"19" липня 2010 р. Справа № 13/56-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Цвірі Д.М.
за участю представників:
позивача -Паламаренко Т.І. (дов. №15-5024 від 25.05.2010р.),
відповідача -Бугрименка М.М. (дов. б/н від 23.12.2009р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1665С/3-9) на рішення господарського суду Сумської області від 11 травня 2010 р. у справі № 13/56-10
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сумихімпром", м. Суми
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Довіра 2008", с. Коровинці Недригайлівського району Сумської області
про стягнення 622997,08 грн.,
встановила:
Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Сумихімпром", у квітні 2010 р. звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Довіра 2008", на свою користь 622997,08 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 22-10/004 від 10.04.2008 року та додатковою угодою № 1 від 02.09.2008 року, з яких: основної заборгованості у сумі 392568,80 грн., інфляційних збитків у сумі 190403,40 грн., 3 % річних у сумі 40024,88 грн. Крім того просив стягнути з відповідача понесені позивачем витрати зі сплати державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду Сумської області від 11 травня 2010 року у справі № 13/56-10 (суддя Левченко П.І.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Довіра 2008” на користь Відкритого акціонерного товариства “Сумихімпром” суму боргу в розмірі 392568,80 грн., інфляційні збитки в розмірі 190403,40 грн., 3% річних в розмірі 40 024,88 грн., витрати зі сплати державного мита в розмірі 6 230,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій (після уточнення розрахунків) просить рішення господарського суду Сумської області від 11 травня 2010 року у даній справі скасувати в частині стягнення інфляційних збитків у розмірі 190403,40 грн. та 3% річних у розмірі 40024,88 грн. та в цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Довіра 2008” на користь Відкритого акціонерного товариства “Сумихімпром” основну суму боргу у розмірі 392 568,80 грн., інфляційні збитки у розмірі 49746,72 грн., 3% річних у розмірі 15 664,25 грн., а у задоволенні іншої частині позову відмовити. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на позивача. Вимоги апеляційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, висновки, викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи.
Свою позицію у справі відповідач обґрунтовує тим, що умовами додаткової угоди від 19 грудня 2008 року № 1 до договору купівлі-продажу № 22-10/004 від 10.04.2008 року змінено строк виконання зобов'язання в частині проведення остаточного розрахунку за даним договором, що не було враховано позивачем при розрахунку суми позову та, відповідно - судом першої інстанції при прийнятті рішення, оскільки справу було вирішено в одному засіданні і відповідач не встиг подати докази, на підставі яких не визнаються частково позовні вимоги в частині стягнення річних та інфляційних. Зокрема, таким доказом і є додаткова угода № 1 від 19.12.2008р. до договору купівлі - продажу № 22-10/004 від 10.04.2008 року.
Позивач з доводами, наведеними в скарзі, не згоден, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Сумської області від 11 травня 2010 року підлягає залишенню без змін, оскільки відповідачем не надано мотивованих обґрунтувань неможливості надання відповідних додаткових доказів до суду першої інстанції.
Разом з тим, представник позивача факт укладання відповідної додаткової угоди не заперечує, в судовому засіданні 19.07.2010 р. надав оригінал додаткової угоди № 1 від 19.12.2008 р. до договору купівлі - продажу № 22-10/004 від 10.04.2008 року, який, як пояснив представник, не був наданий суду першої інстанції, оскільки він (представник) не був обізнаний про існуванні даної угоди.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, уточненнях до скарги та відзиві на скаргу доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в межах ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. № 14 “Про судове рішення у цивільній справі“, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Проте, зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає враховуючи наступне.
Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що 10 квітня 2008 року між ВАТ “Сумихімпром" та ТОВ “Агрофірма “Довіра 2008” було укладено договір № 22-10/004 купівлі-продажу мінерального добрива „Суперагро" МРК=15:15:15 ТУУ 24.1-05766356-045-2002 (далі договір), за яким продавець (позивач) зобов'язався передати, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити на умовах, визначених у договорі, товар в кількості, якості та за цінами, зазначеними у специфікаціях (п.1.1. договору).
Відповідно до п. 3.2. договору відповідач зобов'язувався провести остаточний розрахунок до 01.09.2008р.
02.09.2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 22-10/004 від 10.04.2008 р., п. 2 якої сторони внесли зміни до п. 3.2. договору та встановили, що ТОВ “Агрофірма “Довіра 2008” здійснює оплату у 100% розмірі за поставлений товар на розрахунковий рахунок ВАТ “Сумихімпром” в строк до 01.11.2008 р.
Судом першої інстанції було вірно встановлено, що на виконання умов договору ВАТ “Сумихімпром” поставило ТОВ “Агрофірма “Довіра 2008” товар на загальну суму 1 085 668,80 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи накладними на відпуск товару та довіреностями на його отримання, однак, відповідач свої зобов'язання за вказаним договором виконав частково -сплатив лише 693 000,00 грн. в період з 22.12.2009 р. по 31.12.2009 р. внаслідок чого за зазначеним договором купівлі-продажу у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 39 2568,80 грн., яка й була заявлена до стягнення та правомірно стягнута судом першої інстанції, з урахуванням приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526, 610, 629 Цивільного кодексу України.
Погоджуючись із висновками суду першої інстанції в частині стягнення суми основного боргу, колегія суддів зазначає, що така сума визнається відповідачем та останній рішення суду в частині стягнення боргу у розмірі 392 568,80 грн. не оскаржує.
Що ж стосується вимог позивача про стягнення інфляційних та річних:
Як вбачається із доданого до матеріалів справи розрахунку позовних вимог (а.с. 8), позивачем до стягнення заявлено інфляційні та річні за період з 01.11.2008 р. по 01.04.2010 р. у сумах відповідно 190 403,40 грн. та 40 024,88 грн. Відповідний розрахунок здійснений позивачем з урахуванням положень додаткової угоди від 02.09.2008 р., якою строк оплати встановлений до 01.11.2008 р.
Проте колегія суддів не може погодитись з рішенням суду першої інстанції в частині розміру стягнутих сум інфляційних нарахувань та 3 % річних, з огляду на те, що дії сторін не відповідають у повній мірі нормам статті 22 ГПК України, зокрема, її третьої частини, згідно з якою сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Так, ні позивач, ні відповідач у справі не повідомили суд першої інстанції та не надали доказів того, що між ними 19.12.2008 р. було укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу № 22-10/004 від 10.04.2008 р., якою строк оплати змінено та встановлено до 01.08.2009 р., і тільки в апеляційній скарзі відповідач вказав про те, що господарським судом не були повно досліджені обставини справи -не було взято до уваги та не досліджено представлену ним в якості доказу зазначену угоду, копію якої представник відповідача додав до апеляційної скарги (та факт наявності якої позивачем підтверджено).
Дослідженням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що даний доказ, а саме -додаткова угода № 1 від 19.12.2008 р. до договору купівлі-продажу № 22-10/004 від 10.04.2008 р., при розгляді справи в суді першої інстанції була відсутня, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 05.07.2010 р. колегія суддів витребувала у представників сторін надати суду оригінал зазначеної угоди для огляду, та у судове засідання 19.07.2010 р. представником позивача був представлений оригінал додаткової угоди № 1 від 19.12.2008 р. до договору купівлі-продажу № 22-10/004 від 10.04.2008 р., з п. 1 якої вбачається, що сторони зобов'язання - ВАТ “Сумихімпром” та ТОВ “Агрофірма “Довіра 2008” дійшли згоди здійснити повну оплату за поставлений товар на користь ВАТ “Сумихімпром” до 01.08.2009 р.
Таким чином, враховуючи наданий в судовому засіданні суду апеляційної інстанції додатковий доказ у справі, а саме - додаткову угоду № 1 від 19.12.2008 р. до договору купівлі-продажу № 22-10/004 від 10.04.2008 року, п. 1 якої сторони домовились здійснити повну оплату за поставлений товар на користь ВАТ “Сумихімпром” до 01.08.2009р., колегія суддів вважає, що право вимоги у позивача виникло 02.08.2009 року, через що заявлені до стягнення суми інфляційних нарахувань та 3% відсотків річних змінились та, відповідно до наданого представником відповідача розрахунку в доповненні до апеляційної скарги (який перевірено судом апеляційної інстанції та не спростовано представником позивача), складають відповідно: 49 746,72 грн. та 15 664,25 грн., які й підлягають стягненню. В іншій же частині нарахованих інфляційних та річних у задоволенні позову має бути відмовлено.
Приймаючи поданий відповідачем додатковий доказ (який не був предметом дослідження у суді першої інстанції), колегія суддів зазначає, що додаткова угода №1 від 19.12.2008 р. була укладена між позивачем та відповідачем з визначенням іншого строку оплати отриманого товару - до 01.08.2009р., а тому, виходячи із суті даного зобов'язання, колегія суддів вважає, що така зміна строку не врахована позивачем (який зобов'язаний був надати відповідний доказ) та не могла бути прийнята до уваги судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення (за відсутності як доказу у суді першої інстанції), тому з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача у зв'язку з її юридичною та фактичною обґрунтованістю.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99,101,102, п.2 ст. 103, п.п. 1, 4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Довіра 2008" задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 11 травня 2010 р. у справі № 13/56-10 в частині стягнення інфляційних збитків у розмірі 140656,68 грн., 3 % річних у розмірі 24360,63 грн., витрат по сплаті держмита у розмірі 1650,17 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 62,51 грн. скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В іншій частині (в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у розмірі 392568,80 грн., інфляційних збитків у розмірі 49746,72 грн., 3 % річних у розмірі 15664,25 грн., витрат по сплаті держмита у розмірі 4579,83 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 173,49 грн.) рішення господарського суду Сумської області від 11 травня 2010 р. у справі № 13/56-10 залишити без змін.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Сумихімпром” (40012, м.Суми, вул. Харківська, п/в 12; р/р 26001110000003 в СФ АКБ “індустріалбанк“ МФО 337892 код 05766356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Довіра 2008” (40024, м. Суми, вул. СКД, 25-А ; р/р 26002311442 в АО “Сбербанк“, м. Суми МФО 337568 код 35742251) 825,09 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Сумської області видати відповідні накази.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя