культурно-освітніх закладів, музеїв і заповідників для проведення мистецьких, культурно-просвітницьких громадських заходів, презентацій.
Таким чином, суд дійшов висновку про відповідність пунктів 3.6, 3.7, 3.9, 4.3 Положення позивача вимогам діючого законодавства, зокрема, п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Так, п. 3.6, 3.7, 3.9 Положення передбачено право позивача надавати а оренду майно та приміщення, яке відповідно до Закону України «Основи законодавства України про культуру» та Постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.1997 року № 534 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності» надається неприбутковим організаціям у сфері культури, що відповідає вимогам п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Право же на вилучення та відчуження майна Положенням позивача не передбачено, а п. 3.7. та 3.9. вказують лише на нормативно-правове регулювання таких операцій. Так, у п.п. 3.2, 3.3 Положення зазначено, що майно позивача входить до склад майна, що належить АР Крим і закріплене за нею на праві оперативного управління для здійснення некомерційної господарської діяльності.
Що стосується діяльність позивача, передбаченої п. 4.3 Положення, то суд вважає, що вона не суперечить вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.1997 року № 534 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності» та відповідає положенням п.п. 7.11.13 п.7.11 ст. 7Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Більш того, суд вважає необхідним визначити, що рішенням Господарського суду АР Крим від 22.01.2004 року у справі № 2-15/2836-2004, яке набрало законної сили, встановлено, що Державний вокально-хореографічний ансамбль України «Таврія» (який у подальшому перейменований у Кримську республіканську організацію «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової») з 10.10.1997 року зареєстрований у ДПІ в Київському районі м. Сімферополя в якості неприбуткової організації, як держпідприємство з бюджетним фінансуванням. Суд, під час розгляду справи № 2-15/2836-2004, дійшов висновку про неправомірність виключення Державного вокально-хореографічного ансамблю України «Таврія» з Реєстру неприбуткових установ та організацій, у зв'язку з тим, що його правовий статус підпадає під визначення неприбуткової організації.
Ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідачем в порядку ст. 71 КАС України не надано доказів зміни правового статусу позивача, надання ним послуг, які відрізняються від тих, які були зазначені раніше в уставних документах Державного вокально-хореографічного ансамблю України «Таврія».
За таких обставин, аналіз вищезазначених норм податкового та іншого законодавства, дозволяє зробити висновок, що Кримська республіканська організація «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової» є неприбутковою організацією, а її положення відповідає ознакам неприбуткової організації, встановленим діючим законодавством, внаслідок чого відсутні підстави для відмови у включення позивача до реєстру неприбуткових організацій, у зв'язку з чим таке рішення відповідача не відповідає дійсним обставинам справи.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити.
Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Під час судового засідання, яке відбулось 08.07.2010р., оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до ст. 167 КАСУ постанову складено 15.07.2010 р.
На підставі викладеного, керуючись статтями 98, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 108/15-4 від 20.04.2010 року про відмову у включенні до Реєстру неприбуткових організацій (установ) Кримської республіканської організації «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової» (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Одеська, 4, ЄДРПОУ 02225522).
3.Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9) внести до Реєстру неприбуткових організацій (установ) Кримську республіканську організацію «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової» (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Одеська, 4, ЄДРПОУ 02225522).
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Кримської республіканської організації «Вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» ім. Л.Д. Чернишової» (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Одеська, 4, ЄДРПОУ 02225522) 3,40грн. судового збору.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Яковлєв С.В.